Білорусь приєднується до ’’клубу ворогів Інтернету’’

Цей указ в Білорусі вже назвали драконівським, а в організації «Репортери без кордонів» за нього пообіцяли зарахувати Білорусь до списку “ворогів Інтернету”, поряд з Китаєм та Бірмою.

Інтернет наразі залишається остатнім островом свободи слова в Білорусі. Телебачення та газети тут залишаються в твердих державних руках, залишки незалежної преси ніяк не можуть пробитися до передплатників та кіосків «Союздруку».

А Інтернет взяти під контроль владі якось не вдавалося. Не один раз Аляксандр Лукашенка називав Інтернет «всесвітнім смітником» і обіцяв жорсткий контроль та відповідальність. Він пояснював це потребою обмежити порнографію та пропаганду насильства в мережі інтернет і посилався при цьому на звернення зверхників православної церкви.

Від слів - до справ

Указ Лукашенка за номером 60 передбачає жорстке регулювання Інтернет-послуг в Білорусі – з 1 липня запроваджується державна реєстрація Інтернет-ресурсів та контроль за користувачами, наказано також перевести білоруські сайти в національну доменну зону «by».

"Звичайно, що я не боюся цього указу. За 15 років життя при Лукашенці перестаєш боятися... Але, звісно, є небезпека, що цей указ будуть використовувати проти незалежних Інтернет-ЗМІ, опозиційних сайтів. Для цього його і писали/"

Наталья Радіна

Крім іншого провайдери зобов’язані протягом року зберігати та передавати на вимогу міліції, КГБ, податкових органів інформацію про те, який користувач Інтернету заходив на які сайти, що відсилав, що писав тощо.

Особливу стурбованість у суспільстві викликали положення указу про боротьбу з екстремістськими публікаціями в Інтернеті. Указ зобов’язує провайдерів блокувати сайти, які уряд вважає екстремістськими. До них влада в Білорусі відносить все опозиційне.

Редактор одного з найпопулярніших опозиційних сайтів «Хартія-97», який постійно потерпає від ddos-нападів, Наталья Радіна очікує для себе нові неприємності: «Звичайно, що я не боюся цього указу. За 15 років життя при Лукашенці перестаєш боятися... Але, звісно, є небезпека, що цей указ будуть використовувати проти незалежних Інтернет-ЗМІ, опозиційних сайтів. Для цього його і писали».

На думку пані Радіної, указ Лукашенка передбачає засоби, які використовують у Китаї та інших державах, які вважаються ворогами Інтернету. Та Лукашенка і не ховав, що буде зважати на китайський досвід у цій справі.

"Можна прогнозувати, що в умовах кризи та наближення самої президентської кампанії цікавість до інформації в країні буде зростати. Той, хто буде брати участь в президентській кампанії, буде казати про кризу, про неспроможність влади її подолати. Разом це і підштовхнуло владу до такого непопулярного кроку."

Анатоль Лябедзька

Правозахисники й опозиція засуджують

Спробу запровадження властями Білорусі цензури в Інтернеті вже засудила правозахисна організація «Репортери без кордонів». Представниця цієї організації Люсі Морійон назвала указ Лукашенка спробою залякати користувачів Інтернету, відстежувати дисидентів та контролювати громадян в Інтернеті. На думку Люсі Морійон, цей крок пана Лукашенка вносить Білорусь до світового списку країн-ворогів Інтернету.

Опозиційний білоруський політик Анатоль Лябедзька пов’язує указ Лукашенка про контроль над Інтернетом із підготовкою до наступних президентських виборів, які мають відбутися через рік.

«Можна прогнозувати, що в умовах кризи та наближення самої президентської кампанії цікавість до інформації в країні буде зростати. Той, хто буде брати участь в президентській кампанії, буде казати про кризу, про неспроможність влади її подолати. Разом це і підштовхнуло владу до такого непопулярного кроку».

На думку пана Лябедзькі, опозиція та Інтернет-спільнота знайдуть засоби протидії репресивним намірам влади, але частину аудиторії влада напевно візьме під свій контроль. На іншу особливість ситуації звертає увагу головний редактор білоруського Інтернет-ресурсу «Ми» (http://belmy.info/) Кирило Позьняк:

«Але головне, що саме у віртуальному просторі відбувається значна частина альтернативних комунікацій, створюються різні спільноти, в тому числі і громадсько-політичні. Проти них теж спрямований цей указ. Треба буде бачити як це буде реалізовуватися з технічного боку. Це не так просто і недарма указ вступає в силу лише з 1 липня. Я гадаю, що головна його мета – сприяти зміцненню самоцензури серед інтернетників».

Наразі неясно, як буде технічно забезпечено фільтрацію білоруських сайтів, проте в організаційному плані ясність вже якась є. Контроль над ресурсами Інтернету в Білорусі віддано Оперативно-аналітичному центрові при адміністрації президента, а список операторів зв’язку, які мають право на підключення до Інтернету буде узгоджуватися з самим головою держави.