Будяк року – 2007

У Міжнародний день прав людини Українська Гельсінська спілка з прав людини оголосила лауреатів щорічної антипремії „Будяк року – 2007”.

Цього року на антипремію було номіновано 17 посадових осіб та органів влади. Усі заявки були перевірені та обговорені конкурсною комісією. Усі вони зачіпають серйозні проблеми дотримання прав людини в країні, але ступінь серйозності та обґрунтованості порушень різна.

Голосуванням конкурсної комісії, лауреатами антипремії у 2007 році було визначено таких посадових осіб та органи державної влади, які припустилися найбрутальніших і найнебезпечніших порушень прав людини і основоположних свобод:

1) Микола Ільтяй, перший заступник Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань, у номінації „за незаконне насильство щодо засуджених”. На нашу думку, сама ця особа є безпосередньо відповідальною за:

- численні випадки незаконного побиття засуджених із застосуванням спеціальних загонів для боротьби з тероризмом: 22 січня в Ізяславській колонії № 31; 7 червня в Бучанській колонії № 85 (Київська область); регулярні побої в Вінницькій колонії № 1 та інших місцях позбавлення волі;

- приховування фактів жорстокого поводження та переслідування засуджених, що подали скарги на незаконні дії адміністрації місць позбавлення волі: потерпілих унаслідок побоїв засуджених розвозили у інші колонії, позбавляли необхідної медичної допомоги, знищували особисті речі, надавали численні дисциплінарні покарання за порушення на кшталт „не спав після відбою”, збільшували терміни перебування в ув’язненні шляхом застосування статті 391 Кримінального кодексу України.

2) Василь Кощинець, Голова Державного департаменту України з питань виконання покарань, у номінації „за абсолютну бездіяльність у випадку порушення прав людини”. Ця особа, на нашу думку, несе повну відповідальність за усі незаконні дії та бездіяльність своїх підлеглих, винних у порушеннях прав засуджених до позбавлення волі.

3) Генеральна Прокуратура України в номінації „за абсолютну бездіяльність у випадку порушення прав людини”. Генеральна прокуратура, не зважаючи на надзвичайно широкі повноваження, систематично не забезпечує ефективне й швидке розслідування випадків порушення прав і свобод. Зокрема, як правило, відсутнє ефективне розслідування:

- випадків порушення прав засуджених до позбавлення волі;

- випадків катування та жорстокого поводження з боку правоохоронних органів.

4) Василь Грицак, народний депутат України, член Партії регіонів, колишній голова Департаменту ресурсного забезпечення МВС України, в номінаціях „за найбрутальніше втручання в приватне життя громадян” та „за найбільш небезпечну законодавчу ініціативу”. Ця особа є лобістом приватного концерну ЄДАПС. На нашу думку, він особисто винний у:

лобіюванні впровадження паспортів з чіпами, на котрих зберігається біометрична інформація громадян та інші їхні персональні дані, що порушує право на приватність: фактично держава вирішила „поділитися” всією приватною інформацією про громадян з іншими країнами, котрі отримають всю інформацію про особу при перетині кордону;

тривалих затримках у видачі закордонних паспортів у період літніх відпусток, що завдало шкоди більш ніж 60 тисячам українців і становить незаконне втручання в право на вільне пересування та приватне життя.

Саме В. Грицак лобіював прийняття постанови Верховної ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження» (прийнято 23 лютого 2007 року, автор законодавчої ініціативи – народний депутат В.Грицак), котра, на нашу думку, стала безпосередньою причиною порушень описаних вище.

Слід додати, що за нашим переконанням, саме ця особа публічно відстоює інтереси приватного підприємства, що контролює виробництво бланків паспортів, здійснює видачу цих паспортів та власноруч контролює увесь реєстр громадян України з усіма персональними даними, що порушує право на приватне життя та є неприпустимим у демократичному суспільстві. Усі перелічені функції повинні виконувати виключно органи державної влади.

5) Леонід Черновецький, Київський міський голова, Голова Київської міської державної адміністрації, в номінації „за незаконне обмеження свободи пересування”. Зокрема, протягом року він неодноразово намагався обмежити законні права осіб, що незареєстровані в м. Києві. Наприклад, розроблялася пропозиція про введення спеціальної картки для не киян; з комунальних підприємств звільняли працівників, що незареєстровані в місті; звучали заклики не приймати до шкіл учнів, батьки яких незареєстровані в місті. Усі ці дії порушують вимоги закону про свободу пересування та вільний вибір місця проживання та права громадян.

Додаткова інформація про усіх номінованих і лауреатів доступна на сайті УГСПЛ: http://helsinki.org.ua/index.php?r=a1b14