MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

На Лавриновича чекають у Страсбурзі, аби поговорити про долю Верховного судуЕксперт: помилки в судовій реформі можуть дорого обійтися суспільствуВенеціанська комісія розгляне судову реформу Януковича не раніше вересняПредставники ПАРЄ наполягають на повторному розгляді законопроекту щодо судової реформиЗагрози, закладені у проекті нової судової реформи, можуть переважити його досягненняСеверінсен: пропозиції Януковича мають «пройти» Венеціанську комісіюГлава СБУ стал членом Высшего совета юстицииАркадий Бущенко: судьи выпрашивали этого изнасилования 20 летНовий Закон про судоустрій: швидке і неякісне правосуддя від розумних, але залежних суддівПолітичне правосуддяВідкрите звернення до Президента України щодо ветування Закону України „Про судоустрій і статус суддів”Ні Політизації Правосуддю!Правосуддя під контролем ПрезидентаНовий закон про судоустрій обмежить доступ українців до судуПравозахисники прогнозують посилення безладу в судочинствіСудова реформа: крок вперед і два назадСША радять Україні змінити закон про судоустрійВерховний суд подає до суду на КабмінЕксперти Венеціанської комісії: «Дуже важко збагнути логіку змін, що відбулися в українському правосудді шляхом його реформування»Янукович вивів Хорошковського зі складу Вищої ради юстиції

Коаліція не дочекалась висновку Венеціанської комісії

08.07.2010    джерело: www.unian.net
У четвер Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон "Про судоустрій і статус суддів” .За ухвалення даного документу проголосували 260 з 264 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.

Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон України "Про судоустрій і статус суддів".

Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення даного документу проголосували 260 з 264 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.

З метою вдосконалення системи судів загальної юрисдикції законопроектом передбачається створення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який нарівні з Вищим адміністративним судом України та Вищим господарським судом України функціонуватиме як суд касаційної інстанції.

Водночас за Верховним Судом України залишатимуться повноваження щодо перегляду справ з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло за собою ухвалення протилежних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Закон передбачає зменшити кількість суддів Верховного Суду України до двадцяти – по п’ять суддів від кожної спеціалізованої юрисдикції (цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної).

Нинішнім суддям Верховного Суду України створюються можливості для переходу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за спрощеною процедурою, а також для переходу до інших судів. При цьому соціальні гарантії, встановлені для суддів Верховного Суду України, зберігаються.

Судді Верховного Суду України, які виявлять бажання залишитися у Верховному Суді України, залишаться в ньому, а вакантні посади не будуть заповнюватися, поки кількість суддів не зменшиться до двадцяти.

Законом також передбачається ліквідація військових судів. При цьому суддям військових судів створюються можливості для переходу до судів загальної юрисдикції та передбачається надати соціальні гарантії у випадку їх відставки з посади судді чи з військової служби.

Законом запроваджується нова процедура призначення судді на посаду вперше, яка, зокрема, передбачає звернення кандидата на посаду судді безпосередньо до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та визначення чіткого переліку документів, які має подавати кандидат; проведення анонімного тестування на виявлення загальних теоретичних знань; проходження спеціальної підготовки (теоретичної підготовки - у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі четвертого рівня акредитації та практичної підготовки - в Національній школі суддів України) тощо.

Процедура підготовки кандидатів на посади суддів повністю оплачуватиметься за рахунок державних коштів, оскільки відповідно до міжнародних стандартів така підготовка має бути безкоштовною і здійснюватися за рахунок держави. Крім цього, відповідно до висновків Венеціанської комісії участь Президента України у процедурі призначення особи на посаду судді полягатиме лише у перевірці додержання процедури добору і призначення суддів.

Згідно з законом, всі питання, пов’язані з обранням та звільненням суддів, обраних безстроково (проведення перевірок, розгляд звернень фізичних та юридичних осіб та ін.), мають вирішуватися відповідно у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України та Вищій раді юстиції. У свою чергу, акти Верховної Ради України відображатимуть рішення вищеназваних органів. Із цією метою запроваджується скорочена процедура обрання та звільнення суддів, обраних безстроково: ці питання включаються до порядку денного сесії Верховної Ради України позачергово без голосування та розглядаються Верховною Радою України без висновків комітетів парламенту.

Законом передбачається обов’язкове призначення членами Вищої ради юстиції суддів, обраних безстроково. Крім того, передбачається ліквідувати територіальні кваліфікаційні комісії, а їх повноваження передати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, що оптимізує процедуру розгляду питань, пов’язаних із дисциплінарною відповідальністю.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діятиме у складі одинадцяти членів. До складу Комісії входитимуть шість суддів, які призначаються з’їздом суддів України; дві особи, які призначаються з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ; одна особа, яка призначається міністром юстиції України; одна особа, яка призначається Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини; одна особа, яка призначається головою Державної судової адміністрації України.

З метою підвищення ефективності роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України запроваджується адміністративна відповідальність за ненадання чи несвоєчасне надання відповіді на запит Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів.

Законом передбачається, що голова місцевого суду та його заступник, голова апеляційного суду, та його заступники, голова вищого спеціалізованого суду та його заступники призначатимуться на посади строком на п’ять років із числа суддів цього суду та звільнятимуться з посад Вищою радою юстиції за пропозицією відповідної ради суддів.

Законом посилюється кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення та розширюється коло осіб, які можуть притягатися до такої відповідальності.

Кримінальну справу щодо судді може порушити лише Генеральний прокурор України.

Розмір заробітної платні судді визначатиметься виключно законом, а не підзаконним актом, що відповідає Конституції України. Посадовий оклад судді місцевого суду передбачається визначити у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, установлених законом. Посадові оклади інших суддів пропонується встановити пропорційно посадовому окладу судді місцевого суду в такому розмірі: судді апеляційного суду - 1,1; судді вищого спеціалізованого суду - 1,2; судді Верховного Суду України - 1,3.

Крім того, законом передбачена щорічна доплата суддям за вислугу років у таких розмірах: за наявності стажу роботи до 5 років – 15 відсотків, понад 5 років - 20 відсотків, понад 10 років - 30 відсотків, понад 15 років - 40 відсотків, понад 20 років - 50 відсотків, понад 25 років - 60 відсотків, понад 30 років - 70 відсотків, понад 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря судової палати, секретаря пленуму вищого спеціалізованого суду, секретаря Пленуму Верховного Суду України передбачається щомісячна доплата у розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

 Поділитися