MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Обгрунтування необхідності впровадження інструкцій щодо порядку затримання осіб за підозрою у вчиненні злочину та порядку їх тримання в органах та підрозділах внутрішніх справ

18.05.2014   

Додаток 3

Обгрунтування необхідності впровадження інструкцій щодо порядку затримання осіб за підозрою у вчиненні злочину та порядку їх тримання в органах та підрозділах внутрішніх справ

Затримання особи відповідно до ч.2 ст.176 Кримінального процесуального кодексу є тимчасовим запобіжним заходом, з яким пов’язане істотне обмеження основоположних прав і свобод людини, зокрема, права на свободу та особисту недоторканність. КПК врегулювано процедуру як затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду з метою приводу, так і затримання особи без судового дозволу: законне затримання та затримання уповноваженою службовою особою.

Разом із підставами затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, КПК не лише встановлено процесуальний порядок затримання уповноваженою службовою особою без ухвали слідчого судді, суду, а й передбачені окремі деталі процедури під час здійснення цієї процесуальної дії.

КПК 2012 р. фактично скасував підхід невизначеності кола службових осіб, які здійснили затримання («орган дізнання» у ст.106 КПК 1960 р.), так і осіб, відповідальних за перебування затриманих.

Чинним КПК визначені основні обов’язки службових осіб при затриманні особи уповноваженою службовою без ухвали слідчого судді, суду:

1) уповноваженої службової особи, яка здійснила затримання:

  • негайне інформування затриманої особи про підстави її затримання та про її прав (ч.4 ст.208)
  • фіксація затримання у відповідному протоколі (ч.5 ст.208), в тому числі точного часу моменту затримання (ст.209);
  • невідкладне повідомлення про затримання особи та доставлення затриманого до найближчого підрозділу органу досудового розслідування;
  • надання можливості затриманій особі повідомити про своє затримання третіх осіб за своїм вибором (ч.1 ст.213)
  • повідомлення органа (установи), уповноваженої на надання безоплатної правової допомоги (ч.4 ст.213);

2) особи в органі досудового розслідування осіб, відповідальні за перебування затриманих (ст.213 КПК):

- негайно зареєструвати затриманого;

- роз’яснити затриманому підстави його затримання, права і обов’язки;

- звільнити затриманого негайно після зникнення підстави для затримання або спливу строку для затримання;

- забезпечити належне поводження із затриманим та дотримання його прав;

- забезпечити запис усіх дій, що проводяться із залученням затриманого;

- забезпечити невідкладне надання належної медичної допомоги та фіксацію медичним.

        Існує очевидна потреба запровадити персональну відповідальність службових осіб, які здійснили затримання особи як і тих, які відповідальні за перебування затриманих в підрозділі органу досудового розслідування, зокрема, за порушення строків затримання, за виникнення у затриманих осіб тілесних ушкоджень і т.і.                   До того ж залишається певна неврегульованість чинними нормативними документами МВС, в т.ч. і Інструкцією з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань щодо порядку поводження із затриманими особами, в тому числі відносно врегулювання форми документу, в який мають записуватись всі дії, що проводяться із залученням затриманої особи (п.5 ч.3 ст.212 КПК України), шляхом подолання якої є реалізація пропозиція про необхідність запровадження єдиного документу, в якому б заносилися всі записи щодо затриманої особу, починаючи з моменту її фізичного захоплення (на зразок “arrest record” в Англії.)                   Слід згадати, що навіть за часів існування КПК (1960 р.) був чинним окремий документ, прийнятий ще за часів колишнього СРСР (в 1976 р.), яким регулювався порядок тимчасового тримання затриманих - «Положення про порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину»                   Зважаючи на викладене, вважаю, що э нагальна потреба у розробці та запровадженні в діяльність ОВС окремих інструкцій щодо порядку затримання осіб без ухвали слідчого судді, суду; за ухвалою слідчого судді, суду з метою приводу; тримання затриманих осіб в приміщеннях органів та підрозділів внутрішніх справ.                  

 

ІНСТРУКЦІЯ

із затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, без ухвали слідчого судді уповноваженою посадовою особою та їх конвоювання до підрозділу органу досудового розслідування

(проект)

  1. Загальні положення

Ця Інструкція розроблена на підставі Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про міліцію» та «Про оперативно-розшукову діяльність» з метою неухильного їх виконання та дотримання прав людини під час фізичного захоплення особи при вчиненні нею злочину або замаху на його вчинення, а також щойно після його вчинення та її доставлення до підрозділу органу досудового розслідування.

  1. Терміни і визначення

Застосування сили – використання заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або вогнепальної зброї;

Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання (у розумінні ч.4 ст.208 КПК України) - працівник міліції, який самостійно здійснював  фізичне захоплення особи, або старший наряду міліції (групи), який керував фізичним захопленням особи;

Фізичне захоплення особи – дії з переведення особи, яка вчинює очевидний злочин, в стан коли вона внаслідок застосування до неї заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї або попередження про їх використання змушена припинити вчинення злочину і залишатися поруч з уповноваженою службовою особою.

  1. Фізичне захоплення особи

3.1.  Працівник міліції або старший наряду міліції, в присутності якого особа вчиняє злочин, замах на його вчинення, отримав повідомлення очевидця про його вчинення або виявив сукупність очевидних ознак  на тілі, одязі чи місці події, які вказують, що саме ця особа щойно вчинила злочин, залежно від обставин події (кількість злочинців, наявність у них зброї і її вид, характер місцевості, обстановка, погода, наявність скупчення людей  і т.і. ), приймає рішення про фізичне захоплення особи здійснення затримання власними силами або про виклик додаткових сил міліції для його здійснення.

3.2. В разі прийняття рішення про затримання особи працівник міліції (старший наряду міліції) діє у відповідності до Настанови МВС України …

3.3. Щойно після завершення фізичного захоплення особи уповноважена службова особа, яка  його здійснила, має  на місці події негайно інформувати затриману особи про підстави її затримання та про її права. Під час такого інформування має проводитись відеозапис. В разі, якщо особа не розуміє мови, якою її намагаються інформувати про підстави затримання та її права, таке інформування відбувається в присутності перекладача після її доставляння до підрозділу органу досудового розслідування.

3.4. Застосування сили при затриманні здійснюється у відповідності до Закону України «Про міліцію». Якщо особа при затриманні не чинить опору і підкоряється всім законним наказам працівників міліції, до неї забороняється застосування сили, крім спеціальних засобів, які необхідні для запобігання втечі затриманої особи.

3.5. В разі завданні шкоди здоров’ю затриманої особи, яка потребує невідкладної медичної допомоги, уповноважена службова особа здійснює забезпечує негайний виклик швидкої медичної допомоги  та надання першої медичної допомоги затриманій особі.

3.6. Всі працівники міліції, які причетні до застосування сили та/або завдання шкоди здоров’ю затриманої особи, а також ті, які були очевидцями таких подій, мають подати з цього приводу рапорти на ім’я начальника ОВС. Начальник ОВС має призначити перевірку законності застосування сили, під час якої мають бути опитані всі причетні працівники міліції та очевидці таких подій, встановлено, чи надавалась медична допомога затриманій особі та чи відмовлялась вона від медичної допомоги.

3.7. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду після вчинення злочину допускається лише у випадку, коли очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. 

  1. Обшук затриманої особи

4.1. Обшук затриманої особи проводиться негайно після її фізичного захоплення відповідно до положень ст.239 Статуту патрульно-постової служби міліції України.

4.2. В разі виникнення нагальної потреби з міркувань безпеки проведення обшуку особи статі, протилежної статі службової особи, яка здійснює обшук, він має бути обмежений виявленням зброї та небезпечних предметів, за допомогою яких можна завдати тілесні ушкодження.

4.3. У випадку наявності обгрунтованих підстав вважати, що затримана особа зберігає в інтимних частинах свого тіла заборонені предмети, докази злочину або зброю,  з письмового дозволу начальника ОВС або особи яка його заміщує, може бути проведений обшук інтимних частин тіла з оголенням особи. Такий обшук проводиться лише одноособово особою тієї ж самої статі у приміщенні ОВС.

  1. Повідомлення про затримання особи

5.1.  Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, має визначитись, який підрозділ органу досудового розслідування є найближчим до місця затримання особи.

5.2. Про затримання особи уповноважена службова, яка здійснила затримання, невідкладно доповідає за допомогою мобільного телефону або службової радіостанції до чергової частини ОВС, структурним підрозділом якого є органу досудового розслідування, підрозділ якого є найближчим до місця затримання. Повідомлення має містити відомості про місце, дату і точний час (година и хвилини) затримання, П.І.Б. затриманого, підстава затримання, відомості про уповноважену службову особу, яка здійснила затримання, номер засобу зв’язку, яким повідомлено про затримання, та записується до Журналу повідомлень про затримання.

5.3. Працівник органу досудового розслідування, до якого передали інформацію про затримання особи, має негайно повідомити про таке затримання відповідний Центр безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб особисто або за допомогою особи, відповідальної за перебування затриманих.

  1. Доставлення затриманої особи до підрозділу органу досудового розслідування

6.1. Доставляння затриманої особи до підрозділу органу досудового розслідування здійснюється відповідно до Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ з урахуванням положень цієї Інструкції.

6.2. В разі відсутності у уповноваженої службової особи на місці затримання транспортного засобу для доставляння затриманої особи до підрозділу органу досудового розслідування, або існування ризику її втечі під час доставляння внаслідок недостатності сил міліції, вона має запросити за допомогою технічних засобів про направлення підкріплення до місця затримання. 

6.2. Доставлення затриманої особи до найближчого підрозділу органу досудового розслідування виконується невідкладно після її обшуку на місці затримання.

6.3. Забороняється застосування до затриманої особи кайданків та інших спеціальних засобів обмеження рухливості у разі загрози настання від цього її смерті або завдання серйозної шкоди її здоров’ю.

6.4. У випадку, коли при затриманні особи відбулося застосування сили та/або завдання шкоди її здоров’ю, причетним до таких подій працівники міліції забороняється приймати участь у доставленні затриманої особи. У разі відсутності інших працівників міліції на місці події уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, викликає на місце затримання додаткові сили міліції для здійснення доставляння затриманої особи, продовжуючи контролювати її поведінку до прибуття додаткових сил міліції.

6.5. У разі передачі затриманої особи для доставляння до підрозділу органу досудового розслідування іншим працівникам міліції, уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, має повідомити старшому групу, що здійснює доставляння, свої ПІБ, звання та підрозділ органу внутрішніх справ, а також злочин, за вчинення якого затримано особу.

6.6. Якщо доставлення затриманої особи до підрозділу органу досудового розслідування здійснюють інші працівники міліції ніж ті, які приймали участь у затриманні, виходячи із міркувань безпеки, може бути проведений повторний обшук затриманої особи.

6.7. Перед початком транспортування затриманої особи старший групи, яка здійснює доставлення особи до підрозділу органу досудового розслідування повідомляє чергову частину органу внутрішніх справ, структурним підрозділом якого є цей орган досудового розслідування, дані про показання спідометра та номер транспортного засобу, на якому здійснюється доставляння, які заносяться до Журналу реєстрації доставляння затриманих цього підрозділу.

  1. Реєстрація затримання особи

7.1. Негайно після доставлення затриманої особи до найближчого підрозділу органу досудового розслідування особа, відповідальна за перебування затриманих, має зі слів зареєструвати в Журналі реєстрації доставлення затриманих осіб дату, точний час (години і хвилини) доставляння затриманої особи, П.І.Б. затриманого, підстава затримання із зазначенням попередньої правової кваліфікації злочину, відомості про уповноважену службової особу, яка здійснила затримання, показання спідометру транспортного засобу, на якому доставили особу, а також щодо скарг на здоров’я та наявні тілесні ушкодження у затриманої особи.

7.2. Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, має:

7.2.1. Скласти протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину відповідно до вимог ч.5 ст.208 КПК України.

7.2.2. Надати можливість затриманій особі повідомити про своє затримання третіх осіб за її вибором.

7.2.3. Передати затриману особу під нагляд службовій особі підрозділу органу досудового розслідування, відповідальною за перебування затриманих із записом у відповідному документі (протоколі тримання особи), до якого заноситься вся інформація про затриману особу та всі дії, що проводяться з її залученням, відповідно до п.5 ч.3 ст.212 КПК України.

7.3. Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, має з’ясувати щодо наявності у затриманої особи утриманців, яким потрібний догляд, а також отримати пропозиції щодо їх передачі під нагляд іншим особам, а за відсутності таких, вжити заходів для забезпечення такого догляду відповідними державними службами.

  1. Опитування і проведення допиту затриманої особи

8.1. Будь-які дії із затриманою особою можуть проводитись лише після складання протоколу про її затримання.

8.2. В разі заявлення затриманої особи користуватися правовою допомогою захисника, забороняється проводити будь-які дії за її участю, окрім дій з її кримінальної реєстрації.

8.3. Для опитування та/або допиту затриманої особи Положення про кімнати для проведення слідчих дій та інших заходів в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

8.4. Опитування або допит затриманої особи, яка не розуміє мови, якою проводиться з нею відповідна дія, проводиться лише за участі перекладача.

 Поділитися