MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Налагодження системи відомчого контролю за дотриманням прав людини в діяльності органів внутрішніх справ

27.05.2008   
Юрій Чумак
В січні 2008 р. було створено Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС. Метою діяльності Управління є налагодження системи відомчого контролю за дотриманням прав людини у відповідності з міжнародними стандартами в галузі правоохоронної діяльності.

«Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов’язком держави», – наголошується у ч. 2 ст. 3 Конституції України». А стаття 1 Закону України «Про міліцію» визначає, що міліція в Україні – державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян… від протиправних посягань.

Міністерство внутрішніх справ, усвідомлюючи свою особливу відповідальність за реалізацію вимог Конституції та законодавства України щодо забезпечення правопорядку і громадської безпеки в нашій державі, дотримання прав людини, постійно веде пошук шляхів підвищення ефективності роботи міліції в цих напрямках.

При цьому, спрямування міліції в напрямку прав людини не повинно обмежуватись тільки дотриманням правових норм. У багатьох країнах важливим інструментом поліції, зорієнтованої на права людини, стала громадська поліційна модель – діяльність поліції в тісній співпраці з громадою. Запровадження нових механізмів системи захисту прав і свобод людини торкнулось останнім часом і вітчизняної міліції, що виявляється, зокрема, у перегляді характеру взаємовідносин між органами внутрішніх справ та населенням в бік їх демократизації, розумінні необхідності гуманізації діяльності міліції, втіленні різноманітних форм громадського та відомчого контролю за дотриманням прав людини.

З іншого боку, проблем у сфері забезпечення прав людини зі сторони співробітників органів внутрішніх справ сьогодні велика множина, принцип захисту прав людини ще не є головним в оцінці діяльності правоохоронних органів, у працівників ОВС знань у цій царині ще недостатньо.

Отже, проблема дотримання прав людини та основоположних свобод в Україні, особливо у правоохоронній діяльності, є вельми актуальною. Створення системи моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ зумовлено саме необхідністю протидії порушенням прав людини з боку працівників міліції. Незважаючи на низку кроків, здійснених МВС України протягом 2004-2007 рр. задля ліквідації умов та чинників, які породжують порушення прав людини, така практика не викоренена.

Серед здійснених МВС України заходів у цьому напрямку, слід згадати наступні:

1. Створення посади Радника Міністра внутрішніх справ з прав людини та ґендерних питань (2004 р.) для координації ініціатив ОВС щодо забезпечення неухильного дотримання прав людини у діяльності міліції та налагодження зв’язків з іншими державними установами та громадськими об’єднаннями з цієї проблематики. Це фактично було першою подібною посадою в системі виконавчої влади (адже Омбудсмен уособлює представника парламентського контролю за дотриманням прав людини, оскільки є Уповноваженим Верховної Ради).  

Головним з обов’язків Радника Міністра з прав людини та ґендерних питань є вивчення реального стану речей у дотриманні прав людини та впровадженні політики ґендерної рівності, а також підготовка аналітичних доповідей з цих питань для керівництва МВС.

При цьому мова йде не стільки про окремі випадки, скільки про тенденції, що створюють умови для порушення прав людини.

2. З липня 2005 року в системі МВС діють мобільні групи з моніторингу за дотриманням конституційних прав і свобод громадян, до складу яких входять як співробітники ОВС, так і представники правозахисних організацій. Мобільні групи розглядаються як прототип національних превентивних механізмів, які повинні бути створені відповідно  до ратифікованого Україною  Факультативного протоколу Конвенції ООН проти катувань. Протягом 2006-2007 р. мобільні групи відвідали 235 ізоляторів тимчасового тримання (ІТТ) (48,2% від загальної кількості). Як результат моніторингу, сьогодні 407 (84%) ІТТ відповідають установленим нормам.

Ініціатива, започаткована Харківською правозахисною групою, Харківським національним університетом внутрішніх справ разом із експертами Харківського інституту соціальних досліджень щодо здійснення моніторингових візитів до місць утримання осіб, з метою вивчення умов утримання та рівня дотримання прав і свобод людини в процесі досудового слідства, є унікальним інструментом цивільного контролю за діяльністю ОВС на теренах колишнього СРСР.

Результати діяльності мобільних груп постійно розглядаються на засіданнях громадських рад при МВС та ГУМВС (УМВС) та використовуються як підґрунтя для здійснення системного аналізу щодо необхідних змін у практиці міліції.

3. Створено інститут представників Міністра внутрішніх справ в регіонах України (2005 р.). На жаль, функції та завдання представників Міністра не були чітко визначені та окреслені, на їх діяльність наклалася певна заполітизованість, отже, структуру представників Міністра незабаром було ліквідовано.

4. Утворено Громадську раду при Міністерстві внутрішніх справ з питань забезпечення прав людини (2005 р.). Активна співпраця з громадськими організаціями, завдяки діяльності Радника Міністра з прав людини та ґендерних питань, а також необхідність розбудови взаємодії між МВС та громадськими організаціями на регулярній системній основі призвели до створення Громадської ради. Співголовами Ради були обрані Міністр МВС Юрій Луценко та Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров.

На сьогоднішній день у Раді працюють 10 робочих груп, які опікуються такою тематикою: захист прав громадян під час затримання, арешту та досудового слідства; забезпечення прав під час виборчих кампаній та мирних зібpaнь; захист права на приватність; права біженців і мігpaнтів; запобігання домашньому насильству, жорстокому поводженню з дітьми, торгівлі людьми; ґендерна рівність в органах внутрішніх справ; освіта в галузі прав людини; правовий та соціальний захист працівників OBC; протидія расизму та ксенофобії; профілактика наркотизації населення.

5. Практично одночасно розпочався процес створення громадських рад з питань забезпечення прав людини при ГУМВС (УМВС). Представники громадськості, що входять до складу рад, беруть участь у проведенні службових перевірок за скаргами громадян, працюють у складі кадрових комісій під час атестації співробітників ОВС, проводять спільні з керівництвом обласних управлінь МВС прийоми громадян, підтримують роботу мобільних груп з моніторингу дотримання прав людини в місцях позбавлення волі в системі ОВС.

Щоправда, ефективному функціонуванню громадських рад заважали проблеми, пов’язані, головним чином, з відсутністю чіткої координації їх діяльності, недостатнім розумінням ідеології та функції цих інституцій з боку як керівництва міліції на місцях, так і нерідко – представників правозахисної спільноти. Тому процес організації діяльності громадських рад виявився досить складним і довготривалим (2005-2007 рр.), і в деяких областях України такі ради були створені лише формально, дієвої роботи не здійснювали.

Таким чином, нагальною постала задача створення відповідного механізму, який би:

-  допоміг організувати ефективну діяльність громадських рад при ГУМВС (УМВС) в регіонах України, отже став би міцним містком між громадськістю та міліцією;

-  одночасно започаткував систему відомчого контролю за дотриманням прав людини в ОВС.

І в січні 2008 р. було створено Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС. Управління є структурним підрозділом Апарату Міністра МВС України. Метою діяльності Управління є налагодження системи відомчого контролю за дотриманням прав людини в роботі органів внутрішніх справ у відповідності з міжнародними стандартами в галузі правоохоронної діяльності.

Основними завданнями діяльності Управління є:

1. Здійснення контрольно-спостережних функцій за дотриманням прав людини в діяльності служб та підрозділів ОВС

2. Вивчення та аналіз проблемних питань у діяльності органів внутрішніх справ стосовно дотримання прав людини, підготовка аналітично-інформаційних матеріалів з цих питань для керівництва та членів колегії МВС України.

3. Участь у роботі з удосконалення нормативно-правової бази діяльності МВС України згідно з вимогами міжнародних та національних нормативних актів у галузі прав людини, а також з рішеннями Європейського суду з прав людини. Розроблення та внесення спільно зі структурними підрозділами Міністерства необхідних пропозицій щодо вдосконалення проектів нормативно-правових актів МВС України, відомчої статистики та форм звітності. Моніторинг чинного законодавства у галузі забезпечення прав людини в діяльності правоохоронних органів.

4. Участь в організації, проведенні та роботі громадських рад при МВС, ГУМВС, УМВС України з питань забезпечення прав людини, мобільних груп з моніторингу дотримання конституційних прав і свобод людини та громадянина в діяльності ОВС, координація їх взаємодії з підрозділами та службами органів внутрішніх справ.

5. Координація взаємодії МВС України, територіальних органів і підрозділів внутрішніх справ України з органами державної виконавчої влади, міжнародними та національними неурядовими організаціями в галузі прав людини.

В областях України, в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі були призначені Помічники Міністра служби регіонального контролю, які підпорядковуються Міністрові внутрішніх справ України, керівництву Апарату Міністра, начальникові Управління та його заступнику.

Відповідно до своїх прав та обов’язків, визначених у «Положенні про Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС Апарату Міністра», Помічники Міністра беруть участь в організації моніторингу дотримання прав людини в діяльності підрозділів регіону, виявляють проблеми, що виникають у процесі взаємодії органів внутрішніх справ та населення, оцінюють стан дотримання прав людини в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, виявляють умови, що сприяють корупції, порушенням дисципліни та законності працівниками органів внутрішніх справ на рівні регіону.

Також вони виконують обов’язки відповідальних секретарів громадських рад при ГУМВС, УМВС з питань забезпечення прав людини. Здійснюють виїзди у складі мобільних груп з моніторингу дотримання конституційних прав і свобод людини в діяльності органів внутрішніх справ. Здійснюють моніторинг матеріалів місцевих засобів масової інформації щодо наявності критичних публікацій та виступів про діяльність органів внутрішніх справ України. Беруть участь у роботі колегії та оперативних нарад ГУМВС, УМВС України, їх структурних підрозділів, міськрайлінорганів внутрішніх справ. Вносять пропозиції щодо вдосконалення роботи органів та підрозділів внутрішніх справ.

Звісно, що новостворена структура ще не встигла запрацювати на повну міць. Але характерним є те, що система відомчого контролю за дотриманням прав людини в діяльності органів внутрішніх справ є ініціативою саме МВС. Постійно піддаючись критиці з боку правозахисної спільноти, Міністерство внутрішніх справ, першим серед українських правоохоронних органів, пішло назустріч громадськості і зробило значні кроки в напрямку пошуку конструктиву та залучення представників правозахисних громадських організацій до участі в розбудові та налагодженні дієвого механізму моніторингу за діяльністю міліції в сфері дотримання прав людини.  

Створення та налагодження системи відомчого контролю за дотриманням прав людини в діяльності органів внутрішніх справ є важливим виявом демократизації правоохоронних структур України, готовності їх до сприйняття принципів захисту прав людини та розуміння того, що саме органи внутрішніх справ повинні бути захисником прав людини.

Юрій Чумак,

Помічник Міністра служби регіонального контролю Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС Апарату Міністра

 

Література:

1.  Конституція України. Відомості Верховної Ради України, 2005, № 2. – Ст. 44.

2.  Закон України «Про міліцію». Відомості Верховної Ради України, 1991, № 4. – Ст. 20.

3.  Нільс Уільдрікс, Піт ван Реенен. Діяльність поліції в посткомуністичних країнах. – Київ: Атіка, 2006. – С. 248.

4.  Левченко К.Б., Мартиненко О.А., Кобзін Д.О., Бєлоусов Ю.Л., Черноусов А.М. Організаційно-правові засади роботи Громадських ради з питань забезпечення прав людини в діяльності органів внутрішніх справ України. – Харків: Права людини, 2007. – С. 264.

5.  Информация о деятельности МВД Украины в сфере обеспечения прав человека. Защита прав человека в контексте деятельности правоохранительных органов. www.mvs.gov.ua

6.  Звіт за результатами роботи Громадської ради при МВС України з питань забезпечення прав людини за 2006-2007 роки. http://khpg.org/1211531627

7.  Наказ МВС України від 18.01.2008 р. № 15 «Про внесення змін до штату Центрального Апарату МВС».

8.  Наказ МВС України від 24.04.2008 № 197 «Про затвердження Положення про Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ Апарату Міністра».

 Поділитися