MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Місця несвободи Служби безпеки України

06.10.2011    джерело: www.khisr.kharkov.ua
Світлана Щербань
Окреслено режим перебування у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового тримання) Служби безпеки України, що підпадають під категорію «місць несвободи».

Служба безпеки України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Одним із головних завдань СБУ є контррозвідувальна діяльність, метою якої є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.

Саме тому до функцій і повноважень органів, підрозділів та співробітників Служби безпеки України, входить затримувати і тримати у спеціально відведених для цього місцях: осіб, підозрюваних у підготовці чи проведенні розвідувально-підривної, терористичної діяльності та вчиненні інших злочинів, розслідування яких віднесено до компетенції органів СБУ та осіб, які проникли на об’єкти та в місця, що охороняються органами і підрозділами СБУ (витяги із Закону України «Про контррозвідувальну діяльність»).

Отже нижче ми окреслимо режим перебування у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового тримання) Служби безпеки України, що підпадають під категорію «місць несвободи».

Режим, правила прибуття та вибуття, умови перебування в ізоляторах тимчасового тримання в основному викладені в Законі України «Про попереднє ув’язнення» та Наказі Служби безпеки України № 589 вiд 26.07.2008 «Про затвердження Інструкції про порядок тримання осіб у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового тримання) Служби безпеки України».

Ізолятор тимчасового тримання забезпечує перебування:

1. осіб, затриманих за підозрою у вчиненні злочину;

2. узятих під варту осіб на термін до 3 діб (якщо їх доставка до слідчого ізолятора у цей строк неможлива через віддаленість або відсутність належних шляхів сполучення, вони можуть перебувати в спеціально відведеному місці для тимчасового тримання не більше 10 діб);

3. підсудних (засуджених), які прибули із СІЗО у зв’язку з розглядом справи в суді або проведенням з ними слідчих дій.

Підставами для прийняття до спеціально відведених місць для тимчасового тримання та тримання в них затриманих і взятих під варту осіб є:

• протокол затримання органом дізнання підозрюваного у скоєнні злочину відповідно до статті 106 Кримінально-процесуального кодексу України;

• протокол затримання слідчим підозрюваного у скоєнні злочину відповідно до статті 115 Кримінально-процесуального кодексу України;

• постанова судді про продовження затримання підозрюваного, обвинуваченого до 10 діб відповідно до статті 165-2 Кримінально-процесуального кодексу України;

• постанова судді про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відповідно до статті 165-2 Кримінально-процесуального кодексу України;

• протокол затримання на виконання відповідної постанови судді, винесеної відповідно до статті 165-2 Кримінально-процесуального кодексу України;

• вирок або ухвала суду про взяття під варту;

• вирок суду, що набрав чинності, про засудження, позбавлення волі особи, яка не перебувала під вартою до набрання вироком чинності;

• постанова органу дізнання, слідчого, прокурора, судді про застосування заходу безпеки у вигляді переведення особи, яка перебуває в установі виконання покарань, слідчому ізоляторі або у місці зі спеціальним режимом тримання, до спеціально відведеного місця для тимчасового тримання, винесена відповідно до пункту "а" частини першої статті 19 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".

В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, переведення взятих під варту осіб, які тримаються в установах для попереднього ув’язнення, до спеціально відведених місць для тимчасового тримання здійснюється на підставі постанови слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальна справа, скріпленої гербовою печаткою, та за наявності документа, що є підставою для тримання під вартою.

Порядок прийняття

Прийняття затриманих і взятих під варту осіб проводиться поодинці начальником або заступником начальника відділу забезпечення досудового слідства або керівника підрозділу, до складу якого він входить. У разі відсутності керівництва прийняття здійснює начальник чергової зміни або особа, яка його заміщає. Затримані і взяті під варту особи, які прибули одночасно, на період прийняття розміщуються окремо один від одного.

Співробітник, який здійснює прийняття, опитує затриманих і взятих під варту осіб про їх анкетні дані і звіряє їх відповіді з даними документа, що є підставою для прийняття і тримання під вартою. Після цього затримана й узята під варту особа підлягає повному особистому обшуку, а її речі – огляду. Про проведений обшук і вилучені предмети та документи, які заборонено зберігати в камері, складається протокол. Про вилучення вказаних предметів та документів протягом 24 годин повідомляється особа або орган, у провадженні якого перебуває кримінальна справа.

Затримані й узяті під варту особи ознайомлюються під розписку з Правилами тримання затриманих, взятих під варту осіб і встановленим розпорядком дня. Правила тримання вивішуються в камерах.

Затримані, узяті під варту особи, прийняті до спеціально відведених місць для тимчасового тримання, підлягають медичному огляду та санітарній обробці.

При первинному медичному огляді, який повинен бути проведений одразу після прибуття затриманої і взятої під варту особи, проводиться зовнішній огляд шкіри всього тіла, голови з метою виявлення травм і пошкоджень, а також можливих зовнішніх проявів венеричних та інфекційних захворювань, які можуть бути небезпечні для співкамерників. Відзначаються, за наявності, усі свіжі тілесні пошкодження, їх розмір, локалізація і, по змозі, строки давності й обставини їх виникнення, а також особливі прикмети (шрами, татуювання тощо). Про проведений огляд лікар складає відповідну довідку, у висновках якої обов’язково повинні зазначатись відомості про стан здоров’я затриманих і взятих під варту осіб, можливість тримання їх в умовах спеціально відведених місць для тимчасового тримання.

Санітарна обробка включає миття затриманих і взятих під варту осіб у лазні або під душем та дезінфекцію всього одягу, який їм належить (шкіряні, синтетичні і коштовні речі, щоб запобігти їх псуванню, обробляються дезінфекційними засобами без розміщення їх у дезкамері).

Поглиблений медичний огляд затриманих і взятих під варту осіб здійснюється лікарем і включає в себе обстеження окремих систем органів людини, установлення антропометричних даних (вага і зріст), а також виявлення можливих гострих та хронічних захворювань; провадиться забір крові на ВІЛ/(СНІД) та НвS- антигени, венеричні хвороби. Проведення додаткових досліджень (електрокардіографічного, флюорографічного та інших) здійснюється за медичними показаннями. Флюорографічне дослідження органів грудної порожнини повинно бути проведене не менше як 1 раз на рік. Результат медичного огляду і дані про щеплення записуються в медичну картку. Про проходження санітарної обробки до матеріалів затримання або особової справи долучається довідка. У разі прибуття затриманих і взятих під варту осіб у нічний час і якщо немає можливості провести медичний огляд і санітарну обробку в день прибуття, вони тримаються в окремій камері, строк тримання в якій не повинен перевищувати однієї доби. Якщо затримані й узяті під варту особи прибули з тілесними ушкодженнями або з явними ознаками захворювання, керівництво відділу забезпечення досудового слідства СБУ уживає заходів щодо їх негайного медичного огляду і надання невідкладної медичної допомоги.

Підстави й порядок вибуття

Затримані і взяті під варту особи вибувають зі спеціально відведених місць для тимчасового тримання у зв’язку зі звільненням з-під варти, переведенням в установи для попереднього ув’язнення. Затримані і взяті під варту особи, які померли, також уважаються вибулими.

Підставами для звільнення з-під варти є:

1. затриманих – у разі необрання як запобіжного заходу взяття під варту – після закінчення 72 годин тримання під вартою;

2. узятих під варту осіб – скасування запобіжного заходу, зміни запобіжного заходу, закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку.

Звільнення затриманих і взятих під варту осіб здійснюється на підставі постанови органу дізнання, слідчого, судді, прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальна справа, ухвали суду. Звільнення з-під варти проводить начальник відділу забезпечення досудового слідства СБУ (ВЗДС) або особа, яка його заміщає, лише на підставі належно оформленого документа, підписаного відповідною посадовою особою і засвідченого гербовою печаткою відповідного органу.

Звільнення затриманих і взятих під варту осіб проводиться негайно після надходження до ВЗДС СБУ документа про їх звільнення.

Звільненим повертаються належні їм документи, гроші, цінності, нагороди і документи до них, що були на зберіганні в спеціаліста (бухгалтера) або у фінансовому підрозділі. Нагороди і документи до них повертаються таким особам під розписку на копії квитанції про вилучення нагород і документів до них. Одержання документів, речей, грошей і цінностей затриманий підтверджує своїм підписом на протоколі особистого обшуку, а особа, узята під варту,  – з внутрішнього боку другої обкладинки особової справи.

У разі смерті затриманих і взятих під варту осіб начальник ВЗДС СБУ негайно повідомляє про це керівництво відповідного підрозділу Центрального управління, регіонального органу СБУ, який здійснював затримання, орган чи особу, у провадженні яких перебувала кримінальна справа, і сповіщає прокурора.

Факт смерті із зазначенням її можливих причин засвідчується лікарським свідоцтвом про смерть, яке складається в день смерті, і засвідчується особистим підписом лікаря та гербовою печаткою ВЗДС СБУ. Причина смерті встановлюється за результатами судово-медичного дослідження трупа. При виявленні ознак насильницької смерті за рішенням керівництва підрозділу Центрального управління, регіонального органу СБУ за підпорядкованістю проводиться службове розслідування і сповіщається прокурор. Лікарське свідоцтво про смерть складається в 3 примірниках: один – для направлення в орган реєстрації актів цивільного стану, другий – для долучення до кримінальної справи, третій – для долучення до матеріалів затримання або особової справи. Висновок судово-медичного експерта складається на затриманих і взятих під варту осіб у двох примірниках: перший – долучається до кримінальної справи, другий – до матеріалів затримання або особової справи.

Передача трупа оформляється актом, на якому родич розписується про його одержання. Якщо протягом 48 годин з моменту повідомлення родичів про смерть затриманого і особи, узятої під варту, труп не буде одержаний чи передача трупа не буде дозволена, захоронення проводиться силами і за рахунок СБУ на загальному кладовищі.

Умови та терміни перебування

Терміни тримання у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб визначаються відповідно до законодавства України.

Основними вимогами режиму тримання затриманих і взятих під варту осіб є їх ізоляція, роздільне розміщення в камерах, постійний нагляд за ними та забезпечення належними санітарно-побутовими умовами.

Режим тримання затриманих і взятих під варту осіб забезпечується безперервним наглядом за цими особами, забороною їх безконвойного пересування, системою перевірок, особистого обшуку й огляду речей, перебуванням затриманих і взятих під варту осіб у спеціально обладнаних і надійно ізольованих камерах.

Взятих під варту осіб тримають у маломісних або загальних камерах. У виняткових випадках, з метою збереження слідчої таємниці, захисту ув’язнених від можливих посягань на їх життя чи запобігання вчиненню ними нового злочину, або за наявності на те медичних підстав за мотивованою постановою особи, установи, в провадженні яких знаходиться справа, чи начальника установи для попереднього ув’язнення, санкціонованою прокурором, їх можуть тримати в одиночних камерах. Застосування цього заходу до неповнолітніх не допускається, а в разі виникнення загрози їх життю вони переводяться до іншої маломісної або загальної камери.

Норма площі в камері для однієї взятої під варту особи не може бути менше 2, 5 квадратного метра, а для вагітної жінки або жінки, яка має при собі дитину,  – 4, 5 квадратного метра.

Осіб, взятих під варту, розміщують у камерах з додержанням таких вимог ізоляції:

• чоловіків – окремо від жінок;

• неповнолітніх – окремо від дорослих. У виняткових випадках, з метою запобігання порушенням режиму в камерах, де тримають неповнолітніх, допускається з санкції прокурора тримання не більше двох дорослих, які вперше притягаються до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, що не є тяжкими та особливо тяжкими;

• взятих під варту співробітників кадрового складу розвідувальних органів України – окремо від інших осіб, які перебувають під вартою;

• осіб, яких вперше притягнуто до кримінальної відповідальності,  – окремо від осіб, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності;

• осіб, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі,  – окремо від осіб, які не перебували в місцях позбавлення волі;

• осіб, обвинувачених або підозрюваних у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів,  – окремо від інших осіб, які перебувають під вартою;

• осіб, обвинувачених або підозрюваних у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України,  – як правило, окремо від інших осіб, які перебувають під вартою;

• осіб, які раніше працювали в органах внутрішніх справ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, служби безпеки, прокуратури, юстиції, Державній кримінально-виконавчій службі України та в суді,  – окремо від інших осіб, які перебувають під вартою;

• засуджених – окремо від осіб, які перебувають під вартою;

• іноземних громадян і осіб без громадянства – як правило, окремо від інших осіб, які перебувають під вартою;

• осіб, підозрюваних або обвинувачуваних у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачена статтями 173-177, 200-235 Кримінального кодексу України, окремо від інших осіб, які перебувають під вартою.

• Засуджених до довічного позбавлення волі тримають ізольовано від усіх інших осіб, які перебувають під вартою.

• Обвинувачених або підозрюваних в одній і тій же справі за наявності розпорядження особи або органу, у провадженні яких знаходиться справа, тримають роздільно.

Внутрішня ізоляція затриманих і взятих під варту осіб здійснюється постійно під час їх пересування територією та приміщеннями спеціально відведених місць для тимчасового тримання.

Для забезпечення безперервного нагляду за поведінкою осіб, що тримаються, освітлення камер здійснюється з настанням темряви і до світанку. Рівень освітлення не повинен заважати їх відпочинку та сну.

Прибирання камер, миття підлоги, посуду проводяться в камері особами, що тримаються.

Використання затриманих і взятих під варту осіб на будь-яких інших господарських роботах, не пов’язаних із самообслуговуванням, забороняється.

Затриманим і взятим під варту особам, що прибули до спеціально відведених місць для тимчасового тримання, надається індивідуальне спальне місце і постільні речі (матрац, подушка, наволочка, простирадло, ковдра), предмети повсякденного користування (рушник, кухоль, миска, ложка). Постільними речами вони забезпечуються після медичного огляду і санітарної обробки. Затримані й узяті під варту особи носять власний одяг (верхній одяг, костюм, сорочка, сукня, натільна білизна, шкарпетки, панчохи, шапка чи кашкет) і взуття.

За відсутності в них необхідного одягу і взуття та неможливості своєчасно отримати його від родичів чи інших осіб їм безкоштовно видаються одяг і взуття встановленого зразка.

Затримані і взяті під варту особи забезпечуються триразовим гарячим харчуванням відповідно до Норм добового забезпечення продуктами харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.92 № 336 «Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ».

На сніданок та вечерю дають одну страву, на обід – дві. Проміжок часу між сніданком і обідом, а також обідом і вечерею не може перевищувати 6 годин. Їжа затриманим і взятим під варту особам роздається через дверні кватирки камер.

Санітарна обробка затриманих і взятих під варту осіб проводиться покамерно за встановленим графіком один раз на тиждень, що фіксується в журналі обліку санітарної обробки. Одночасно проводиться заміна постільної білизни. Дезінфекція одягу, у тому числі й того, що надійшов у передачах, посилках, а також постільні речі затриманих і взятих під варту осіб у період їх тримання у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання.

Обхід фельдшера по камерах, огляд затриманих і взятих під варту осіб провадиться тільки в присутності контролера. Години амбулаторного прийому вказані в розпорядку дня спеціально відведених місць для тимчасового тримання. Результати огляду і надання медичної допомоги відмічаються в журналі обліку прийому хворих затриманих і взятих під варту осіб, хід і результати лікування – у медичних картках, а витрати медико-санітарного майна та медикаментів – у відповідних журналах.

Особи, які перебувають у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання, мають право:

1. на захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або взяття під варту, а також на повідомлення під час взяття під варту підстав та мотивів взяття під варту, оскаржувати їх у суді, отримати в друкованому вигляді роз’яснення положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 та 63 Конституції України, цієї статті та інших прав затриманих або взятих під варту, встановлених законом, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (взяття під варту) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

2. знайомитися з правилами тримання під вартою;

3. на щоденну прогулянку тривалістю одна година. Вагітним жінкам і жінкам, які мають при собі дітей, неповнолітнім, а також хворим з дозволу лікаря та за їх згодою тривалість щоденної прогулянки встановлюється до двох годин. Виведення на прогулянку здійснюється у денний час, за графіком, складеним начальником чергової зміни, що виключає порушення правил ізоляції різних категорій осіб, які перебувають у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання. Виведення затриманих і взятих під варту осіб на прогулянку відмічається у журналі. На прогулянку, як правило, виводяться одночасно всі затримані, узяті під варту особи, які тримаються в одній камері. Вони мають бути одягнуті за сезоном;

4. одержувати передачі або посилки та грошові перекази і передачі.

Для приймання передач визначаються дні, години та коло співробітників, які мають право їх приймати. Перед тим, як прийняти передачу, контролер перевіряє документи особи, яка принесла передачу, і чи є підстави для її приймання. Приймання передачі від особи, що не є близьким родичем затриманих і взятих під варту осіб, дозволяється тільки з письмового дозволу органу, у провадженні якого перебуває кримінальна справа;

5. купувати протягом місяця за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої необхідності на суму до одного мінімального розміру заробітної плати та без обмежень письмове приладдя, газети, книги через торговельну мережу на замовлення;

6. користуватися власним одягом і взуттям, мати при собі документи і записи, що стосуються кримінальної справи;

7. користуватися телевізорами, одержаними від родичів або інших осіб, настільними іграми, газетами і книгами з бібліотеки місця попереднього ув’язнення та придбаними через торговельну мережу;

8. відправляти в індивідуальному порядку релігійні обряди і користуватися релігійною літературою та властивими їх віруванню предметами релігійного культу, виготовленими з малоцінних матеріалів, якщо при цьому не порушується встановлений у місцях попереднього ув’язнення порядок, а також не обмежуються права інших осіб;

9. на восьмигодинний сон в нічний час, під час якого не допускається залучення до участі в процесуальних та інших діях, за винятком невідкладних випадків;

10. звертатись із скаргами, заявами та листами до Європейського суду з прав людини, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, державних органів і службових осіб у порядку, встановленому законом.

Скарги, заяви та листи затриманих і взятих під варту осіб переглядає керівництво ВЗДС СБУ. Скарги, заяви і листи, адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких організацій та прокуророві, перегляду не підлягають і надсилаються протягом доби з часу їх подання. Особисте листування взятих під варту осіб з родичами та іншими громадянами, а також підприємствами, організаціями здійснюється з письмового дозволу особи або органу, у провадженні яких перебуває кримінальна справа.

Уся особиста кореспонденція, яка надійшла затриманим, узятим під варту особам, а також відправлена ними, переглядається керівництвом ВЗДС СБУ.

11. мати побачення.

Побачення затриманим, узятим під варту особам з родичами та іншими особами надаються тільки з письмового дозволу особи чи органу, у провадженні яких перебуває кримінальна справа. Побачення затриманих і взятих під варту осіб, що тримаються у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання у зв’язку з провадженням слідчих дій у справі про злочин, учинений іншою особою, надається за погодженням з особою або органом, у провадженні яких перебуває кримінальна справа затриманої, узятої під варту особи.

Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин. Побачення затриманих і взятих під варту осіб з близькими родичами чи іншими особами проводиться в присутності представника ВЗДС СБУ.

Побачення затриманих і взятих під варту осіб з родичами та іншими особами проводиться в спеціально пристосованому для цього приміщенні, кабінеті слідчого чи начальника ВЗДС СБУ. На побачення до одного затриманого або особи, узятої під варту, допускається одночасно не більше двох осіб без урахування дітей до 16 років. В окремих випадках з дозволу осіб, які надали дозвіл на побачення, у ньому можуть брати участь і більше двох осіб.

Підсудним (засудженим), які прибули з СІЗО у зв’язку з розглядом справи в суді або проведенням з ними слідчих дій, побачення надаються в порядку, установленому Кримінально-виконавчим кодексом України для рівня безпеки виправної колонії, призначеного їм Державною пенітенціарною службою України.

Допуск громадян на побачення проводиться після ретельної перевірки документів, що засвідчують особу. Громадянам, які прибули без документів, побачення не надається і роз’яснюється причина відмови. Приносити на побачення будь-які речі і продукти забороняється.

Перед початком побачення затриманим, узятим під варту та іншим особам, що беруть у ньому участь, роз’яснюються правила його проведення, які полягають у тому, щоб вони нічого не передавали один одному, не обмінювались умовними фразами і не вели розмов на теми, що стосуються кримінальної справи, режиму тримання й охорони, або мовою, незрозумілою контролеру. Під час побачення контролер пильно стежить за поведінкою затриманих і взятих під варту та інших осіб, що перебувають на побаченні. Якщо побачення проводиться в присутності перекладача, за дотриманням в розмові цих вимог стежить перекладач.

Побачення затриманих і взятих під варту осіб із захисником (адвокатом) надається за наявності в захисника документа, що засвідчує його особу та повноваження, і письмового повідомлення особи чи органу, у провадженні яких перебуває кримінальна справа, про допуск захисника до участі у справі. Ці побачення проводяться віч-на-віч без обмеження їх кількості і тривалості у вільний від виконання слідчих дій час. Біля дверей приміщення, де проводиться побачення, у разі потреби, виставляється контролер.

Окрім цього:

• Взяті під варту жінки вправі мати при собі дітей віком до трьох років.

• Взяті під варту молоді громадяни (віком від 14 до 35 років) мають право на отримування психолого-педагогічної допомоги від спеціалістів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Умови та оплата праці осіб, взятих під варту

Взяті під варту особи можуть залучатися до роботи лише в межах території місця попереднього ув’язнення за їх згодою і з дозволу слідчого, органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа. Праця таких осіб оплачується за тарифними ставками (окладами), що діють у народному господарстві. Із заробітку ув’язнених за виконавчими документами провадяться відрахування в порядку, встановленому законодавством України. Прибутки, одержані внаслідок використання праці ув’язнених, не підлягають оподаткуванню і використовуються для упорядкування місця попереднього ув’язнення та поліпшення умов тримання під вартою.

Взяті під варту особи можуть залучатися без оплати їх праці лише до робіт, пов’язаних із створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкуванням місця попереднього ув’язнення. До таких робіт ці особи залучаються почергово у вільний від проведення слідчих дій час і не більш як на дві години протягом дня.

Особи, взяті під варту, зобов’язані:

1. додержувати порядку, встановленого в місцях попереднього ув’язнення, і виконувати законні вимоги адміністрації;

2. дотримувати санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, постійно підтримувати чистоту в камері;

3. бути ввічливими до працівників місця попереднього ув’язнення, а також поміж собою; не вступати в суперечки з представниками адміністрації, не принижувати їх гідність, не протидіяти виконанню ними своїх обов’язків;

4. бережливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого майна місця попереднього ув’язнення.

Особи, які перебувають у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання, несуть матеріальну відповідальність за заподіяну ними під час тримання шкоду в розмірах, установлених законодавством України.

Підстави та порядок застосування заходів заохочення і стягнення до взятих під варту осіб регулюються Законом України "Про попереднє ув’язнення».

До затриманих заходи заохочення і стягнення не застосовуються.

До осіб, які перебувають під вартою, в разі їх зразкової поведінки адміністрація місця попереднього ув’язнення може застосовувати такі заходи заохочення:

1. оголошення подяки;

2. дострокове зняття раніше накладеного стягнення;

3. збільшення тривалості прогулянки на одну годину;

4. дозвіл на додаткове придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності в межах 25 відсотків на місяць від суми, передбаченої законом;

5. дозвіл на одержання додатково однієї посилки або передачі;

6. преміювання за кращі показники в роботі.

До осіб, взятих під варту, які порушують вимоги режиму, адміністрація місця попереднього ув’язнення може застосовувати такі заходи стягнення:

1. попередження або догану;

2. позачергове залучення до прибирання приміщення.

Особи, взяті під варту, які злісно порушують вимоги режиму, за мотивованою постановою начальника місця попереднього ув’язнення можуть бути поміщені до карцеру на строк до десяти діб, а неповнолітні – на строк до п’яти діб. Поміщення до карцеру не повинно поєднуватися з погіршенням встановлених норм харчування.

Вагітні жінки і жінки, які мають при собі дітей, поміщенню до карцеру не підлягають.

Застосовувані до взятих під варту заходи стягнення мають відповідати тяжкості і характеру провини. Не допускається застосування заходів, що навмисно завдають особам, яких тримають під вартою, фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.

Стягнення може бути накладено у строк, що не перевищує десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв’язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її завершення, але не пізніш як через шість місяців з дня вчинення проступку.

Накладене стягнення виконується негайно або не пізніше одного місяця з дня його винесення.

Співробітники ВЗДС СБУ мають також право застосовувати заходи фізичного впливу, вогнепальну зброю і спеціальні засоби, у тому числі прийоми рукопашного бою, наручники, гумові палиці, гамівні сорочки, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, водомети, бронемашини та інші технічні засоби для припинення фізичного опору, насильницьких дій, безчинства, подолання протидії законним вимогам адміністрації, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на ВЗДС СБУ обов’язків.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обставин, що склалися, характеру правопорушення і особи правопорушника.

Застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно, якщо дозволяють обставини, передувати попередження про такий намір. Без попередження заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальна зброя можуть застосовуватись, коли виникла безпосередня загроза життю чи здоров’ю співробітників або інших осіб.

У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на ВЗДС СБУ обов’язків, і мають зводитися до завдання якнайменшої шкоди здоров’ю осіб, до яких були застосовані заходи фізичного впливу. У разі необхідності співробітники зобов’язані негайно надати допомогу потерпілим.

Співробітник ВЗДС СБУ, який застосував заходи фізичного впливу або спеціальні засоби, рапортом повідомляє про це безпосереднього начальника із зазначенням: коли, де, проти кого і за яких обставин було застосовано заходи фізичного впливу або спеціальних засобів та наслідків застосування.

Забороняється:

1. застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків учинення ними групового нападу, що загрожує життю або здоров’ю співробітників ВЗДС СБУ, інших осіб, або збройного опору;

2. завдання ударів гумовою палицею по голові, шиї, ключичній області, животу, статевих органах.

У випадках, коли особи, які тримаються у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання, виявляють буйство або чинять інші насильницькі дії, з метою запобігання заподіянню ними шкоди оточенню або самим собі допускається після консультування з медичним працівником і за його присутності поміщати їх до камери для заспокоєння буйних осіб. У разі відмови затриманих і взятих під варту осіб від вживання їжі начальник спеціально відведеного місця для тимчасового тримання доповідає про це безпосередньому керівництву, повідомляє прокурора, а також особу чи орган, у провадженні яких перебуває кримінальна справа. Затримана і взята під варту особа переводиться в одиночну камеру, де з нею проводиться роз’яснювальна робота за участю керівництва підрозділу та медичного працівника та здійснюються заходи по примусовому харчуванню.

Виведення затриманих і взятих під варту осіб з камер здійснюється:

• у кабінети для проведення слідчих дій;

• у кімнати для побачень;

• у двір для прогулянок;

• у лазню;

• до медичного працівника;

• у туалет (за відсутності в камерах санвузлів);

• при конвоюванні, звільненні, евакуації та в інших необхідних випадках (при переміщенні в іншу камеру для проведення повного обшуку, для прибирання приміщення тощо).

Якщо затриманих і взятих під варту осіб виводять на прогулянку і в лазню, їх сповіщають про мету виведення через дверну кватирку, в інших випадках мета виведення не повідомляється.

У нічний час (з 22.00 до 06.00) виведення з камер затриманих і взятих під варту осіб може здійснюватись: у разі ускладнення обстановки і якщо життю і здоров’ю утримуваних осіб загрожує небезпека; звільнення після скасування рішення про затримання чи взяття під варту; припинення протиправних дій серед утримуваних або їх підготовки до втечі; надання невідкладної медичної допомоги.

Порядок конвоювання осіб, що тримаються у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання

Пересування затриманих і взятих під варту осіб у межах спеціально відведених місць для тимчасового тримання проводиться тільки в супроводі контролерів.

Переведення затриманих, узятих під варту осіб з однієї камери до інших проводиться тільки за вказівкою або за згодою особи чи органу, у провадженні яких перебуває кримінальна справа. Переведення здійснюється з дотриманням установлених вимог ізоляції і з подальшим повідомленням про це особи чи органу, у провадженні яких перебуває кримінальна справа.

Виведення затриманих і взятих під варту осіб з камер для конвоювання за межі спеціально відведених місць для тимчасового тримання чи звільнення з-під варти проводиться за розпорядженням керівництва ВЗДС СБУ.

При відмові затриманих і взятих під варту осіб з’явитись до особи, яка проводить дізнання, слідчого вони можуть бути доставлені примусово на підставі письмової вказівки особи, яка проводить дізнання, слідчого.

З метою забезпечення надійної охорони й ізоляції затриманих і взятих під варту осіб, своєчасного виявлення і вилучення у них предметів, виробів та речей, зберігання яких в камері забороняється, у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання проводяться особисті обшуки затриманих і взятих під варту осіб, огляд їхніх речей продуктів.

Під час обшуків і оглядів можуть застосовуватись металошукачі, рентгенівські установки, переносні електричні ліхтарі та інші технічні засоби. Рентгенівську апаратуру дозволяється застосовувати тільки контролерам, які пройшли спеціальну підготовку.

Повному обшуку підлягають затримані і взяті під варту особи при їх прибутті і вибутті у зв’язку з відправленням в місця для попереднього ув’язнення, звільненням з-під варти, при проведенні контрольних обшуків в камерах. Повний обшук також може проводитись за окремою вказівкою начальника ВЗДС, особи або органу, у провадженні яких перебуває кримінальна справа.

Повний обшук проводиться не менш як двома контролерами однієї статі із затриманими і взятими під варту особами в придатному для цього сухому, теплому і добре освітленому приміщенні і за відсутності інших затриманих і взятих під варту осіб. Якщо в штаті контролерів-жінок немає, обшук затриманих і взятих під варту осіб жіночої статі проводиться іншими жінками – співробітниками СБУ, які перед цим повинні пройти відповідний інструктаж.

Виявлені під час обшуку й огляду речі, предмети, вироби і речовини, зберігання яких у камері затриманим й взятим під варту особам не дозволено, вилучаються. Розпорені одяг, взуття та інші предмети відновлюються відразу після завершення обшуку.

Про проведення повного особистого обшуку складається протокол, у якому перераховуються всі вилучені при обшуку речі, гроші, цінності, а також нагороди, документи до них, нагрудні знаки і документи про присвоєння почесних звань України (далі – нагороди та документи до них), інші предмети і матеріали.

Неповний обшук проводиться при кожному виведенні затриманих і взятих під варту осіб з камери і поверненні їх в камеру.

При здійсненні моніторингу дотримання прав людини у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового тримання) Служби безпеки України слід звернути увагу на наступні нормативно-правові документи:

1. Закон України «Про попереднє ув’язнення»;

2. Наказ Служби безпеки України, МОЗ України № 178/268 вiд 11.05.2011 «Про затвердження Інструкції про порядок надання медичної допомоги, використання лікувально-профілактичних закладів органів охорони здоров’я, залучення з цією метою їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз у спеціально відведеному місці для тимчасового тримання (ізоляторі тимчасового тримання) Відділу забезпечення досудового слідства Центрального управління Служби безпеки України»;

3. Наказ Служби безпеки України № 619 вiд 20.07.2010 «Про затвердження Норм забезпечення матеріально-технічними засобами спеціально відведених місць для тимчасового тримання (ізоляторів тимчасового тримання) Служби безпеки України»;

4. Наказ Служби безпеки України № 589 вiд 26.07.2008 «Про затвердження Інструкції про порядок тримання осіб у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового тримання) Служби безпеки України».

За даними Відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України в Києві функціонує спеціально відведене місце для тимчасового тримання (ізолятор тимчасового тримання). Розрахункова кількість місць у вказаному закладі складає – 48, на липень 2011 року під вартою трималося 16 осіб.

 Поділитися