Справа Климентьєва приречена, як і справа Гонгадзе
Запевнення української влади у тому, що вона ретельно контролює розслідування справи зникнення журналіста Василя климентьєва – це «порожні декларації і самопіар». Так вважає колега харківського журналіста, заступник головного редактора газети «Новий Стиль» Петро Матвієнко. В інтерв’ю радіо Свобода він сказав, що не бачить ніякого прогресу в розслідуванні, і пояснив, кому вигідно, щоб справа так і залишилася нерозкритою.
– Пан Могильов, міністр внутрішніх справ заявив про причетність (до зникнення Климентьєва – ред.) перевертнів у погонах. А Ви ж розумієте, що у таких умовах руки у слідчої групи зв’язані. От вони й займаються усілякими дрібницями: шукають у районі підкинутого телефону чи показують нам фото усіляких бандитів, розпитують – бачили чи не бачили – і пишуть протоколи впізнання. Таким чином наповнюються матеріали справи якимось папірцями, а реального руху у справі немає.
– Міністр Могильов визнає, що Вашого колегу могли вбити за професійну діяльність. Ви надавали слідству якісь докази на підтвердження цієї версії?
– Головні докази – це матеріали, які друкувалися на шпальтах нашої газети. Вони вже проаналізовані й, в основному, отримали підтвердження. Ці матеріали стосувалися високих чинів у прокуратурі. А саме Сергія Хачатряна, корумпованого заступника прокурора, «темної плями на мундирі прокуратури». Цей Хачатрян мав виконавців. Один із них –Жилін. На нашому сайті Василь Петрович (Климентьєв) навів інтерв’ю з цим Жиліним, а також інтерв’ю із сином ростовського маніяка Чикатила. Цей Жилін був оперативником, а потім заплатив 260 тисяч доларів за те, щоб його випустили з-під варти і щоб він знову міг посісти оперативну посаду. Чикатило ж прямо казав, що замовником деяких убивств і йому завдання давалися з ініціативи цього Сергія Хачатряна. (збережено стилістику висловленого – ред.). Це все не спростовано і досі жодного судового позову до газети чи до Климентьєва не було!
(Радіо Свобода звернулася за коментарем до прес-служби Харківської обласної прокуратури. Там повідомили, що наразі ніяких заяв не робитимуть, але пообіцяли, що найближчими днями оприлюднять коментар заступника прокурора Хачатряна щодо звинувачень, оприлюднених журналістами газети «Новий стиль»)
– Деякі оглядачі, зокрема журналіст «України кримінальної» Сергій Єрмаков, називають цю справу спектаклем.
– Що він має на увазі? Хто актори у цьому спектаклі, хто у ньому режисери? Взяв би й сказав прямо. А так це просто дурниця. Знаючи пана Єрмакова, я припускаю, що так написавши про свого колегу, він переслідує якісь власні інтереси.
– А кому може бути вигідне зникнення Климентьєва?
– Усім антигероям наших публікацій. Почитайте критичні матеріали і ви зрозумієте, що це могло бути вигідно усім, про кого ми писали.
– Все вище керівництво: і Президент, і міністр, і міський голова Харкова Добкін – запевняли, що «тримають справу на особистому контролі».
– Сприймаю це як найдешевший піархід. До чого тут Добкін? Ви що, можете уявити, що його допустять до таємниці слідства, чи що він бере участь в оперативних нарадах? Це просто смішно.
– А Президент?
– А що Президент? Така його президентська доля – заяви робити. Але я не вірю, що свій робочий день Янукович розпочинає з того, що слухає доповідь Могильова про перебіг справи. Це теж звичайний піар. Так само, як і заява про звернення до сусідніх держав. Так само, як і заява Могильова, що він забирає цю справу до Києва. Нічого він не забрав.
– Може тоді до вас прибули столичні слідчі?
– Може, хтось і приїхав з керівництва. На день-два чи на вихідні, але на тому й все завершиться. Ця справа приречена, бо її розслідування нікому не вигідне. Я зникнення Климентьєва одразу назвав «гонгадзе-гейт». Кращих результатів вони тут не досягнуть.
30.08.2010