MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Cтан дотримання прав людини в Україні у 2008 році

13.04.2009    джерело: www.civicua.org
Результати загальнонаціонального соціологічного опитування, що було проведено соціологічною службою Центру Разумкова з 27 лютого по 5 березня 2009 року
Дотримання всіх видів прав у 2008 році лише погіршилось. Про це свідчать як відповіді на пряме запитання про те, яким чином змінилася ситуація щодо дотримання прав, так і безпосередні оцінки дотримання прав. При оцінці змін ситуації за рік щодо кожного з видів прав число респондентів, які вказали, що ситуація погіршилась, значно переважало число тих, хто відповів, що ситуація покращилась

Більшість громадян найважливішими вважають базові права людини. Проте, понад чверть опитаних найважливішими назвали соціальні та економічні права. Така ситуація може свідчити про незадовільний стан дотримання останніх.

Водночас, респонденти високо оцінюють важливість дотримання всіх прав: всі оцінки перевищили 4 бали за 5-бальною шкалою. Найважливішим громадяни вважають право на життя.

Дотримання прав людини в Україні опитаними оцінюється не високо. Найнижче оцінюється дотримання екологічних та соціально-економічних прав, найвище — базових прав.

Середні оцінки за 5-бальною шкалою щодо кожного виду прав виявилися нижчими, ніж минулого року.

Серед окремих прав, як і в попередні роки, найнижче громадянами оцінюється дотримання соціальних прав (зокрема права на працю та справедливу винагороду, на охорону здоров’я, на соціальне забезпечення, на соціальну та медичну допомогу) та права, пов’язані зі здійсненням правосуддя (права на справедливий, відкритий і незалежний суд, на захист порушених прав, презумпція невинуватості у кримінальному праві). Середня оцінка дотримання цих прав склала менше 3 балів за 5-бальною шкалою. Крім того, менше ніжна 3 бали громадяни оцінили дотримання права вільно обирати та бути обраним до представницьких органів влади, здійснювати контроль за діями влади, а також права на захист дітей та підлітків.

Інтегральна оцінка дотримання прав, дана громадянами, свідчить, що вказані права дотримуються в цілому на 59,2%. Якщо цей показник подати у вигляді оцінки за 5-бальною шкалою, то вийде оцінка 2,96 бала. Минулого року ця оцінка складала 3,17 бала.

Серед джерел істотних порушень прав людини в Україні громадяни найчастіше називають Президента і народних депутатів. Також більше третини опитаних назвали кримінальні структури, Прем’єр-міністра, Верховну Раду, Уряд та міліцію. Найрідше називаються Збройні Сили. Порівняно з минулими роками значно зросло число громадян, які джерелом істотних порушень називають центральні органи влади, або їх представників. Так, порівняно з минулим роком число тих, хто вважає джерелом істотного порушення прав людини Президента України зросло з 29% до 54,5%, Прем’єр-міністра України — з 16% до 37,3%, Уряду — з 22,7% до 36%, Верховної Ради — з 28,9% до 37%, народних депутатів — з 44,9% до 49,2%. Водночас скоротилося число тих, хто вважає джерелом істотного порушення прав людини місцеву владу (з 40,4% до 28,2%), міліцію (з 45,4% до 35%) та кримінальні структури (з 52,4% до 41%). Вибираючи лише одне основне джерело порушення прав людини громадяни також найчастіше називали Президента України (28,7%).

Допомоги у захисті своїх прав громадяни очікують в першу чергу від суду, юристів, Президента України та міліції. Проте діяльність цих структур у сфері забезпечення прав людини громадяни оцінюють не високо. Загальні оцінки правозахисної діяльності всіх структур помітно знизилися порівняно з минулим роком і є нижчими 3 бали за 5-бальною шкалою, за виключенням міжнародних організацій, діяльність яких респонденти оцінили на 3,05 бала (що, тим не менше, нижче, ніж торік).

Громадяни досить низько оцінюють ефективність різних способів захисту своїх прав. Найменш ефективними називали звернення до органів влади та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Найбільш ефективним назвали звернення до Європейського суду з прав людини. Проте оцінки ефективності порівняно з минулорічними знизилися відносно всіх наведених інституцій.

Переважна більшість опитаних вважають, що простому громадянину при зверненні до суду складно отримати допомогу професійних адвокатів, неурядових правозахисних організацій або Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Причому по всіх пунктах порівняно з минулим роком значно зросло число відповідей «складно» і «дуже складно».

Половина громадян оцінюють рівень своєї поінформованості про свої права та можливості їх захисту як низький. Дуже не значна частка опитаних оцінили цей рівень як високий, причому ця частка практично не змінюється з 2007 року. Майже третина громадян не знають, що треба робити, щоб звернутися до суду для захисту своїх прав. Більше половини опитаних знають про це лише приблизно.

Респонденти позитивно оцінюють допомогу у підвищенні обізнаності про права з боку ЗМІ та навчальних закладів. Допомога з боку неурядових організацій і омбудсмена оцінюється досить скептично.

Серед проблем, на які громадяни очікують у разі необхідності звернутися до суду, найчастіше називаються проблеми матеріального плану: занадто висока вартість послуг адвокатів та нестача коштів на розгляд справи. Також дуже часто називається така проблема, як корумпованість судової системи.

Третина опитаних відповіли, що їх права порушувалися протягом 2008 року. Число тих, хто вважає, що його права порушувалися протягом року зросло до 34,7% з 21,7%, які були зафіксовані минулого року. При цьому, майже дві третини громадян, чиї права порушувалися не вдавалися до жодних заходів для захисту своїх прав.

Серед заходів, до яких громадяни вдавалися для захисту своїх прав найчастіше називалися звернення до суду, адвоката, прокуратури та органів влади.

Переважна більшість українців переконані, що Україна перебуває в стані політичної (90,9%) та економічної (95,4%) кризи. Переважна більшість громадян (близько двох третин) не очікують покращання політичної і економічної ситуації протягом найближчого року.

У цих умовах більше половини респондентів вважають, що центральні органи влади (Президент, Прем’єр-міністр, Уряд, Верховна Рада, Національний банк) сприяють порушенню політичних прав громадян. Щодо місцевих органів такої думки дотримуються близько третини опитаних, протилежної — 10-13%.

Ще більшою є впевненість громадян у тому, що центральні органи влади сприяють порушенню соціально-економічних прав громадян. Особливо вирізняється оцінка Національного банку — майже три чверті опитаних вважають, що ця установа порушує соціально-економічні права громадян.

У разі суттєвого порушення соціально-економічних прав понад 20% опитаних готові звернутися до суду, не погоджуватися платити за послуги, безоплатність яких гарантована Конституцією, а близько 20% готові взяти участь у масових вуличних протестах.


З метою оцінки стану дотримання прав людини в Україні, соціологічною службою Центру Разумкова було проведено загальнонаціональне соціологічне опитування. Опитування проводилися в рамках проекту «Дому свободи Україна» «Абетка з прав людини в Україні» за фінансування Національного фонду підтримки демократії.

Опитування було проведене з 27 лютого по 5 березня 2009 року. Опитано 2012 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України. Теоретична похибка вибірки — 2,3%. Для порівняння у звіті наведені результати загальнонаціональних опитувань, проведених у 2006, 2007 та 2008 роках. Опитування були проведені з 11 по 19 равня 2006 року (опитано 2000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України), з 2 по 9 лютого 2007 року (опитано 2011 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України) та з 31 січня по 5 лютого 2008 року (опитано 2017 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України). Теоретична похибка вибірки — 2,3%. Дані в усіх таблицях подані у відсотках загального числа опитаних, якщо не вказано інше.


Джерело : Центр Разумкова

Додатки :  Таблиці з результатами –  zip-file (149.289 kb)
 Поділитися