MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Контролюємо міліцію разом – організовано, об’єктивно, компетентно

17.07.2011   
Володимир Батчаєв
Міліцейська справедливість не проллється на наші голови рясним теплим дощиком – право на неї суспільству необхідно наполегливо виборювати та постійно відстоювати.

Цитувати вислови Міністра внутрішніх справ Анатолія Могильов завжди приємно, і не тільки через вишукане поєднання армійської лаконічності фраз з їх філософським змістом. Просто правильні речі каже людина. «Виконуючи свій обов’язок щодо захисту конституційних прав громадян, працівники міліції повинні пам’ятати: від законності та виваженості прийнятих ними рішень залежить не тільки віра людей у справедливість, але і стабільність у державі та суспільстві» – нещодавно заявив Міністр у своєму зверненні до співробітників органів внутрішніх справ з нагоди святкування річниці Конституції України.

Все вірно, проте міліцейська справедливість не проллється на наші голови рясним теплим дощиком – право на неї суспільству необхідно наполегливо виборювати та постійно відстоювати. А робити це бажано законними методами, грамотно і організовано, без зайвої партизанщини та радикалізму. І такий метод є – активний і цілеспрямований громадський контроль за діяльністю правоохоронних органів. Погодьтесь, це логічно, адже сутністю діяльності міліції є захист інтересів суспільства, і саме тому вона не може бути вільною від контролю з боку цього суспільства. У протилежному випадку міліція обов’язково перетворюється в інструмент узурпації влади правлячою елітою та нав’язування нею своєї політичної й економічної волі всім нам.

На жаль, це правило підтверджує саме українська міліція в її сучасному варіанті. Наразі, МВС України – це закрита структура, орієнтована на охорону та забезпечення недоторканості свої власних відомчих інтересів, структура, яка не сприймає та категорично відторгає навіть саму ідею використання громадського контролю за своєю діяльністю. Керівники міліцейського відомства, публічно проголошуючи Над міліцією має бути громадський контроль, зазвичай прагнуть обмежувати подібні ініціативи суспільства і саме тому у даний час ми не можемо говорити навіть про незначні успіхи Міністерства внутрішніх справ у вирішенні проблеми забезпечення законності у своїх лавах. Зрозуміло, що подібна політика очільників міліцейського відомства не була би життєздатною без підтримки влади, яка вперта і послідовна у своєму неприхованому бажанні одноосібно контролювати діяльність такого важливого інструменту впливу на суспільство, як правоохоронні органи.

Проте, громадськість завжди мала намір і, по можливості, вишукувала будь-яку можливість контролювати роботу міліції. І це зрозуміло, оскільки такий контроль є ні чим іншим, як спробою громадян захистити себе від беззаконня з боку правоохоронців.

Саме тому, в травні – червні поточного року ВГО «Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів» (Асоціація УМДПЛ), за участі активістів партнерських громадських організацій, провела акцію громадського контролю за діяльністю міліції у 6 областях України (Донецька, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Сумська, Черкаська) та у місті Севастополь.

Підводячи її підсумки, можливо зробити невтішний висновок – вже тривалий час владі і суспільству не вдається прищепити українській міліції повагу як до пересічних громадян, так і до вимог законодавства, в тому числі і до положень відомчих нормативних документів МВС.

Цікаві результати отримані, наприклад, при вивченні діяльності служби дільничних інспекторів міліції.

Громадські активісти відмічають, що дільничні інспектори міліції з неприхованим подивом ставились до їх намірів з’ясувати ситуацію щодо дотримання працівниками міліції прав і свобод громадян, проте, на відміну від співробітників патрульної служби, активної протидії таким намірам не чинили.

Хронометражем робочого часу дільничних встановлено, що більшість інспекторів здійснюють прийом громадян у визначений наказом МВС час, перебувають на службі у форменому одязі та спілкуються з громадянами доволі коректно. Проте в окремих випадках дільничними інспекторами грубо порушувався встановлений режим роботи і прийом громадян у передбачені для цього часи взагалі не здійснювався.

У сільській місцевості мешканці деяких населених пунктів, що знаходяться на значній відстані від райвідділу міліції, повідомляли, що прийом громадян дільничні інспектори не здійснювали протягом тижня.

В окремих випадках дільничні інспектори міліції записували до журналу обліку особистого прийому не всі звернення відвідувачів, а після отримання від громадян заяв про події з ознаками вчинення злочину, не видавали заявникам талони-повідомлення, що створює передумови для приховування від обліку таких заяв і їх подальший розгляд у спрощеному, напівофіційному порядку.

Відверто незадовільно здійснюється інформування громадян про місце розташування дільничних пунктів міліції – світлові табло «Дільничний пункт міліції» дуже часто взагалі відсутні або знаходяться у неробочому стані, підходи до приміщень пунктів не освітлені, вивіски про дні і години прийому громадян розташовані у незручних для читання місцях.

Мабуть саме це стало причиною того, що у багатьох випадках громадяни не змогли відповісти на питання, де знаходяться дільничні пункти міліції, які обслуговують район їх проживання, а іноді вказували застарілу адресу, де опорний пункт міліції находився ще за часів СРСР.

Виникали труднощі навіть з тим, як потрапити до дільничного пункту міліції, оскільки на дверях був встановлений кодовий замок, а кнопка виклику перебувала у неробочому стані.

На думку громадських активістів, дільничними інспекторами міліції приділяється недостатня увага безпосередньому спілкуванню з населенням та підвищенню рівня правової обізнаності громадян щодо своїх прав. Інформаційні стенди у приміщеннях дільничних пунктів міліції, якими могли би користуватись відвідувачі, оформлені поверхово і часто знаходяться у занедбаному стані.

Поквартирні обходи здійснюються дільничними нерегулярно і переважна більшість опитаних громадян не знає свого дільничного інспектора міліції, а про передбачену інструкцією МВС практику поширення дільничним своєї візитної карточки та пам’яток з правової тематики серед мешканців зони обслуговування громадянам взагалі нічого невідомо. Інформація щодо осіб дільничних часто відсутня, як на дверях службових кабінетів, так і на стендах з інформацією.

Суперечливі враження залишилися і від обладнання й зовнішнього вигляду дільничних пунктів міліції та рівня матеріально-технічного забезпечення дільничних інспекторів. На думку громадських активістів, це залежить від багатьох факторів, в тому числі і від місця розташування дільничного пункту міліції – пункти, які розташовані в обласних центрах, а також поблизу ринків і супермаркетів, обладнані набагато краще, ніж інші.

У житлових масивах та селах приміщення пунктів не завжди обладнані комп’ютерною технікою, ксерокопіювальний пристрій був лише на одному з відвіданих пунктів, кількість стільців не відповідає існуючим потребам, санвузли знаходяться у занедбаному стані або доступ для них громадянам взагалі закритий.

Самі співробітники міліції пояснюють такий стан справ тим, що питання належного утримання приміщень дільничного пункту міліції, придбання меблів, оргтехніки тощо, є виключно проблемою самого дільничного інспектора, який вимушений вдаватись до корупції і вимагати від громадян кошти на проведення облаштування свого робочого місця.

Під час проведення моніторингу дільничних пунктів міліції проводились співбесіди з їх відвідувачами, які повідомляли про сумнівні з точки зору законності дії міліціонерів.

Так, громадянин, стосовно якого встановлений адміністративний нагляд, повідомив, що дільничний інспектор міліції, вимагає від нього проходити реєстрацію двічі на тиждень і заборонив покидати квартиру з 21.00 до 06.00, що є грубим порушенням прав піднаглядного, визначених відповідними нормативними документами МВС.

Окремі відвідувачі висловлювали своє невдоволення поверховим, на їх думку, ставленням дільничних інспекторів міліції до розгляду їх заяв (скарги на дії сусідів, побутове насильство, майнові конфлікти). Міліціонери, як вважали відвідувачі, необґрунтовано відмовляли у порушенні кримінальних справ, а іноді діяли неприховано упереджено.

Під час співбесіди 18-річна дівчина розповіла, що вона завітала до дільничного пункту міліції із заявою про зникнення її мобільного телефону, вірогідно, унаслідок крадіжки. Дільничний інспектор спочатку намагався направити її із заявою до райвідділу міліції, а потім, користуючись недосвідченістю дівчини, написав у поясненні, що телефон вона загубила. Під час приймання заяви дільничний не тільки не видав заявниці талон-повідомлення, але навіть не погоджувався проставити свій підпис на другому примірнику заяви і дату її прийняття.

В іншому випадку, чоловік похилого віку (74 роки, онкохворий) повідомив, що йому зателефонував дільничний та зажадав від нього невідкладного прибуття на дільничний пункт міліції, погрожуючи затриманням при невиконанні цієї вимоги. Після того, як літній чоловік прийшов до інспектора, останній у грубій формі звинуватив його у протиправному наданні квартири для проживання іноземцям (термін дозволу на перебування в Україні прострочений на 2 тижні) і почав вимагати підписати протокол про адміністративне правопорушення, заявивши, що у випадку відмови зачинить громадянина у своєму кабінеті на тривалий термін. Чоловік повідомив, що він не мав сумнівів у можливості чинення дільничним інспектором подібних дій і підписав протокол навіть не читаючи його, оскільки через хвилювання не зміг це зробити. Копії протоколу йому не видали.

Пізніше дільничний по телефону повідомив чоловіка про дату і час розгляду його адміністративної справи у суді, проте коли громадянин прибув до суду у призначений дільничним час, він спочатку протягом 3 годин чекав співробітника міліції біля будівлі суду, а потім йому пояснили, що судове засідання перенесене.

В результаті стан здоров’я літнього чоловіка погіршився і він потрапив у лікарню, а адміністративний протокол на нього був скасований судовим рішенням. Писати скаргу на дії дільничного інспектора міліції громадянин відмовився, оскільки був задоволений тим, що платити значний штраф йому не доведеться, а конфліктувати з міліцією завжди небезпечно.

Інша особа похилого віку – громадянка Л. (65 років) повідомила, що приходить до свого дільничного інспектора міліції втретє з приводу крадіжки з її приватного домогосподарства кроля ще 9 травня. Перший раз вона прийшла на другий день після пропажі кроля і розповіла дільничному про крадіжку. Останній її вислухав, обіцяв надати допомогу, але про необхідність написати відповідну заяву не повідомив, письмового пояснення не відбирав, талон-повідомлення не видав. Протягом двох тижнів громадянка чекала обіцяної допомоги, але ніхто з працівників міліції до неї не прийшов, жодної письмової відповіді вона не отримала. Коли жінка вдруге звернулась до дільничного інспектора за поясненнями, останній її повідомив, що крадіжкою він займається особисто і у теперішній час ретельно перевіряє місцевих пияк , які, вірогідно, скоїли крадіжку. В останній, третій раз, жінка прийшла до дільничного 15.06.11, і він проінформував, що версія про причетність до крадіжки п’яниць не підтвердилася, пошук злочинця продовжується, але не виключено, що кріль міг сам втекти з клітки.

Опитування громадян показало, що більшість з них впевнені – дільничні інспектори міліції схильні до отримання хабарів і передача їм відповідних коштів, як винагороди, може значно прискорити вирішення питання по суті на користь заявника.

Громадськими активістами спостерігались випадки нетактовної поведінки дільничних інспекторів міліції, які поводили себе з громадянами зверхньо і, з незрозумілих причин, ставились зневажливо до елементарних потреб відвідувачів. Так, на прохання чоловіка надати йому можливість скористатись телефоном у дільничному пункті міліції для повідомлення рідних про те, що він затримується, інспектор відповів відмовою, зазначивши, що телефон використовується виключно зі службовою метою. Проте, перед цим сам дільничний інспектор протягом 15 хвилин при всіх розмовляв по цьому телефону на приватні теми.

У подальшому, Асоціація УМДПЛ планує розгорнути роботу по створенню в Україні мережі кваліфікованих громадських експертів з питань дотримання законності у діяльності правоохоронних органів, залученню до здійснення контролю за міліцією значної кількості неурядових організацій, проведення тренінгів з їх активістами тощо.

Сподіваємося, що системний, об’єктивний та кваліфікований громадський моніторинг не тільки надасть можливість суспільству реально оцінювати діяльність міліції, а і допоможе керівникам МВС нарешті здійснити обіцяне нам реформування органів внутрішніх справ, перетворивши їх з карально-жандармських підрозділів на органи захисту прав і інтересів кожного українця.

 Поділитися