MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

До дня вшанування жертв Голодомору

13.11.2008   
Ольга Гончарова
У Харкові вийшов з друку збірник документів «Голодомор 1932 – 1933 років на Харківщині». Збірник та деякі інші матеріали можна отримати в електронному вигляді з сайту http://www.golodomor.kharkov.ua.

У Харкові вийшов з друку збірник документів «Голодомор 1932 – 1933 років на Харківщині»

Збірник був підготовлений фахівцями Державного обласного архіву Харківської області і є результатом системного пошуку, проведеного колективом архіву. Упорядники проаналізували понад тисячу знову виявлених архівних документів, серед яких не тільки офіційні документи – постанови і розпорядження державних органів, а й листи і заяви селян Харківщини до можновладців зі скаргами на жорстокі реквізиції хліба та інших продуктів харчування.

Харківщина за 1932 – 1933 роки втратила кожну третю селянську душу, загалом понад два мільйони людей.

В збірнику представлені 169 архівних свідоцтв, які відображають механізми і методи заготівельної кампанії, запровадження нечуваного покарання – занесення на «чорну дошку» сіл, які «злісно саботують хлібозаготовки».

Офіційні документи свідчать про злочинну хлібозаготівельну кампанію, висвітлюють методи реквізиції продовольства к селян, репресивні покарання тих, хто не зміг виконати план здачі хліба.

В скаргах і листах селяни повідомляли про нереальність норм і тотальні реквізиції хліба та інших продуктів, що призвело до голодного вимирання і селах, перш за все, дітей. Резолюції можновладців на цих скаргах свідчать про глибоку зневагу, бездушність та цинізм представників радянської влади до свого населення.

Окрема група документів свідчить про опір селян більшовицькому режиму.

Збірник може бути корисним, перш за все, вчителям, учням та студентам, краєзнавцям та дослідникам Голодомору.

З електронною версією збірника можна ознайомитися на сайті

http://golodomor.kharkov.ua/UserFiles/File/DAKHO_1.pdf

На цьому ж сайті http://golodomor.kharkov.ua також можна ознайомитися із Відео- та аудіоматеріалами:

1. Документально-публіцистичний фільм «Українська ніч 33-го» (телефільм, I – IV), вироблений студією Укртелефільм в 1993 – 1998 роках;

Фільм про відповідальність керівництва партії і уряду СРСР та УСРР за штучний Голодомор 1932 – 1933 років в Україні. В основу фільму покладені кіно та фотодокументи ЦДКФФА України та ЦДАКФД Росії, зняті у 1930 – 1934 роках у Москві і Харкові. Вперше в кінодокументалістиці представлені свідоцтва про спробу членів українського політбюро добитися зменшення планів хлібозаготівлі, змінити строки їх виконання, звернення за продовольчою допомогою. Проте, поступившись методичному і жорстокому тиску Сталіна, а також рятуючи своє політичне і фізичне існування, керівництво республіки стало слухняним знаряддям в руках «вождя народів» і фактично прирекло селянство на вимирання від нищівного голоду.

У фільмі також використано фрагменти з художнього фільму О. Довженка «Земля» та спогади свідків Голодомору, жителів села Яреськи Шишацького району Полтавської області, яке на час Голодомору 1932 – 1933 років входило до складу Харківської області, зняті у 1994 році.

2. Кінофільм "Під знаком біди". Київнаукфільм, 1990.

Фільм присвячений пам’яті трагічних подій 1932 - 1933 років - голодомору у чорноземних регіонах України і Північного Кавказу. У фільмі широко використана стара кінохроніка, інтерв’ю людей, які пережили ті часи, а також фольклорний пісенний матеріал України, Кубані та Ставропольського краю. Центральний державний кінофотофоноархів імені Г.С. Пшеничного.

3. Радіовистава за поемою Ніни Виноградської «Голодомор»

У поемі «Голодомор» відтворені страшні події геноциду українського народу зі слів матері авторки – Марії Єгорівни Манько, свідка Голодомору. Строфи поетичного твору ілюстровані архівними документами партійних і радянських органів 1932 – 1933 років.

Виконавці: заслужені артисти України Євген Плаксін і Олександр Ґава, авторка поеми, заслужений діяч мистецтв України Ніна Виноградська.

 

 

 Поділитися