Нацраду перевірять, чи анулюючи ліцензію радіо ZIK, враховано Євроконвенцію

Позбавивши медіа-холдинг ZIK права на радіомовлення через анулювання ліцензії RADIOLIFE на частоті 107,2 FM у Львові, яке компанія взяла в своє управління, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення України могла порушити статтю 10 Європейської конвенції захисту прав людини та основоположних свобод. Таку заяву зробив голова підкомітету з питань телебачення та радіомовлення комітету ВР з питань свободи слова та інформації Микола Княжицький. «Своє рішення Нацрада аргументує відсутністю мовлення RADIOLIFE протягом року від дати видачі ліцензії, – каже Микола Княжицький, який 19 червня виступив доповідачем у ситуації навколо радіо ZIK під час засідання комітету ВР з питань свободи слова та інформації. – Та водночас право будь-якої телерадіокомпанії на здійснення мовлення за допомогою відповідних мовних заходів захищає, як право на свободу вираження поглядів, частина перша статті 10 Європейської конвенції. Це підтверджує практика Європейського суду з прав людини». Так, ще у травні 1990 року Європейський суд під час прийняття рішення у справі «Аутронік АГ» проти Швейцарії» роз’яснив: статтю 10 Конвенції застосовують до будь-кого, зокрема, і до юридичних осіб, і стосується вона не лише змісту інформації, а й засобів її передачі. Будь-яке обмеження, накладене на засоби, порушує право на отримання та розповсюдження інформації. Як пояснив Микола Княжицький, певні санкції та обмеження Конвенція таки допускає та навіть вважає «необхідними у демократичному суспільстві», але тільки у вкрай серйозних та чітко прописаних випадках. Зокрема, якщо завдяки припиненню мовлення радіо чи телебачення вдасться дотриматися національної чи громадської безпеки, вберегти територіальну цілісність, запобігти злочинам, захистити права та репутацію інших осіб. «Під час прийняття рішення про анулювання ліцензії на мовлення Нацрада мала врахувати приписи Європейської конвенції, – веде далі Микола Княжицький. – Тож тепер ми, власне, і хочемо це з’ясувати. Зокрема, чи був медіа-холдинг ZIK позбавлений ліцензії на радіомовлення на підставі, що встановлена законом, чи мало позбавлення ліцензії законну мету та чи було це «необхідним у демократичному суспільстві» для того, щоб захистити національну безпеку, цілісність держави і так далі. Якщо з’ясується, що Нацрада не зважила на європейське право, то анулювання ліцензії можна розглядати як втручання держави у сферу прав особи». Нагадаємо, 19 червня під час засідання комітету ВР з питань свободи слова та інформації було поставлено під сумнів не лише рішення Нацради щодо позбавлення медіа-холдингу ZIK права на радіомовлення, а й легітимність цього органу. Як зазначив голова комітету ВР з питань свободи слова та інформації Микола Томенко, «склад і принципи роботи Нацради з питань телебачення і радіомовлення треба змінювати. Інакше незалежним медіа в Україні не вижити».