MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Детективний сюжет з елементами фантастики

31.01.2013   
Володимир Бацунов
У Харківську правозахисну групу звертаються харків’яни у питаннях судових позовів від комунальників про примусове стягнення боргів. Повідомлення про судові засідання мешканці міста отримують вже після того, як ці засідання відбулися, не кажучи вже про те, що й борги ці, щоб не сказати інакше, сумнівні. Про такі ситуації і про те, як себе поводити, читайте в нашому матеріалі.

У Харківську правозахисну групу звернулися два мешканці міста Харкова з аналогічними проблемами, що стосуються позаочних судових наказів про стягнення боргів, що начебто існують, на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (КП «ХТМ»). Про судові накази ми вже писали («Субсидия, судебный приказ, судебная расправа», «Судебный приказ-невидимка и реальные вычеты из пенсий» та «Судебные приказы и связанные с ними нарушения»), але ситуації харків’ян після скасування цих наказів мають продовження. За дотепним порівнянням одно з клієнтів, сюжети мають детективні ознаки. Імена і прізвища зі зрозумілих причин приховані. Але – більш детально.

1. Історія К.К. триває вже четвертий рік – з 2010 року. Дзержинським районним судом виданий судовий наказ про примусове стягнення боргу – К.К. нібито винен КП «ХТМ» гроші за надані послуги. Тоді відповідач вперше звернувся до ХПГ по допомогу і, користуючись порадами експерта з питань ЖКХ Михайла Гаєвського, подав обґрунтовану заяву до суду про скасування судового наказу, додавши до неї документи, що підтверджують безпідставність претензій КП «ХТМ» (копії квитанцій про сплату, акти-претензії). Спочатку, каже Костянтин, суд видавав документи, його про це не повідомляючи. Прийшлося доводити, що він правий, наполягати на поверненні дат, на подовженні термінів. Листування із судом тривало майже півроку, але зусилля не були марними – суд поновив терміни подання заяв, а 28 квітня 2011 року своєю ухвалою скасував судовий наказ. Цікаво, що наказ видав один суддя, у проміжний час його розглядав інший, а скасував вже третій. «…Я у своїх заявах писав, що у Дзержинському суді порушуються мої законні права, йде фальсифікація, що це змова посадовців „Харківських теплових мереж“, ЖЕКу з працівниками суду. Я вважаю, що ця група осіб займається вимаганням в мене грошей», – каже К.К.

Як виник «борг», що його КП «ХТМ» хотіла стягнути з К.К.? Попросту КП «ХТМ» не виконувало свої обов’язки з надання послуг: температура води в системі опалення не відповідає нормам, та сама історія і з гарячим водопостачанням, улітку ж гаряча вода часто й зовсім не подається – про все це за період 2008–2010 рр. складені акти-претензії, які підписані сусідами по дому. Ці акти-претензії вчасно отримані КП «ХТМ» (а копії надані судові як доказова база). КП «ХТМ», не надаючи якісних послуг, хоче отримувати повну плату, не маючи для цього законних підстав.

Якби К.К. не відстоював свої права і вчасно не почав реагувати, наказ був би переданий у виконавчу службу, і тоді б пішли відрахування. Він писав у Генпрокуратуру, Вищу раду юстиції… Генеральна прокуратура доручила розібратися обласній, обласна – міській, а міська передала районній, яка не побачила жодних причин взагалі щось розглядати й робити. Проте, це, мабуть, на якийсь спосіб вплинуло – наказ скасовано.

Начебто, все – перемога. Але, як ми написали вище, історія має продовження. Отже, друга серія.

КП «ХТМ», маючи під руками ухвалу про скасування судового наказу, подає до суду позовну заяву з проханням про примусове стягнення боргу з К.К. на свою користь. Тут, як він каже, починається детективний сюжет.

29 листопада 2012 року позовну заяву прийнято судом. 11 грудня ухвалено відкриття провадження в справі. Згідно із Цивільно-процесуальним кодексом України суд зобов’язаний негайно повідомити про це відповідача. Повідомлення суду направлено 18 грудня (минув тиждень), а в ухвалі зазначено, що попереднє засідання призначене на 17 грудня (!) і відповідачеві рекомендовано до цієї дати надати судові письмові зауваження. Але мало того – ухвалу Костянтин отримав поштою лише 18 січня сього року, тобто за місяць по виданню ухвали! 21 січня він подає заяву до суду з проханням вважати причину його неявки в судове засідання поважною, бо листа до нього направлено вже після засідання суду, а отримано взагалі після місяця з дня відправлення; якщо ухвалене рішення суду – скасувати це рішення й призначити нове попереднє засідання та повідомити відповідача законним порядком.

23 січня К.К. подає інформаційний запит на ім’я Голови суду, в якому ставить питання: чи існує взагалі така справа, чи відбулося насправді судове засідання у призначений час, а також звертається з проханням зобов’язати суддю скасувати ухвалу й призначити нове судове засідання («Бо я ж не можу повернутися в минуле», – каже К.К.). 24 січня К.К. подає заяву на ім’я судді з проханням видати справу для ознайомлення, бо поштою суд надіслав не повний комплект документів. Помічниця ж судді заявляє, що справу К.К. отримати не може, що треба чекати особливої резолюції судді, і взагалі, хай забирається геть (із використанням ненормативної лексики).

А 29 січня К.К. знаходить у поштовій скриньці повідомлення з пошти, що на його ім’я прийшов лист. В листі – сюрприз: заочне рішення суду, ухвалене 21 січня (якраз у той день, коли він подав заяву про те, що його права утискають, не даючи доступу до суду та з проханням про перенесення засідання). Суд задовольняє вимоги КП «ХТМ», але призначає виплатити «борг» лише частково: 13 тис. 900 грн. замість 17-и з половиною тис. Зазначено, що доказову базу розглянуто й рішення ухвалене із додержанням вимог законодавства. Проте, у рішенні є кілька неочікуваних моментів – назвемо їх фантастичними, бо вони не відповідають реальному стану речей: а) у рішенні сказано, що відповідач мешкає в будинку № такий-то у помешканні № таке-то по вул. Клочківскій, але звідки взялася ця адреса, невідомо, бо насправді він мешкає по вул. 23 серпня, а про згадану адресу по Клочківській чує вперше; б) у рішенні сказано, що відповідач не з’явився в суд з невідомих причин, хоча він, відповідач, був повідомлений належним чином; в) суддя пише, що скарг від відповідача на якість послуг або на їх відсутність за вищевказаний період не надходило.

А ще, серед документів, які надав юрисконсульт КП «ХТМ», відсутні головні, без яких суд не мав права приймати позовну заяву, а саме: реєстраційні документи КП «ХТМ»; ліцензія на надання спеціалізованих послуг; документи, що підтверджують, що КП «ХТМ» надає послуги за зазначеними адресами. Також судом не встановлено факту проживання К.К. під адресою, яку вказано. А як доказ того, що К.К. винен гроші, наданий роздрук внутрішньої відомості нарахування сплат за теплову енергію. Також немає квитанції про сплату судового збору.

Тепер К.К. подаватиме заяву на перегляд заочного рішення – час для цього є, бо якщо зараз не відреагувати, в суду автоматично з’явиться можливість передати документи в виконавчу службу.

2. Схожа ситуація й у К.І. Кілька років тому був виданий судовий наказ про стягнення з нього боргу у розмірі 3 тис. грн. перед Дзержинською філією КП «ХТМ» за опалення й гарячу воду. Цікаво, що наказ цей ухвалений у квітні, а отримав його К.І. поштою у вересні. Також цікаво, що опалення в помешканні К.І. є, а гаряча вода відсутня. Він подав заяву про скасування судового наказу, долучивши копії квитанцій про сплату, бо платив акуратно й жодної заборгованості не мав. І судовий наказ скасували в листопаді. Це було раніше й протягом певного часу все було спокійно. До тих пір, поки 23-го чи 24-го грудня минулого року К.І. знайшов під дверима свого помешкання брудного й зіжмаканого листа з ухвалою про відкриття провадження за позовом Дзержинської філії КП «ХТМ» проти нього про стягнення заборгованості. Засідання, згідно з ухвалою, призначене на 21 грудня 2012 року, а лист був знайдений, нагадаємо, 23 чи 24 грудня, тобто за кілька днів після цієї дати. Як тут не згадати уелсівську машину часу, бо лише за її допомогою можна повернутися в минуле й прийти в судове засідання, що відбулося. Тож, окрім детективу ми тут маємо справу й з науковою фантастикою.

Папери в такому вигляді надходять з Дзержинського райсуду

3 січня сього року К.І. подав заяву на ім’я Голови Дзержинського райсуду про те, що під двері йому підкинули такий папір і попросив роз’яснити, чи існує така справа й така ухвала, і якщо існують, прислати законним порядком копію цієї ухвали, копію позовної заяви з долученими до неї документами. Дотепер цього не зроблено, і всі ці документи К.І. отримав у судді 23 січня.

9 січня К.І. написав повторну заяву на ім’я Голови суду, на яке 25 січня (дата на штемпелі, на бланку ж листа – 24 січня) отримав відповідь, надіслану звичайним (не рекомендованим) листом. Печатки немає, тільки підпис. У листі міститься така інформація: а) позовна заява надійшла до суду 11.12.2012; б) ухвалою суду від 11.12.2012 відкрито провадження по справі; в) «21.01.2013 р. у зв’язку із знаходженням судді (…) в нарадчій кімнаті, розгляд справи перенесений на 24.01.2013 р. о 09:30 год.». Знову – на вчора: назначене на 24-е, відправлене – 25-го.

Лист-відповідь з Дзержинського суду

Після заяв від 3-го та 9-го січня у поштове відділення надійшла судова повістка – з пошти принесли повідомлення: «отримати судову повістку», але коли К.І. прийшов по неї, працівники пошти сказали: «Ви знаєте, вона в нас п’ять днів була, і згідно із законом ми повинні її назад відіслати. Ми її й відіслали». К.І. пішов до суду, взявши з собою копію поштового повідомлення, і попросив видати повістку на руки. Йому виписали повістку на 24 січня, і він одразу написав заяву з проханням перенести засідання, бо не мав можливості ознайомитися з матеріалами справи. Засідання перенесли на кінець лютого.

К.І. подав клопотання судді про притягнення до кримінальної відповідальності юрисконсульта КП «ХТМ», долучивши копії квитанцій про сплату послуг за останні три роки. Заяву про це буде подано й до прокуратури Дзержинського району.

3. Що робити, якщо склалася така ситуація?

– Якщо комунальники не надають або надають неякісні послуги, які зобов’язані надавати згідно із договором, слід складати акт-претензію (про це можна прочитати, наприклад, тут), на той чи інший спосіб направляти постачальнику (наприклад, рекомендованим листом; через канцелярію, і щоб там обов’язково зробили помітку, що прийнято – на екземплярі, що віддаєте, і на тому, який залишаєте собі – залишати собі екземпляр треба обов’язково).

– Документи установами мають розсилатися рекомендованими листами. Отримуючи такого листа, ви ставите свій підпис – свідоцтво про те, що лист дійшов до адресата. Знайдений під дверима зіжмаканий папірець свідчить про те, що суд таким чином і в такому стані розсилає документи. Але це – не законний спосіб.

– Звертати увагу на правильність оформлення документів.

– Реагувати негайно.

– Звертатися за консультацією в Громадську приймальню Харківської правозахисної групи:

Громадська приймальня ХПГ
вул. Іванова, 27
вхід з боку Пушкінського в’їзду у підворіття (№ 7А, ліворуч – «Нотаріус»),
далі – прямо повз гаражі до ґанку; двері під синім дашком.

Запис по телефону: 7006281

Експерт ХПГ з питань ЖКГ
Михайло Петрович Гаєвський
приймає по вівторках з 10:30.

 Поділитися