2007 рік побив рекорд насильницької смертності серед журналістів у світі
Рік 2007 забрав життя як найменш 110 журналістів, котрі виконували свої професійні обовязки в 27 країнах світу, і це більш ніж будь коли раніше. Такий висновок зробила женевська журналістська організація «Кампанія емблеми преси» (CEP).
Цей рік став найбільш смертоносним для преси, адже у 2006-ому загинуло 96 журналістів (на 14% більш, ніж за попередній рік), і в 2005-ому – 68 журналістів (на 60% менше смертності ніж в 2007 році).
Дві треті журналістів знайшли свою смерть в зонах військових дій – Іраку, Шрі-Ланці, Афганістані, Демократичній республіці Конго (колишньому Заїрі).
Пятий рік поспіль Ірак – країна, що представляє найбільшу небезпеку для журналістів, тут загинуло 50 журналістів. Для порівняння СЕР навів цифри загиблих у цій країні журналістів в 2006 році – 48 осіб. А з початку втручання англо-американських сил на територію Іраку в березні 2003 року загалом, як найменш, 250 журналістів втратили життя. «Ніколи ще конфлікт не спричиняв такої масової бойні серед ЗМІ», – висловив свій жаль генеральний секретар CEP Блез Лампан.
Друге місце «посідає» Сомалі, де в умовах громадянської війни та міжкланових конфліктів загинуло 8 журналістів цього року, тоді як у 2006-ому – 1 журналіст. Третє місце посіла Шрі-Ланка, де також триває громадянська війна – 7 журналістів втратили життя. Погіршився стан у Пакистані, де 5 робітників преси загинуло, 4 журналістів загинуло в Афганістані і на Філіппінах. Троє загинуло в Гаїті, стільки ж було позбавлено життя в Колумбії та в Мексиці. Далі йдуть Непал – 2 загиблих журналістів – та Демократична республіка Конго (також 2 загиблих), Еритрея (2 загиблих), Індія (2 загиблих) та Гватемала (2 загиблих).
По 1 випадку насильницької смерті журналіста зафіксовано в Узбекистані, Сполучених Штатах, Росії, Гондурасі, Сальвадорі, Бірмі, Парагваї, секторі Газа, Зімбабве, Перу, Бразилії, Гані та Туреччині.
«Підвищення кількості жертв серед журналістів прямо повязано з серйозними військовими конфліктами, котрі тривають і котрі позначені порушенням людських прав у широкому масштабі», – зазначив Блез Лампан.
Серед журналістів, котрі пали жертвою за свої думки, або через те, що стали свідками подій, оприлюднення котрих певні діючи особи при владі, бізнесі, тощо не бажали: Грант Дінк (Туреччина, 19 січня), Едвард Чікомбо (Зімбабве, 1 квітня), Франсуа Лятур (Гаїті, 23 травня), Серж Маеш (з Радіо Окапі в ДРК, 13 червня), Кенджі Нагай (японський репортер, котрого вбили в Рангуні, Мянма, 27 вересня).
З метою підвисити рівень безпеки журналістів, СЕР починає світову кампанію для розробки міжнародної Конвенції для захисту журналістів в зонах військових дій, громадських безпорядків та інших ситуацій. Йдеться про інструмент для покращення місцевих законодавств, включаючи питання зарплати журналістів, страхування та права на житло.
СЕР поєднує 35 асоціацій та профспілок в сотні країн, штаб-квартира організації знаходиться в Женеві (Швейцарія).