Смерті та переповненість у тюрмах: чи є зв’язок?
Даніель не може говорити про трьох своїх співкамерників, які померли протягом п’яти останніх років – про двох – з правових міркувань, про третього тому, що він просто «жахливий».
Співробітник тюрми, який погодився говорити з The Huffington Post UK на умовах анонімності каже, що: «Два з них – рахувалися за судом. Про третього – я говорити не можу і не хочу, бо цей випадок просто жахливий.» І ще він додав, що «в середньому по країні ми маємо значну кількість смертей під вартою».
Значна кількість, якщо бути точним, це 44 випадки цього року та 193 у 2011 році, відповідно до даних, наданих Лігою Говарда з реформування тюремної системи.
У великих тюрмах кількість смертей більша. 82 людини вмерли у 25 найбільших тюрмах Британії. Про це попереджає у своєму заклику звернути увагу до проблеми перенаселення Ліга Говарда.
Для Френсіс Крук, виконавчої директорки Ліги Говарда, це просто: люди не мають вмирати під вартою у державних установах.
«Тюрма є занадто токсичним середовищем – не забувайте, що вона нагадує птахофабрику, » – повідомляє вона The Huffington Post UK. «Люди замкнені у тісному приміщені; вони мають обмежене харчування і не мають доступу до природного світла. Якщо вас утримувати у таких умовах роками, це значно скоротить ваше життя».
«У тюрми потрапляють люди, які вели не найздоровішій спосіб життя. Саме тому, ми отримуємо смертність серед в’язнів з природних причин у 40-50 років.»
І коли міністр юстиції Кріспін Блант заявив, що уряд «повністю усвідомлює важливість зменшення випадків смертей під вартою», в нас ще залишаються побоювання того, що умови тримання у тюрмах погіршуються.
Ліга Говарда не єдина організація, яка стурбована цією проблемою. Нещодавно коаліція з більш ніж 60 громадських організацій та благодійних фондів закликала до дій щодо смертей у тюрмах, посилаючись на звіт Спільного Комітету з Прав Людини 2004 року, в якому висловлено стурбованість зв’язком між перенаселенням тюрем та рівнем самогубств під вартою.
«Порушення обігу в’язнів може впливати на погіршання психічної рівноваги в’язнів; 26% випадків самоушкоджень трапляються у перший місяць прибуття до тюрми, » – заявляє у своєму звіті Альянс Кримінальної Юстиції.
Для Крук проблема зрозуміла: «Тюрми жахають і люди вбивають себе із частотою 1-2 на тиждень. Ті, хто каже, що це піонерський табір – серйозно помиляються. Це скучно, це лячно, це у клітці і ці людини занадто вразливі, » – каже вона.
«Ситуація значно погіршується із перенаселенням та надмірним використанням тюрем... Ми відправляємо занадто багато людей, яким там не місце і це створює відчуття несправедливості.»
Тюрма лякає не тільки ув’язнених. Ральф Валеріо, член Правління Національної Асоціації Тюремних Офіцерів каже, що тюремники також бояться – і часто кількісно менші за ув’язнених – не знають як їх адекватно охороняти.
«У окремих установах ситуація вкрай страшна. Ув’язнені налякані. Персонал наляканий. Тюрма – страшне місце, » – каже він The Huffington Post UK.
«У тюрмах багато людей, за якими наглядати тюремна система просто не в змозі».
«Я знаю багато ситуацій з людьми, яки билися головою об стіни, стікали кров’ю, кров текла з голів та носів, вони лякалися самих себе. І коли приїздили психіатри, оглядали їх, а потім казали: ‘ні, вони не хворі, вони бідні’. Вибачте, я цього не розумію.»
Стосовно перенаселення, Валеріо заявляє, що «тюремна система не може функціонувати так і надалі й вдавати з себе, що вона служить інтересам суспільства.»
«Перенаселення має лише один прямий ефект і він полягає в тому, що воно знижує стандарт умов тримання людей у тюрмах і, звичайно, якщо ви маєте погіршання якості надання послуги, в результаті маєте невдоволених ув’язнених, відсутність реабілітації, і на останок більш насильницьке населення.»
Наразі тюремне населення складає 87 787 осіб, яке збільшилося на 2.9% у порівнянні із минулим роком, із урахуванням того, що окремі тюрми утримують вдвічі більше осіб, аніж їх нормативна наповнюваність.
Посилаючись на Даніеля, який має 18-річний досвід роботи у тюремній системі, «кожна тюрма у цій країні переповнена.»
«Це може бути дуже лячно. Якщо вони захочуть захопити тюрми, вони її захоплять, немає проблем, »- каже він. «Без тіні сумніву за останні роки ситуація погіршилася. Ви не може займатися реабілітацією людей допоки там хтось з’явиться [допомогти їм]. Служба пробації, поліція, нас було скорочено, серйозно скорочено».
«Чи закриваємо ми людей із психозами та шизофренією і подібним? Так. Тюремна система продовжуватиме закривати гірших серед найгірших.»
Даніель вважає, що скорочення з боку уряду тільки загострюють проблему: «зараз наші руки зв’язані, і ми лише чекаємо на наступні скорочення».
«Самоушкодження це традиційна проблема у тюрмі. Не вистачає ліжок у таких закладах, що можуть доглянути психічно хворих і суди продовжують спрямовувати їх у тюрми. Моя робота охороняти правопорядок. Закриваючи цих людей у тюрмах, ми захищаємо суспільство.»
Для багатьох перенаселення – це просто слово. Для Даніеля, це камера, у якій розміщено 3 людей, які сплять, їдять і ходять у туалет у одній кімнаті1.
«Камери на трьох? Чи негуманні вони? Так, вони просто жахливі. Ви маєте трьох дорослих чоловіків у камері, і про якій розмір ми говоримо – 12 на 8 футів [3, 6х2, 4 м.]? Двоє – на двоярусному ліжку, один на одноярусному. Це просто кошмар. У вас туалет за межами камери, це жах. Якщо відверто, це принизливо. Чи збираємося ми із цим щось робити? Ні.»
Для Ліги Говарда проблема перенаселення зрозуміла: тюрми природно є більш небезпечними, ситуація стає більш загрозливою, про реабілітацію і не йде мова, коли тюремний персонал лише рахує по головах і намагається не допустити бунтів.
І вони шукають альянсів із окремими офіцерами, з кимось з Асоціації, хто бажає змін. Для Валеріо, «гроші диктують набагато більше, аніж здоров’я та безпека кожного, хто працює у тюрмі».
«Насправді на наших посвідченнях написано, як і на поліцейських, що наша мета служити та захищати громадськість через перевиховання тих, хто знаходиться під вартою. А цього не відбувається. Просто не відбувається».
«Їх не стимулюють вести законослухняний спосіб життя, тому що нас не стимулюють до цього. Тому в цьому є якесь протиріччя, хоча саме в цьому і полягає головне завдання тюремної системи.»
1. Примітка. У Британії існує закріплений у законі принцип «одна камера – одна людина».
14.03.12