Чи існує в Україні державний антисемітизм?
Таке питання поставив Юлії Тимошенко депутат ПАРЕ голова Соціалістичної групи ПАРЄ швейцарець Андреас Гросс. «Ні, його немає!» - запевняла Юлія Володимирівна. Пан Гросс нагадав про нещодавнє спалення іудейських молитвеників на Глухівській митниці та передачу будинку купецької синагоги (зараз – кінотеатр «Кінопанорама») мером м. Києва приватній особі. Обидва ганебні випадки сталися із грубим порушенням українського законодавства з мовчазної згоди влади. Саме відсутність жодної реакції з боку посадовців, попри численні звернення громадськості, навіть світової, і стала підставою тривоги ПАРЄ щодо повернення в Україну саме державного антисемітизму, оскільки ксенофобські випадки трапляються в усіх країнах, але європейці звикли до швидкого реагування влади на них.
«Те, що Ви називаєте, є поодинокими випадками, ми з ними розберемося» - пообіцяла прем’єр-міністр.
Ганебний випадок із знищенням іудейських молитвеників, відбувся у травні 2007 року, а за рік до того Глухівська митниця вилучила ящик із єврейськими молитвениками, який прямував до України як подарунок українцям-іудеям. Прохання представників єврейської громади повернути предмети релігійного культу керівник митниці не задовольнив та й виставив книги на реалізацію. Після того, як молитвеники не були розпродані, відповідна комісія прийняла законне рішення передати іудеям ці книги, оскільки вони є предметом релігійного культу. Але начальник Глухівської митниці не погодився із цим рішенням та наказав зробити інший акт – акт утилізації, ганебний і безпрецедентний Ось цитата з нього - «враховуючи те, що книги є виключно релігійною літературою іудейського віросповідання ….. вони підлягають утилізації». На думку керівника митниці Володимира Крамаренка, передбачена законом у таких випадках експертиза Міністерства культури також «не потрібна для іудейських книг». Молитвеники цинічно спалили. І як ви гадаєте, як було покарано цього митника? Його позбавили місячної премії! Отже, депутати ПАРЕ турбуються не дарма?
Передача мером Києва будинку синагоги, який заборонено приватизувати за законом, – ще одне підтвердження, що закони для нього не писані.. Між іншим, як це випливає із стенограми засідання ПАРЕ
http://assembly.coe.int/Main.asp?link=/Documents/Records/2008/E/0804161000E.htm,
депутати ПАРЕ чітко відділили у своїх питаннях проблеми корупції від проблеми державного сприяння ксенофобським настроям. І протизаконне рішення Київради щодо передачі у приватизацію культового будинку синагоги розглядалося ними саме під кутом зору бездіяльності держави, яка потурає брутальному порушенню прав релігійних меншин.
Ми сподіваємось, що на питання, винесене у назву статті, українською державою буде дана чітка відповідь: «Ні, не існує!». У цьому ж контексті слід розглядати недавній вандалізм на кладовищі кримських татар. Подібні вчинки мають зустрічати швидку та ефективну реакцію з боку української влади, і тоді вони справді будуть лише поодинокими.