Реформа прокуратури в Україні (Промова Посла США Джона Теффта під час Круглого столу «Реформа прокуратури в Україні»)

Я з великим задоволенням прийняв запрошення виступити сьогодні на цьому дуже важливому і поважному заході, під час якого вивчатимуться перспективи реформи української прокуратури.  Враховуючи нещодавнє прийняття парламентом нового Кримінального процесуального кодексу, метою якого є створення більш змагальної судової системи, це питання є дуже своєчасним. Успіх нового Кримінального процесуального кодексу буде, я передбачаю, вимірюватись ступенем ефективності його впровадження. Його впровадження вимагатиме неупередженості і сприйняття змін усіма установами, що становлять систему кримінального судочинства: судом, захистом, слідчими органами і прокуратурою. І повірте мені, маючи 40-річний досвід роботи на державній службі, я повністю визнаю, що зміна порядку роботи урядових установ є нелегким завданням. Але я також знаю з досвіду, що такі зміни є можливими.

Перш за все, я повинен сказати вам, що я не юрист, і, тим більше, не прокурор, і у мене немає офіційної юридичної освіти. Тим не менш, працюючи на дипломатичній службі, я по-справжньому оцінив важливість верховенства права в сучасному демократичному суспільстві. Я вважаю, що загальний стан здоров'я будь-якого демократичного суспільства сьогодні вимірюється тим, наскільки воно керується власними законами. Особи – громадяни і негромадяни, повинні знати, що вони мають доступ до правосуддя, коли вони вважають, що їм було завдано шкоди. Особи, підозрювані у злочинах, повинні вірити, що існує система законів, що забезпечує справедливе поводження і справедливий судовий розгляд. Особи, що планують вчинення злочинів, повинні знати, що, ймовірно, вони будуть спіймані і покарані незалежно від того, чи є вони пересічними громадянами, заможними бізнесменами, співробітниками правоохоронних органів або високопоставленими чиновниками. Підприємства повинні знати, що вони не будуть зазнавати свавільних рейдерських нападів, і що їх правомірні угоди будуть виконані. Всі ці очікування повинні бути реальними в сучасному демократичному суспільстві.

Прокурори відіграють дуже важливу роль в створенні і підтримці правопорядку. Один із найкращих суддів Верховного Суду Сполучених Штатів, який також був головним обвинувачем на Нюрнберзькому процесі – Роберт Джексон, якось зауважив, що «прокурор має більше контролю над життям, свободою та репутацією людини, ніж будь-яка інша людина в Америці». Те ж саме можна сказати і про будь-яку іншу країну, де я працював. Прокурори є і повинні бути наділені важливими повноваженнями в системі кримінального судочинства: повноваженням використовувати ресурси держави з метою звинувачення співгромадян у вчиненні злочинних діянь та повноваженням притягнення їх до суду і, можливо, позбавленням волі. Будучи неврегульованими, ці повноваження загрожують не лише знищити особу, проти якої вони спрямовані, а й зруйнувати саму основу демократичного суспільства – довіру народу до верховенства права. Однак, коли прокурорські повноваження реалізовуються відповідально, із дотриманням системи стримувань і противаг, ці повноваження звичайно є одним дуже важливим елементом в двигуні правосуддя.

Метою круглого столу сьогодні є обговорення європейських стандартів і міжнародного досвіду у прокурорській діяльності, зокрема, дотримання правильного балансу в системі кримінального судочинства. Як я вже сказав, я не є експертом з правових питань, але,   дивлячись навколо, я бачу, що багато експертів сьогодні готові поділитися своїм різноманітним досвідом. Цей тип міжнародного діалогу є цінним для всіх учасників заходу. Хоча кожна країна, представлена тут, прагне до системи судочинства, що відповідає її унікальній історії і потребам, я хотів би запропонувати кілька зауважень про те, що я вважаю, буде пронизувати всі ваші  обговорення.

По-перше, прокурори можуть і повинні відповідати більш високим стандартам поведінки, ніж інші юристи у системі правосуддя. Це тому, що прокурор відрізняється від адвоката, що представляє інтереси свого клієнта в суді. Прокурор представляє державу, і, зокрема, народ держави. Таким чином, прокурор повинен не тільки прагнути виграти справу, але також повинен нести відповідальність за забезпечення досягнення процесуальної справедливості. Іншими словами, обов'язком прокурора є забезпечення справедливості процесу. Цей обов’язок включає в себе такі речі, як гарантування дотримання положень вашого Кримінального процесуального кодексу та забезпечення презумпції невинуватості підсудного  аж до винесення судового рішення. Всі етичні зобов'язання прокурора повинні бути, по можливості, описані в Кодексі етики та прокурори повинні проходити регулярне обов'язкове навчання щодо своїх зобов'язань. Крім того, повинен існувати орган, що працює незалежно від прокуратури, та розслідує і виносить рішення за скаргами на неправомірні дії прокурорів. Якщо неправомірні дії являють собою злочин, такі злочини необхідно розслідувати, а винних притягати до відповідальності. Я впевнений, що ви сьогодні почуєте про систему Департаменту юстиції США, а також, про те, як інші країни проводять розслідування за скаргами на неправомірні дії прокуратури.

По-друге, незважаючи на конституційні обмеження, прокурори в Україні продовжують здійснювати функцію загального нагляду. Ці надзвичайні повноваження для виконання наглядових функцій за межами кримінального процесу стало предметом критики Венеціанської комісії в минулому. Для того, щоб виконувати свої зобов'язання перед Радою Європи та дотримуватись європейських цінностей, це повноваження в процесі реформування повинно бути усунуте. Загальні наглядові функції за межами кримінального процесу є особливо небезпечними в країнах, де зароджується ринкова економіка, та в країнах з перехідною демократією. Поєднання широких наглядових повноважень та особливо низької заробітної платні є небезпечним. Ліквідація загального нагляду дозволить усунути деякі корупційні ризики та покращити загальний діловий клімат.

Нарешті, в Україні в даний час працює близько 11 000 прокурорів. У розрахунку на душу населення, це надзвичайно висока кількість прокурорів. Наприклад, на кожні 100 000 жителів країн Франції, Італії, Іспанії і Німеччини приходиться від 3 до 6 прокурорів. В Україні, за останньою інформацією, близько 21 прокурора на кожні 100 000 жителів. Я знаю, що немає розумних підстав для збереження цього дисбалансу. Звичайно, існування великої кількості прокурорів саме по собі не обов'язково є проблемою. Однак, якщо ви поєднаєте велику кількість прокурорів з низькими офіційними зарплатами, ви створите готове середовище для корупції.

Таким чином, у реформуванні прокуратури, було б доцільно зосередити увагу на забезпеченні того, щоб всі ваші прокурори отримали б істотне підвищення заробітної плати з метою зменшення загрози корупції та зловживання владою.  Керівництво держави повинно визначити, чи підвищити заробітну платню за рахунок загального скорочення кількості прокурорів, або якимось іншим способом.

Прокуратура є наріжним каменем змагальної системи кримінального судочинства. Зокрема, новий Кримінальний процесуальний кодекс містить обмеження, які, в разі їх впровадження, забезпечуватимуть стримування проти зловживання прокурорськими повноваженнями. Тим не менш, ефективна реформа повинна виходити за рамки вашого Кримінального процесуального кодексу. Система кримінального судочинства в Україні ніколи ще  не отримувала таку міжнародну увагу, як зараз. Я закликаю вас обрати такий шлях реформ, що захищає права людини для всіх українців, зменшує корупційні ризики і відповідає міжнародним зобов'язанням з реформування  прокуратури. Я бажаю всього найкращого у ваших обговореннях під час цього круглого столу.