MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Росія має надати докази того, що український журналіст живий, — ‘Репортери без кордонів’ шукають Дмитра ХилюкаОбіцяв повернути з полону та розшукати зниклих безвісти оборонцівГаряча лінія щодо зниклих безвістиЗагибель волонтерів, великий обмін полоненими, Кривий Ріг без світла — підсумки тижняЖиття без тривоги: не тікати, а діятиНебезпека з повітря: Росія завдала ударів по цивільній інфраструктурі українських містЄдність ЄС та захист свободи в УкраїніПролежав 30 годин без тями, а потім дійшов до бази ЗСУ Визнання людини померлою: для зниклих безвісти на війні строк можуть скоротити‘Люди сидели без куска хлеба, все боялись сюда заезжать’‘Бомбу с самолета сбросили! Остались мы без крыши над головой…’ ‘Люди сиділи без шматка хліба, усі боялися сюди заїжджати’‘Бомбу з літака скинули! Залишилися ми без даху над головою…’Українці зможуть складати теорію для отримання водійських прав без навчання в автошколіТеперь мы бездомные‘Ми стали безхатьками’Військовий зник безвісти чи загинув: як родині отримати виплати? Поради юристаБлизько 28000 українців є зниклими безвісти за особливих обставинУкраїнська журналістка зникла безвісти на окупованій територіїНедоторканність літер і безправ’я людей. Дайджест російських протестів

«Репортери без кордонів»: Нині небезпечно бути журналістом

13.02.2008    джерело: www.radiosvoboda.org
В Україні журналістам працювати легше, але через поляризацію суспільства і преси журналістам складно мати незалежну редакторську позицію

У багатьох країнах світу влада не докладає достатніх зусиль для захисту свободи слова. Це висновки щорічного звіту організації «Репортери без кордонів», який оприлюднили сьогодні в Парижі. В Україні, на думку оглядачів, з президентством Віктора Ющенка журналістам стало легше дихати, але вони далі перебувають під політичним тиском.

«Репортери без кордонів» вважають, що більшість урядів на пострадянських теренах має проблеми з вільною пресою. Ельза Відал, яка керує відділом Європи та колишнього Радянського Союзу в цій організації, наводить приклад Росії: «Упродовж 2007 року у Росії ми буди свідками того, як заарештовують журналістів під час демонстрацій опозиції, закривають незалежні газети, а деяких журналістів відправляють до психіатричних лікарень».

За даними «Репортерів без кордонів» до психлікарень минулого року потрапили щонайменше двоє російських журналістів – як покарання за гостре слово. Так уже робили у радянські часи, щоб дискредитувати критиків влади. А коли вбили журналістку Анну Політковську, влада мало що зробила, щоб покарати винних, наголошують оглядачі.
В Україні ситуація поліпшилася
В Україні журналістам працювати легше, але через поляризацію суспільства і преси журналістам складно мати незалежну редакторську позицію. Ельза Відал каже, що Україну ще не можна назвати прикладом для наслідування: «Україна не звільнилася від політичного тиску, навіть якщо ситуація поліпшилася. Я б сказала, що становище трохи краще, ніж у Росії в 2007 році».

«Репортери без кордонів» як приклад наводять закриття телевізійної програми «Толока» на каналі УТ-1 (див. http://khpg.org.ua/adm.php?do=edit&id=1174556286 )і відставку редактора «Газети 24» через те, що один із головних акціонерів видання захотів диктувати політичну лінію.

Насильство над українськими журналістами продовжилося і минулого року. Зокрема, оглядачі звертають увагу на побиття фотокореспондента газети «Сегодня» в Одесі під час мітингу прихильників Юлії Тимошенко, через три дні після того, як невідомі повідомили, що офіс видання замінований. Головний редактор пов’язує ці події з тим, що «Сегодня» судиться з Олександром Турчиновим, який звинувачує видання у наклепі.

Уже постійним докором на адресу української влади є малий поступ у розслідуванні справи Ґонґадзе. Суд над виконавцями почався 2006 року, але досі затягується. А тим часом колишній Генеральний прокурор України Михайло Потебенько, який свого часу відмовив Ґонґадзе у захисті, отримав з рук Президента Ющенка високу державну нагороду – орден Ярослава Мудрого.  (див. http://khpg.org.ua/adm.php?do=edit&id=1175074811 )

«Репортери без кордонів» переконані, що це світова тенденція – коли доходить до захисту свободи слова, можновладці стають «немічними, боягузами і дволичними».

 Поділитися