Вирок Тимошенко – це вирок усім нам
Скоріше за все, 7 років ув’язнення для Ю. Тимошенко – це не остання рокова помилка нашої влади, але найбільш значуща. Після цього, я думаю, вже ні в кого не залишилось ані надії на те, що влада якось зміниться на краще, ані на її адекватність.
Звичайно, можна мужньо ображати і пана Путіна, і дати ляпасу і Європі, і США просто із хлоп’ячого бажання помститися вередливій опозиціонерці Юлі. Ну, як можна не помститися? Хай злякається і знає, що справу має з «конкретними пацанами», а не з якимись гуманоїдами.
А що про те саме дізнається Європа, те, що геть усі провідні політики в шоці – то їх справа. Хай тепер думають, з якої планети впала нам на голову ця негуманоїдна влада.
Мене не здивував цей вирок. Я буваю в наших найгуманніших у світі судах і бачу, як зовсім нікого не цікавить ані думка адвокатів, ані здоровий глузд. Цікавить тільки бажання замовника. Під час таких судів я відчуваю себе в потойбічному світі, де все викривлено – і час, і простір, і прості людські відчуття, і цінності.
Те ж саме ми спостерігали під час суду над Тимошенко, Луценко й іншими екс-посадовцями.
Проти Луценка взагалі немає жодного реального обвинувачення, але наші негуманоїди-прибульці навіть лікувати його не хочуть, хоча він дуже хворий і потребує обстеження і лікування в спеціалізованому гастроентерологічному відділенні., а не в лікарні СІЗО. Але тепер я розумію, що влада просто бавиться з Юрієм Віталійовичем, як і з Тимошенко, як кішка з мишею. Їм це просто приємно. Такий собі садистський кайф. Я не вірю, що апеляція вирішить щось інше, що в КК внесуть зміни.
Мені дуже дивно, що наш Президент промовляє дуже правильні і гідні речі. Тільки його ніхто не слухає. От і в цьому випадку може бути саме так. Чи то прибульці-негуманоїди нашим Президентом керують на відстані, а все зло роблять самі? Чи то вони мозками усіх чиновників заволоділи, і ті доброго Президента не чують? Але щось дивне в нас точно відбувається.
Я уявляю собі здивованість і розчарування Європи та США, коли їм постійно говорять одне, роблять протилежно, а потім шукають винного, коли нелюдська справа вже зроблена. Як тут домовлятися не тільки про євроінтеграцію, а взагалі будь про що.
А в Україні, на відміну від Білорусі і навіть Росії, є потужний відносно самостійний бізнес, який тримає активи в Європі і США. І оця маячня на фіг йому не потрібна. Я розумію, що їм не цікаві ані Луценко, ані Тимошенко, але їм цікаві Європа і США, тому вони навряд чи зрадіють, побачивши наш світ європейськими очима.
Оця дурна каша, дурна, жорстока, та ще і без краплі сенсу і здорового глузду – кому ми, такі гарні, потрібні? Хіба що Росії, що через її імперський комплекс буде рада загнати Україну в глухий кут, а потім підібрати її, як кинуте кошеня, і володіти нею. Але при тому, що від Полтави до Галичини ми маємо свідому Україну – це прямий шлях до громадянської війни і втрати єдності країни. Влада цього не розуміє. Що вона тоді взагалі розуміє?
Вирок Тимошенко – це вирок усім: і владі, і суспільству. Владі – тому, що вона не керує країною, а тільки задовольняє свої найгірші інстинкти. А суспільству – тому, що воно цьому потурає.
Тимошенко, з моєї точки зору, такий самий політик, як уся наша пострадянська політична еліта. До речі, на відміну від Луценка, людини щирої і безкомпромісної у своїх поглядах і діях.
Навіщо владі боротися з Тимошенко і кидати її за грати, так собі при цьому шкодячи?
Але питання можна ставити тим, хто має вуха, і, особливо, мозок.
Вирок Тимошенко доводить одне: прибульці-негуманоїди не мають ані людського мозку, ані вух. А головне – безсердечні вони, бо там, де їх створили – на планеті Радянська імперія – серце завжди було зайвим. На жаль, надії на те, що випустять Луценка та інших екс-посадовців у мене немає. І дуже боюсь, що сценарій, який я намалювала – дрібними, але дружними кроками до громадянської війни і розвалу країни – не буде реалізований, тільки якщо Україні Бог допоможе. Але і для цього потрібні надзусилля суспільства.