«Та тільки хура й досі там…»
Про випадок на автошляху Алушта–Судак–Феодосія в жовтні 2009 року і про те, що відбувалося потім, «Права людини» писали неодноразово (див.: «Пригода на трасі. Що ж насправді відбулося?», «Ще раз про події на автошляху Алушта–Судак–Феодосія»). Коротко нагадаємо про що йшлося в попередніх публікаціях. Ввечері 21 жовтня 2009 року на 118 кілометрі згаданого автошляху у власному розбитому автомобілі BMW-318 був знайдений мертвим з великою кількістю тілесних ушкоджень підприємець Олександр Бугаєнко. ДАІ кваліфікувала подію як ДТП. А за кілька днів після похорону дружині загиблого Ніні Бугаєнко передали диск з фотографіями, зробленими на місті події. Побачене на знімках викликало в Ніни серйозні сумніви в тому, що її чоловік загинув у наслідок ДТП, але в порушенні кримінальної справи Н. Бугаєнко було відмовлено. Вона звернулася зі скаргою до Феодосійського міського суду, який наприкінці березня 2010 року відмінив постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, а матеріал постановив направити в Феодосійський МВ ГУ МВС України в АР Крим для проведення додаткової перевірки. Тільки з невідомої причини в постанові було зазначено, що «судом установлено, що 21.10.2009 р. … відбулося ДТП за участі водія Бугаєнка О. І.». Оскільки невстановлені обставини були названі встановленими, Ніна Бугаєнко подала апеляцію на постанову суду, яку задовільнено в травні 2010 року Колегією суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду АР Крим: вилучити з постанови судді слова «Судом установлено», замінивши їх словами «Ст. слідчим СВ Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим капітаном міліції Д. О. Барановим установлено».
Ніна Бугаєнко та її донька весь час отримують загрози від невідомих осіб. Крім того, Ніна розповіла про два випадки її отруєння: одного разу чадним газом, другого якоюсь невідомою речовиною, а медики не захотіли брати до уваги її слова, що дії невідомих осіб могли бути спробами замаху на її життя, відмовились повідомити про це правоохоронні органи і навіть взяти аналіз крові.
Однак порушення кримінальної справи є необхідним – без цього з’ясувати, що насправді відбулося на трасі Алушта–Судак–Феодосія в жовтні 2009 року неможливо, адже тільки після цього може бути проведений ряд слідчо-процесуальних дій з обов’язковим попередженням експертів про відповідальність, зокрема: авто-технічну та трасологічну експертизи автомобіля, авто-технічну експертизу обставин ДТП, судово-хімічну експертизу, судово-медичну експертизу, вилучення й дослідження одягу постраждалого, також зняття інформації з каналів зв’язку й дослідження телефонних розмов О. Бугаєнка та осіб, які можуть мати причетність до його смерті. Необхідно також отримати відомості, що складають банківську таємницю, бо, як відомо, О. Бугаєнко мав при собі перед загибеллю велику грошову суму (50 тис. євро) готівкою, яка зникла – цього без порушення кримінальної справи також зробити неможна. Ніна Бугаєнко має підстави припускати, що її чоловіка вбито з метою заволодіння його майном, а ДТП – імітоване, щоби приховати вбивство. Н. Бугаєнко припускає, що і прокуратура, і МВС з певних причин покриває вбивство її чоловіка, не даючи справі ходу.
Як ми вже писали, помічник прокурора АР Крим з нагляду за міліцією І. Плотніков усно повідомив Ніну Бугаєнко про офіційне порушення кримінальної справи не пізніше 9 червня 2010 року, але цього зроблено не було! Мало того, кримінальну справу не відкрито до сьогоднішнього дня, а додаткова перевірка проходить мляво, а точніше сказати, є лише видимість такої перевірки.
26 листопада 2010 року Ніну Бугаєнко викликали на допит до ГУ МВС м. Феодосії щодо випадку загибелі чоловіка. Зайшовши в канцелярію, щоб узнати, чи є для неї які-небудь документи, Ніна отримала постанову слідчого Прудія С. В. про відмову в порушенні кримінальної справи, датовану 25 листопада, тобто, виписаною напередодні. Навіщо ж тоді її викликали на допит? Ніна знову написала скаргу в Генпрокуратуру Україні, в якій, зокрема, зазначила, що готова свідчити, і що окрім неї є й інші свідки.
Оскільки ситуація складна, беручи до уваги затягування перевірки, загрози на свою адресу й адресу доньки Ніна Бугаєнко рішила перевірити, чи все гаразд з її власністю. Виявилось, що, згідно державного реєстру іпотек, дві її крамниці «Мир кожи 1» і «Мир кожи 2» були закладені під кредит двома різними підприємцями, які не мають до Ніни Бугаєнко жодного стосунку. Коли це з’ясувалося, одним підприємцем кредит був швидко погашений, але щодо другого приміщення питання залишається відкритим. Але це ще не все – в приміщенні, де знаходиться кафе «Любава», частина належала Н. Бугаєнко, а частина була комунальною власністю. Оцю останню частину продали і всьому приміщенню надали одну адресу. Через суд Н. Бугаєнко домоглася, що на продане нежиле приміщення був накладений арешт, а наступного дня авто Ніни Бугаєнко невідомі облили якоюсь хімічною речовиною. У порушенні кримінальної справи й цього разу було відмовлено, а шкоду визнали незначною, хоча експертиза не проводилася. В салоні ж дилера “Toyota” шкоду оцінили в 14 тис. грн., а цю суму аж-ніяк незначною назвати неможна.
Скарги Ніни Бугаєнко переправляються від інстанції до інстанції, а до Прокуратури АР Крим надходять листи з Генеральної Прокуратури України для перевірки звернень Ніни Бугаєнко й реагування, а також вимогами в установлений законом термін повідомити ГПУ та заявницю про результати (див. нижче). Маємо надію, що ці листи не потонуть в паперовому морі відписок, не будуть взагалі проіґноровані.
