До унісону «єдиної інформаційної політики» додаються нові телеканали

Ситуація в теленовинах погіршується.  Узагальнений моніторинг за вересень 2010 року

 1. Матеріали з ознаками замовності

Загалом протягом вересня у підсумкових випусках щоденних новин досліджуваних телеканалів була така кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (або цензури):

Таблиця 1. Кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (цензури): 

 У підсумкових випусках новин телеканалів бізнесові замовні матеріали майже остаточно зникли (є лише поодинокі випадки), натомість продовжує зростати кількість політичного замовлення. В безумовні антилідери вирвався канал «Інтер», де кількість таких матеріалів значно зросла порівняно з літніми місяцями. На другому місці – Перший канал, де кількість політичної джинси також відчутно збільшилася. Третє місце, як у попередньому місяці, ділять ICTV й «1+1». Звертає на себе увагу значне зростання кількості замовних (підцензурних) матеріалів на «Україні». Стабільне, хоч і незначне, зростання кількості замовних матеріалів протягом трьох звітних місяців демонструє Новий канал. Стабільно найменшою залишається кількість матеріалів з ознаками замовності на СТБ.

 Слід звернути увагу ще на таку обставину: у вересні «1+1» і 5-й канал дуже часто подавали замовні матеріали в унісон із трійкою каналів, які вже не перший місяць демонструють «узгоджену редакційну політику», однаково висвітлюючи ключові теми, пов’язані з діями влади або з кримінальними переслідуваннями опозиції (тобто з Першим каналом, ICTV і «Інтером»).

Таблиця 2. Кількість замовних (підцензурних) матеріалів по основних лініях:

 ПРИМІТКА: Сума цифр не обов’язково збігатиметься з загальними показниками (таблиця 1), оскільки є матеріали, де водночас розвиваються обидві лінії.

Тенденції з позитивного висвітлення влади майже не змінилися, лише «Інтер» обігнав (як і в загальному заліку) Перший канал. Звертає на себе увагу відчутне зростання позитивних матеріалів про владу на «Україні». У вересні дещо змінилася тенденція на майже повне замовчання повідомлень про опозицію, зросла кількість негативних і незбалансованих матеріалів. Перед тут ведуть «Інтер» і «1+1». Переважно це були матеріали на тему кримінальних переслідувань екс-посадовців новою владою, велику кількість таких матеріалів дала тема протистояння в парламенті (тиждень 6–11 вересня), коли опозиція вимагала мораторію на підняття комунальних тарифів і підвищення пенсійного віку для жінок – більшість каналів у сюжетах на цю тему, за рахунок порушень балансу думок і повноти інформації, а подеколи журналістських міркувань, створювали образ опозиції, «яка сама не знає, чого добивається». В низці замовних (підцензурних) матеріалів на інші теми продовжували цитуватися без слова у відповідь і повноцінних бекґраундів різноманітні звинувачення можновладців на дії попередників.

Традиційним способом імітації активності влади продовжують бути «паркетні» повідомлення з різного роду нарад, засідань, зустрічей, які каналами подаються переважно у формі усних інформаційних повідомлень або ж БЗ з синхроном чільного посадовця.

ТАБЛИЦЯ 3. Кількість «паркетних» повідомлень з імітації активності влади 

 Відчутно зменшилася кількість сюжетів, де тенденційно підібрані факти і думки слугують або «обґрунтуванням» урядових рішень, або ж «виправданням» урядових невдач. Найбільше грішать такими сюжетами, як і раніше, Перший канал, «Інтер» і ICTV. На 5-му й Новому каналах від цієї практики майже відмовилися, на СТБ й «Україні» таких сюжетів не було взагалі.

 ТАБЛИЦЯ 4. Кількість розгорнутих сюжетів на обґрунтування «правильності» рішень влади або на виправдання урядових невдач 

 Кількість замовних, незбалансованих матеріалів про різноманітні успіхи силовиків – СБУ, МВС, ГПУ, митниці, податківців – залишається на тому ж рівні, що й у серпні. Звертає на себе увагу лише відчутне збільшення кількості таких сюжетів на «Україні».

 ТАБЛИЦЯ 5. Кількість незбалансованих повідомлень про успіхи силовиків 

 
Натомість канали зазвичай замовчують повідомлення, які стосуються неправомірних дій силовиків, чергових смертей людей у відділках і при затриманні. Так, наприклад, більшість каналів замовчала такі теми:

 Чергова смерть людини через побиття міліцією, цього разу у Львові (9 вересня).

На Рівненщині джип керівника облуправління ДАІ виїхав на зустрічну смугу і врізався у мікроавтобус (15 вересня).

Вбивство двома інспекторами ДАІ мотоцикліста при затриманні (21 вересня).

 Для реалізації замовних моментів канали, зокрема, порушують такі стандарти:

 Таблиця 6. Порушення професійних стандартів, за рахунок яких реалізується політичне замовлення (цензура): 

 Примітка:стовпчики, позначені літерою «В» – дані за вересень, «С» – за серпень, «Л» – за липень.

 Продовження таблиці 6: 

Основним способом досягнення замовних (цензурних) цілей залишаються порушення стандартів балансу думок (рідко надається слово опонентам влади, ще рідше – експертам) і повноти інформації (замовчання важливих деталей теми, критично необхідних бекґраундів). Але у вересні в найбільших «порушників» зросла кількість інших порушень, зокрема, журналістських оцінок і висновків. І дуже прикметно, що значно зросла кількість порушень стандарту точності подачі інформації. Доволі часто це відбувається за рахунок довільних інтерпретацій журналістами суті сказаного ньюзмейкерами (в таких «вільних переказах» журналісти часто докорінно змінюють суть сказаного). І частішають випадки, коли журналісти в замовних сюжетах подають відверто неправдиві факти. Особливо часто цим грішить канал «Інтер».

 2. Замовчання каналами суспільно важливої інформації

 У реалізації політичного замовлення значну роль продовжують відігравати замовчання тем або їхніх складових (позицій і аргументації окремих сторін, експертних оцінок, конкретних фактів і бекґраундів), оприлюднення яких є невигідним для влади.

 Таблиця 7. Загальна кількість замовчань важливих тем, думок, фактів або бекґраундів: 

 
Відбулося значне (майже в півтора рази в середньому) збільшення кількості замовчаних тем. У вересні зросла соціально-політична активність, і більшу кількість подій канали не подавали. «Лідером» тут, як і раніше залишається «Інтер». На СТБ значно знизилася питома частина замовчаних тем. Коло підцензурних тем, очевидно, продовжує залишатися доволі чітко окресленим, чим пояснюється відносно незначний розрив між лідерами й аутсайдерами цього антирейтингу.

 Таблиця 8. Кількість замовчань каналами інформації про різноманітні акції протесту різних політичних сил і окремих груп населення, про судові заборони такий акцій, а також про дії правоохоронців з блокування таких акцій і затримання їх учасників: 

 
Замовчань цих тем стало менше на Новому каналі, СТБ й «Україні», але їх відчутно побільшало на 5-му каналі, який раніше, навпаки, повідомляв значну кількість подібних тем, коли інші канали мовчали.

 Варто звернути увагу на деякі теми, що їх замовчали всі без винятку канали, тобто широка українська аудиторія взагалі не довідалася, наприклад, про такі події:

 Пікет під російським посольством у Києві на підтримку мирних зборів громадян і затримання організаторів цієї акції міліцією (1 вересня).

 Броварська «Батьківщина» перекривала рух на трасі Чернігів – Київ, протестуючи проти реєстрації міським управлінням юстиції фіктивної парторганізації під такою ж назвою (14 вересня).

Скорбну ходу учасників акції пам’яті Георгія Гонгадзе не пропустили до Адміністрації Президента (16 вересня).

 Кількатисячний пікет підприємців під Полтавською облдержадміністрацією, які протестували проти ухвалення нового Податкового кодексу (16 вересня).

 Пікетування офісу СБУ у Рівному на знак протесту проти переслідування історика Забілого (18 вересня).

 Таблиця 9. Кількість замовчань каналами інформації, пов’язаної з наступами влади насвободу слова: 

Замовчань новин із цієї тематики стало більше (очевидно, що й подій поступово більшає). Варто звернути увагу на те, що цифри майже однакові. Це означає, що тематика, пов’язана з питаннями обмежень свободи слова, цензурується ретельно. Частину такої інформації повідомляють СТБ і 5-й канал. Але більшість подібних новин замовчуються всіма каналами. Зокрема, у звітному місяці широка аудиторія взагалі не почула на жодному каналі таких новин:

Заява заступника американського держсекретаря Вільяма Бернса, що США стежитимуть за дотриманням свободи слова в Україні, про що він говорив і з Януковичем (10 вересня).

 Прокуратура Києва вирішила не порушувати кримінальну справу у зв’язку з побиттям журналіста СТБ Сергія Андрушка президентською охороною (13 вересня).

 Телеканал ТВі подав позов до Нацради з питань телебачення та радіомовлення через рішення Нацради про анулювання додатків до ліцензії каналу (14 вересня).

 Апеляційний суд Києва не задовольнив апеляцію журналіста Нового каналу Сергія Кутракова на рішення районного суду, який скасував постанову про порушення кримінальної справи за фактом перешкоджання професійній діяльності і побиття журналіста під час зйомки сюжету про фотовиставку «Волинська різанина» (14 вересня).

 Побиття мерською охороною в Херсоні журналіста і представника Комітету виборців України Дементія Білого за спробу поставити запитання меру міста під час звіту про роботу мерії перед міською громадою (15 вересня).

 У Донецьку вчинено озброєний напад на журналіста Геннадія Березовського (15 вересня).

 Опозиція зареєструвала в парламенті проект постанови про введення мораторію на перевірку ЗМІ в період місцевих виборів (16 вересня).

 БЮТ вимагає звіту Хорошковського у Верховній Раді щодо подій, які загрожують свободі слова і в яких безпосередню участь брали працівники СБУ (17 вересня).

 Заява Мирослави Гонгадзе, що визнання Кравченка замовником убивства Гонгадзе підтверджує існування державної машини зі знищення політичних опонентів (18 вересня).

 Європейський Союз висловив у заяві щодо свободи медіа в Україні занепокоєння стосовно зникнення журналіста Климентьєва та інших фактів тиску на пресу (20 вересня).

 Заява оглядачки журналу «Кореспондент» Ірини Соломко, що прес-секретар Азарова вимагав у журналістів повного узгодження тексту матеріалу в разі інтерв’ю Прем’єра (21 вересня).

 Побитий міліцією донецький журналіст Фурманюк не виключає, що злочин проти нього пов’язаний з його професійною діяльністю (22 вересня).

 Парламентська слідча комісія з питань розслідування випадків цензури в засобах масової інформації вимагає заслухати представників правоохоронних органів щодо розслідування справ, пов’язаних з перешкоджанням журналістській діяльності (24 вересня).

 Заява Вікторії Сюмар про стеження за нею представниками СБУ і зустрічна заява СБУ зі спростуванням фактів тиску на активістів громадських організацій і про попередження про відповідальність за поширення подібних відомостей (24 вересня).

 Заява сумських журналістів про вимогу облдержадміністрації, щоб журналісти комунальних ЗМІ письмово повідомляли про свою партійність і політичні погляди (24 вересня).

 Заява Могильова про те, що міліція припускає, що зникнення харківського журналіста Климентьєва пов’язано з його професійною діяльністю (30 вересня).

 Таблиця 10. Кількість замовчань каналами інформації, пов’язаної зі зниженням соціальних стандартів населення або окремих його груп (підвищення цін на основні групи продуктів і промислових товарів, підвищення податків, зборів і платежів, підвищення комунальних тарифів, підвищення цін на основні послуги, збільшення пенсійного віку, закриття бюджетних організацій і звільнення їх працівників тощо):

Тут ситуація докорінно не змінилася. Очевидно, що і це коло тем ретельно цензурується, тож кількісні показники замовчань по всіх каналах дуже близькі. З-поміж тем, про які не довідалася широка аудиторія (які не повідомляв жоден із каналів) були, зокрема, такі:

Заява начальника головного управління охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації, що в області не вистачає близько 4 тисяч лікарів (7 вересня).

Чернівецька організація УСДП звернулася до Президента з проханням втрутитися в ситуацію в місті, де вже другий тиждень обленерго і міськводоканал не забезпечують мешканців водою (13 вересня).

Заява Асоціації українських банків про те, що введення податку на доходи від депозитів призведе до відтоку банківських вкладів населення (18 вересня).

Тігіпко заявив про те, що дефіцит Пенсійного фонду продовжує стрімко зростати (23 вересня).

Ціни на м’ясо українського виробництва досягли максимуму за останні 10 років (23 вересня).

Заява міністра освіти Табачника про те, що міністерство наступного року значно скоротить кількість бюджетних місць у вишах (28 вересня).

За даними Держкомстату, реальна зарплата в Україні в серпні знизилася майже на 5% (28 вересня).

Споживчі настрої українців у серпні значно погіршилися, за даними соціологічного дослідження фірми GfK Ukraine(30 вересня).

Крім того, більшістю каналів або й усіма, як правило, замовчується інформація про погіршення макроекономічних показників у державі. Наприклад:

Україна, за даними Держкомстату, за 7 місяців поточного року майже на 10% погіршила сальдо зовнішньої торгівлі, порівняно з минулим роком (13 вересня).

Заява Рахункової палати про те, що низький рівень доходів і проблеми з відшкодуванням ПДВ ставлять виконання держбюджету-2010 під загрозу зриву (13 вересня).

За даними НБУ сукупний короткостроковий зовнішній борг України за перше півріччя 2010 зріс на 14% (20 вересня).

Таблиця 11. Кількість замовчань каналами інформації, пов’язаної з наступами влади на бізнес:

Тут так само цифри майже однакові. З-поміж тем, про які не довідалися глядачі жодного з восьми найбільших каналів, у вересні були такі:

Заява Української зернової асоціації, що митниця без пояснень продовжує блокувати велику кількість суден, завантажених зерном на експорт (7 вересня).

Намір власника гірськолижного курорту «Буковель» законсервувати діяльність комплексу в зв’язку з арештом майна курорту Генпрокуратурою (13 вересня).

Заява Українського кредитно-банківського союзу про незадоволення банкірів зростанням кількості нормативних актів НБУ, які ухвалюються без обговорення з банківською спільнотою (13 вересня).

Асоціація українських банків закликала законодавців зберегти мораторій на оподаткування населення за вкладами, оскільки така норма проекту Податкового кодексу веде до скасування таємниці банківських рахунків (23 вересня).

У східних областях почався процес масової відмови підприємців від спрощеної системи оподаткування з огляду на підвищення єдиного податку за проектом нового Податкового кодексу (23 вересня).

Керівник делегації ЄБРР висловив серйозне занепокоєння перешкодами, які створює українська влада експорту зерна (24 вересня).

Начальник Одеського морського торговельного порту на нараді з Азаровим заявив, що робота порту паралізована діями митників, які кількаразово оглядають контейнери з вантажами (24 вересня).

Заява члена Ради підприємців при Кабміні В’ячеслава Кредісова, що «реальний бізнес не було запрошено до обговорення проекту Податкового кодексу», а саме «обговорення» було лише декларацією влади (27 вересня).

Заява голови Комітету ВР з питань промполітики та підприємництва Наталії Королевської, що кількість регуляторних актів в Україні з початку року збільшилася на 20% попри декларації влади про спрощення життя для бізнесу (28 вересня).

Таблиця 12. Кількість замовчань каналами інформації, пов’язаної з публічними заявами й діями опозиції (без врахування порушення балансу думок у замовних матеріалах):

Тут також канали майже одностайні. Вільніші в озвученні цієї тематики поки що СТБ й «Україна». На інших каналах поява опозиції ретельно дозується. Показовий приклад стався 20 вересня, коли «Батьківщина» заявила про «інформаційну блокаду» на телебаченні, організовану стосовно партії владою. Прикметно, що на підтвердження цього жодний канал таки про це не повідомив!

З того, про що ще не довідався жоден із телеглядачів першої вісімки каналів, були, зокрема, такі теми:

У Дніпропетровській області об’єдналися представники п’яти опозиційних політичних сил (1 вересня).

Заява БЮТ, що органи юстиції не реєструють новообраного голову харківської облорганізації «Батьківщини» Арсена Авакова (4 вересня).

Заява Тимошенко, що вона не має наміру залишати Україну, навіть якщо влада планує її затримати (4 вересня).

Заява Дніпропетровської обласної організації Української народної партії, яка вимагає порушити кримінальну справу за фактом проведення політичних акцій Партії регіонів під час першого дзвоника у школах міста (7 вересня).

Дніпропетровська облорганізація «Нашої України» заявила про перешкоджання діяльності опозиції з боку місцевої влади і Партії регіонів (8 вересня).

Тимошенко звинуватила владу в безконтрольній емісії гривні, починаючи з квітня цього року (9 вересня).

Тимошенко звинуватила Януковича і його команду в здачі національних інтересів Росії (9 вересня).

Львівський осередок «Батьківщини» звинувачує губернатора області Василя Горбаля в чистках за партійним принципом (9 вересня).

Міліція перешкоджає зустрічі лідера Європейської партії України Миколи Катеринчука з виборцями в Києві (10 вересня).

Українська народна партія вимагає зняти з розгляду у ВР законопроект про мови і кличе на акції непокори захисників української мови (13 вересня).

Партія «Батьківщина» просить Генпрокуратуру порушити кримінальну справу проти колишнього партійця Івана Деньковича за спробу привласнити повноваження голови львівського осередку партії (14 вересня).

Заява нунсівця В’ячеслава Кириленка про недопустимість ухвалення нового закону «Про мови в Україні», оскільки він призведе до протистояння в суспільстві (15 вересня).

Заява партії «Єдиний центр» про те, що на життя кандидата в мери Харкова Андрія Білогрищенка готується замах провладними кандидатами (15 вересня).

Заява прес-служби «Батьківщини» про те, що формування ЦВК тервиборчкомів з внесенням до них нелегітимних кандидатів від осередків партії фактично скасовує місцеві вибори(16 вересня).

Тимошенко сприйняла скептично доручення Януковича посилити їй охорону, оскільки, за її словами, «наружка» веде за нею стеження і прослуховує телефони цілодобово (17 вересня).

Тимошенко вимагає зустрічі керівників «Батьківщини» з Януковичем для того, щоб пред’явити йому свідчення щодо «руйнування процесу виборів» до місцевих органів влади (17 вересня).

Київський БЮТ висловив намір судитися з чиновниками облуправління юстиції за реєстрацію останнім «клонів» партійних осередків (20 вересня).

Яценюк зареєстрував у парламенті законопроект про встановлення кримінальної відповідальності за політичні переслідування (20 вересня).

Ющенко у відкритому листі закликав Януковича дотримуватися суверенітету України, демократичних і національних цінностей (21 вересня).

Заява БЮТ, що СБУ саме причетне до організації погроз Тимошенко (22 вересня).

У Полтавській області виявлено фальшивих членів виборчих комісій замість тих, що їх офіційно подавали опозиційні партії (22 вересня).

Тягнибок вимагає кримінального покарання для міністра освіти Табачника за статтю, в якій він називає Західну Україну «печерним заповідником націоналізму» (23 вересня).

У Харкові побили депутата міськради від БЮТ (23 вересня).

Заява БЮТ, що київську організацію незаконно намагаються позбавити офісних приміщень, чинячи силовий тиск на орендодавців (24 вересня).

У Білогірському районі Криму міліція спробувала зірвати проведення партконференції «Батьківщини» з висунення кандидатів, заблокувавши і опечатавши місцевий офіс партії (27 вересня).

Кандидат у мери Харкова від «Батьківщини» Аваков заявив про переслідування з боку політичних опонентів (28 вересня).

В Одесі керівництво «Батьківщини» заявило про рейдерське захоплення організації (29 вересня).

«Наша Україна» розпочинає загальнонаціональну кампанію із захисту української мови (29 вересня).

Опозиційні сили Волині вирішили разом боротися проти Партії регіонів та її сателітів – «Сильної України», Народної партії України, СПУ і КПУ (29 вересня).

Заява Тимошенко про те, що вона вважає Януковича боягузом, оскільки той боїться конкуренції і зустрічі з нею (29 вересня).

Моніторинг здійснено в рамках проекту громадської організації Internews Network «У-Медіа» «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян», який громадська організація «Телекритика» реалізує спільно з Інститутом масової інформації. Проект спрямований на підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності та дотримання журналістських стандартів, підвищення якості медійного продукту. Критерії оцінки якості новин пояснено тут (частина 1, 2, 3).