Лише 15% українців вірять, що завдяки мітингам можна вплинути на владу
Дедалі менше людей вважають, що мітинги і демонстрації – дієвий спосіб добитися прийняття необхідних владних рішень. Натомість, зростає надія на громадські організації.
Про це свідчать результати дослідження активності українських громадян, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.
41% населення України взагалі вважає, що пересічний громадянин ніяк не може вплинути на рішення влади.
Як розповіла «Дзеркалу тижня» директор «Демократичних ініціатив» Ірина Бекешкіна, переконаність людей у своїй нездатності вплинути на владу зростає: в опитуванні 2007 року таких було лише 28%.
З існуючих конкретних механізмів, що дають можливість громадянам впливати на прийняття певних владних рішень, на перших місцях опинилися вибори президента (так вважають 37% громадян) і вибори до Верховної Ради (30%).
«Практично люди, і то тільки третина з них, бачать лише 2 механізми впливу на владу – вибори президента і парламентські. У 2007 році було 3 пріоритети – крім названих, ще мітинги і демонстрації, на ефективність яких розраховував 21% населення. Зараз надій на них стало набагато менше – 15 відсотків», – підкреслила соціолог.
Участь у діяльності політичних партій визнають дієвою 7% респондентів, в громадських організаціях – 9%, звернення до депутатів Верховної Ради або до мерів і депутатів місцевих рад – по 7%. Судові позови до органів влади вважають ефективними тільки 5% громадян.
Бекешкіна також відзначила, що люди не бачать можливості самим впливати на владу і, можливо, з цим пов’язана зростаюча надія на громадські організації.
«Громадським організаціям в цілому довіряють 38% населення. Немає жодного політика і державного інституту, якому довіряли б так само. У травні нинішнього року довіра до громадських організацій вперше перевищила недовіру. Зростає вона й до медіа. Падає – до державних інститутів. Громадським організаціям потрібно не губитися і «підбирати» людей, які розраховують на них», – наголосила І. Бекешкіна.
Нагадаємо, що за результатами дослідження, проведеного у травні поточного року фахівцями Інституту Горшеніна, 61,9% українців висловили думку, що вони не мають можливості вплинути на українську владу через вибори. Водночас, тільки 24% опитаних були упевнені, що можуть хоч якось впливати на владу.
Крім того, 49,6% українців були не задоволені станом демократії та прав людини в нашій країні. Щоправда, якщо вірити соціологам, знайшлися 34,4% громадян, котрим подобався стан сьогоденної демократії.
Отже, результати досліджень ще раз наочно доводять, що українці розчарувалися не стільки у механізмі демократичного впливу на владу, скільки у можливості його ефективної роботи за умов сучасної «демократії». Недовіра до державних і політичних інституцій, з одного боку, сприяє появі позитивних сподівань стосовно представників 3-го сектору. А з іншого, віра у можливість щось змінити на краще, пов’язана лише з виборчими перегонами можновладців, демонструє патерналістські настрої більшості громадян, які, зневірившись у можливості відстоювати у міжвиборчий період власні права, плекають надію тільки на вибори, під час яких мріють нарешті обрати «добрих царів» та президентів, що мусять нагодувати всіх манною небесною та забезпечити гідне існування.