Китай: Брутальні порушення прав людини можуть кинути тінь на олімпійську спадщину

Amnesty International закликає уряд Китаю негайно покінчити з репресивними заходами, які застосовуються щодо китайських правозахисників в Пекіні і інших частинах Китаю, у тому числі і проти протестуючих в Тибеті. Організація опублікувала відповідну доповідь «Китай: зворотний відлік до початку Олімпіади. Порушення прав людини можуть кинути тінь на олімпійську спадщину».

«Напередодні Олімпійських ігор переслідування активістів не тільки не зменшилися, а навіть посилилися», — заявила Генеральний секретар Amnesty International Айрін Кан.У Пекіні та його околицях, у рамках заходів щодо «зачистки» перед Олімпіадою, влада Китаю пригнічує виступи і затримує мирних правозахисників. У останні дні в Тибеті і прилеглих до нього районах поліція і військові при розгоні демонстрацій грубо порушували права людини.

«Подібні дії викликають сумніви у тому, що уряд Китаю серйозно відноситься до своїх зобов’язань покращити ситуацію з правами людини напередодні Олімпіади», — відзначила Айрін Кан.

«Олимпийскі ігри досі не послужили стимулом до проведення реформ. Якщо не вжити рішучих заходів, то Олімпіада в Пекіні навряд чи стане позитивним прикладом в області дотримання прав людини, — додала Айрін Кан. –До початку Ігор залишається всього чотири місяці, тому МОК і світові лідери повинні твердо позначити свою позицію. Якщо відкрито не висловлювати свою занепокоєність і не вимагати змін, це може бути розтлумачено як мовчазне схвалення тих порушень прав людини, які допускає влада Китаю при підготовці до Олімпіади».

Amnesty International закликає владу Китаю:
•   негайно допустити до Тибету і прилеглих до нього районів слідчих ООН і інших незалежних спостерігачів;
•   припинити довільні затримання, залякування і придушення активістів;
•   відмовитися від практики адміністративних затримань як міри покарання;
•   забезпечити всім журналістам можливість повноцінно і вільно освітлювати ситуацію в Китаї;
•   звільнити всіх в’язнів сумління;
•   скоротити кількість злочинів, за які передбачена смертна кара, на шляху до її повної відміні.

Основні висновки доповіді

При розгоні акцій протесту в Тибеті і прилеглих до нього районах, влада застосовувала надмірну силу, у тому числі із смертельним результатом. Amnesty International визнає обов’язок держави захищати людей і майно від актів насильства, у тому числі від нападів на китайців-хань, вочевидь, обумовлених етнічними мотивами. Проте дії влади повинні ґрунтуватися на принципі необхідності і відповідності, згідно міжнародних норм по захисту прав людини.

Враховуючи багаточисельні документальні підтвердження тортур і інших форм жорстокого поводження в Тибеті, Amnesty International побоюється, що затримані тибетці будуть піддані побиттю або іншим видам зловживання владою. Деяким з них загрожує смертний вирок внаслідок несправедливого суду. Організація звертається до влади із закликом оприлюднити імена, місцезнаходження і правовий статус усіх затриманих, а також звільнити всіх тих, хто затриманий виключно за мирне вираження протесту.

ЗМІ практично повністю заборонено висвітлювати ситуацію в Тибеті і прилеглих до нього районах; це не лише ускладнює підтвердження наявних відомостей, але і є прямим порушенням офіційних обіцянок забезпечити «повну свободу пресі» при підготовці до Олімпіади.

У доповіді Amnesty International описані факти переслідування активістів-правозахисників за повідомлення про порушення або висловлення ними побоювань з приводу дотримання прав людини в ході Олімпіади в Пекіні. Amnesty International закликає негайно і беззастережно звільнити мирних активістів, затриманих виключно за вираження ними своєї думки, у тому числі: •   активіста по захисту земельних прав Ян Чуньліня, якого засудили 25 березня до п’яти років в’язниці за «підбурювання до підривної діяльності» після того, як той очолив кампанію під девізом «Нам не потрібна Олімпіада, нам потрібні права людини». За повідомленнями, під вартою його катували, проте не надали йому можливості заявити про це на суді; •   пекінського активіста Ху Цзя, якого судили 18 березня за «підбурювання до підривної діяльності» у зв’язку з його діями на захист прав людини. До цього Ху Цзя вже провів багато місяців під «домашнім арештом». Його дружина Цзен Цзіньянь, як і раніше, знаходиться під ретельним наглядом поліції у своєму будинку, разом із новонародженою дитиною.

В результаті «зачистки» напередодні Олімпіади в Пекіні також були затримані тисячі чоловік, що звернулися до влади з петиціями. Багато з них було відправлено назад в ті провінції, звідки вони приїхали. Така практика нагадує систему «Затримання і репатріация», що застосовувалася відносно внутрішніх мігрантів і була скасована у 2003 році з великою помпою. Відміна цієї системи сприймалася в Китаї як значний крок на шляху покращення ситуації з правами людини. Окремих осіб із затриманих направили на «трудове перевиховання», яке являє собою ще одну сумнозвісну систему позасудового затримання, яка давно потребує реформування.

Нові нормативні акти, прийняті торік з метою розширення свободи висловлювання думок для іноземних журналістів в Китаї, не застосовувалися на території Тибету. Крім того, деяким журналістам в Пекіні і інших частинах Китаю не дозволяли висвітлювати гострі теми. Зберігалися жосткі обмеження на діяльність внутрішніх ЗМІ. Інтернет-цензура також посилилася; останнім часом в Пекіні було ліквідовано декілька новинних порталів, присвячених проблемі ВІЛ/СНІДу. За повідомленнями, в Пекіні посилився контроль за передачею інформації, включаючи СМС.

У доповіді висловлено схвалення з приводу офіційних завірень в тому, що торік в результаті переглядів Верховним народним судом поновлених справ, значно скоротилося число винесених і приведених у виконання смертних вироків. В той же час, Amnesty International знов звертається до уряду Китаю із закликом оприлюднити вичерпну загальнонаціональну статистику страт для підтвердження подібних тверджень.