Хто має право на амністію в 2014 році

29 квітня до Верховної ради було внесено законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування амністії в Україні (№4791)», який вже 6 травня було прийнято і проголосовано.

8 травня закон було підписано в.о. Президента України Турчиновим О.В. та опубліковано 13 травня в газеті «Голос України».

Закон під №1246-18 вступає в силу 14 травня. З текстом можливо ознайомитись тут:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1246-vii

Крім того, Вищим спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ видані рекомендаційні роз’яснення (підготовлені заступником Голови суду Кравченко С.І.) «Про деякі питання Застосування амністії у 2014 році з урахуванням останніх законодавчих змін» затверджених судовою палатою 21 травня 2014.»

Наводимо  алгоритм, більш менш загальний і простий, щоб людина, яка відбуває кримінальне покарання (або особа, щодо якої суд встановить наявність підстав для амністії — дивіться частину 2 статті 3 Закону про застосування амністії), зміг скористатися правом на амністію.

Отже, по-перше, терміни:

1) Закон України «Про застосування амністії в Україні», далі Закон про застосування амністії та 2) Закон України «Про амністію в 2014 році», далі Закон про амністію.

По-друге, щоб матеріалом статті було зручно користуватися читачам, будемо  цитувати необхідне з вищевказаних законів.

Крок перший: умови, при яких амністія не застосовується.

Почати необхідно з визначення чи може до даних злочинів застосовувати амністію. У першу чергу, виключаються особи перелічені у статті 4 Закону про застосування амністії:

«1) Осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, и до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі;

2) Осіб, які мають дві та більше судимості за вчинення умисне тяжких та / або особливо тяжких злочинів, крім відпадків індивідуальної амністії;

3) Осіб,  яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, терористичний акт, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;

4) Осіб, яких засуджено за злочин чи злочини, що спричинили загибель двох и більше осіб;

5) Осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знов вчинили умисний злочин.

6) амністія також НЕ застосовується до осіб, засуджених: за умисне вбивство; катування; насильницьке донорство; незаконне позбавлення волі або викрадення людини, якщо при цьому сталася смерть постраждалого, або нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що потягнуло за собою смерть.

Якщо ви не потрапили в цей список, в обов’язковому порядку необхідно переглянути статтю 8 Закону про амністію, де  визначено більш конкретний, постатейний перелік діянь, амністія до яких не застосовується.

Якщо пункт перший алгоритму пройдений, то вам вже пощастило, тому як в принципі, нинішній закон допускає застосування амністії до злочинів будь-якої ступені  тяжкості у вигляді скорочення терміну відбування покарання наполовину (дивись пункт 3 Роз’яснення ВССУ).

Крок другий: якщо термін менше п’яти років -і відповідаєш умовам.

Перевіряємо у Кримінальному кодексі України і знаходимо там максимальний термін, який дають за злочин, за який ви були засуджені. Якщо цей термін — до 5 років і при цьому засуджений відповідає хоча б одній з таких умов:

«Звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі:

а) осіб, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми;

б) жінок, вагітних на день набрання чинності цим Законом;

в) осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами;

г) осіб, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнані інвалідами 1-ої, 2-ї або 3-ої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1-4), онкологічні захворювання (III, IV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (III, IV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарань та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарань, затверджений наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров’я України от 18 січня 2000 року № 3/6;

г) осіб, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

д) ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни та учасники війни, які підпадають під дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

е) учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи — осіб, які підпадають під дію Закону України «Про статус и соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та аналогічних Законів других держав — колишніх республік СРСР;

є) осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.»

Увага тих, хто засуджений за злочини, вчинені з необережності!

Їх варто виділити окремо, але на початку, ось приблизний перелік таких статей Кримінального кодексу України, які передбачають у кваліфікації вчинення з необережності: 119, 128, 130, 133, 196, 197, 264, 267, 270, 271, 272, 273, 276, 286, 287, 320, 326, 329, 367, а також глава 8 КК України. Більше ж точно, це можна побачити у вироку засудженого.

Закон передбачає дві статті для амністії таких засуджених — це стаття 1 і пункт г) статті 4 Закону про амністію.

За статтею 1, звільненню за злочини, вчинені з необережності, підлягають засуджені, максимальний термін покарання яких встановлюється строком до 10 років, за наявності обставин зазначених у статті 1 Закону про амністію (далі для зручності буду називати їх обставини, зазначені в Крок другий).

Згідно з пунктом г) статті 4 Закону про амністію звільненню підлягають засуджені, максимальний термін покарання яких встановлюється не більше 12 років, за умови, що станом на 19.04.2014 року засуджений відбув не менше половини строку основного покарання.

Крок третій: будь-який термін, але злочин не повинен бути пов’язаний з насильством. Якщо ваш злочин має санкцію у вигляді ув’язнення на який завгодно термін (при цьому крок перший цього алгоритму ви успішно пройшли), і при цьому ви відповідаєте таким вимогам: а) вчинили злочин, не пов’язаний з насильством, небезпечним для життя і здоров’я і б) станом на 19 квітня 2014 відбули не менше ¼ призначеного покарання, то амністія до вас застосовується за статтею 2 Закону про амністію.

Також, розумним буде звертатися за застосуванням амністії за цією статтею у випадку, якщо ви не відповідаєте вимогам з Кроку другого (стаття 1 Закону про амністію).

Наприклад, у роз’ясненні ВССУ говориться, що на цій підставі амністії підлягають засуджені за ч.5 ст. 185, ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 212, ч.3 ст. 307 КК України.

Крок четвертий: якщо термін менше десяти років і відповідаєш умовам.

Щоб скористатися амністією за статтею 3 Закону про амністію, необхідно, щоб; а) злочин передбачав максимальний термін до 10 років; б) ви відповідали умовам, зазначеним у розділі Кроку другого цієї статті та в) за станом на 19.04.2014 року відбули не менше половини строку основного покарання.

Крім того, тут слід вказати, що якщо засуджений — жінка, засуджена на термін менший ніж 10 років і станом на 19.04.2014 року нею відбуто не менше половини строку основного покарання, їй не обов’язково відповідати умовам, зазначеним у Кроці другому, а амністія до неї може бути застосована по пункту в) статті 4 Закону про амністію.

Крок п’ятий: скорочення терміну в половину і звільнення тих, кому залишився рік.

Дія статті 6 поширюється на всіх засуджених за вчинення злочинів якою завгодно тяжкості (за винятками, зазначеними в Кроку першому). Ці люди однозначно отримують скорочення терміну на половину.

Тут важливо знати, що особи, щодо яких відповідно до Закону про амністію застосовується скорочення терміну покарання, мають бути офіційно проінформовані про нове обчислення строку покарання і про дату закінчення відбування покарання протягом місяця після опублікування закону про амністію.

Аналогічно, звільняються без всяких умов (але з урахуванням обмежень, зазначених в Кроці першому) Ув’язнені, не відбута частина покарання яких на 19 квітня 2014 становить менше одного року.

Крок шостий: куди подавати документи.

Постанова ВССУ вказує, що під час виконання вироку, питання амністування належить розглядати місцевому суду, в межах територіальної юрисдикції якого виповнюється вирок.

За загальним правилом питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Однак, слід врахувати, що в наступному абзаці статті 9 Закону про амністію, законодавець вказав випадки, коли заяву подає тільки засуджений (його представник), а коли це може робити ще й відповідна посадова особа: «Застосування цього Закону здійснюється щодо:

а) осіб, звільнених від відбування покарань з випробуванням, та осіб, яких засуджено до покарань, що не пов’язані з позбавлення волі, крім покарань у вигляді штрафу, — за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;

б) осіб, яких засуджено до покарань у вигляді штрафу, якщо на день набрання чинності цим Законом це покарання не виконано, — за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;

в) засуджених, які перебувають в установах виконання покарань, — за поданням начальника установи, погодженого з відповідною Спостережною комісією або службою у справах дітей, або за клопотанням самого засудженого, його захисника чи законного представника;

г) осіб, щодо яких судом прийнятий вирок, який не набув законної сили, — за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.»

Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

Особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше трьох місяців після опублікування закону про амністію.  Але це не значить, що амністія можлива лише протягом 3 місяців. Цей термін встановлено для посадових осіб пенітенціарних установ, прокуратури та суду, щоб вони не зволікали із застосуванням ЗУ «Про амністію в 2014 році»