Як Фінляндія запрошує на допит біженця Сусарова
Реєстраційний № 6032 отримав його односелець Руслан Елієв. У Баку, за словами Л.Сусарова, вони проживали в одній квартирі. Увечері 9 листопада 2006 року Р.Елієв був викрадений невідомими. Побоюючись за власне життя, Л.Сусаров виїхав до України.
У кінці березня 2007 року на сайті "Кавказ-центр" з’явилося повідомлення про те, що понівечений труп Р.Елієва був скинутий в мішку з російського гелікоптера поряд з селом Самашки. Тоді ж МВС Республіки Інгушетія оголосило Л.Сусарова в міжнародний розшук за звинуваченням в участі у викраденні карток телефонного мобільного звязку на загальну суму близько $220. Сам п.Сусаров свою причетність до крадіжки заперечував.
16 червня 2007 р. Л.Сусарова було затримано невідомими в цивільному, які, на його думку, були співробітниками Служби безпеки України. За словами захисника Льоми Сусарова, Олега Левицького, в момент затримання на голову його підзахисному було надіто мішок, його відвезли в невідомому напрямку, піддаючи побоям та погрожуючи віддати на розправу „майору ФСБ”. Лише ввечері Сусарова доправили до відділка міліції, де він без законних підстав утримувався до 25 червня (замість передбачених українським законодавством 72 годин).
20 липня Соломянський районний суд м. Києва санкціонував тримання Л.Сусарова під вартою. 27 липня 2007 року Генеральна прокуратура України ухвалила рішення передати п.Сусарова російським силовим структурам. 6 серпня Апеляційний суд Києва ухвалив рішення залишити його під вартою "до вирішення питання про екстрадицію".
Проте, правозахисники перемогли і Київський окружний адміністративний суд визнав рішення Генпрокуратури про екстрадицію Льоми сусарова до РФ неправомірним.
Генпрокуратура в свою чергу скасувала своє рішення, та звільнила Льому Сусарова з-під варти.
Сусаров виїзжає до Фінляндії, яка гостинно приймає біженця.
Та, як вже повідомляла УГСПЛ, Російська сторона на цьому не заспокоїлась, і вимагає екстрадиції Сусарова вже від фінів.
Проте, посадові особи Фінляндії, на відміну від України зовсім по іншому поставилися до вимоги Російської Федерації.
Переконатися у цьому можна прочитавши повістку на допит Центральної Кримінальної поліції. Цитую: «Генеральна прокуратура Російської Федерації звернулася до Фінляндії з проханням видати Вас до Росії, і тому Міністерство юстиції Фінляндії попросило Центральну кримінальну поліцію провести розслідування по справі про видачу. Ви будете допитані для зясування того, чи заперечуєте Ви проти можливої видачі чи погоджуєтеся на неї.
Допит буде проведений за участю перекладача російської мови та адвоката.
Якщо вищезазначений час Вам не підходить, просимо Вас якомога скоріше в робочий день з 10 до 15 год. зателефонувати по телефону **** (*****, розмовляє російською), аби узгодити час допиту. Допит буде проведений в приміщенні поліцейського управління за адресою……
Для Вас призначили захисника, члена Спілки адвокатів Фінляндії, яка буде брати участь у допиті. Якщо Ви бажаєте скористатися послугами іншого адвоката, просимо повідомити про це за телефоном ****.
Погодьтеся, в кожному рядку повістки відчувається повага до людини з боку держави. Коли Україна навчиться такої поваги? Чи для наших чиновників завжди добросусідські відносини з РФ будуть важливіші за долю та життя людини?