Верховний Суд України знову проіґнорував Рішення Європейського суду з прав людини

Макіївець Станіслав Луценко 2003 року був засуджений за вбивство, при чому в основу обвинувачення були покладені початкові свідчення його співобвинувачуваного, які той дав під тиском, а потім від них відмовився. С. Луценко та його адвокат подали касаційні скарги, але Верховний Суд залишив вирок чинним. У 2004 році Луценко написав скаргу у Європейський Суд з прав людини, який у грудні минулого року визнав порушення національними українськими судами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод – «Право на справедливий судовий розгляд» і зазначив, що стаття 10 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що судовий розгляд мусить бути відкритий заново, якщо Європейський суд визначить порушення Конвенції.

Сьогодні стало відомо, що Верховний Суд України відмовив у відкритті нового судового розгляду у справі Луценка буквально з такою формулою: «Вивченням матеріалів кримінальної справи встановлено, що підстав для внесення подання на предмет зміни або скасування зазначених судових рішень в порядку виключного провадження немає». Попросту кажучи, ВС України знов проіґнорував рішення Європейського Суду.

Висновок невтішний: нова неповага Верховного Суду до рішень Європейського суду (нагадаємо, влітку цього року Верховний Суд України попри рішення Європейського Суду залишив чинним вирок у справі О. Яременка), без сумніву, матиме вельми негативні наслідки для України, не кажучи вже для іміджу нашої держави на міжнародній арені, який подібні дії аж ніяк не покращують.