Заява Президента Асоціації правників України щодо взяття під варту адвоката Євгена Корнійчука

30 грудня 2010 року Печерським районним судом м. Києва (справа № 4-4519/10) розглянуто та задоволено подання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Макарчука Р.С. про обрання обвинуваченому Корнійчуку Євгену Володимировичу запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

22 грудня 2010 року щодо Корнійчука Євгена Володимировича першим заступником Генерального прокурора України, державним радником юстиції 2 класу Кузьміним Р.Р. було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 365 Кримінального кодексу України («Перевищення влади або службових повноважень»).

Євген Корнійчук є відомим фаховим юристом, з 2000 року – адвокатом. Він був одним з партнерів провідної юридичної фірми «Магістр і Партнери» («Меджістерс»), двічі обирався народним депутатом України, працював на посаді першого заступника Міністра юстиції України та на інших посадах як державний службовець.

Євген Корнійчук працює, має постійне місце проживання у Києві, одружений, є батьком трьох неповнолітніх дітей, серед яких немовля, народжене у день затримання пана Корнійчука.

22 грудня 2010 року Євген Корнійчук за першим викликом слідчого з’явився для допиту в Генеральну прокуратуру України, під час якого його було затримано.

За таких обставин, вважаю, що зазначене судове рішення від 30 грудня 2010 року про обрання обвинуваченому Корнійчуку Євгену Володимировичу запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є неправосудним, оскільки не враховує тих умов, які згідно з законом повинні братися до уваги при застосуванні запобіжного заходу та при обранні його виду.

Відповідно до статті 148 Кримінально-процесуального кодексу України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Якщо немає достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, від підозрюваного, обвинуваченого або підсудного відбирається письмове зобов’язання про явку на виклик особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування.

Оскільки Євген Корнійчук з’явився до Генеральної прокуратури України за першим викликом, а до того ж він (обвинувачений у посадовому злочині) вже не займає відповідальної посади у Міністерстві юстиції України, а отже, не може продовжувати злочинну діяльність та перешкоджати встановленню істини у справі, підстав для обрання щодо пана Корнійчука запобіжного заходу взагалі не було.

Проте, якщо слідство та суд вважали, що запобіжний захід все ж потрібний, обрання його виду було очевидно проведено без врахування вимог статті 150 Кримінально-процесуального кодексу України, яка передбачає, що, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Стаття 149 Кримінально-процесуального кодексу України передбачає кілька видів запобіжних заходів, серед яких взяття під варту не є першочерговим: (1) підписка про невиїзд; (2) особиста порука; (3) порука громадської організації або трудового колективу; (3-1) застава; (4) взяття під варту; (5) нагляд командування військової частини.

Варто нагадати, що Євген Корнійчук не є злочинцем – його вина не встановлена судом (стаття 62 Конституції України), тому обрання для нього найбільш суворого запобіжного заходу (фактично – відбування ще не призначеного покарання), за наявності багатьох інших запобіжних заходів, суперечить конституційному принципу верховенства права, за яким права та свободи громадянина є найвищою цінністю.

Асоціація правників України послідовно виступає за забезпечення прав та свобод людини та громадянина, в тому числі, у кримінальному судочинстві.

Асоціація правників України офіційно вважає неприпустимим застосування такого запобіжного заходу як взяття під варту щодо осіб, обвинувачених у певних посадових злочинах та злочинах, пов’язаних з підприємницькою діяльністю, оскільки у багатьох випадках такий запобіжний захід є незаконним важелем впливу на особу, яка лише підозрюється у скоєнні такого злочину. У 2010 році Асоціація правників України зробила подання Президенту України щодо внесення відповідних змін до Кримінально-процесуального кодексу України в порядку законодавчої ініціативи, що розглядається.

Вважаю, що постанова Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2010 року про обрання Корнійчуку Євгену Володимировичу запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути негайно скасована.

З метою обрання для Корнійчука Євгена Володимировича іншого запобіжного заходу (якщо суд не знайде можливості застосувати частину третю статті 148 Кримінально-процесуального кодексу України та взагалі не обирати запобіжний захід щодо Корнійчука Євгена Володимировича), звертаюсь до Апеляційного суду міста Києва с заявою про готовність надати особисте письмове зобов’язання про те, що ручаюся за належну поведінку та явку обвинуваченого, з яким я тривалий час особисто знайомий та підтримував професійні стосунки, за викликом і зобов’язуються при необхідності доставити його в органи дізнання, досудового слідства чи в суд на першу про те вимогу, що необхідно для такого запобіжного заходу як особиста порука (за необхідності, кандидатура другого поручителя буде негайно запропонована).

Я також готовий внести заставу за Корнійчука Євгена Володимировича, якщо Апеляційний суд міста Києва вирішить обрати щодо нього такий запобіжний захід.

Як Президент Асоціації правників України, вважаю своїм громадським та громадянським обов’язком і надалі відповідно реагувати на кожний випадок зловживання слідчими органами своїми процесуальними правами, які призводять до порушення прав та свобод громадян.

Сергій Коннов,

Президент Асоціації правників України