Кому земельну ділянку в ромському таборі?
Земельні ділянки в Мукачівському мікрорайоні Борок-телеп (місце компактного проживання ромів) не користуються попитом. Навіть ті, хто там живе, не поспішають оформляти собі державні акти.
Як розповіла «Правам людини» правозахисник Наталія Козир, що працює в Благодійному фонді інформаційних та освітніх ініціатив «Розвиток», причин на це декілька. Ромське населення, яке в основному проживає тут, не дуже хвилюється щодо наявності державного акта на землю. А кому і приходить в голову така думка, потрапляє в довгий бюрократичний коридор.
Спочатку потрібно звернутися з відповідною заявою до міської влади. Отримавши дозвіл на виготовлення технічної документації, треба піти в спеціалізовану організацію і віддати 500-1000 гривень. Потім цей «папірець» перекочовує знову в міськраду, де затверджується і чекає дозволу на передачу землі у приватну власність. Маючи на руках рішення, треба йти в місцеве відділення Держкомзему і чекати отримання державного акта, витративши при цьому знову 500-1000 гривень.
А уявіть собі, якщо на будь-якому з цих етапів людина отримує відмову? А якщо кілька відмов? Весь процес реєстрації документів може тривати роками. Звичайно, можна пройти цю процедуру, заручившись допомогою знайомих «лобістів», це буде швидко і надійно. Однак, коштувати це буде 3000-4000 американських доларів, а таких коштів у ромів немає.
Як вважає Наталія Козир, ця проблема виникла через те, що більшість ромів навіть не знають своїх прав. Що громадянин, який реєструється за місцем проживання, отримує право голосу на виборах, право на медичне обслуговування, дошкільну, середню та вищу освіту, пенсійне та соціальне забезпечення, доступ до банківських послуг і кредитів, отримання офіційних документів (паспорта та свідоцтва про народження), водійських прав тощо.
Роми не можуть самостійно адаптуватися до законодавства, в даному випадку – до Земельного кодексу. Через те, що вони тишком проживають на землях, ні за ким не закріплених, їх інтереси не враховуються при створенні генпланів міст. Теоретично, якщо влада захоче знести Борок-телеп, вона має повне право це зробити. І роми навіть не зможуть захистити себе в судах, тому що послуги адвокатів коштують чимало, а суди не дуже прислухаються до їх земельних претензій.
Тим часом, як зауважує Н. Козир, циганське населення швидко зростає, адже щедра допомога держави при народженні дитини стала чи не основним промислом і доходом ромів. Малоосвічені роми через своїх баронів оформляють реєстрацію на постійне місце проживання, щоб отримувати відповідні пільги. А так як за наявність державного акту на землю грошей не дають, а якраз навпаки – за все це треба платити, ніхто з цим і не квапиться.
Чи варто говорити про те, що це призводить до хаосу як серед забудови мікрорайону, так і розташування комунікацій, збору коштів за надані комунальні послуги. За словами Наталії Козир, Мукачівський водоканал, який подає воду в табір, вже практично ввів ці кубометри в «планові збитки». Мови про каналізації в таборі й бути не може. Всі нечистоти потрапляють у канал біля табору, де роми відразу ж і перуть килими і набирають технічну воду. З електропостачанням тут ще «веселіше»: з метою запобігання регулярних крадіжок електрики, лічильники встановили прямо на стовпах... на висоті близько 7 метрів (!). Ну, про газ ви вже й самі здогадалися – його в більшості будинків просто немає.
Ні держава, ні місто не мають ані фінансової можливості, ані бажання створювати цільові програми з вирішення житлових проблем ромського населення. Хоча міжнародні громадські організації бачать тільки такий вихід із ситуації. Тому сьогодні ще рано говорити навіть про часткове вирішення ромського житлового питання.
Адже саме держава, яка має гарантувати своїм громадянам рівні права й доступ до них, винна в своїй бездіяльності. Якщо ми говоримо про Мукачево, тут також відсутній будь-який план дій щодо благоустрою території міста, де компактно проживає кілька тисяч ромів.
На сьогодні всі надії ромів – тільки на громадські організації, які не так давно почали допомагати їм у вирішенні проблем. Однією з них є Мукачівський правозахисний центр, приймальня якого відкрилася в Борок-телеп (ромське поселення).