Проблема при завантаженні
Обрання нового президента неминуче супроводжується кадровим перезавантаженням державної системи управління.
Перезавантаження за Януковича відбувається настільки стрімко, що реанімовані з кучмівського минулого урядовці не встигають, а може й нездатні, збагнути реалії сьогодення. Зручно вмістившись у теплих кріслах вони проголошують курс «вперед у минуле».
Прем'єр Азаров, ніби заснувши у ХІХ-му й прокинувшись у ХХІ-му столітті, заявляє, що здійснювати реформи в державі - це не жіноча справа.
Віце-прем'єр Семиноженко вголос мріє про союз України, Білорусі й Росії, та про скасування зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників (ЗНО).
Міністр освіти Табачник розповідає по російському телебаченню про те, що український етнос чудово реалізовувався в умовах полікультурної і поліетнічної Російської імперії. А націоналістичні рухи, мовляв, разом із різноманітними бреднями про винятковість українців завжди були сильними тільки на Західній Україні та у Львові.
Голова СБУ Хорошковський вирішує за нас, що правду, яку потрібно було донести українському народу, вже донесено, й повеліває закрити доступ до архівів СБУ.
Комуністи вимагають поставити бюст ката українського народу Йосипа Сталіна в Запоріжжі.
Міністр внутрішніх справ Могильов скорочує управління моніторингу дотримання прав людини в системі органів внутрішніх справ. Навіть попри заперечення президента.
Усе це викликає шок.
Стурбована громадськість б'є на сполох, а правозахисники просять президента «чітко поінформувати суспільство щодо політики нового уряду в галузі прав людини, й дати свою оцінку названим діям, а також про заходи, спрямовані на усунення порушень прав людини».
Монументальний спокій зберігає тільки одна людина - уповноважений ВР з прав людини.
Мало того, що його не чути-не бачити. Ще й якось дуже невчасно і надовго виникли «технічні проблеми з офіційним сайтом» - він не відкривається вже с півмісяця.
Втім, мовчання омбудсмена давно стало недоброю традицією.
Незважаючи на вимогу закону - протягом першого кварталу кожного року представляти Верховній Раді щорічну доповідь про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні - уповноважений представив парламенту усього чотири, замість 11, щорічних доповіді.
А в 2009 році він намагався протягнути через парламент застарілу доповідь під виглядом п'ятої.
Тоді спроба провалилася. Парламент не проголосував постанову по цій доповіді. Та це не показник, бо з доповідями уповноваженого бували прецеденти і крутіші.
Так, в січні 2009 року, невідомо звідки з'явилася підписана Литвином постанова по спеціальній доповіді уповноваженого, яка не заслуховувалася на пленарному засіданні ВР, і рішення по якій парламент не приймав взагалі.
За вікном квітень.
Це означає, що перший квартал закінчився. І омбудсмен знову порушив закон. Він знову не представив парламенту свою щорічну доповідь про стан дотримання прав і свобод людини в Україні.
Чому мовчить уповноважений? Цікаво ж...
06 квітня 2010