MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

20. Права жінок та ґендерна рівність

21.04.2014   

[1]

Події листопада 2013 – лютого 2014 років примушують замислитися про багато концептів або переосмислити їх, породжують нові громадянські та соціальні рухи, актуалізують нові питання, примушують критичним оком поглянути на існуючі. Це повною мірою стосується й прав жінок та ґендерної рівності. Соціально-демографічний портрет учасників протестів, зроблений соціологами, показує, що на Майдані – 57.2% чоловіків та 42.8% жінок. Активна участь молоді – 38.0%. Високий інтелектуальний рівень – 62.7% опитаних мають вищу освіту[2]. Тож участь жінок є високою, що пояснюється як високою свідомістю та соціальною активністю жінок, так і необхідністю змін, небажанням продовжувати життя в невільних та дискримінаційних умовах.

Те, що права жінок – є права людини, а права людини – права жінок, повторюють багато, але коли мова заходить до повсякденних та побутових проблем, про це забувають. Україна в 2013 р. зберегла за собою 64 місце в рейтингу ґендерної рівності[3]. До показників відносять, серед іншого, можливості рівної економічної участі жінок і чоловіків, доступ до освіти, охорони здоров’я, доступ жінок до процесу прийняття рішень та управління державними справами та участь у ньому.

На сьогодні в Кабінеті Міністрів України 3 жінки обіймають посаду міністра і ще 2 – заступника міністра. Це найбільше представництво жінок в уряді за всі роки незалежності. 4 жінки очолюють комітети Верховної Ради України. Краща картина представництва жінок в органах державної влади на місцевому рівні. Серед депутатів обласних рад – 12 % жінок, районних рад – 23 %, міських рад – 28 %, сільських та селищних рад – близько 50 %. За даними Національного агентства України з питань державної служби, жінки складають понад 78% від загальної кількості державних службовців, що формується за рахунок посадовців нижчих управлінських рівнів. Із просуванням на посади вищого рівня частка жінок значно зменшується.

У березні 2013 року Україна отримала рекомендації від Ради ООН з прав людини за результатами другого раунду звітування по процедурі УПО, в тому числі й такі, які стосуються питань прав жінок та ґендерної рівності. 2013 р. був також роком головування держави в ОБСЄ, який закінчився брутальними порушеннями прав людини з боку влади.    

Інституційний механізм, законодавчі ініціативи та нормативно-правове забезпечення. У 2013 р. із затримкою майже в три роки була затверджена Державна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 р.[4] Програма передбачає запровадження комплексного підходу у забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків України. Кабінет міністрів оцінив лише в 5,897 млн. грн. фінансування цієї програми. З державного бюджету планується виділити 1,3 млн. грн., з місцевих бюджетів – 1,8 млн. грн. При цьому найбільший обсяг фінансування припадають на такі заходи, як проведення серед роботодавців інформаційно-роз’яснювальної роботи з впровадження європейських стандартів рівності співробітників в сфері праці (641 тис. грн.), проведення інформаційних кампаній з метою висвітлення питань рівного розподілу сімейних обов’язків і відповідальності з виховання дитини між жінками та чоловіками (874 тис. грн.). Крім того, планується підвищення рівня компетенції фахівців з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (951 тис. грн.), розробка механізму реалізації права на захист від дискримінації за статевою ознакою і прийняття необхідних заходів у випадках такої дискримінації (1,5 млн. грн.)[5].

Відсутність протягом трьох років Державної соціальної цільової програми сприяння утвердження ґендерної рівності та реалізація адміністративної реформи 2010 р. виявилися руйнівними для виконання Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок». В органах виконавчої влади зник інститут радників з прав людини та ґендерних питань, відсутня координація діяльності між різними відомствами в цій сфері на національному та місцевому рівнях, не відстежувалися факти дискримінації тощо. Так, останній раз міжвідомча координаційна рада збиралася в червні 2010 р. Інституційний механізм став ще слабкішим, у порівнянні із попередніми роками, оскільки реформа дійшла до районів. Зміни до положення про Міністерство соціальної політики, якими визначалися його функції в цій сфері були внесені 27.03.2013 р.[6].

Суттєва проблема – відсутність науково-методичного і аналітичного забезпечення. Раніше працював Державний інститут сім'ї та молоді, Державний центр соціальних служб сім'ї та молоді. Сьогодні методичне забезпечення здійснюють фактично громадські та міжнародні організації, або різноманітні академічні структури, які прямо не спеціалізуються на зазначеній проблематиці, чого недостатньо.

В Верховній Раді міжфракційне об’єднання «Рівні можливості» в 2013 р. розділилося за партійною належністю членів на об’єднання з такою ж назвою та «Рівноправ’я». МФО «Рівні можливості» засуджувало на політичному рівні будь-які дискримінаційні антиґендерні заяви керівництва держави чи різних політичних сил. Жінки-депутати інших фракцій у таких питаннях займали питання більше політичної доцільності і своєї партійної приналежності, аніж жіночої солідарності. Депутатами обох об’єднань підготовлено декілька законопроектів, спрямованих на подолання дискримінації жінок та посилення ґендерної рівності. 16 жовтня 2013 р. були проведені Парламентські слухання «Забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків. Проблеми та дієвий шлях їх вирішення».

У 2013 р. було декілька законодавчих ініціатив, серед яких ті, які сприяють дотриманню прав жінок та впровадженню ґендерної рівності, і навпаки, ведуть до порушення прав.

З 1 січня 2013 р. почав працювати Закон України "Про зайнятість населення". Він містить окремі положення, які запроваджують ґендерні принципи у забезпеченні зайнятості та сприянні працевлаштуванню. Це пряма заборона зазначати в оголошеннях про вакансії обмеження щодо віку та статі кандидата, розширення категорій громадян, які мають додаткові гарантії при працевлаштуванні, компенсація роботодавцям витрат на сплату єдиного соціального внеску при працевлаштуванні на нове робоче місце малоконкурентних громадян протягом одного року; до таких громадян, зокрема, належать одинокі матері тощо. Міністерство соціальної політики також розробило пакет ініціатив щодо гарантій жінкам та матерям у сфері зайнятості, зокрема, можливість молодим матерям пройти безкоштовне навчання, перепідготовку або підвищення кваліфікації під час 3-річної відпустки по догляду за дитиною.

Почав діяти Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівності прав одиноких матерів та одиноких батьків» (від 15 травня 2013 р.) [7]. Законом внесено зміни до Житлового кодексу Української РСР, передбачено, що одинокі батьки, які потребують поліпшення житлових умов, відносяться до категорій осіб, що мають право на першочергове отримання житла. Також передбачені зміни до Закону України «Про зайнятість населення», згідно з якими одинокі батьки, які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів, не здатні на рівних конкурувати на ринку праці.  Тому вони відносяться до працездатних громадян у працездатному віці, що потребують соціального захисту, яким держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування. З метою забезпечення рівних прав жінок та чоловіків на судовий захист передбачено, що безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються, зокрема, спори про відмову у прийнятті на роботу одиноких батьків при наявності дитини віком до 14 років.

У 2013 р. у держбюджеті збільшено видатки на виплату допомоги сім'ям з дітьми та малозабезпеченим сім'ям на 21 відсоток із 33 мільярдів в минулому році до 40 мільярдів в поточному році. Були підвищені розміри допомоги при народженні дитини на 7 відсотків. Збільшено розмір допомоги по догляду за дитиною для малозабезпечених сімей на 7 %.

Влітку 2013 р. набрав чинності Закон України "По внесення змін до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам".

ВР України ухвалила проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань проведення виборів (№ 3396), яким, зокрема, зобов’язала визначити мінімальний рівень представництва жінок і чоловіків у виборчому списку кандидатів у народні депутати України від партії у загальнодержавному окрузі. У документі, підготовленому до другого читання, пропонується ст. 8 Закону України "Про політичні партії в Україні" доповнити пунктом 10 такого змісту: «10) розмір квот, що визначає мінімальний рівень представництва жінок і чоловіків у виборчому списку кандидатів у народні депутати України від партії у загальнодержавному окрузі, але не повинен бути меншим ніж 30% від загальної кількості кандидатів у виборчому списку»[8]. Ці зміни започатковують важливий законодавчий процес щодо підвищення участі жінок у виборчому процесі та на рівнях прийняття рішень, який відповідає міжнародним стандартам із прав людини та рекомендаціям міжнародних організацій. Разом з тим, експерти Жіночого консорціуму України вважають, що проголосованих змін недостатньо для забезпечення збільшення жінок у виборних органах державного і місцевого рівня, бо не пропонуються механізми їх реалізації, оскільки зміни внесено лише до Закону «Про політичні партії» і їх не узгоджено з іншими законодавчими актами, які регулюють виборчий процес. Також не запропоновано норми збалансованого розташування кандидатів різної статі в списках і санкцій за нехтування цією нормою[9].

Народні депутати підтримали проект закону щодо зарахування до страхового стажу періоду відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» проголосувало 333 народних депутата[10]. Водночас цим законом фактично зведено конкурентну здатність молодої жінки при працевлаштуванні до нуля, оскільки роботодавець зобов’язаний платити єдиний страховий внесок у розмірі 17% на суму нарахованих з Фонду соціального страхування виплат по вагітності. Як наслідок, молодих жінок при прийомі на роботу змушують підписувати договори не вагітніти або пропонують зарплату в конвертах, щоб уникнути витрат на новий «податок на вагітність»[11].

Народний депутат М. Рудковський пропонував відновити пенсійний вік для жінок по досягненню 55 років та змінити порядок нарахування пенсії. Про це йдеться у законопроекті № 3380 від 8 жовтня 2013 р. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення жінками 55 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Крім того, пропонувалося зменшити на 10 років страховий стаж для чоловіків і жінок, які втратили працездатність, за якою призначається мінімальна пенсія[12].

Зареєстровано проект Закону, яким пропонується запровадити звання "почесний багатодітний батько – про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" (щодо запровадження звання "почесний багатодітний батько" та визначення окремих понять) народними депутатами С.Кальцевим та О.Дудкою ( №2277а від 10 червня). З 2004 р. по сьогоднішній день почесне звання матері-героїні присвоєно 115 тис. жінок[13].

Був внесений законопроект, яким пропонується раніше відправляти на пенсію жінок-матерів. Зокрема, жінки, які народили одну дитину і більше, і виховали їх до 16-ти річного віку, отримають право на достроковий вихід на пенсію за віком – на 2 роки за кожну дитину, за умови наявності не менше 20 років страхового стажу[14].

Черговий проект Трудового кодексу, розроблений депутатами О. Стояном та Я. Сухим, за оцінками експерті, несе ризики певним категоріям громадян, в тому числі жінкам. Так, за словами голови Конфедерації вільних профспілок М. Волинця, згідно з чинним КЗОТом, самотніх матерів, що мають дітей до 15 років, можна звільняти лише тоді, коли ліквідовується підприємство. У новому проекті їх можна звільняти на загальних підставах[15].

В 2013 р. продовжувалися правові та суспільні дискусії навколо теми заборони абортів. Введення заборони на аборт може призвести до поширення корупції у медичній сфері, внаслідок чого кількість штучних переривань вагітності лише збільшиться. Відтак, Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відхилив проект закону № 2646-1 щодо заборони абортів, запропонованого народними депутатами О. Сичем, Р. Марцинківим та Р. Зеником. На думку експертів, заборона легальних абортів призведе до стрімкого зростання кількості кримінальних абортів, насильницької смертності новонароджених, сирітства, що у подальшому лише поглибить демографічну кризу. Питання покращення демографічної ситуації в країні має вирішуватися не тільки шляхом встановлення додаткових заборон у сфері штучного переривання вагітності (вирішення цього питання знаходиться у морально-етичній площині, а не у сфері законодавчого регулювання), скільки шляхом системних соціально-економічних перетворень, спрямованих на покращення життя населення України. Разом з тим зареєстрований законопроект, яким посилена відповідальність за здійснення незаконних абортів[16].

Ініціатива щодо обмеження абортів була засуджена громадськими організаціями. Зокрема, Жіночий консорціум України зазначає, що дана ініціатива народних депутатів з ВО «Свобода» звужує право жінок вільно та відповідально вирішувати питання щодо кількості дітей та проміжків часу між їх народженнями й мати доступ до інформації, освіти, а також засобів, які дозволяють їм здійснювати це право, закріплене в Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (ч. 1, ст. 16, ратифікована Україною в 1981 р.) та Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховна Рада скасувала максимальний вік жінок, до яких можна застосувати штучне запліднення. Парламентарі відхилили відповідний закон. Відхиленим документом передбачалося, що вік повнолітньої жінки, до якої може застосуватись штучне запліднення, не може перевищувати 51 року[17].

Законопроектом № 2028а, зареєстрованому 16 травня 2013 р. пропонується заборонити рекламу із ознаками сексизму шляхом внесення змін до закону «Про рекламу». В законі «Про забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок» пропонується прописати, що сексизм – це дискримінація за статевою ознакою, виражена в поширенні ідей, які стверджують про неповноцінність, перевагу однієї статі над іншою, недооцінки або упередження щодо представників тої чи іншої статі в цілому або стереотипізацію суджень стосовно представників тієї чи іншої статі. Прийняття законопроекту, на думку авторів, дозволить розширити поняття ґендерної дискримінації і виключити будь-які прояви сексизму в рекламі[18].

Інформаційно-консультаційний жіночий центр та Жіночий консорціум України в 2013 році продовжували здійснювати громадську ґендерну експертизу законопроектів та законодавчих актів, поданих до розгляду та прийнятих Верховною Радою України. Експертами фіксувалися чисельні порушення принципу ґендерної рівності в цих документах.

Реалізація принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в сфері зайнятості. Незважаючи на законодавчо закріплену рівність в оплаті праці, фактично жінки займають посади з більш низькою зарплатою. Зокрема, за даними Держкомстату у 2012 р. розмір середньомісячної заробітної плати жінок становив 2660 гр., а чоловіків – понад 3400 гр. За даними експертів, середня зарплата жінок за всю історію незалежності України не перевищувала 79% зарплати чоловіків[19]. Середній розмір пенсії жінок 1306,62 грн. становить лише 71,5 відсоток від пенсії чоловіків 1826,57 грн. У деяких галузях різниця в оплаті праці двократна і навіть більше. Наприклад, середня зарплата жінок, зайнятих у сфері діяльності пошти та зв'язку, близько 2300 грн., чоловіків у цій самій сфері – 3900 грн. на місяць. Жінки-викладачки заробляють менше за викладачів-чоловіків. Вищий за 4500 грн. дохід отримують 23,9% чоловіків і всього 12% жінок. Загалом 43% українських викладачів отримують дохід менше 3000 грн. (при цьому середня зарплата у травні 2013 року склала 3338 грн.). Усього 16% викладачів отримують дохід, вищий за 4500 грн[20].

Рівень зайнятості серед жінок є на 10% нижчим, аніж серед чоловіків. У першому кварталі 2013 р. чисельність зайнятих чоловіків зросла на 150 тисяч, а працюючих жінок в Україні стало менше на 106 тисяч. Із січня по липень 2013 р. на обліку у центрах зайнятості перебувало 556 тисяч безробітних жінок[21]. За даними МСП 55 % безробітних – жінки.

Найбільш вразлива категорія на ринку праці в Україні – молоді жінки, а також жінки, старші 45 років. Більше 40% опитаних підтвердили, що стикались з порушеннями своїх прав при прийомі на роботу або трудових прав своїх близьких[22]. Дослідження, проведене в 2013 р. ВГО «Ліга соціальних працівників», підтвердило, що достатньо поширеним є порушення трудових прав. Майже третина жінок стикалися з відмовою в прийнятті на роботу з причин: народження дитини, вагітності, наявності малої дитини. 50 % змусили звільнитися саме з цих причин. Практика додаткових перерв для годування дитини на робочому місці на українських підприємствах майже відсутня. 87% молодих матерів виходять на роботу раніше закінчення трирічної декретної відпустки. 60% молодих мам починають працювати через незадовільний матеріальний стан сім'ї, а 34% – задля збереження професійних навичок. Ураховуючи це, Міністерство соціальної політики за участі Державної служби зайнятості розробило пакет ініціатив, спрямованих на допомогу матерям із маленькими дітьми. Запропоновано брати рік із трирічної відпустки із догляду за дитиною у будь-який час до досягнення нею 8-річного віку. Вони отримають право переривати відпустку та використовувати її в період, коли дитина справді цього потребує, наприклад, перед школою. До пакету ініціатив також входить підтримка роботодавців, що забезпечують молодих матерів дистанційною роботою. Крім того, ініціатива щодо захисту матерів із малими дітьми полягає в механізмі стимулювання роботодавців. Щороку на ринок праці повертаються 120 тис. молодих матерів[23]. Щорічно до 50 тисяч жінок не можуть повернутися на роботу після декретної відпустки через дискримінацію роботодавців. Згідно з дослідженнями, 14% з 340 тисяч жінок, що йдуть в декрет, не можуть відновитися на колишній посаді. Роботодавці аргументують свою позицію тим, що жінки не можуть виконувати свою колишню роботу повний робочий день і переводять їх на низькооплачувану посаду з низькою зайнятістю. Інші вважають за краще звільнити співробітників. Тим же, хто може повернутися на колишню роботу, складніше одержати просування по кар'єрних сходах, що збільшує розрив в оплаті праці між чоловіками і жінками. У ході опитування з'ясувалося, що більше чверті матерів не були впевнені в своїх правах. Більше чверті жінок отримали відмову на прохання про гнучкий графік[24].

Роботодавців, які проявляють дискримінацію при прийомі на роботу (за віком, статтю та ін.) збираються штрафувати. «Мінсоцполітики розробило чіткий механізм залучення недобросовісних роботодавців до відповідальності за недотримання вимог щодо змісту реклами послуг з працевлаштування. Після його затвердження посадові особи Держпраці отримають необхідні важелі впливу до порушників закону», – сказала міністр соціальної політики України Н. Королевська. Держінспекція з питань праці отримує право відстежувати і у разі порушення цих вимог до реклами штрафувати роботодавців, які розмістили оголошення, на суму 11 470 грн[25]. На сайті про працевлаштування зазначалось наступне: «відповідно до змін до Закону № 5067-VI "Про зайнятість населення" від 05.07.2012, з 1 січня 2013 р. у рекламі щодо вакансій забороняється вказувати ВІК кандидатів, а також пропонувати роботу лише ЖІНКАМ aбо лише ЧОЛОВІКАМ. В оголошеннях про роботу за кордоном повинна бути вказана ліцензія. Оголошення, де буде вказано вік і стать працівників, та оголошеннях про роботу за кордоном в яких не вказана ліцензія, будуть видалені[26].

При підготовці звіту на сайтах про працевлаштування було знайдено чимало оголошень, які містили ідентифікацію статі. Таким чином, задекларовані закони поки не працюють.

Робота вдома. Потрібна дівчина, жінка для телефонних дзвінків. Вміння спілкуватись. Знання ПК (офісних програм) обов’язково. Тел. (068) 032–72–02, (099) 550–87–38 Таня. Пропоную роботу вдома. Тернопіль[27]

Оголошення актуально до: 20.02.2014, переглядів сьогодні: 8

16.02.2014 - 21:29

Пропоную роботу адміністратора а сауні. Жінки від 40 років. Тел.: 0509152597

12.02.2014 - 18:32

У "реставрація подушок " на роботу потрібна працівниця з навиками шиття.

Тел.: 380999109523, 3806734108826

10.02.2014 - 12:17

Нужна домработница[28], возраст: 35-45 лет. Обязанности: Готовление еды, стирка, уборка, глажка. В этом доме живёт 5 взрослых людей. Время работы: 9 часов в день, 5-6 дней в неделю. Надо знать польский язык. Проживание и питание обеспечено. Зарплата: 9 зл в час. Город около Mińsk Mazowiecki Тел.: 0968379240, 0993356821

Дискримінація жінок є і у військовій сфері. Кількість посад для жінок в українській армії замала, і вони вже всі укомплектовані. Тому дівчата, які бажають служити в армії на контрактній основі, отримують у військкоматі відмову. «Якщо вам пощастило і ви народилися чоловіком, ви все життя повинні доводити представницям другої половини людства, яким пощастило народитися жінками, що ви – справжній чоловік. Немає кращого способу це довести, ніж випробувати себе у складних армійських умовах», – вважає І. Закревський[29].

Ґендерні стереотипи. В українському суспільстві наявні ґендерні стереотипи щодо місця і ролі жінок. Дискримінаційними висловами в 2013 р. прославилися Голова ВРУ В.Рибак – «Свою жінку по голові бийте» та патріарх РПЦ МП Кирил, який переконаний, що фемінізм є дуже небезпечним явищем. Про це він заявив під час виступу перед делегацією Всеукраїнської громадської організації "Союз православних жінок". «Фемінізм відволікає жінку від її головного призначення – бути дружиною і матір'ю»."У центрі феміністичної ідеології не родина, не виховання дітей, а інша функція жінок, яка нерідко протиставляється родинним цінностям»[30].

Нові соціальні рухи, пов’язані із протестними настроями, Майданом призвели до зростання активності жінок. Рухи «Половина Майдану», створення жіночої сотні, курси самооборони для жінок, постійні жіночі акції, пов’язані із порушенням прав людини та щоденним життям учасників акцій стали відповіддю на дискримінацію жінок в національному русі.

Порушення прав чоловіків в сімейній сфері. Майже півмільйона дітей в Україні зростає у родинах, де є лише батько. Віднедавна татусі, які виховують дітей самотужки, мають однакові пільги, як і мами. Зокрема, право на позачергове отримання квартири. Та насправді це право – лише на папері, бо житла практично ніхто не отримує[31].

Охорона здоров’я. Відбувається реформа в охороні здоров'я, в результаті якої і жінки, і чоловіки не можуть отримати якісні послуги в медицині, що веде до неможливості реалізувати й інші права. Як зазначалося у попередніх звітах, доступ до медичних послуг жінок в сільській місцевості та жінок ромської національності є дуже низьким, а закриття ФАПів в сільській місцевості призводить до погіршення доступу до медичних послуг сільських жінок[32]. Ситуація не покращилася в 2013 р. Повідомлення у ЗМІ свідчать про випадки материнської та дитячої смертності через недбальство та помилки лікарів. За повідомленнями ЗМІ, такі випадки стались у липні 2012 р. у Вінниці, липні 2012 та квітні 2013 в Одесі, у червні 2013 р. – на Донеччині, жовтні 2013 – у Львові[33].

Уваги з точки зору ґендерного підходу потребують і питання репродуктивного здоров’я. Так, в Україні зростають показники чоловічого безпліддя. 15% населення має проблеми зі здатністю до зачаття дітей, що може бути обумовлено як чоловічим, так і жіночим фактором. В Україні близько 1 млн. подружніх пар не мають дітей. За даними статистики, понад 70% в структурі безплідності – це жіноче безпліддя, решту – чоловіче. Дискримінація виявляється в тому що, якщо для жінок є жіночі консультації та центри планування сім’ї, то для чоловіків таких закладів немає. Понад 4,5 тис. жінок потребують щорічно лікування за державною програмою. У Києві мінімум 300 пар щороку потребують допоміжних репродуктивних технологій, проте «фінансування, на жаль, виділяється значно менше»[34].

Ґендерні особливості мають і причини смертності чоловіків та жінок, що не враховується при формуванні медичних програм. Так, від зовнішніх причин чоловіки вмирають в Україні втричі частіше за жінок. Близько 70% випадкових отруєнь в Україні складають алкогольні, смертність від яких зростає. Внаслідок нещасних випадків, травм і отруєнь в Україні гине понад 40 тис. осіб, до 70% з яких – в працездатному віці. За даними МОЗ, рисою смертності від зовнішніх причин в Україні є статева диференціація: чоловіча смертність у віці 16-59 років майже втричі перевищує жіночу, то від зовнішніх причин – у 5 разів[35].

Ґендерна освіта. Показником інтегрованості ґендерного підходу є аналіз змісту курсів з ґендерної проблематики у співставленні з дисциплінарною локалізацією. Аналіз засвідчує, що зміст ґендерних курсів які викладаються, тяжіє до соціокультурних дисциплін – 25 %, педагогіки – 22,4 %, політичних наук – 14,3 %. 10,2 % від загальної кількості таких курсів за змістом локалізуються у полі психологічних наук, 8,7 % – філософії, 2,6 % – мовознавчих наук. Найменше представлені дисципліни: журналістика, економічні науки, правові науки та культурологія. Науково-методичні праці з ґендерної проблематики видано у 102 вищих навчальних закладах, зокрема, найбільше у Донецькій – 12 і Харківській областях – 8. При вищих навчальних закладах у 9 регіонах та областях України діють 12 освітніх та дослідних ґендерних центрів, а саме: АРК, Вінницька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Луганська, Сумська, Харківська області та місто Київ. Отже, на сьогодні вже чітко окреслені систематизовані наукові знання з питань ґендеру, спрямовані на пізнання суб'єктів чоловіка і жінки, їх ролі, характеристики зв’язків. У такому становленні ґендеру як науковому напряму сприяє їх інституалізація в системі науки. У вищих навчальних закладах (ВНЗ) систематично проводиться конкурс студентських та аспірантських наукових робіт з проблеми ґендеру, видано навчальні посібники "Основи теорії ґендеру", "Ґендер і ми". У ВНЗ створені і діють ґендерні студії (НАУКМА й інші ВНЗ). Розроблено і постійно діють авторські програми.

Держслужба України як спеціальний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який організовує та координує професійне навчання державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування. Починаючи з 2014 р. спільно з Мінсоцполітики буде здійснено підвищення рівня компетентності з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: у навчанні візьмуть участь більше ніж 1,5 тисяч службовців щороку. Розроблені плани і графіки навчання, типові програми.  До професійних постійно діючих та короткострокових семінарів включаються модулі і теми щодо  забезпечення такої ґендерної рівності. Держслужба розробила навчальний комплекс впровадження стандартів ґендерної політики на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування, який схвалили вченою радою Національної академії державного управління при Президентові України.

У 2013 році за підтримки МБФ «Український жіночий фонд» Центром «Ла Страда-Україна» підготовлено та надруковано видання для депутатів та державних службовців про ґендерну політику в Україні – «ТОП-10 ґендерної політики». Підготовка видання відбувалась у співпраці з членами Ґендерної стратегічної платформи, Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин, Міністерством соціальної політики України. Видання надруковано накладом 2000 екземплярів.

Захист від дискримінації. Протягом 20102011 рр. Центр «Ла Страда-Україна» супроводжував стратегічну справу з оскарження ґендерної дискримінації з боку Прем’єр-Міністра України. Однак, судова система України не визнала сексистську промову Прем’єр-Міністра дискримінаційною. Сексистські висловлювання високопосадовців в Україні є достатньо розповсюдженим явищем, що носить систематичний характер. Було прийнято рішення підготувати скаргу про системні дискримінаційні висловлювання щодо жінок з боку високопосадовців країни. Влітку 2013 р. скаргу спрямовано до Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок від 3-х організацій – Центру «Ла Страда-Україна», Жіночого інформаційного консультативного центру та Західноукраїнського центру «Жіночі перспективи». Заявники скаржаться на системне порушення статей 1, 2 (п. b, c, d, e), 5 (a), 7 (b), 11 (b, c, d) та просять Комітет провести процедуру розслідування згідно зі ст. 8 Факультативного протоколу до Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.

Моніторинг. Центр «Ла Страда-Україна», продовжує ініціативу зі збору та оформлення скарг за фактами дискримінації за ознакою сталі, яку було розпочато у 2012 р. На створену електронну скриньку [email protected] надійшло десятки прикладів дискримінаційної реклами. Більшість з них було оформлено у вигляді скарг та надіслано на розгляд Експертної ради з питань дискримінації за ознакою статі[36]. Традиційно 2 рази на рік Центр «Ла Страда-Україна» та Інформаційно-консультативний жіночий центр надають Відзнаку ґендерної рівноваги, на отримання якої можуть претендувати артефакти: ініціативи, вчинки, а також процеси, дії, телепрограми та відеокліпи, дослідження, тощо, які сприяють утвердженню ґендерної рівності і трансформації суспільства з метою повної реалізації принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та ґендерну антивідзнаку «Отрута сезону», яка вручається тим, хто або що продовжують стверджувати, пропагувати та розповсюджувати застарілі ґендерні стереотипи та сексистські принизливі погляди[37].

При Міністерстві соціальної політики продовжувала роботу Експертна Рада з питань розгляду скарг на факти дискримінації за ознакою статі. «Ла Страда-Україна» разом з МСП, ХНУВС та Ґендерною стратегічною платформою було підготовлено, надруковано та розповсюджено публікацію «Організація та досвід роботи Експертної ради з питань протидії дискримінації за ознакою статі»[38]. Мета – знайомство з існуючим в Україні механізмом протидії дискримінації за ознакою статі для активізації його використання.

Висновки. Непредставленість жінок у сфері прийняття рішень суперечить принципам демократичного розвитку і є також виявом ґендерної нерівності в Україні. Сексизмом переповнені оголошення про працевлаштування. Встановлюються нові обмеження на роботу жінок, приймаються відверто дискримінаційні нормативні документи. Подвійне навантаження на жінок, які працюють і в суспільному, і в домашньому господарстві не зменшується. При цьому домашня праця не враховується і не оплачується. Вимушене проведення часу в декретних відпустках в ситуації нерозвиненості інфраструктури дитячих садків призводить до дискваліфікації жінок, зменшення їх конкурентоспроможності на ринку праці, незнанню та нерозумінню своїх трудових та соціальних прав. Судові та інші механізми захисту від дискримінації жінок не працюють. На це необхідно звертати увагу, готуючи програми новітнього розвитку держави.

Рекомендації

1.Важливо, щоб механізми збалансованого представництва жінок і чоловіків працювали не лише на рівні ВРУ, але і на рівні рад всіх рівнів. Верховній Раді України продовжити поступ у напрямі дотримання ґендерної рівності й підтримати обговорення законопроектів 3411, 3411-1, 3411-2, їх доопрацювання, обговорення їх із громадськістю, голосування за пропоновані в законопроектах норми.

2. Запровадити, розширити ґендерну освіту з дошкільного віку; запровадити ґендерну освіту для дорослих.

3. Відновити роботу з підготовки радників з прав людини та ґендерних питань. Створити дієву систему постійного навчання та підвищення кваліфікації кадрів державних службовців усіх рівнів з питань ґендерної рівності. Запровадити обов'язкове навчання суддівських кадрів з питань ґендерної рівності.

5. Здійснювати ґендерну правову експертизу законопроектів, внесених депутатами на розгляд Верховної Ради через визначення відповідальних за її здійснення в Головному науково-експертному управлінні. Міністерству юстиції України здійснювати обов'язкову ґендерну правову експертизу усіх законопроектів, які подаються на розгляд у Верховну Раду Кабінетом Міністрів України.

6. Надавати дотації і пільги тим роботодавцям, які будуть створювати умови для професійної інтеграції.

7. Стимулювати та підтримувати дитячі садочки нового типу для суміщання батьківства з роботою.

8. Програми та плани формулювати із врахуванням пропозицій міжнародних організацій та конвенційних органів ООН.

 

[1] Підготовлено МЖПЦ «Ла Страда – Україна» – Левченко К.Б.

[2] Обличчя Євромайдану (соціальний портрет учасників протестів - http://infolight.org.ua/content/oblichchya-ievromaydanu-socialniy-portret-uchasnikiv-protestiv

[3] http://ua.korrespondent.net/ukraine/events/1619308-zhinoche-shchastya-ukrayina-zberegla-poziciyi-u-rejtingu-statevoyi-rivnosti

[4] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/717-2013-%D0%BF

[5] http://news.finance.ua/ua/~/1/110/all/2013/10/14/310878

[6] Указ Президента України 27 березня 2013 року № 164/2013: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/164/2013

[7] http://kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=246428224&cat_id=244276429

[8] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=48621

[9] http://wcu-network.org.ua/ua/network/news/ZHnochii_konsorcum_Ukraini_vvazhaє_xho_zaproponovan_gendern_kvoti_v_spiskax_parti_bez_m

[10] http://ukrinform.ua/ukr/news/nardepi_virishili_zarahovuvati_dekretnu_vidpustku_yak_trudoviy_stag_1884434

[11] http://wcu-network.org.ua/ua/possessing-equal-rights/news/Ukrainki_vzhe_vdchuli_«pokraxhennja»_cherez_«podatok_na_vagtnst», http://berdichivnews.com.ua/news/63-groshi/1198-zvilnennya-vagitnih.html

[12] http://wcu-network.org.ua/ua/possessing-equal-rights/news/U_VR_proponujut_vdnoviti_pensinii_vk_dlja_zhnok

[13] http://unn.com.ua/uk/news/1221115-v-ukrayini-mozhut-zyavitisya-pochesni-bagatoditni-batki

[14] http://business.vesti.ua/16264-deputaty-reshili-zamanivat-zhenwin-v-roddom-rannimi-pensijami

[15] http://tvi.ua/new/2013/09/30/novyy_proekt_trudovoho_kodeksu_dyskryminuvatyme_zhinok_i_straykariv

[16] http://wcu-network.org.ua/ua/possessing-equal-rights/news/ZHuravskii_Zaborona_legalnix_abortv_lishe_poglibit_demografchnu_krizu

[17] http://unn.com.ua/uk/news/1197370-nardepi-dozvolili-ukrayinkam-robiti-shtuchne-zaplidnennya-navit-pislya-51-roku

[18] http://novosti.kr.ua/index.php/news/events/20134-iz-reklamy-mozhut-znyknuty-napivoholeni-divytsi

[19] http://news.finance.ua/ua/~/1/2013/11/15/312999

[20] http://wcu-network.org.ua/ua/possessing-equal-rights/news/V_Ukrain_zhnki-vikladach_otrimujut_menshu_zarplatu_anzh_cholovki

[21] http://wcu-network.org.ua/ua/possessing-equal-rights/news/Zainjatst_ukrainskix_zhnok_na_10_nizhcha_za_cholovchu_-_Lazebna

[22] http://unn.com.ua/uk/news/1274957-naybilsh-vrazliva-kategoriya-na-rinku-pratsi-molodi-zhinki

[23] http://ukrinform.ua/ukr/news/dekretnitsyam_nadavatimut_vaucheri_dlya_bezkoshtovnogo_pidvishchennya_kvalifikatsiii_1862098

[24] http://comments.ua/world/421448-ezhegodno-rabotu-posle-dekreta.html

[25] http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2013/08/27/307839

[26] http://ankontr.if.ua/?page=board&p_id=62

[27] http://doshka.info/doska-11-31736.html

[28] http://ankontr.if.ua/?page=board&p_id=62&p=10

[29] http://transkarpatia.net/transcarpathia/social/15854-do-ukrayinskoyi-armyi-vdmovlyayutsya-brati-zakarpatskih-zhnok.html

[30] http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-kirilo-vvazhaye-feminizm-vidvolikannyam-zhinki-vid-yiyi-priznachennya-289965.htm

[31] http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1486968

[32] http://helsinki.org.ua/index.php?id=1362661718

[33] http://google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&ved=0CDQQFjAB&url=http%3A%2F%2Ftsn.ua%2Fukrayina%2Fza-smert-porodilli-vinnicki-likari-distali-dogani.html&ei=S8KkUtW8PImVtQaVvIH4Ag&usg=AFQjCNHPyR7SNxDnazML2ARO1EgCZqmHvw&bvm=bv.57752919,d.Yms&cad=rja ; http://google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=5&cad=rja&ved=0CEcQFjAE&url=http%3A%2F%2Ftsn.ua%2Fukrayina%2Fna-donechchini-stali-vidomi-zhahlivi-podrobici-smerti-vagitnoyi-zhinki-i-ditini-u-pologovomu-budinku-316982.html&ei=S8KkUtW8PImVtQaVvIH4Ag&usg=AFQjCNHxsJnhukGWYA-pcKVvOoIcSIkhXA&bvm=bv.57752919,d.Yms ; http://google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=4&ved=0CD8QFjAD&url=http%3A%2F%2Ftsn.ua%2Fukrayina%2Fu-yalti-rodichi-zvinuvachuyut-medikiv-u-smerti-porodilli-i-nemovlya-297577.html&ei=S8KkUtW8PImVtQaVvIH4Ag&usg=AFQjCNFdsEEUitECzrsgHDQ5xeYOBEddNw&bvm=bv.57752919,d.Yms&cad=rja ; http://google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=6&cad=rja&ved=0CE4QtwIwBQ&url=http%3A%2F%2Ftsn.ua%2Fvideo%2Fvideo-novini%2Flikariv-zvinuvachuyut-v-smerti-zhinki-pid-chas-pologiv.html&ei=S8KkUtW8PImVtQaVvIH4Ag&usg=AFQjCNF0Kkp0Hl1XEFxCo2y5ksqq-8anmg&bvm=bv.57752919,d.Yms та ін.

[34] http://health.unian.ua/country/852982-v-ukrajini-zrostayut-pokazniki-cholovichogo-bezpliddya.html

[35] http://ua.for-ua.com/ukraine/2013/05/16/152902.html

[36] Детально про ініціативу та її результати читайте у ґендерних дайджестах: http://la-strada.org.ua/ucp_mod_library_showcategory_60.html, а також на сторінці Центру «Ла Страда-Україна» у мережі facebook: https://facebook.com/media/set/?set=a.364818283595262.83952.269875056422919&type=3

[37] Більше інформації тут - http://empedu.org.ua/node?page=1

[38] http://la-strada.org.ua/ucp_mod_library_view_288.html

 

 Поділитися