Яку інформацію засекречує прокуратура?

Для отримання відповіді на це питання я звернувся із запитом до Генеральної прокуратури, де питав про долю наказу Генерального прокурора №89 від 28 грудня 2002 року «Перелік утворюваних в діяльності органів прокуратури України документів, що містять конфіденційну інформацію і яким надається гриф обмеження доступу «Для службового користування» (далі – ДСК). Справа в тому, що після змін до Закону України «Про інформацію», ухвалених 11 травня 2004 року цей наказ ставав незаконним, бо засекречував інформацію, яку втаємничувати прямо заборонялося вказаними змінами, як, наприклад, «Спецповідомлення про катастрофи, аварії та інші надзвичайні події, що спричинили загибель людей чи завдали значних матеріальних збитків». Я отримав відповідь, що наказ №89 скасований, і замість нього діє наказ №18 від 18.3.2005, текст наказу був доданий до листа. Правда, спроба знайти цей наказ в комп’ютерних правових системах була безуспішною: відповідно до Указу Президента України №493 від 21 травня 1998 року Генеральна прокуратура України, як і раніше, не реєструє свої нормативні акти в Міністерстві юстиції, внаслідок цього багато нормативно-правових актів Генеральної прокуратури взагалі невідомі. Тому пропоную увазі читача текст цього наказу.

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

З метою подальшого упорядкування роботи з документами, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1547 від 17.11.2004 "Про внесення змін до Постанови № 1893 від 27.11.1998 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити розроблений експертною комісією Генеральної прокуратури України перелік утворюваних у діяльності органів прокуратури України документів, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, і яким надається гриф обмеження доступу "Для службового користування".

2. Пункт другий наказу Генерального прокурора України №89 від 28.12.2002 "Про організацію роботи з документами, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави" вважати таким, що втратив чинність.

3. З наказом ознайомити працівників Генеральної прокуратури України та надіслати прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України.

Генеральний прокурор України  С.Піскун

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Генерального

прокурора України

18.03.2005 N 18

ПЕРЕЛІК

утворюваних у діяльності органів прокуратури України документів, що містять конфіденційну інформацію і яким надається гриф обмеження доступу "Для службового користування"

1. Організаційно-розпорядчі документи (накази, вказівки, розпорядження) керівництва Генеральної прокуратури України прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратур регіонів та Військово-Морських Сил України, які містять інформацію з обмеженим доступом.

2. Доповідні записки, довідки, інформаційні листи, методичні рекомендації з питань здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави.

3. Узагальнення, аналізи, огляди, документи прокурорського реагування, які містять відомості обмеженого поширення.

4. Спецповідомлення, які містять оперативну інформацію.

5. Документи, які за своїм змістом містять банківську чи комерційну таємницю та інформацію з питань відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.

6. Облікова картка на особу про надання допуску до державної таємниці (після заповнення).

7. Листування з органами Служби безпеки України щодо оформлення допуску працівників прокуратури до державної таємниці.

8. Накази про надання працівникам прокуратури допусків до державної таємниці.

9. Номенклатури посад працівників, які підлягають оформленню на допуск до державної таємниці (якщо за своїм змістом не розкривають відомості, що становлять державну таємницю).

10. Науково-практичні та інформаційні видання, підготовлені за матеріалами прокурорсько-слідчої практики.

11. Інші документи, для створення яких використовується конфіденційна інформація.

На мою думку, навіть побіжний аналіз цього наказу засвідчує, що Генеральна прокуратура не керується в питаннях обмеження доступу до інформації відомим принципом свободи інформації „Засекречується інформація, а не документ”. Цим наказом обмежується доступ до дуже широкого кола інформації, яка може стосуватися прав людини і основоположних свобод. Пунктам 3 та 10 фактично обмежується доступ до будь-яких аналітичних матеріалів щодо прокурорського реагування, пунктом 4 можна охопити практично всі спецповідомлення, зокрема і про аварії і стихійні лиха. Все це веде до порушення насамперед п.5 статті 6 Закону «Про прокуратуру» і загалом порушує принцип прозорості діяльності правоохоронних органів, який є одним з основних стандартів, в тому числі міжнародних, прав людини щодо правоохоронних органів.