Припинити нищення свободи слова в Україні!

Є межа компромісу, яку свідома громадськість не може дозволити собі переступити. Свобода слова та свобода ЗМІ окреслюють цю межу.

Останні два роки ми спостерігаємо згортання цих свобод в Україні. Відбулася монополізація телевізійного екрану через диспропорційну присутність владного погляду та мінімізацію критичного голосу опозиції і незалежної громадськості. Однак,  події, які відбуваються навколо телекомпанії ТВі у період виборчої кампанії до Верховної Ради України, набули безпрецедентного характеру.

В країні може зникнути останній телеканал - ТВі, в ефірі якого глядачі ще можуть бачити критичну точку зору щодо подій в країні і новини якого незалежні експерти називають найбільш збалансованими.

Доля каналу ТВі - це далеко не лише особливе питання його приватного існування так, як бачать це його власники, його редактори та журналісти. З позиціями останніх можна не погоджуватися. Систематичне нищення критично налаштованого ТВі є набагато більша справа принципу та демократичних, європейських цінностей.

Лише впродовж серпня більше 60 кабельних компаній вимкнули ТВі зі своїх пакетів. Щоденно тисячі людей в різних містах та селах країни втрачають можливість бачити ТВі в ефірі. З 5 вересня найбільший кабельний оператор України «Воля-кабель» має намір перевести ТВі з популярного базового пакету у дорогий розширений пакет, який є доступним лише для більш заможної третини користувачів цього кабелю. Після рішення «Волі» понад двох третин глядачів каналу не отримає важливої для себе інформації.

Влада, яка має гарантувати дотримання законів України та Конституції, яка гарантує свободу слова та доступ суспільства до інформації, досі ніяк не відреагувала на факти масового відключення каналу. Більше того, головний редактор ТВІ заявляє, що саме Національна Рада з питань телебачення та радіомовлення вимагає від кабельних операторів незаконно вимикати сигнал ТВі.

Дійсно, вперта системність неправового переслідування та відключення від кабельних мереж каналу ТВі свідчить лише про одне: це спрямовується з одного впливового центру та керується одним режисером, якого не можуть не послухатися кабельні оператори, навіть такі зазвичай самостійні як «Воля-кабель». За цим стоїть цілеспрямована політика обмеження вільного руху інформації в телепросторі України, знищення інформаційного плюралізму та остаточної зачистки телепростору країни від критики на адресу влади. Саме про це свідчить неспроможність влади, яка мала б захищати інтереси свободи слова для громадян Украіни. Без свободи слова, ЗМІ, гріш ціна розмовам про дотримання будь-яких інших свобод для кожного українця та держави загалом.

Забезпечення свободи слова є прямим обов’язком Президента України як гаранта дотримання Конституції. Досі ми не почули жодного зрозумілого роз’яснення від владних структур про безпрецедентну ситуацію, що склалася навколо ТВі.

Ми звертаємося до Президента та виконавчої влади, до відповідальних державних органів з однозначною вимогою. Ви маєте забезпечити припинення тиску на цей, на сьогодні, фактично, єдиний в країні телеканал ТВі, який займає критичну позицію. В країні вистачає набагато потужніших телеканалів, щоб протиставити ТВі критику словом, а не авторитарне силове нищення. Ви маєте уможливити його безперебійну трансляцію у мережах кабельних операторів країни, виконання ними законів та чинних угод.

Це Звернення також до міжнародної спільноти, представництв іноземних держав, міжнародних громадських організацій під час Світового газетного конгресу, на якому присутні відомі журналісти сотен країн. Ми просимо всіляко сприяти поширенню інформації про критичну ситуацію зі свободою слова в Україні, тиск на ЗМІ, які не є провладними, постійно піднімати цю тему на переговорах з представниками української влади.

Втрата свободи слова - це втрата гідності громадськості та держави, чого не можна собі дозволити.

Залишити свій підпис можна тут. Просимо зазначати ім’я, прізвище, посаду і назву організації.

Вікторія Сюмар, виконавчий директор Інституту масової інформації

Наталія Лигачова, голова правління ГО «Телекритика»

Євген Бистрицький,  доктор філософських наук

Тарас Петрів, президент Фундації «Суспільність»

Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва

Мирослав Маринович, член Ініціативи «Першого грудня», президент Українського ПЕН-центру

Олег Рибачук, керівник «Центр UA»

Костянтин Квурт, голова Правління МГО «Інтерньюз- Україна»

Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва

Тарас Возняк, головний редактор Незалежного культурологічного журналу «Ї», виконавчий директор Українського центру міжнародного ПЕН-клубу

Ігор Коліушко, Голова правління Центру політико-правових реформ
Олександра Коваль, президент ГО «Форум видавців»

Володимир Вятрович, Центр досліджень визвольного руху

Володимир Паніотто, гендиректор КМІС

Петро Камінь, Товариство «Мале Коло», м.Новоград-Волинський Житомирської області

Олександр Чекмишев - голова комітету «Рівність можливостей»

Олег Демчук, депутат Хмельницької обласної ради, координатор громадсько-політичного руху «Гідність» (Камянець-Подільський)

Віра Нанівська,   директор Міжнародного центру перспективних досліджень

Ярослав Грицак, історик, професор Львівського національного університету ім.

Івана Франка

Анатолій Ткачук, Голова Iнституту громадянського суспiльства

В’ячеслав Брюховецький, Почесний президент національного університету

«Києво-Могилянська Академія»

Лариса Брюховецька, кінокритик, старший викладач кафедри культурології

національного університету «Києво-Могилянська Академія»

Віталій Нахманович, відповідальний секретар Громадського комітету «Бабин Яр»

Тарас Плахтій, член товариства «Мале коло»

Богдан Батрух, український кінодистрибутор

Сергій Квіт,  президент національного університету «Києво-Могилянська Академія»

Олександр Заєць, голова правління Інституту релігійної свободи, Київ

Тарас Шевченко -  директор Інституту медіа права,  

На 14.00 2 вересня  до заяви додано 389 підписів