MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Вони б’ють по тих, хто рятує життя. Підсумки тижняНевидимі бранці КремляСвободу Олегу Орлову! Відсутність права і міжнародного контролю — що відбувається в російському полоні з українськими цивільними?35 дітей з Луганщини вивезли до Білорусі — ‘навчатися’ у надзвичайників‘Я бачив, як співробітники ФСБ вивозили українських дітей на територію Білорусі’Росія має повернути ще шістьох дітей до України Узагальнення нормативних актів щодо державної допомоги жертвам війниДовічне навіднику, знищена синагога, повернення Богдана Єрмохіна. Підсумки тижняДовгий шлях додому: РФ має повернути Богдана ЄрмохінаНа очах у всього світу: росіяни показали викрадених з України дітей журналістамСпам, фішинг, штучний інтелект — російські хакери атакують українцівВ окупованому Криму катували людину, яка шукала незаконно вивезених з України дітей ‘Нашим дітям потрібна справедливість’, — Олена Зеленська‘Режим Лукашенка став співучасником злочинів, скоєних Росією’, — заявили в ЄвропарламентіЄвгена Захарова включено до shortlist премії імені Вацлава Гавела 2023 рокуРосіяни вивезли 100 українських дітей з Херсонщини до табору в Мордовії Ракетами і дронами по соборах і зерносховищах — підсумки тижняЯк у Фінляндії та Німеччині розслідують скоєні в Україні воєнні злочини‘Острівець щастя’ в морі крові

Українські екологи скаржаться на Білорусь до Женеви

20.07.2009    джерело: www.dw-world.de

Уряд Білорусі вирішив будувати два атомні реактори, не порадившись з країнами-сусідами - Україною та Литвою. З цього приводу українська екологічна організація подала скаргу до відповідальних за дотримання конвенції ООН.

Рівненська організація "Екоклуб" подала скаргу про недотримання Білоруссю Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті. У скарзі на адресу комітету з імплементації конвенції у Женеві відзначено грубі порушення з боку Білорусі та наголошено на необхідності проведення консультацій з громадськістю країн, на яких може вплинути АЕС. "Директиви Президента Лукашенки, як і ця, ухвалена ще 2007-го, зазвичай втілюються в життя",- сказав "Німецькій хвилі" голова "Екоклубу" Андрій Мартинюк.

За словами еколога, у тому рішенні білоруської влади є й добрі моменти, наприклад, про стимулювання енергоефективності в бюджетній сфері, й це вже реалізують у Білорусі.  Разом з тим, Білорусь ніколи не мала АЕС, але тепер вирішила збудувати АЕС до 2016 року.

Білорусі потрібні українські ядерщики

Попередньо затверджена ділянка для будівництва розташована за 20 км від кордону з Литвою та на відстані близько 200 км від України. Цікаво, що, за словами Мартинюка, дії білорусів добре вплинули на оплату українських ядерщиків, адже їм підвищили зарплату, щоби українці не переходили на роботу до Білорусі. "У світі – дефіцит досвідчених і кваліфікованих ядерщиків",- зауважує експерт.

У "Екоклубі" очікують, що сусідні з Білоруссю країни будуть більш прискіпливо стежити за перебігом подій щодо побудови двох блоків атомної електростанції. Сподіваються, що це обумовить більшу безпеку під час спорудження й експлуатації станції. При цьому, додає Мартинюк, в Україні ядерні блоки не відповідають вимогам безпеки експлуатації атомних блоків у Євросоюзі.

Білорусь має принаймні поінформувати сусідів

У свою чергу, голова "Зеленого Світу" Олександр Степаненко зазначає, небезпека для українців від білоруської АЕС не більша, аніж будівництво реакторів в Україні: "Але процедури з інформування та участі громадськості стосовно цього проекту повинні бути дотримані".

Рівненські активісти з охорони природи розуміють - навряд чи ця єдина скарга змусить білоруський уряд припинити роботи зі спорудження ядерного реактора. Але, на їхню думку, слід принаймні привернути увагу до цієї діяльности.

Комітет з імплементації Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище вже отримав скаргу від українців. У липні він її розгляне і звернеться за поясненням до білоруської сторони. "Наскільки нам відомо, це перший випадок, коли вітчизняні екологічні організації скаржаться на іншу державу",- говорить голова "Екоклубу" Андрій Мартинюк.

Ольга Веснянка

 Поділитися