Судове рішення на захист вкладника банку

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

26.12.2008 р. 

Справа N 2-3446/08 

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого, судді Солдаткіна С. Г., при секретарі Сугоняко Н. О. (за участю: позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2), розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шостка Сумської області цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Шостка Сумської області», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про розірвання договору про банківський вклад, встановив:

23.10.2008 р. ОСОБА_1 звернулась в міськрайонний суд з позовом до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Шостка Сумської області», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про розірвання договору про банківський вклад.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 06.09.2008 р. вона уклала з Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Шостка Сумської області» (далі – Банк) договір на банківський вклад «Депозитний» строком на 18 місяців у національній валюті. Згідно цього договору вона передала банку кошти в сумі 51000 грн. Днем повернення депозиту є 6 березня 2010 р. Однак, згідно договору вона має право на дострокове отримання суми депозиту.

17.10.2008 р. вона написала заяву про дострокове розірвання вищевказаного договору та повернення їй коштів, однак банк відмовив їй, посилаючись на постанови НБУ № 308 від 07.10.2008 р., якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, та № 319 від 11.10.2008 р., яка неначе б то зобов’язує банк виконувати зобов’язання в разі настання строку завершення цих зобов’язань. Вважає дії банку незаконними та просить розірвати договір банківського вкладу та стягнути на її користь кошти.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просить розірвати договір депозиту від 06.09.2008 р. та стягнути належні їй кошти.

Представник відповідача, ОСОБА_2 у судовому засіданні позовних вимог не визнала та пояснила, що на цей час у зв’язку зі складним фінансовим становищем банку постановою НБУ N 308 від 07.10.2008 р. призначено в банку тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців.

Третя особа, фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у судове засідання не прибули, надали письмові пояснення про те, що на даний час у вказаному банку не відбувається процедура ліквідації і не було призначено ліквідатора даного банку, тобто не настала ситуація «недоступність вкладів», яка визначена в Законі про Фонд, відповідно до якої Фонд розпочинає здійснювати виплати відшкодування за вкладами. Фонд не відповідає за порушення банками – учасниками умов депозитних вкладів і не має повноважень втручатись в дані цивільно-правові відносини банку з вкладниками. Крім того, просять справу слухати без їх участі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

По справі встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно договору № М4 16 про банківський вклад «Депозитний» від 06.09.2008 р. ОСОБА_1 передала а Банк прийняв на зберігання депозит готівкою в сумі 51000 грн. строком на 18 місяців. Днем повернення депозиту є 06.03.2010 р. Процентна ставка за депозитом встановлюється в розмірі 15,5 % річних (а. с. 6).

17.10.2008 р. ОСОБА_1 звернулась до Банку з заявою про дострокове розірвання вказаного депозитного договору та просить повернути їй вклад (а. с. 5).

21.10.2008 р. Банк відмовив ОСОБА_1 у достроковому розірванні депозитного договору та поверненні коштів посилаючись на складне фінансове становище, призначення тимчасової адміністрації в Банку і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців. Також Банк посилається на п. 2.5 постанови Правління НБУ N 319 від 11.10.2008 р. та зазначає, що згідно цієї постанови банк виконує свої зобов’язання за всіма типами договорів у разі настання строку завершення зобов’язань (а. с. 4).

Суд вважає, що відмова у достроковому розірванні договору є незаконною, а обґрунтування Банком цієї відмови не відповідають умовам договору та діючого законодавства.

Так, згідно п. 2.5 Договору, укладеного між Банком та позивачкою, передбачається можливість повернення суми Депозиту або його частини до закінчення терміну Депозиту, обумовленого в п. 2.1 Договору, і здійснюється на підставі заяви Вкладника, оформленої в установі банку відповідно до п. 4.2.4 Договору, тобто не пізніше ніж за 2 робочих дні до дати повернення (а. с. 6).

Позивач ОСОБА_1 зазначені вимоги виконала, тобто своєчасно звернулась до установи Банку з письмовою заявою, в якій просила про дострокове розірвання договору по депозитному вкладу та повернення його.

На думку суду, посилання відповідача на складне фінансове становище та призначення в банку тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів постановою НБУ № 308 від 07.10.2008 р. є безпідставним з таких підстав.

Указом Президента України № 493/92 від 03.10.92 р. «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» передбачено, що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Згідно ст. 3 зазначеного Указу Президента України, нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 р. № 731, державна реєстрація нормативно-правових актів полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколами до неї, міжнародними договорами України, а також з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесення до єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Як видно із тексту постанови Правління НБУ № 308 від 07.10.2008 р., з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 р.

Таким чином, вказана постанова Правління НБУ зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян. Однак, державна реєстрація вказаної постанови НБУ проведена не була, немає відомостей і про її оприлюднення в установленому порядку, а тому вважати її чинної неможливо.

Крім того, згідно ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», нормативно-правові акти Національного банку України видаються у формі постанов Правління НБУ, інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України. Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Спеціальний Закон, що визначає повноваження Національного банку України, прямо вказує на те, що нормативно-правові акти НБУ підлягають обов’язковій державній реєстрації.

Посилання відповідача на постанову НБУ № 319 від 11.10.2008 р. суд також не може прийняти, т. я. у цій постанові Банку рекомендовано проводити роботу з клієнтами з метою недопущення дострокового зняття коштів.

Крім того, згідно постанови НБУ № 413 від 04.12.2008 р., постанова № 319 визнана такою, що втратила чинність.

Згідно ст. 1060 ч. 2 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта в будь-який час.

Згідно виписки операцій по Договору N М4 15 від 26.12.2008 р. у разі дострокового розірвання вказаного депозитного договору станом на 26.12.2008 р. сплаті підлягає, за вирахуванням надлишково сплачених процентів, 49132 грн. 79 коп. Вказана сума коштів підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При подачі позову позивачем були сплачені судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30 (тридцять) грн., що підтверджується доданими до справи квитанціями (а. с. 1 – 2)

Керуючись ст. ст. 10, 212, 213, 214, 215, 256 ЦПК України, ст. ст. 1060, 1074, 1075 ЦК України, ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», Указом Президента України N 493/92 від 03.10.92 р. «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 р. N 731, суд вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати договір № М4 16 від 6 вересня 2008 р. про банківський вклад «Депозитний» укладений між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі начальника сектора обслуговування населення філії «Промінвестбанку в м. Шостка Сумської області» ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Стягнути з акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Промінвестбанку в м. Шостка Сумської області» на користь ОСОБА_1 49132 (сорок дев’ять тисяч сто тридцять дві) грн. 79 коп. та сплачені при подачі позову судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одну) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30 (тридцять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Сумської області через міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, або якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання цієї заяви. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Шосткинського

міськрайонного суду 

С. Г. Солдаткін