Український періодичний самвидав і неформальна преса 1964-1991

Виставка проходитиме 25 вересня – 25 листопада у приміщенні Музею української звитяги НаУКМА (адреса: вул. Сковороди, 2). Презентація виставки відбудеться 25 вересня о 18 год.

В основі виставки – колекція журналіста Вахтанга Кіпіані та зібрання бібліотеки НаУКМА, а також окремі видання, передані на виставку Т. Возняком, Й. Зісельсом, С. Одаричем, О. Пограничним та ін. На виставці буде представлено періодичний самвидав 1960–70-х. рр та неформальну пресу 1980-х–початку 90-х рр., а також часописи, які випускалися українцями за кордоном.

Перші спроби зібрати зразки самвидаву та неформальної преси робили ще під час перебудови – як представниками державних бібліотек, освітніх установ, так і зусиллями приватних осіб. Також відомо про постійний інтерес до отримання зразків неформальних видань закордонними установами – серед інших, дослідницьким відділом Радіо «Свобода» в Мюнхені, Бібліотекою Конгресу США у Вашингтоні, Українською Пресовою Агенцією в Лондоні, архівом Бременського університету, Каліфорнійським університетом у Берклі, Міжнародним інститутом соціальної історії в Амстердамі тощо. В Україні не було створено центрів, які б спеціально займалися збиранням і дослідженням цього різновиду преси. Тому український періодичний самвидав розсіяний по світу в десятках окремих колекцій. Найбільші у ЦНБ ім. Вернадського, Архіві-музеї українського самвидаву «Смолоскип» та в колекції Вахтанга Кіпіані.

Історія періодичного самвидаву в Україні починається у першій половині 1960-х рр. Рукописні та машинописні часописи й вісники були доволі поширеним явищем у студентських аудиторіях та колах інтелігенції під час «відлиги». Тоді ж виникає політичний самвидав, що став доказом формування ідеології нового покоління борців за самостійну Україну. 1964 р. підпільна націоналістична організація «Український Національний Фронт» видала перше число машинописного журналу «Воля і Батьківщина» (до 1966 р. вийшло друком 16 номерів). Згодом під егідою «Української загальнонародної організації» вийшов журнал «Український вісник». Відтак, у січні 1970 р. львівський журналіст В’ячеслав Чорновіл розпочав випуск іншого «Українського вісника», який став найвідомішим органом незалежного слова в радянській Україні. Незважаючи на арешти, періодичний самвидав продовжував виходити в 70-х рр.. На виставці буде представлено близько 15 видань цього періоду.

У другій половині 80-х рр.. політична ситуація в СРСР змінилася. Перебудова створила умови, в яких запити широкої публіки до нової інформації значно перевищували те, що могла запропонувати офіційна преса. Водночас, суворі покарання за «інакомисліє» дещо втратили свою невідворотність. Як результат, у 1980 – поч. 90-х рр.. почали виходити численні видання неофіційної преси. Найбільшими центрами її виготовлення були Київ (близько 250 назв), Львів (понад 100 назв), Житомир, Луцьк, Дніпропетровськ, Одеса, Харків. Прикметно, що самвидав виходив і в маленьких містечках і навіть селах – Снігурівці на Миколаївщині, Куровичах на Львівщині, Тернах на Сумщині, Острові та Великих Бірках на Тернопільщині, Дубовому на Закарпатті, Родниковому та Новокльоновому в Криму… Друк здійснювався в умовах напівпідпілля – здебільшого, у столиці Литви – Вільнюсі, а також інших містах Балтії.

Якісь видання мали виражений антирадянський характер, інші ж були новою для радянського простору формою свободи, що іноді межувала із самодіяльністю. На виставці буде представлено видання різних ступенів опозиційності - від видань РУХУ та УГС до екологічних, гумористичних, еротичних газет. Також буде виставлено партійні та політичні видання, видання громадських організацій – Товариства Лева, «Меморіалу», ТУМ; газети національних спільнот: євреїв, вірмен, кримських татар, культурологічні, музичні, літературно-мистецькі, фензіни; релігійні видання – УАПЦ, УГКЦ, протестантів, РПЦ, «Білого Братства»; дитячі, молодіжні та студентські листки, гумористичні, розважальні, комерційні газети, видання діаспори, могилянський самвидав.

Найбільш знакові видання: «Український вісник» В’ячеслава Чорновола, «Поступ» Олександра Кривенка, «Голос відродження» Сергія Набоки, «Наша віра» Євгена Сверстюка, «Євшан-Зілля» Ірини та Ігора Калинців.

Під час роботи виставки плануються також наступні акції:

• Презентація каталогу самвидавної та неформальної преси

• Кривенківські читання. Семінар для студентів-журналістів

• Вечір пам’яті Г. Політковської

• Презентація книги З. Антонюка

• Презентація журналу «Ї»

• Вечір Харківської правозахисної групи

• Вечір «Коло Набоки»

Про точну дату та час проведення цих заходів буде повідомлено пізніше

Організатори виставки:

Головне управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації, Київський Медіа Холдинг, та Національний університет «Києво-Могилянська академія» (Наукова Бібліотека, Музей української звитяги, Центр юдаїки, Центр європейських досліджень, Видавництво «Дух і літера»).