МВС прибріхує про свою діяльність, або Як Комітет з попередження катувань Ради Європи перевіряв дотримання прав людини у райвідділках та ізоляторах тимчасового тримання

Між українською владою та Європейським комітетом з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК, Комітет)[i] особливі відносини складалися вже давно. Наша країна стала одним із лідерів по кількості здійснених до неї візитів[ii]. Більше того, останніми роками вони почастішали і, очевидно, не дарма.

Нещодавно наша держава стала об’єктом процедури з публічної заяви згідно з ч. 2 ст. 10 відповідної конвенції[iii], чим встановили своєрідний рекорд – Україна перша країна щодо якої ініційовано відповідну процедуру у зв’язку із діяльністю в’язничного відомства (Державної пенітенціарної служби) та четвертою країною, яка була удостоєна цього ганебного знаку уваги від КЗК[iv]. Напевно, не в останню чергу з огляду на це до нас нещодавно знову завітав цей поважний орган Ради Європи[v]. І на цей раз майже так само «успішно», як і в останнє, щоправда, головним об’єктом перевірки на цей раз став, безперечно, один із найголовніших кровожерів в області права на повагу честі, гідності та фізичної недоторканості – Міністерство внутрішніх справ України.

Тим не менш, МВС піклується про свій імідж, а особливо про імідж міжнародний, що, звичайно, не так вже й легко зробити із насмішливим та зверхнім відношенням до ідеї прав людини його керівництвом, співробітниками, особливо в підпорядкованих установах. Згідно зі встановленою процедурою делегація КЗК після проведення свого візиту до країни-учасниці Ради Європи робить попередні зауваження «preliminary observations», зміст яких має залишатися в таємниці до моменту публікації їх Комітетом з дозволу відповідної держави. Однак в порушення цього МВС чи то з незнання, чи то з нестримного бажання попіаритись випустило прес-реліз з такою назвою: «Ситуация в ОВД улучшилась» – Председатель Европейского комитета». Назва доповнювалась таким коментарем: «Именно такие выводы сделала делегация Европейского комитета по предупреждению пыток и бесчеловечного или унижающего достоинство обращения или наказания (ЕКПП ) по результатам инспекторских проверок изоляторов временного содержания, комнат для задержанных и райотделов ОВД Украины»[vi].

У самому ж прес-релізі вказується: «члени делегації зазначили, що в цілому ситуація покращилась, але є деякі недоліки над якими ще варто буде працювати. Зокрема, це стосується умов тримання та матеріально-технічного забезпечення спецзакладів». Тобто, нібито, не так все в нас і погано.

Але КЗК як виявилось обдурити не так просто, як українське суспільство. Як реакцію на таку публікацію без дозволу української влади він опублікував саме ті попередні зауваження, що були висловлені МВС під час фінальної зустрічі, що не є типовим випадком. Поглянувши на документ[vii], ми розуміємо, що стан справ набагато гірший.

В підтвердження цього можна навести такі цитати делегації (курсив додано): «…делегація отримала численні скарги щодо фізичного жорстокого поводження (головним чином щодо ударів руками та ногами та палицями) від осіб, що перебували в установах МВС. Зазначені скарги були отримані не тільки від дорослих чоловіків, але і від жінок, а також неповнолітніх чоловічої та жіночої статі. В деяких випадках, приклади жорстокого поводження були такої тяжкості, що можуть бути оцінені як катування (підвішування за допомогою наручників та нанесення повторних тяжких ударів за допомогою палиці особі в підвішеному стані; заподіяння електричних шоків за допомогою електрошокера та військового польового телефону; удушення за допомогою протигазу та пластикового пакету). В деяких випадках делегацією були зібрані медичні підтвердження (шляхом безпосереднього огляду та за результатами огляду медичної документації), що підтверджують заявлені скарги»; «практика затримання осіб (зазвичай на строк від декількох годин до двох днів, в окремих випадках до тижня) органами внутрішніх справ без належної реєстрації продовжується»; «положення КПК стосовно запису точного часу затримання часто не застосовуються, а також, щодо того, що в протоколах та реєстрах зазначається неточний та/або суперечливий час затримання особи»; «затримані особи часто не мали можливості повідомити своїх близьких стосовно утримання під вартою протягом декількох годин (інколи днів) після фактичного затримання. Те саме стосується доступу до адвоката, який надавався лише після попереднього опитування оперативними офіцерами або в момент складання протоколу затримання або навіть пізніше»; «умови у більшості відвіданих відділів органів внутрішніх справ не призначені для затримання на строк більше, ніж кілька годин, і точно не для нічного перебування. Камери у багатьох відділках міліції були офіційно виведені з експлуатації та опечатані, однак особи продовжують утримуватися у цих установах вночі, в кабінетах (сплять на стільцях або на підлозі), коридорах та інших приміщеннях (як-то підвали та комори, пости ДАІ), прикуті до радіаторів, труб або меблів. Не вживалося жодних заходів для забезпечення таких осіб ліжками на ніч та їжею».

Як видно, проблеми стосуються далеко не тільки матеріально-технічного забезпечення та умов тримання, а й нелюдського поводження та катувань. Більше того, прямі свідчення побиттів були зафіксовані делегацією.

У зв’язку з вищеописаними зауваженнями про викривлення МВС реальної ситуації КЗК ввічливо підкреслив у повідомленні про свій візит до України[viii]: «Реакція на попередні зауваження делегації щодо Міністерства внутрішніх справ, яка була опублікована цим міністерством 21 жовтня 2013 року, є неповною. Зокрема, вона не повністю відображає зауваження, зроблені стосовно поводження із затриманими з боку співробітників правоохоронних органів». Отже, саме про поводження – свою ахілесову п’яту й замовчало МВС.

З-поміж іншого, можна також сказати, що деталі всіх виявлених під час візиту жахів нам ще належить прочитати у майбутній доповіді, яку, нажаль, доведеться чекати певний час. Разом з тим українська влада отримає її раніше за громадськість та матиме змогу більш прицільно виправити свої серйозні помилки у поводженні зі своїми громадянами.

До речі, КЗК завітав і до Київського, Дніпропетровського, Одеського, Сімферопольського СІЗО, виправної колонії № 3 у Кривому Розі, скандальної Стрижавської виправної колонії № 81 (де під час минулого візиту знайшли знаряддя побиттів, фотографії яких дивіться в кінці цього документу[ix]). І хоча головна увага приділялася не цим установам є певні міркування, які підказують, що ця «прочуханка» продовжуватиметься як щодо МВС, так і щодо Державної пенітенціарної служби. Хотілося б вірити, що ці побоювання не підтвердяться, але, певно, час цьому ще не прийшов…

[i][i] http://cpt.coe.int/ukrainian.htm

[ii] http://cpt.coe.int/en/states/ukr.htm

[iii] http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_068

[iv] http://khpg.org/1379843571

[v] http://khpg.org/1382772099

[vi] http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/ru/publish/article/906513

[vii] http://cpt.coe.int/documents/ukr/2013-34-inf-ukr.pdf

[viii] http://khpg.org/1382772099

[ix] http://cpt.coe.int/documents/ukr/2013-23-inf-eng.pdf