MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Луганськ: расисти нападають. Що влада?.. (+фото)

12.04.2012    джерело: www.day.kiev.ua
Дмитро Десятерик, «День»
9 квітня студенти й громадянські активісти прийшли до будівлі Ленінського районного суду міста Луганська з вимогами звільнити з-під варти громадянина Нігерії Олаолу Сунканмі Фемі, звинуваченого в замаху на вбивство шістьох осіб, які напали на нього в під’їзді будинку в листопаді минулого року.

У нашій повсякденності, особливо останні два роки, вистачає поганих новин. Деякі з них, через страшні наслідки, стають відомими всій країні й обговорюються місяцями. Проте в тіні залишається безліч інших подій – не менш кричущих прикладів свавілля й безкарності влади на всіх рівнях.

Позавчора студенти й громадянські активісти – всього близько 50 осіб – прийшли до будівлі Ленінського районного суду міста Луганська з вимогами звільнити з-під варти громадянина Нігерії Олаолу Сунканмі Фемі, звинуваченого в замаху на вбивство шістьох осіб, які напали на нього в під’їзді будинку 5 листопада 2011 року.

Фото з сайту Сxid.info

Як повідомило інформагентство Сxid.info з посиланням на організаторів акції, активісти звернулися до міліції із запитаннями, які Олаола, вже шостий місяць перебуваючи в Луганському СІЗО, не може озвучити публічно: «Я винен у тому, що доводиться захищатися?», «Я винен у тому, що на мене нападають?», «Я винен у тому, що розмовляю інакшою мовою?», «Я винен у тому, що маю інакший колір шкіри?».

5 листопада минулого року в Луганську на Олаолу та його знайомого, також студента з Нігерії, в під’їзді напали четверо хлопців і двоє дівчат. Нападники викрикували на адресу студентів образи на расовому підґрунті, повалили на землю, били ногами й кидали в них камені. Фемі вдалося піднятися, й він почав оборонятися горловиною розбитої пляшки. Нападники відступили, але щойно на місце пригоди приїхала міліція, знахабнілі расисти раптом перетворилися на «потерпілих», а Фемі були висунуті звинувачення за статтею 115, частина 2 – замах на вбивство двох і більше осіб (нагадую – одному проти шести).

Як стверджують організатори акції, їм з перевірених джерел стало відомо, що мати одного з нападників, Леменчука Д. Ю., працює в Ленінському РВ УМВС, у провадженні якого і перебуває кримінальна справа проти іноземного студента. Поза сумнівом, цей факт міг істотно вплинути на кваліфікацію справи за такою серйозною статтею.

Член Правозахисного центру «Поступ» Ярослав Мінкін прокоментував ситуацію так: «Сьогодні громадянин Нігерії фактично звинувачується в тому, що, підвівшись з землі після побиття ногами, почав захищатися від підлітків, які напали на нього. Незважаючи на явні факти расистського нападу на двох нігерійських студентів, міліція веде справу зі звинувачувальним ухилом, а обставини того, що сталося, інтерпретуються неправильно. У цій ситуації до кримінальної відповідальності слід притягти осіб, що напали на Олаолу вшістьох на ґрунті расової неприязні!.. Найтривожніше в цій ситуації саме те, що працівники міліції продовжують звинувачувати іноземних студентів і вигороджувати покидьків, здатних принижувати й бити людей за їхній колір шкіри та переконання».

Слід також додати, що судове засідання було перенесено втретє. Прокуратура та державний обвинувач уже півроку (!) не можуть знайти перекладача з англійської для підсудного.

Прихованим або явним ксенофобам, готовим позловтішатися, що ось, мовляв, посадили «чорного» й правильно зробили, раджу пригадати, як старанно наша міліція оберігає від найменших неприємностей як власних працівників і їхніх родичів, так і високопоставлених бюрократів та їхніх дітей-мажорів. Будь-хто може завтра потрапити під кулаки хуліганів, серед яких виявиться син депутата, міністра або хоч трохи впливового чиновника, й у результаті виявиться винуватим.

Так, жити в Україні зараз невесело, й новини підтверджують це щодня. А коли влада – все одно з яких причин – починає, на додаток до своїх звичайних неподобств, ще й потурати расистам, то життя в країні з великою ймовірністю може стати геть нестерпним.

 Поділитися