Секретний проект, або Роми України як європолітичні заручники

Я вже писав, що істинна причина появи проекту Стратегії – «виконання пункту 15 протоколу №9 засідання Координаційного центру з виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України від 19 квітня 2012 року» та спрямований він «на реалізацію рекомендацій Європейського Союзу щодо запровадження Україною заходів із захисту та інтеграції ромів».

Оскільки ця Стратегія зумовлена не інтересами нашого народу, має за справжню головну мету не вирішення наших проблем, але є «прохідним» інструментом для безвізності, стає зрозумілим глухе мовчання й «міністерства культури», й «адміністрації президента»: будь як, та не дати в наші руки текст, схвалений Кабміном та зараз «опрацьовуваний» у тій «адміністрації». Не дати, бо ж ми його почнемо критикувати, почнемо здіймати галас на всю Європу, вимагати його заміни на потрібний нам (тобто який треба буде дійсно виконувати, а не робити вигляд).

Тому й став проект указу ПУ «Про Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини до 2020 року» секретним з найсекретніших, таємним з найтаємніших.

Проект в «адміністрації президента» – ДСК (для службового користування).

Роми для «адміністрації президента» – ДПВ (для політичного використання).

Як воно було:

Міністерство культури України

- «розробило» проект таємно від народу та непрофесійно;

- «обговорило» його заочно - через свій сайт, причому «товариші» Зубко та Любчик категорично відмовлялися оприлюднити «обговорений» варіант протягом вересня 2012 – січня 2013. Вони категорично відмовлялися від усіх наших пропозицій про доопрацювання проекту з ромськими фахівцями, про створення робочої групи і т.п. Вони просто не відповідали на листи, а коли ми їм набридли – попросили вже цілого першого заступника мінстра товариша Кохана дати рішучу відсіч намаганням якохось там маргіналізованих і дезапатованих циган влізти до «великої політики євроінтеграції», а тому

- категорично відмовилося надати народу проект, поданий Кабміну на схвалення.

Кабінет міністрів України

• проект, схвалений ним, теж «законно» не дав і переправив запит до Адміністрації Президента;

Адміністрація Президента теж «законно» відмовила:

від:         Відкритість

кому:      [email protected]

дата:      6 березня 2013 р. 12:06

тема:      відповідь АПУ

На Ваш запит від 1 березня 2013 року повідомляємо, що станом на 5 березня 2013 року проект Указу Президента України "Про Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини до 2020 року" знаходиться на опрацюванні в Адміністрації Президента України.

Статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) передбачена сукупність підстав (критеріїв), наявність яких дозволяє розпоряднику інформації віднести певні відомості до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 9 Закону до службової може належати інформація що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.

Відповідно до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію, в Адміністрації Президента України, затвердженого Розпорядженням Глави Адміністрації Президента України від 1 вересня 2011 року № 60, відомості, що містяться у проектах актів, доручень Президента України, законопроектах, які готуються структурними підрозділами Адміністрації Президента України, іншими консультативними, дорадчими та допоміжними органами і службами, створеними Президентом України, забезпечення діяльності яких покладено на Адміністрацію Президента України, - до оприлюднення цих проектів у встановленому порядку, можуть бути віднесені до відомостей, що становлять службову інформацію.

Отже, намагаючись завжди бути відкритими у своїй роботі і спілкуванні з громадськістю, залишаємо за собою право використати дозволений Законом виняток і відмовити Вам у запитуваної Вами інформації.

Статтею 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено право запитувача інформації на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Дякуємо за Ваш запит.

З повагою

Керівник Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента України Денис Іванеско

15 березня Одеський ромський конгрес надіслав до товариша Іванеска розширений та мотивований запит

Шановний Денисе Сергійовичу!

06 березня отримав Ваш лист-відповідь стосовно нашого запиту від 01 березня 2013 р. про проект Указу Президента України «Про Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини до 2020 року» (запит був надісланий Вам з секретаріату Кабінету міністрів).

Щиро дякую за роз’яснення положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон). Змушений звернути Вашу увагу на наступне:

1. Проект указу Президента розроблений на виконання п. 15 протоколу  №9 засідання Координаційного центру з виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України від 19.04.2012 р.

2. Відповідно до пп. 1 п. 8 Плану першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2013 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.02.2013 р. № 73:

«З метою забезпечення підтримки населенням України євроінтеграційного курсу як одного з пріоритетів внутрішньої і зовнішньої політики України забезпечити на постійній основі:

1) продовження діалогу з громадськими організаціями з питань державної політики у сфері європейської інтеграції».

Формально цей підпункт не стосується АПУ, але здоровий глузд та девіз Президента «Почую всіх» підказують, що АПУ не може ухилятися від діалогу з громадськими організаціями, а надто - тими, членів яких той чи інший документ стосується БЕЗПОСЕРЕДНЬО.

РНБО 12.03.13 р. рішенням «Про невідкладні заходи щодо європейської інтеграції України» та Президент указом № 127 від 12.03.13 р. зобов’язали КМУ забезпечити «виконання в установлені строки та у повному обсязі» цього Плану (пункт в), а відтак – Президент, зобов’язуючи КМУ, не може звільнити від такого обв’язку свій апарат, зокрема Ваше управління.

3. Ви написали:

«Статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) передбачена сукупність підстав (критеріїв), наявність яких дозволяє розпоряднику інформації віднести певні відомості до інформації з обмеженим доступом».

Але чомусь Ви забули (?) указати, що «Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні».

Отже, прошу Вас указати, керуючись якими з названих у цій частині ст. 6 Закону вимогами, був обмежений доступ до проекту «Стратегії…», а також: хто,   коли, яким рішенням (документом) обмежив доступ, оскільки з Вашого листа не випливає, що доступ був дійсно обмежений (абз. 4 Вашого листа»: «… відомості …можуть бути віднесені до відомостей, що становлять службову інформацію»).

4. Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону «Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений».

Отже, прошу повідомити: чи ВСЯ інформація була обмежена для доступу? Якщо ні, то чому Ви відмовили в доступі до необмеженої?

5. Прошу Вас надати «Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, в Адміністрації Президента України», затверджений розпорядженням Глави АПУ від 1 вересня 2011 року № 60, та який у силу ч. 3. ст. 9 Закону: «Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі».

6. Про який саме «виняток» Ви твердите у передостанньому абзаці листа та хто є суб’єктом для дієслова «залишаємо», якщо лист підписаний Вами особисто?

7. Інші підстави для відхилення Вашого твердження «залишаємо за собою право використати дозволений Законом виняток і відмовити Вам у запитуваної Вами інформації»:

- проект цього указу НЕ МОЖЕ бути віднесений до службової інформації, оскільки його перший варіант був оприлюднений на сайті Міністерства культури для «громадського обговорення»;

- РОЗПОРЯДЖЕННЯ Кабінету міністрів від 06.02.13 р., яким схвалений проект указу, НЕ Є проектом акту Президента України, який готується структурними підрозділами Адміністрації Президента України,

- Кабінет міністрів не є іншим консультативним, дорадчим та допоміжним органом чи службою, створеною Президентом.

Отже, намагаючись завжди бути відкритими у своїй роботі та спілкуванні з органами державної влади, залишаємо за собою право ще раз запитати цю інформацію та отримати відповіді на поставлені в цьому листі запитання.

Додаток: запит на інформацію на 1 арк. (15.03.2013 р. надісланий також електронний запит).

І відповідь не забарилася – у стилі азарівського «дапашліви» [1]:

від: Відкритість

кому: [email protected]

дата: 19 березня 2013 р. 16:51

тема: відповідь АПУ

На Ваш запит від 18 березня 2013 року повідомляємо, що станом на 18 березня 2013 року проект Указу Президента України "Про Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини до 2020 року" знаходиться на опрацюванні в Адміністрації Президента України.

Як Вам було повідомлено у відповіді на попередній запит від 1 березня 2013 року, запитувана Вами інформація, відповідно  до підпункту 1 пункту 1 статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», належить до службової. Доступ до запитуваного Вами документу буде відкрито після підписання його Главою держави.

Проте, власне, а що б ми могли чекати?

Утім, до редакції кружним шляхом, але таки потрапив текст, що його Мінкульт подав на засідання Кабміну та що його Кабмін схвалив 06 лютого:

Проект

Указ Президента України

Про Стратегію захисту та інтеграції в українське

суспільство ромської національної меншини до 2020 року

З метою створення належних умов для захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини та забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті держави постановляю:

1. Схвалити Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини до 2020 року (додається).

2. Кабінету Міністрів України затвердити у шестимісячний строк план заходів щодо реалізації Стратегії, схваленої цим Указом.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Стратегія захисту та інтеграції в українське

суспільство ромської національної меншини до 2020 року

1. Загальні положення

Рада Європи та Європейський Союз приділяють значну увагу реалізації політики з питань захисту прав і свобод національних меншин, зокрема інтеграції в суспільне життя ромської національної меншини.

На відміну від більшості національних меншин роми не мають власної державності, їх дискримінація призвела до послаблення інтегрованості та маргіналізації ромів у деяких державах Європи. Крім того, ромська національна меншина є другою за чисельністю національною меншиною, яка зазнала геноциду під час Другої світової війни.

Ромська національна меншина є найбільш соціально вразливою та дезадаптованою національною меншиною в Європі, а більшість її проблем — актуальними.

Інтеграція в українське суспільство ромської національної меншини на сьогодні є соціально значущим питанням.

За даними Всеукраїнського перепису 2001 року, 47, 6 тис. осіб визначили свою належність до ромської національності.

На території України роми проживають у Закарпатській (14 тис. осіб), Донецькій (4, 1 тис. осіб), Дніпропетровській (4 тис. осіб), Одеській (4 тис. осіб), Харківській (2, 3 тис. осіб) та Луганській (2, 2 тис. осіб) областях.

Роми в Україні мають ті ж проблеми, що і представники цієї національної меншини в інших державах Європи, зокрема низький освітній рівень, високий рівень безробіття, незадовільний стан здоров'я, відсутність у більшості ромів документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, низький рівень житлово-побутових умов, наявність фактів упередженого ставлення до ромів.

Правовою основою для розроблення і реалізації Стратегії є Конституція України, Цивільний кодекс України, Сімейний кодекс України, Кримінальний кодекс України, Закони України "Про національні меншини в Україні", "Про вибори народних депутатів України", "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад га сільських, селищних, міських голів", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про засади державної мовної політики", "Про громадські об'єднання", "Про освіту", "Про культуру", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про кінематографію", "Про свободу совісті та релігійні організації", а також Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенція про дискримінацію в галузі праці та занять, Конвенція про запобігання злочинів геноциду та покарання за нього, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Європейська соціальна хартія (переглянута), Рамкова конвенція про захист національних меншин, Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, Конвенція про права дитини.

2. Мета Стратегії 

Метою Стратегії є визначення засад захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини шляхом забезпечення рівних прав і можливостей, доступу до системи соціальних послуг та участі у соціально-економічному та культурному житті держави, а також тісної співпраці з громадськими об'єднаннями ромів.

3. Принципи реалізації Стратегії Реалізація Стратегії здійснюється з урахуванням таких принципів:

пріоритетність прав і свобод людини;

забезпечення прав національних меншин з урахуванням того, що політичні, громадянські, економічні, соціальні та культурні права є універсальними, неподільними, взаємозалежними та взаємопов'язаними;

рівність громадян перед законом;

дотримання вимог законодавства у сфері міжнаціональних відносин та національних меншин;

недискриміиація та толерантність;

взаємодія органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з громадськими об'єднаннями ромів під час вирішення питань, що стосуються інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини;

дотримання зобов'язань за міжнародними договорами України у сфері захисту прав людини та національних меншин.

4. Завдання Стратегії

Основними завданнями Стратегії є:

у напрямі правового захисту ромів

забезпечення участі ромів у суспільному житті, у тому числі прийнятті органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування рішень, що впливають на становище ромської національної меншини;

підвищення рівня правової обізнаності ромів;

здійснення заходів щодо запобігання дискримінації ромів;

сприяння в отриманні ромами, які на законних підставах перебувають на території України, документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану;

посилення взаємодії працівників правоохоронних органів та органів виконавчої влади з громадськими об'єднаннями ромів;

забезпечення розвитку співробітництва із закордонними міжнародними організаціями з питань захисту ромів;

сприяння формуванню толерантного ставлення до ромів;

у напрямі соціальною захисту і зайнятості ромів

реалізація соціальної політики, спрямованої на забезпечення соцільного захисту ромів, у тому числі сімей з дітьми, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, пенсіонерів і одиноких непрацездатних та бездомних осіб, а також стимулювання ромів до пошуку роботи та зменшення рівня їх безробіття;

проведення серед ромів системної інформаційно-просвітницької роботи із запобігання насильству та жорстокому поводженню в сім'ї, недопущення використання найгірших форм дитячої праці;

здійснення заходів щодо унеможливлення проявів дискримінації під час працевлаштування ромів;

залучення ромів до суспільно-корисної праці;

забезпечення взаємодії працівників соціальної сфери та сфери зайнятості з громадськими об'єднаннями ромів;

у напрямі підвищення освітнього рівня ромів

проведення громадськими об'єднаннями, педагогічними колективами навчальних закладів, посадовими особами місцевих органів виконавчої влади роз'яснювальної роботи серед ромів щодо важливості отримання їх дітьми дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти;

забезпечення взаємодії педагогічних колективів навчальних закладів та громадських об'єднань ромів;

здійснення заходів щодо зменшення кількості ромів, які не завершують навчання у загальноосвітніх навчальних закладах;

проведення профорієнтаційної роботи із стимулювання ромів до отримання професійно-технічної та вищої освіти;

у напрямі охорони здоров'я ромів

поширення серед ромів інформації про систему охорони здоров'я та порядок звернення до закладів охорони здоров'я;

забезпечення інформування працівників закладів охорони здоров'я про традиції, культуру, житлово-побутові умови та звичаї ромів, а також їх вплив на задоволення потреб ромів у сфері охорони здоров'я;

приділення особливої увалі стану здоров'я ромських дітей;

налагодження взаємодії працівників закладів охорони здоров'я з громадськими об'єднаннями ромів для проведення роботи з пропагування серед ромів здорового способу житія та покращення стану їх здоров'я;

у напрямі забезпечення житлом ромів

здійснення заходів щодо удосконалення інфраструктури в місцях проживання ромів;

сприяння доступу ромів до державного житлового фонду та програм пільгового кредитування придбання та будівництва житла;

забезпечення співпраці місцевих органів виконавчої влади, державних установ і закладів з громадськими об'єднаннями ромів для розв'язанім житлово-побутових проблем ромів;

у напрямі задоволення культурних та інформаційних потреб ромів

сприяння збереженню та розвитку культури і мистецтва ромів;

сприяння поширенню інформації про життя та культурну самобутність ромів у засобах масової інформації,

5. Очікувані результати

Реалізація Стратегії дасть змогу:

створити умови для виконання рекомендацій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України;

забезпечити інтеграцію в українське суспільство ромської національної меншини;

запобігти дискримінації ромів;

підвищити освітній рівень ромів;

покращити стан здоров'я ромів;

поліпшити житлово-побутові умови ромів;

знизити рівень безробіття ромів;

розв'язати проблеми, пов'язані з отриманням ромами документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану;

забезпечити збереження та розвиток культурної самобутності ромів.

6. Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Реалізація Стратегії  здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також інших не заборонених законодавством джерел.2.1.