Корупція - зростає, корупціонери - безкарні

За останні три роки більш ніж утричі зросли обсяги збитків, заподіяних корупційними діяннями службових осіб. Однак у поточному році майже третина посадовців уникли покарання за скоєне. Це стало можливим тому, що система заходів протидії корупції в державі є неефективною і не забезпечує усунення або зниження ризиків причин її виникнення. Такий висновок Колегії Рахункової палати за підсумками аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на здійснення заходів протидії корупції.

Аудитом встановлено, що діяльність органів виконавчої влади та правопорядку в цій сфері здійснювалася без належної координації і відповідальності за результати своєї роботи, за відсутності причинно-наслідкового зв´язку між отриманням коштів та результатами їх використання. Бюджетні кошти в сумі понад 267 мільйонів гривень протягом 2007 року та першого півріччя 2008 року використовувалися не на фінансування заходів протидії корупції, а, переважно, на поточні потреби структурних підрозділів органів влади, на які покладено завдання боротьби з корупцією.

В результаті, вжиті заходи та витрачені кошти істотного економічного ефекту не принесли. З року в рік зменшується питома вага відшкодованих збитків у загальній сумі заподіяних: у першому півріччі 2008 року - до третини. Умови для нових корупційних проявів, внаслідок прийняття численних неправомірних нормативно-правових актів та рішень, зберігаються. А цілеспрямована єдина державна політики з протидії латентним сферам корупції - відсутня.

Як зазначили фахівці Рахункової палати, в Україні не сформовано системи законодавчого, нормативно-правового та інституціонального забезпечення сфери протидії корупції, яка б відповідала сучасним міжнародним вимогам. Через це не створено цілісної системи засобів запобіжного впливу на причини та умови, що сприяють корупції. За період з 2000 по 2007 роки з 93 законопроектів, спрямованих на удосконалення системи протидії корупції, Верховна Рада України прийняла лише 12. Кабінет Міністрів України, у свою чергу, не визначив механізмів моніторингу та контролю за належним виконанням Плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні. При цьому Уряд не несе відповідальності за відсутність сучасної загальнодержавної антикорупційної стратегії.

На державному рівні відсутня достовірна інформація щодо кількості кримінальних справ, порушених за вчинення злочинів з ознаками корупційних діянь, стану їх провадження, кількості справ, переданих до суду, стану їх розгляду судами, а також обсягів заподіяної державі шкоди по цих кримінальних справах. Зазначене ускладнює прийняття управлінських рішень щодо результативності та ефективності заходів, вжитих правоохоронними та судовими органами у цій сфері. Як наслідок, існуюча офіційна державна статистична інформація відображає лише ту частину діяльності держави по боротьбі з корупцією, яка стосується адміністративної відповідальності за корупційні діяння, що не містять ознаки злочину.

Аудитори встановили, що Служба безпеки України та Міністерство внутрішніх справ України використовували бюджетні асигнування, виділені на боротьбу з корупцією, переважно, як додаткове джерело утримання, без чіткого розмежування відповідальності за результати їх виконання між відповідальними виконавцями.

Водночас для забезпечення проведення спеціальними підрозділами СБУ та МВС України оперативних заходів щодо боротьби з корупцією залучалися кошти за іншими бюджетними програмами, паспортами яких ці видатки не передбачалися. В такий спосіб лише протягом останніх півтора року було неефективно витрачено понад 13,2 мільйона гривень. Крім того, через невідповідність наукового забезпечення проблем боротьби з організованою злочинністю чинному законодавству, за ті ж півтора року незаконно витрачено бюджетних коштів на суму понад 2,4 мільйона гривень.

У той же час, рівень оплати праці спеціалістів у сфері боротьби зі злочинністю та корупцією не забезпечує належного стимулювання сумлінного виконання ними своїх службових обов’язків і негативно позначається на комплектуванні спеціальних підрозділів правоохоронних органів висококваліфікованими, досвідченими працівниками. Як наслідок, протягом останніх років суттєво загострилася проблема кадрового комплектування спеціальних підрозділів правоохоронних органів, на які покладено завдання боротьби з організованою злочинністю та корупцією.

Прес-служба Рахункової палати