MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Суд відклав справу Сусарова до 23 червня

11.06.2008    джерело: www.imi.org.ua
Справа Сусарова є принциповою, оскільки закладе прецедент у поводженні з біженцями у майбутньому

Рішення у справі щодо екстрадиції Льоми Сусарова не прийнято. Про це повідомив активіст акції «Без кордонів» Максим Буткевич. За його словами, під час сьогоднішнього засідання Адміністративний окружний суд Києва призначив наступне засідання на 10 годину ранку 23 червня. У громадських активістів, присутніх під час засідання, склалося враження, що суддя ставиться до Сусарова упереджено.

Нагадаємо, адвокат Льоми Сусарова оскаржує рішення ГПУ щодо екстрадиції його підзахисного до Російської Федерації. Сусаров має статус мандатного біженця УВКБ ООН, отже, згідно з міжнародним законодавством, не може бути екстрадований.

Передісторія:

Починаючи з липня 2007 року, Льома Сусаров, етнічний чеченець та громадянин Російської Федерації, перебуває під вартою в СІЗО N13 м. Києва, очікуючи на екстрадицію до РФ. Запит на його видачу надійшов від РФ у лютому 2007 року. 20 липня 2007 р. Л. Сусарова заарештували, а вже 27 липня 2007 р. Генеральний Прокурор України підписав наказ про його екстрадицію.

На той час Льома Сусаров був визнаний мандатним біженцем УВКБ ОНН (Управлінням верховного комісара з прав біженців) та звернувся із проханням про надання йому притулку і захисту в Україні. Через повільну роботу Державного Комітету з питань національностей та релігії, його прохання не розглядалося довгий час, - аж поки 15 січня 2008 р. Держкомнацрелігії не відмовив пану Сусарову у наданні притулку в Україні.

17 жовтня 2007 року уряд Фінляндії визнав Льому Сусарова біженцем та оголосив про готовність надати йому притулок, однак українська влада не передає Сусарова до цієї країни.

 У липні Льома Сусаров звернувся до Уповноваженого з прав людини Ніни Карпачової . Він заявив, що був змушений залишити свою сім’ю, двох малолітніх дітей та виїхати з Чечні, щоб отримати статус біженця через переслідування з політичних мотивів. Він вважає, що екстрадиція на територію Росії становить загрозу його життю та здоров’ю.

Вивчивши процесуальні документи, Н.Карпачова заявила, що рішення про екстрадицію Сусарова підлягає відміні. Перевіркою встановлено, що Льома Сусаров має статус біженця УВКБ ООН, отриманий ним у Баку. Згідно зі статтею 33 Конвенції Про статус біженців 1951 року, яку підписала Україна, забороняється висилати біженців з країни або примусово повертати до країн, з яких вони прибули. Ця стаття передбачає, що держави-учасниці не будуть жодним чином висилати або повертати біженців до кордонів країни, де їхньому життю чи свободі загрожуватиме небезпека через їхню расу, релігію, громадянство, належність до певної соціальної групи або політичні переконання.

У серпні 2007 року організація «Міжнародна амністія» оголошувала стосовно Сусарова так звану «акцію термінової допомоги». Така акція означає, що людей з усього світу закликають писати українській владі з вимогою не видавати Сусарова до РФ.

Справа Сусарова є принциповою, оскільки закладе прецедент у поводженні з біженцями у майбутньому. До цього Україна вже неодноразово порушувала свої міжнародні зобов’язання, видаючи шукачів притулку до рук їх переслідувачів, варто згадати хоча б видачу 11 тамілів у березні цього року і видачу 11 узбеків у минулому році, наголошують активісти проекту «Соціальна дія».

 Поділитися