MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Правильна ли логика «приватности» в Едином государственном реестре судебных решений?

07.08.2009   
Виктор Шенихов, Богдан Бондаренко
В статье анализируется проблема исключения из реестра персональных данных в соответствии процессуальными кодексами и с соблюдением принципов прозрачности

При размещении текстов судебных решений в свободном доступе в Едином государственном реестре судебных решений применяется норма ст. 7 Закона Украины «О доступе к судебным решениям»: «Стаття 7. Відомості, що не можуть бути розголошені в текстах  судових рішень, відкритих для загального доступу

1. У текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу через оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади або офіційне опублікування, не можуть бути розголошені відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.

2. До відомостей, зазначених у частині першій цієї статті, належать:

1) імена (ім’я, по батькові, прізвище) фізичних осіб;

2) адреси місця проживання або перебування фізичних осіб, номери телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційні номери (коди);

3) реєстраційні номери транспортних засобів;

4) інша інформація, що дає можливість ідентифікувати фізичну особу.

3. До відомостей, зазначених у частинах першій - другій цієї статті, не належать:

1) прізвища та ініціали суддів, які ухвалили судове рішення;

2) імена посадових чи службових осіб, які, виконуючи свої повноваження, беруть участь у цивільній, господарській, адміністративній чи кримінальній справах, справах про адміністративні правопорушення (проступки).

4. У текстах судових рішень, відкритих для загального доступу відповідно до цього Закону, не можуть бути розголошені відомості, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про розгляд справи в закритому судовому засіданні.»

В результате из решений по гражданским, уголовным и административным делам исключается очень много информации, которая заменяется литерным обозначением: «Особа_1», «Інформація_1» и т.д. Теоретически цель этой нормы понятна: защита персональных данных от разглашения. Хотя и теория права предполагает иные взгляды на вопрос «приватности» в сфере правосудия. Но пока мы проанализируем логику применения вышеуказанной нормы закона с нормами процессуального законодательства.


Во всех видах судебных процессов (гражданском, административном, уголовном, хозяйственном, об административном правонарушении) действует принцип гласности. Он закрепляется на основании п. 2 ст. 9 Закона Украины «О судоустройстве»:«2. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Учасники судового розгляду та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки.» и получает развитие в специальных нормах процессуальных кодексов: ст. 4-4 Хозяйственно-процессуального кодекса Украины, ст. 6 Гражданско-процессуального кодекса Украины, ст. 12 Кодекса административного судопроизводства Украины, ст. 249 Кодекса об административных правонарушениях Украины, ст. 20 Уголовно-процессуального кодекса Украины. Исходя из этого, возникает противоречие: если мы заинтересовались судебным процессом и пошли на судебное заседание, мы можем слушать всю персональную информацию при оглашении судом доказательств, прениях по делу и оглашении судебного решения. А вот в реестре мы не имеем права прочитать эту же информацию в судебных решениях! Чтобы понять еще глубже суть противоречия норм законодательства, проанализируем специфику основных судебных процессов. Мы проанализируем ситуацию при постановлении решения суда первой инстанции при удовлетворении (частичном удовлетворении) исковых требований или вынесении приговора. Это вызвано тем, что аналогичный вопрос в определениях судов при отказе в удовлетворении иска или других процессуальных действиях, а также в судах апелляционной и кассационной инстанций имеет незначительные отличия в логике «приватности» при их провозглашении. Но регулируется другими нормами процессуальных кодексов, цитирование и анализ которых сделает статью очень длинной и еще более сложной для восприятия читателей, не относящихся к числу практикующих юристов.

 

ГРАЖДАНСКИЙ ПРОЦЕСС

Согласно ст. 6 Гражданско-процессуального кодекса Украины: «Стаття 6. Гласність та відкритість судового розгляду

1. Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито.

2. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи.

3. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність.

4. Особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України. Це правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів такого самого характеру.

5. При розгляді справ у закритому судовому засіданні мають право бути присутні особи, які беруть участь у справі, а у разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі.

6. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням усіх правил цивільного судочинства.

7. Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов’язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно.

8. Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.

9. Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов’язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду відповідної справи. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов’язки, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень і ухвал.

10. Хід судового засідання фіксується технічними засобами. Порядок фіксування судового засідання технічними засобами встановлюється цим Кодексом.

11. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, зроблений судом.»

Дополнительно вопрос провозглашения решения по гражданским делам устанавливается нормой ст. 218 ГПК Украины: «Стаття 218. Проголошення рішення суду

1. Рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Головуючий роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

2. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.»

Что же содержится в тексте судебного решения, которое судья должен публично провозгласить? Этот вопрос регулируется нормой ст. 215 ГПК Украины: «Стаття 215. Зміст рішення суду

1. Рішення суду складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

часу та місця його ухвалення;

найменування суду, що ухвалив рішення;

прізвищ та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді);

прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;

імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі;

предмета позовних вимог;

2) описової частини із зазначенням:

узагальненого викладу позиції відповідача;

пояснень осіб, які беруть участь у справі;

інших доказів, досліджених судом;

3) мотивувальної частини із зазначенням:

встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин;

мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти;

чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким;

назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково;

висновку суду по суті позовних вимог;

розподілу судових витрат;

строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.»

Даже если принять логику того, что судьи могут массово провозглашать по гражданским делам только вступительную и резолютивную часть судебного решения, высылая полные тексты сторонам. Все равно не понятно, как можно вычеркивать информацию о сторонах по делу, а также упоминания данных в исковых требованиях. Ведь эта информация и так теоретически открыта – процессуальный закон позволяет прийти на слушанье по гражданскому делу и при провозглашении записать ее на диктофон!

 

АДМИНИСТРАТИВНЫЙ ПРОЦЕСС

Принцип гласности и его суть закреплены в ст. 12 Кодекса административного судопроизводства Украины: «Стаття 12. Гласність і відкритість адміністративного процесу

1. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгляду справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення.

2. Кожен має право знайомитися в установленому законодавством порядку із судовими рішеннями у будь-якій розглянутій у відкритому судовому засіданні справі, які набрали законної сили. Це право може бути обмежено відповідно до закону в інтересах нерозголошення конфіденційної інформації про особу, державної чи іншої таємниці, що охороняється законом.

3. Розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито. Суд ухвалою може оголосити судове засідання або його частину закритими з метою нерозголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, захисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випадках, установлених законом.

4. Розгляд справи в закритому судовому засіданні проводиться з додержанням усіх правил адміністративного судочинства. Під час розгляду справи в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності - експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки.

5. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація з обмеженим доступом є суспільно значимою або доступ до інформації обмежено з порушенням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні.

6. Під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

7. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, встановленому цим Кодексом.

8. Особи, присутні в залі судового засідання, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб’єктами владних повноважень.

9. Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, прилюдно проголошується лише резолютивна частина рішення.»

Порядок провозглашения решения суда (постановления) в административном деле установлен ст. 167 КАС Украины «Стаття 167. Проголошення судового рішення, видача  або направлення судового рішення особам, які  беруть участь у справі

1. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

2. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді копію постанови чи ухвали суду.

3. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку вона представляє.

4. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі.»

Содержание постановления суда в административном деле установлено ст.163 КАС Украины: «Стаття 163. Зміст постанови

1. Постанова складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

дати, часу та місця її прийняття;

найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів судді (суддів) і секретаря судового засідання;

імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

предмета адміністративного позову;

2) описової частини із зазначенням:

короткого змісту позовних вимог і позиції відповідача;

пояснень осіб, які беруть участь у справі;

інших доказів, досліджених судом;

3) мотивувальної частини із зазначенням:

встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;

мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково;

висновку суду по суті вимог;

розподілу судових витрат;

інших правових наслідків ухваленого рішення;

строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.»

 

УГОЛОВНЫЙ ПРОЦЕСС

Принцип гласности установлен ст. 20 Уголовно-процессуального кодекса Украины: «Стаття 20. Гласність судового розгляду

Розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці.

Закритий судовий розгляд, крім того, допускається за мотивованою ухвалою суду в справах про злочини осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, в справах про статеві злочини, а також в інших справах з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі та у разі коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист.

Слухання справ у закритому засіданні суду здійснюється з додержанням усіх правил судочинства.

Вироки судів у всіх випадках проголошуються публічно.»

Приговор провозглашается в порядке ст. 341 УПК Украины: «Стаття 341. Проголошення вироку

Після підписання вироку судді повертаються до залу засідання, де головуючий або один з суддів проголошує вирок.

Всі присутні в залі судового засідання, в тому числі і склад суду, заслухують вирок стоячи.

Головуючий роз’яснює підсудному, його законному представникові, а також потерпілому, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві та їх представникам зміст вироку, строки і порядок його оскарження та право подати клопотання про помилування.

Якщо підсудний не володіє мовою, якою постановлено вирок, то після його проголошення перекладач зачитує вирок підсудному його рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє.»

Содержание приговора регулируется ст. ст. 332-335 УПК Украины, и в частности должен содержать:

«Стаття 332. Складання вироку

… Вирок повинен складатися з трьох частин — вступної, мотивувальної і резолютивної…

Стаття 333. Вступна частина вироку

У вступній частині вироку … зазначається назва суду, який виносить вирок, місце і час постановлення вироку, склад суду, секретар, учасники судового розгляду, перекладач, якщо він брав участь у судовому засіданні, прізвище, ім’я і по батькові підсудного, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу підсудного, що мають значення для справи, і кримінальний закон, що передбачає злочин, у вчиненні якого обвинувачується підсудний.

Стаття 334. Мотивувальна частина вироку

Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких грунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необгрунтованою — підстави для цього.

Якщо суд відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України визнав за необхідне застосувати до підсудного примусове лікування, в мотивувальній частині вироку зазначаються мотиви такого рішення.

У мотивувальній частині вироку викладаються підстави для задоволення або відхилення цивільного позову, а також підстави для відшкодування матеріальних збитків у випадках, передбачених частиною 3 статті 29 цього Кодексу, підстави та мотиви визнання процесуальних дій або оперативно-розшукових заходів такими, що були проведені з порушенням законодавства.

Стаття 335. Резолютивна частина вироку

В резолютивній частині обвинувального вироку повинні бути зазначені: прізвище, ім’я та по батькові підсудного; кримінальний закон, за яким підсудного визнано винним; покарання, призначене підсудному по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними; остаточна міра покарання, обрана судом; початок строку відбуття покарання; тривалість іспитового строку, якщо застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням; рішення про цивільний позов;…

В резолютивній частині виправдувального вироку зазначається прізвище, ім’я та по батькові виправданого; вказується, що підсудний в пред’явленому обвинуваченні визнаний невинним і по суду виправданим; вказується про скасування запобіжного заходу, про скасування заходів до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна, про речові докази, судові витрати і про порядок та строк оскарження вироку

 

В итоге по процессуальному законодательству получается, что если условный гражданин будет присутствовать при провозглашении судебных решений, он получит возможность зафиксировать те персональные данные, которые должны исключаться из текстов решений размещенных в реестре. Почему такое противоречие стало возможным? Потому что «гласность» никогда не была качественным «продуктом». Сам термин получил распространение во время горбачевской «перестройки» и, по сути, означал показушную публичность без реальной возможности вникнуть в суть процессов или явлений. Поэтому ее прописывают в процессуальных кодексах, не считая реально действующим принципом. Он как бы прописан для критиков – но имеет маленькие шансы на реализацию. К примеру, юрист нашей общественной организации 19 июня 2009 года был на слушанье дела об административном правонарушении (ДТП) в Стахановском городском суде Луганской области. На входе в суд – решетка с охранником. Охранник никого не пропускает – только если человека «забирает» секретарь или помощник судьи, или судья даст команду по телефону. Никакой «гласности» судебного процесса он не признает – пропустил по указанию судьи Попкова одного из участников ДТП и юриста, но отказался пропустить жену одной из сторон по делу. Судья по формальной причине этого участника ДТП не признал стороной по делу (потерпевшим), но допросил в качестве свидетеля. Также разрешил досидеть до конца судебного процесса, признав, что есть право и не сторон по делу слушать. Но вот как попасть на такое судебное заседание, если везде в судах стоит охрана, руководствующаяся принципом «непропускания»?

Истинный смысл «гласности» в украинском судебном процессе такой же, как и у сталинской Конституции СССР 1937 года: показушные декларативные нормы для «заезжих». А когда до практики доходит – решения в свободном доступе в Интернете, настрой кардинально меняется. Ведь в таком случае простому гражданину не нужно пробиваться через охрану и что-то там доказывать. А просто заходишь на сайт и читаешь. Вот тогда и срабатывает «закрытость» судебной системы – решения с вычеркнутой фактической информацией (пп.4 п.2 ст.7 «інша інформація, що дає можливість ідентифікувати фізичну особу») как раз и скрывают многие неприглядные факты в решениях, если они попали в реестр. Да и не горят желанием наши суды размещать ВСЕ решения в реестре – более трех лет прошло с момента принятия закона, а основная масса судов продолжает политику избирательного наполнения реестра (частично, а не все постановленные решения).

Как не крути, а исправлять явное противоречие в законодательстве необходимо. И причем не так, как хочет судебная система – давать как можно меньше информации. На недавней презентации результатов мониторинга реестра в Донецке, присутствовал руководитель Территориального управления Государственной Судебной Администрации в Донецкой области. С какой радостью он описывал некоторые впечатления от ознакомления с работой судов в США. Например, очень понравилось ему то, что в залах судебного заседания запрещено фотографировать – только художники могут сидеть и делать зарисовки. А у нас в Украине, понимаешь ли, разрешают. Также указал на то, что административные дела рассматриваются несколько секунд (не указав на качественно другую систему организации досудебного следствия). Зато не понравилась наша ссылка на другой опыт – право каждого гражданина (а не стороны по делу) знакомиться с любыми материалами дела. То есть, сколько волка не корми – он в лес смотреть будет. Так и наши «судейские» от поездок в США в основном плохое замечают – то, что позволило б им выглядеть «не хуже» (как по рассмотрению дел с административным арестом) или сделать судебную систему более закрытой (как запрет на фотографирование или ограничение на публикации в СМИ во избежание «давления» на суд). И не думают они о правах человека. В том числе на доступ к информации.

А как можно бороться с коррупцией, если нет достаточного объема информации? Как можно выявлять коррупцию в текстах безликих решений судов («Особа_1», «Інформація_1»)? Те, кто пытается защитить «персональные данные» и «приватность» в судебном процессе, умышленно или неумышленно поддерживают механизмы, способствующие дальнейшему сокрытию коррупции и беспредела в судах! Почему в США часто крупные корпорации, имеющие перевес в медийных, политических (лоббистских), юридических и финансовых возможностях, тем не менее, идут на досудебное урегулирование? Потому что после подачи иска раскрывается ВСЯ информация об их работе, касающаяся прямо или косвенно дела. А с материалами дела может ознакомиться любой гражданин. Вот и получается, что лучше договориться «по мирному», чем раскрыть «все карты» - миллионы и миллиарды очень тяжело зарабатывать честно. А в Украине вместо открытых реестров собственности, действует практика обезличивания даже решений судов, которые постанавливаются «Именем Украины». А потом удивляемся, почему остальные органы власти ведут себя также – плодят грифы «ДСК», «не для друку», или требуют разрешения человека, которого касается индивидуальный акт. А как получить это разрешение у «високопосадовців», строящих дома на территории государственного санатория «Конча-Заспа» или у земельного рейдера, через решения суда и органа местного самоуправления получающего земельный участок? Необходимо размещать полные тексты судебных решений (по крайней мере тех, которые слушались не в закрытом судебном заседании). И именно в этом направлении разрешать противоречие между процессуальным законодательством и ст. 7 Закона Украины «О доступе к судебным решениям».

 

 Поділитися