MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Як сестра «допомогла» братові-інваліду придбати хатинку у селі

29.12.2013   
Юрій Чумак
Незабаром виявилося, що дім, у купівлі якого Миколі Вікторовичу допомагала рідна сестра, належить не йому, а сестриному синові, який вирішив виставити дядька просто неба.
Микола Вікторович працював на Півночі Росії, аби заробити собі кошти на будиночок у селі, про який давно мріяв. Проте заробив він не тільки гроші, але й розлади зі здоров’ям, які призвели до ІІІ групи інвалідності. А незабаром виявилося, що й дім, у купівлі якого Миколі Вікторовичу допомагала рідна сестра, належить не йому, а сестриному синові, який вирішив виставити дядька просто неба. Микола Вікторович волів мати власний будинок у сільській місцевості, аби на пенсії поратися по господарству, вирощувати екологічно чисті овочі й фрукти, дихати свіжим повітрям. Оскільки на середню зарплату в Україні важко накопичити необхідні кошти на приватне житло, поїхав на Північ Росії, як то кажуть, «за довгим рублем». А коли вдалося назбирати потрібну суму, попрохав рідну сестру, що мешкає на Харківщині, допомогти йому у придбанні оселі. Оформив на сестру довіреність і спритна жіночка швидко знайшла підходящий варіант – будинок у невеличкому селі Дослідне у Чугуївському районі Харківської області. Микола Вікторович перерахував їй гроші для авансового платежу, а згодом – і решту для нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, який сестра й уклала у грудні 2006 року. Хоча й з підірваним здоров’ям (через важку працю отримав інвалідність ІІІ групи), але щасливий від можливості жити на Батьківщині у власному домі, вийшовши на пенсію, приїхав Микола Вікторович до с. Дослідного. Сестра залишила йому певні документи, книжки на оплату комунальних послуг, але договір купівлі-продажу не передала – сказала, що він у неї вдома «десь завалявся». Але які ж можуть бути скандали між рідними людьми? Микола Вікторович був вдячний сестрі за те, що вона допомогла йому здійснити мрію про власне домогосподарство, і заповзято взявся за приведення останнього до ладу. Посадив сад, город, зробив новий паркан, фарбував, ремонтував будинок, робив прибудову. Аж поки на настала потреба в оформленні самобуду. У 2013 році Микола Вікторович як законослухняна людина, вирішив узаконити зроблену прибудову й попросив сестру, щоб вона таки знайшла папери, що підтверджують його право власності на дім. Та довго вагалася, уникала зустрічей, аж поки не заявила, що будинок… оформлений на її сина. Тобто, за кошти Миколи Вікторовича вона придбала садибу власній «кровиночці». І «солодка парочка» спокійно спостерігала, як хазяйновитий Микола Вікторович розбудовує оселю, яка йому юридично не належить. Мало того, коли гірка правда виплила на поверхню, племінник, замість того, щоб вибачитися та віддячити Миколі Вікторовичу, зажадав від останнього «виписатися» з будинку та з’їхати з нього. Приводив навіть міліціянтів, які, втім, нічого не змогли вдіяти, адже з реєстрацією у Миколи Вікторовича все було гаразд. Тоді племінничок подав позов до суду з вимогою примусово скасувати реєстрацію та виселити похилу людину – просто на вулицю. Від такої кричущої несправедливості Микола Вікторович вирішив рятуватися за допомогою правозахисників. Він звернувся до «Центру правової інформації та консультацій» Чугуївської правозахисної групи. За справу взявся голова ЧПГ, член Харківської правозахисної групи адвокат Роман Лихачов. Адвокатові вдалося довести, що Микола Вікторович має всі законні права на проживання у будинку, з якого його намагаються виселити, зробив чимало для поліпшення домогосподарства, вчасно сплачує комунальні платежі. І факт його реєстрації не перешкоджає праву власності племінника, яка, до речі, є доволі сумнівною з правової точки зору (зараз Роман Лихачов намагається визнати недійсним в частині покупця договір купівлі-продажу житлового будинку від 2006 року та встановити належним покупцем Миколу Вікторовича). Чугуївський міський суд Харківської області нещодавно виніс рішення, яким підтвердив право Миколи Вікторовича проживати у будинку, в який той вклав купу грошей, сил та часу. Рідний племінник апеляцію не подав. Можливо, під Різдво Христове його совість хоч частково прокинулась?
 Поділитися