MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Хто ж посягнув на конституційний лад України?

28.01.2014   
Федір Веніславський
Автор провадить конституційно-правовий аналіз змісту поняття «конституційний лад» та з’ясовує, які саме дії можуть розцінюватися як спроби його змінити.

Фактично з самого початку масових акцій протесту в Україні, як з боку  їх учасників, так і з вуст представників чинної влади та правлячої парламентської більшості, постійно лунають взаємні звинувачення у спробах змінити існуючий конституційний лад України. У зв’язку з цим на часі здійснити неупереджений конституційно-правовий аналіз змісту поняття «конституційний лад» та з’ясувати, які дії можуть розцінюватися як спроби його змінити.

Насамперед, слід відмітити, що Конституція України закріпивши у статті 5 право визначати і змінювати конституційний лад в Україні виключно за народом та заборонивши узурпацію цього права державою, її органами або посадовими особами, легального (офіційного) визначення поняття «конституційний лад» не дає. Як свідчить системний аналіз сучасних конституційно-правових досліджень, відсутній єдиний підхід до розуміння його змістовних та сутнісних характеристик і серед вітчизняних правознавців. Разом з тим, попри існуючі відмінності у наукових визначеннях «конституційного ладу», майже усі конституціоналісти поділяють точку зору, що він опосередковує собою втілення в державно-правову практику гуманного правового статусу особи, демократичних засад організації й функціонування самої держави, її взаємовідносин з інститутами громадянського суспільства на основі загальновизнаних демократичних принципів, закріплених на найвищому правовому рівні – в Конституції України. Тобто конституційний лад можна визначити як цілісну систему реально існуючих суспільних відносин, опосередкованих демократичним правовим статусом особи, демократичними принципами формування, організації й функціонування державної влади, вільною діяльністю інститутів громадянського суспільства, закріплених і гарантованих Основним Законом України.

Такий висновок підтверджується і правовими позиціями Конституційного Суду України – єдиного органу в державі, який наділений правом офіційного тлумачення Конституції і законів України. Зокрема, здійснюючи офіційне тлумачення ч. 3 ст. 5 Основного Закону, Конституційний Суд України своїм Рішенням від 5 жовтня 2005 р. (справа про здійснення влади народом) постановив, що «положення частини третьої статті 5 Конституції України треба розуміти так, що тільки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII». Виходячи з цього, можна зробити висновок, що, по-перше, конституційний лад закріплено Конституцією України загалом, усіма її нормами, а по-друге – зміна конституційного ладу полягає, насамперед, у зміні положень розділів І, ІІІ та ХІІІ Конституції України, зміни до яких після їх схвалення Верховною Радою України (не менш як 300 голосів народних депутатів) набувають чинності лише після їх затвердження народом України на всеукраїнському референдумі.

Таким чином, спроба змінити існуючий в Україні конституційний лад у неконституційний спосіб може мати місце у двох формах: а) намагання будь-яких суб’єктів змінити розділи І, ІІІ, ХІІІ Конституції України без додержання процедури, закріпленої Розділом ХІІІ; б) будь-які конкретні дії будь-яких суб’єктів, спрямовані на заперечення на практиці, або відверте порушення основоположних принципів конституційно-правового регулювання, закріплених Розділом І Конституції України (який власне і закріпив найбільш важливі політико-правові принципи), або засад організації і проведення виборів та референдумів, закріплених Розділом ІІІ Конституції України, або власне порядку зміни Конституції України, закріплених її Розділом ХІІІ.

Оскільки спроби з боку будь-яких суб’єктів внести зміни до розділів І, ІІІ, ХІІІ Конституції України на даний час відсутні, свідченням посягання на Конституційний лад України можуть бути лише дії та рішення, які відверто порушують конституційні норми, насамперед, закріплені розділами І, ІІІ, ХІІІ Конституції України.

Не маючи на меті давати правову кваліфікацію діям чи рішенням будь-яких суб’єктів, лише нагадаємо найважливіші конституційно-правові цінності, закріплені Конституцією України:

– суверенний, демократичний, правовий характер держави (стаття 1 Конституції України);

– єдність і цілісність території України, недоторканність її кордонів (стаття 2 Конституції України);

– проголошення людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення її прав – головним обов’язком держави (стаття 3 Конституції України);

– встановлення відповідальності держави перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Конституції України);

– народовладдя, виключне право народу визначати і змінювати конституційний лад (стаття 5 Конституції України);

– поділ влади та її правове обмеження Конституцією і законами України (статті 6 та 19 Конституції України);

– верховенство права, пряма дія норм Конституції (стаття 8 Конституції України);

– визнання чинних міжнародних договорів частиною національного законодавства України (стаття 9 Конституції України); 

– політична, економічна, ідеологічна багатоманітність (стаття 15 Конституції України);

– вільні вибори, що відбуваються на основі загального, рівного, прямого виборчого права таємним голосуванням (стаття 71 Конституції України).

Звичайно, це далеко не повний перелік найважливіших конституційних цінностей, які у своїй сукупності становлять конституційний лад України. Однак він абсолютно достатній для того, щоб кожен бажаючий проаналізував їх і зробив свій власний висновок про те, чиї саме дії і рішення можна вважати посяганням на існуючий  в Україні конституційний лад, виключне право визначати і змінювати який належить народу і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами (стаття 5 Конституції України).

 

Довідка про автора: Федір Веніславський, кандидат юридичних наук, фахівець з конституційного права України, м. Харків

 Поділитися