MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Судді апеляційного суду не знають Конституції?

05.02.2008   
Людмила Кучеренко
Наприкінці минулого року Полтавський обласний медіа-клуб підбив підсумки конкурсу-антирейтингу «Будяк Феміди», який він проводив у рамках проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в судах та при виконанні судових рішень у Полтавській області».

Наприкінці минулого року Полтавський обласний медіа-клуб підбив підсумки конкурсу-антирейтингу «Будяк Феміди», який  він проводив у рамках проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в судах та при виконанні судових рішень у Полтавській області». Проект виконувався в рамках антикорупційної програми «Гідна Україна», підтриманої Президентом та урядом України.

Номінантами антирейтингу були визнані понад 20-ть суддів та державних виконавців, які за оцінкою громадян та громадських організацій найгірше виконують свої посадові обов’язки. Номінантам рекомендованими листами були надіслані дипломи антирейтингу «Будяк Феміди». Девіз диплому – старовинне українське прислів’я: «Добра слава йде далеко, а погана – ще далі!». У кожному було описано, за що саме номінант «удостоєний» такого звання, карикатура відомого полтавського художника й засушений будяк.

Наша громадська правозахисна організація видала підсумковий буклет проекту, у якому були названі і переможці журналістського антикорупційного конкурсу, і номінанти антирейтингу.

Хочеться сподіватися, що переважна більшість нагороджених будяками зважили на громадську думку й зробили певні висновки. Але, на жаль, не всі.

Приміром, суддю Гадяцького районного суду Наталію Харлан «Будяком Феміди» було нагороджено за те, що у квітні 2007 року у справі за позовом В.Пидяка до ТОВ «Гадяцький завод залізобетонних виробів» щодо захисту права на майновий пай вона проголосила вступну та резолютивну частину рішення суду, що зафіксовано журналом судового засідання й технічними засобами, а при прослуховуванні й співставленні запису судового засідання технічними засобами і паперовим рішенням виявлено, що резолютивна частина рішення, проголошена в судовому засіданні, не відповідає резолютивній частині, викладеній письмово. Тобто, суддя вдалася до фальсифікації.

До речі, наш підсумковий буклет прочитали і в компетентних органах і, як стало  відомо, зацікавилися повідомленням про суддю Н.Харлан, оскільки у ньому вбачаються ознаки злочину.

Та замість того, щоб посипати голову попелом, на початку січня ц.р. у гадяцькій газеті «Базар-медіа» суддя Н.Харлан виступила зі статтею під претензійною назвою «Суспільству нав’язують думку про корумпованість судової гілки влади». Щоправда, суддя й півсловом не спростувала факт фальсифікації нею судового рішення, зате взялася, як вона заявила, прокоментувати виступ керівника місцевої правозахисної організації «Справедливість», координатора проекту у Гадяцькому районі Івана Іванюти на громадських слуханнях щодо протидії корупції в судах у Гадячі у грудні минулого року та ситуацію навколо антикорупційного проекту.

Та, на жаль, стаття «не тягне» на коментар, бо, на мою думку, є суцільним приниженням гідності І.Іванюти і як людини, котра має сміливість захищати інших й вказувати суддям на порушення законів, і як фахівця – випускника юридичного факультету МАУП. Таке інакше, як тривіальною помстою, й не назвеш. До речі, дві інші її колеги – судді Людмила Максименко та Лариса Романюк, що теж отримали «Будяки Феміди», до такого не опустилися.   

Інший номінант антирейтингу – голова Чорнухинського районного суду Іван Орел у травні 2007 року засудив до 4-х років позбавлення волі В.Латипова нібито за злочин, скоєний у складі організованої злочинної групи, за виробництво, перевезення та збут наркотичного зілля. Хоча обвинувачений доводив у суді, що співробітник УБОЗ УМВС у Полтавській області замість того, щоб проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до злочинів, навпаки протягом кількох місяців шантажем, обіцянками та погрозами схиляв В.Латипова до вчинення злочину, щоб далі успішно його розкрити й мати гарні професійні показники. Апеляційний суд Полтавської області скасував вирок Чорнухинського райсуду за відсутністю у діях обвинуваченого складу злочину, а також виніс окрему ухвалу, якою поінформував начальника УМВС у Полтавській області про «подвиги» його підлеглих – для відповідного реагування та вжиття заходів.

Дуже обидився на правозахисників суддя І.Орел. У листі, який надіслав на мою адресу, він зауважує, що диплом антирейтингу, мовляв, доставлений йому не за адресою, бо недавно він був відзначений грамотою голови Верховного Суду України та голови ради суддів України і що переконаний у справедливості свого вироку В.Латипову. Тож пояснила Івану Івановичу, що у демократичному суспільстві навіть високі нагороди не є індульгенцією чиновникам (до того ж, на жаль, стільки негідників носять на лацканах ордени, що девальвовано сам інститут державних нарогод в Україні), а громадськість висловила своє ставлення і з цим пора вже рахуватися.

А голова ради суддів Полтавської області Едуард Давиденко не тільки здивував, а й спонукав припустити, що судді апеляційного суду Полтавської області не знають... Конституції України. Як пише заступник прокурора Полтавської області В.Петров, Е.Давиденко (замість того, щоб проаналізувати й як мінімум порушити дисциплінарне провадження проти суддів-номінантів антирейтингу) звернувся до прокуратури із заявою щодо... правомірності видання й розповюдження медіа-клубом підсумкового буклету атикорупційного проекту.

Довелося відповідати і одному, й іншому, що підсумковий буклет проекту виданий і розповсюджений відповідно до ст.34 Конституції України та ст.10 Євроконвенції про права й основні свободи людини: кожен має право вільно збирати та розповсюджувати інформацію. 

У відповіді Е.Давиденку я навіть додала про сподівання, що віднині звернення й скарги журналістів, представників громадських організацій та пересічних громадян на дії окремих суддів розглядатимуться Радою суддів Полтавської області об’єктивно, а не за принципом «ворон ворону ока не виклюне», як це було раніше.

Пан В.Петров зажадав, щоб медіа-клуб надав прокуратурі матеріали, використані при підготовці підсумкового буклету. Тож принагідно я нагадала йому, що незважаючи на багаторічні звернення безпосередньо до органів прокуратури на грубе порушення деякими суддями законів, жодного разу преса й громадськість так і не дочекалися притягнення тих суддів до відповідальності. Тож не віриться, що цього  разу буде інакше...

 Поділитися