Півострів Крим. Обережно! Права людини обмежені

Єдина в Криму україномовна гімназія вже у вересні стане на три чверті російськомовною. Змінять назву навчального закладу, з нього вилучать слово «українська», під питанням сам статус гімназії. http://radiosvoboda.org

У Криму обшукали медресе й будинок з дітьми, допитали педагога. http://pravda.com.ua

Кримським татарам заборонили відзначати День прапора у центрі Сімферополя http://podrobnosti.ua А до того, як знаємо, татарам не дозволили провести мітинг пам'яті жертв депортації.

Ось такі резонансні новини розповідають про сьогодення окупованого  півострова Крим. І свідчать вони про те, що «щасливе життя» кримчан в «русском мире» почалося з суттєвого  обмеження прав людини.

Можна, звичайно, дорікнути, що й українська влада «не все робила» для Криму. Але ніхто не зможе заперечити, що за роки нашої незалежності жодного разу не тільки в Криму, а й у всій Україні озброєні люди в масках не вдиралися у навчальні заклади.  Жодна школа не закривалася лише за «національною» ознакою.

Те, що відбувається нині на окупованому півострові, для українців сприймається як виключення з правил. Ми до такого не звикли, навіть маючи певні проблеми з дотриманням прав людини.

Насправді ж, можливо, треба відверто говорити, що кримчан таким чином привчають до тих стандартів, які застосовуються до громадян Росії.

Адже, відверто кажучи, ми далеко не все знаємо про свого північного сусіда, бо завжди мало цікавилися у якій правовій системі живуть народи Росії. А дарма.

Про мову і мови

«Руки прочь от татарской гимназии! Мы верим, дети – наше будущее», - цей заклик стосується зовсім не окупованого півострова Крим, а одного з суб’єктів Російської Федерації – Татарстану.

За повідомленням http://forum.kalmykia.ru, від 2 квітня 2011 року, у республіці Татарстан, в місті Набережні Челни відбувся мітинг на захист татарської гімназії і загалом національної татарської освіти. Серед інших вимог від мітингувальників тоді звучала й пропозиція звернутися до Держдуми Росії щодо прийняття рішення, аби єдиний державний екзамен (рос. ЕГЭ) всі національності могли здавати рідною мовою.

Варто зазначити, що в тому ж 2011 році в Україні зовнішнє незалежне оцінювання з математики, біології, географії, фізики, хімії випускники складали відразу кількома мовами, за бажанням, - українською, кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською, угорською.

У нинішньому році до ЗНО-2014 для абітурієнтів України також було підготовлено зошити й мовами національних меншин. І кожен з них мав можливість замовити відповідні тести і отримати під час сесії ЗНО.  http://novostimira.com.ua

До речі, за повідомленням ТРК «Крим» на окупованому півострові мовою навчання тепер буде тільки російська,   хоча перед горезвісним референдумом, кримчанам обіцяли навіть ввести обов’язкове навчання трьома мовами. І що з того, що за діючою Конституцією республіки громадянам гарантується  «…право
виховання  рідною  мовою  у дитячих дошкільних закладах,   вивчення
рідної мови,   навчання рідною мовою у учбових закладах  державної,
республіканської   і   комунальної   форм   власності…»?  http://zakon1.rada.gov.ua

«…не было, нет и быть не может»

У Криму виникли проблеми не тільки з Українською гімназією. За повідомленнями  тієї ж телерадіокомпанії «Крим», вчителям української мови інших кримських шкіл «запропоновано пройти професійну перепідготовку». Хоча, за деякими іншими джерелами, насправді створюються умови, щоб педагогів, які навчали дітей української мови, просто звільнити. Українську мову в кримських школах діти відтепер зможуть вивчати в позаурочний час, за бажанням батьків.

Та годі було чекати чогось іншого.

Здається, у всьому, що стосується українців, їх культури, освіти в Росії й досі керуються таємним імперським Валуєвським циркуляром, виданим в більше 150 років тому, за яким української мови «…не было, нет и быть не может».

За даними всеросійського перепису 2002 року, етнічних українців у Росії мешкає майже 3 мільйони. http://tsn.ua

Українці тут – третя за величиною етнічна група після росіян і татар. Українських шкіл, однак, на території Росії немає. Хіба що недільні, які діють при культурних центрах. Та й ті нерідко закривають під тим чи іншим приводом як це сталося у Москві. http://istpravda.com.ua/

Гіркою можна назвати й долю Української бібліотеки у Москві, якій то забороняють працювати, то знову дають дозвіл на діяльність. А в 2011 році тут, як і недавно у медресе в Криму, також влаштували «маски-шоу» з обшуками, допитами бібліотекарів, моральним терором керівників і колективу. http://radiosvoboda.org

А ось ситуація в Україні, яку «північна сусідка» постійно звинувачує з приводу неналежної уваги до російської мови.  

У Львові, який для Москви служить традиційною «бандерівською страшилкою», діє п’ять шкіл з російською мовою викладання. http://zaxid.net

У не менш «страшному для росіян» Києві налічується сім шкіл з російською мовою викладання і дванадцять з російськомовними класами. http://pravda.com.ua

Школи з російською мовою навчання в Україні не будуть закривати, незважаючи навіть на агресію східного сусіда. http://tyzhden.ua

Про національні символи

Спочатку кримським татарам заборонили, як годиться, провести мітинг пам'яті жертв депортації. Потім виникли проблеми з відзначенням Дня національного прапора. Хоч про проведення масових заходів кримські татари повідомили окупаційну владу заздалегідь, та у центрі Сімферополя їм зібратися заборонили. Люди все ж на околиці міста під посиленою охороною поліції  відзначали День національного прапора. http://statuspress.com.ua

Чому бажання кримських татар вшанувати свій прапор наштовхнулося на такий спротив? Можливо тому, що питання з національними символами для Росії не таке вже просте, як може здатися з першого погляду.

До складу РФ входить 21 національна республіка. Кожна має свій герб, прапор. Щоправда, ніде не вдалося знайти навіть жодного натяку, що у всіх цих «рівноправних» суб’єктах федерації відзначається їхній День національного прапора. Такої честі удостоюється тільки державний триколор.

І, можливо, саме через нехтування національною гідністю інших народів у Росії трапляються випадки як, наприклад, у республіці Татарстан, де у 2011 році в День прапора Росії над приміщенням міської ради взагалі не підняли російський прапор. http://news-city.info

Відзначення Дня національного прапора у Криму можна назвати уроком національної гідності від кримських татар окупаційній владі, а заодно і всій Росії.

А от чи зможуть тепер у Криму офіційно провести заходи до Дня прапора автономії, що відзначається 19 січня, залишається відкритим питанням. З огляду на ставлення до національних символів у РФ.

Без «Світлиці»?

Фактично припиняється випуск єдиної найстарішої україномовної газети «Кримська світлиця». https://facebook.com/KRYM.SOS

 Мережа «Кримсоюздруку» відмовила у поширенні газети в кіосках, а з другого півріччя 2014 року навіть постійні читачі не зможуть продовжити передплату, тому що газета не внесена в поштовий каталог. Не отримують заробітної плати співробітники видання. З орендованого приміщення газету виселяють…

І, дійсно, для чого окупаційній владі українська газета? Свобода слова – це те чого найбільше бояться всі узурпатори. 

А «Кримська світлиця»( http://svitlytsia.crimea.ua/) завжди відстоювала український інтерес. Самі її рубрики – «Душі криниця», «Українці мої..», «Білі плями» історії», «Джерельце» та інші -   красномовно говорять про це. Фактично видання в питанні національної ідентичності українців робило для Криму більше, ніж всі українські влади разом узяті за два десятиліття незалежності.

На Крим чекає «похмуре майбутнє» у галузі прав людини. Принаймні, саме так стверджує і Генеральний секретар Amnesty International Саліл Шеті. http://tsn.ua

PS. Коли цей матеріал вже було написано, випадково почула вислів «права людей» (рос.), вжитий високопоставленим російським чиновником. Мова наразі йшла про права людини. Якщо говорити російською – «права человека».

Чи хоч знають у країні, яка окупувала частину України, про сам цей термін, що вживається у міжнародних документах, зокрема Статуті ООН?  Як і про права людини взагалі?