«Це просто жах, до крику, до болю – знущання над людьми»
22.08.2014
На Львівщині правоохоронці доставили підсудного до суду в одних трусах.
Про це повідомила координатор ініціативи «Рух за пряме народовладдя в Україні» Наталія Лордкіпанідзе.
Для того, щоб доставити ув’язненого Костянтина Литвиненка зі Львова до зали червоноградського суду (м. Червоноград знаходиться на відстані 73 км. від обласного центру), його в одних трусах виволокли на вулицю та закинули в автозак.
Проте коли судді побачили представників ЗМІ, то вирішили перенести засідання. Однак активістам вдалося відзняти відео та фото.
«Це просто жах, до крику, до болю – знущання над людьми», – прокоментувала подію Н. Лордкіпанідзе, яка розмістила фотодоказ на своїй сторінці у «Фейсбуці».
«Замість того, щоб надавати належну медичну допомогу, лікар, який прийшов у камеру, дав «валідол» від усіх хвороб, а щодо знеболювального уколу сказав «завтра зранку подаси письмову заяву». Зранку 08.08.14 року вперше за 5 років підсудний, перебуваючи у СІЗО, звернувся із заявою до начальника Львівського слідчого ізолятору Гальчищак Б.С. з описом свого стану та відмовою від етапування до Червонограда. Зробивши вигляд перевірки стану здоров’я, зафіксувавши тиск 150 на 80, за вказівкою начальника СІЗО Гальчищак Б.С., який наполіг на етапі, уявіть собі, ув’язненого в самих трусах виволокли на вулицю та закинули в автозак», – наголосила вона.
За словами прес-секретаря управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області Мирослава Демківа, власне сама «пенітенціарна служба тут не винна». Адже після багаторічного судового процесу над відомим кримінальним авторитетом Костянтином Литвиненко (на прізвисько «Костя-Рембо»), який триває вже 5 років, суд нарешті почав виходити на обвинувальний вирок Литвиненкові, що тому, звичайно ж, не сподобалось. Він відмовився їхати на суд, зробивши заяву, що погано почувається.
Як переконує пан Демків, лікарі, що поміряли тиск, встановили, що він у «Рембо» становить 130 на 80, тому керівництво Львівського СІЗО й вирішило везти конвойованого до Червоноградського суду. І в машину конвойований сідав одягнений як належить, але по дорозі в автозаку зняв із себе увесь верхній одяг, залишившись в одних трусах.
Побачивши такого підсудного і журналістів, які його фотографували і знімали на відео, червоноградський суддя відразу ж ухвалив рішення перенести слухання справи на жовтень 2014 року.
Тобто, вважає Демків, своїм незвичним вчинком Костянтин Литвиненко досяг бажаного результату. І нагадує, що «Костя-Рембо» спершу втік із колонії-поселення (він запевняв, що його хотів там «замовити» львівський міліціонер Ігор Пилипчук), пізніше зі стріляниною зірвав засідку УБОЗу в Соснівці, але врешті-решт потрапив до рук того ж УБОЗу у м. Рожнятів Івано-Франківської області.
Незважаючи на такі вагомі доводи, надані пенітенціаріями, залишається низка питань:
1) яким же все-таки був кров’яний тиск у підсудного – загрозливий для здоров’я чи в межах норми?
2) чому працівники судової міліції, які супроводжували Литвиненка в автозаку, не помітили його «сеансу стриптизу» та не завадили йому?
3) і головне, чому суд над людиною тягнеться вже понад 5 років і, хай підсудний навіть є «кримінальним авторитетом», чому він без судового вироку вже дуже тривалий час перебуває за ґратами?
У правовій державі головним пріоритетом має бути не те, чи є підсудний «авторитетом» чи ні, а неухильний авторитет принципу верховенства права.
«Це просто жах, до крику, до болю – знущання над людьми», – прокоментувала подію Н. Лордкіпанідзе, яка розмістила фотодоказ на своїй сторінці у «Фейсбуці».
«Замість того, щоб надавати належну медичну допомогу, лікар, який прийшов у камеру, дав «валідол» від усіх хвороб, а щодо знеболювального уколу сказав «завтра зранку подаси письмову заяву». Зранку 08.08.14 року вперше за 5 років підсудний, перебуваючи у СІЗО, звернувся із заявою до начальника Львівського слідчого ізолятору Гальчищак Б.С. з описом свого стану та відмовою від етапування до Червонограда. Зробивши вигляд перевірки стану здоров’я, зафіксувавши тиск 150 на 80, за вказівкою начальника СІЗО Гальчищак Б.С., який наполіг на етапі, уявіть собі, ув’язненого в самих трусах виволокли на вулицю та закинули в автозак», – наголосила вона.
За словами прес-секретаря управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області Мирослава Демківа, власне сама «пенітенціарна служба тут не винна». Адже після багаторічного судового процесу над відомим кримінальним авторитетом Костянтином Литвиненко (на прізвисько «Костя-Рембо»), який триває вже 5 років, суд нарешті почав виходити на обвинувальний вирок Литвиненкові, що тому, звичайно ж, не сподобалось. Він відмовився їхати на суд, зробивши заяву, що погано почувається.
Як переконує пан Демків, лікарі, що поміряли тиск, встановили, що він у «Рембо» становить 130 на 80, тому керівництво Львівського СІЗО й вирішило везти конвойованого до Червоноградського суду. І в машину конвойований сідав одягнений як належить, але по дорозі в автозаку зняв із себе увесь верхній одяг, залишившись в одних трусах.
Побачивши такого підсудного і журналістів, які його фотографували і знімали на відео, червоноградський суддя відразу ж ухвалив рішення перенести слухання справи на жовтень 2014 року.
Тобто, вважає Демків, своїм незвичним вчинком Костянтин Литвиненко досяг бажаного результату. І нагадує, що «Костя-Рембо» спершу втік із колонії-поселення (він запевняв, що його хотів там «замовити» львівський міліціонер Ігор Пилипчук), пізніше зі стріляниною зірвав засідку УБОЗу в Соснівці, але врешті-решт потрапив до рук того ж УБОЗу у м. Рожнятів Івано-Франківської області.
Незважаючи на такі вагомі доводи, надані пенітенціаріями, залишається низка питань:
1) яким же все-таки був кров’яний тиск у підсудного – загрозливий для здоров’я чи в межах норми?
2) чому працівники судової міліції, які супроводжували Литвиненка в автозаку, не помітили його «сеансу стриптизу» та не завадили йому?
3) і головне, чому суд над людиною тягнеться вже понад 5 років і, хай підсудний навіть є «кримінальним авторитетом», чому він без судового вироку вже дуже тривалий час перебуває за ґратами?
У правовій державі головним пріоритетом має бути не те, чи є підсудний «авторитетом» чи ні, а неухильний авторитет принципу верховенства права.