MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Чи планує держава виплачувати свою забо-ргованість по рішеннях судів в 2015 році?

20.01.2015    джерело: helsinki.org.ua
Олена Степанова, Максим Щербатюк
Для реалізації Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що критикувався експертами після його прийняття через його фактичне невиконання. Для забезпечення виконання положень цього За-кону 3 вересня цього року була прийнята Кабінетом Мініс-трів України Постанова № 440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою. На сьогодні невиконання рішень національних судів у справах, що стосуються дер-жави залишається основною причиною звернення до Єв-ропейського суду з прав людини. Відсутність ефективного механізму відшкодування заборгованостей, присуджених національними судами фактично призводить до невико-нання пілотного рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України». У цьому сенсі затвердження Порядку, спрямованого на виконання Закону, є позитив-ним. Однак, необхідним є проаналізувати чи відповідний механізм є ефективним.

Рішенням відповідно до Порядку визначаються вико-навчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені ч.1 статті 2 Закону України «Про га-рантії держави щодо виконання судових рішень» суб’єкти (державний орган, державне підприємство або юридична особа, реалізація майна якої заборонена законодавством), які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року. Порядком погашення заборгованості передбачено, що Заявник повинен подати рішення до органу Державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника наступні докуме-нти: заяву із зазначенням реквізитів банківського рахунку або необхідні дані для перерахування коштів готівкою, виконавчий документ та/або рішення суду (оригінал або належним чином завірена копія), копію паспорту та іден-тифікаційного номеру платника податків.

Після реєстрації заяви вона невідкладно передається на розгляд керівника органу виконавчої служби, який не пізніше наступного робочого дня визначає відповідальну за його виконання особу. Інформацію щодо внесених до реєстру рішень можна знайти за посиланням:

Впродовж семи днів відповідальна особа перевіряє стан виконання рішення і у випадку, якщо таке рішення є невиконаним – включає заяву до відповідної черги: (http://stack.informjust.ua/[)

• рішення щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, а також у зв’язку з втратою годувальника;

• рішення, пов’язані з трудовими правовідносинами;

• інші рішення.

До кожної із цих черг рішення вносяться відповідно до часу їх подання до виконавчої служби. До органу, що здійс-нює обслуговування казначейських рахунків, здійснюється передача рішень, що надійшли до виконавчої служби до 1 числа місяця, що слідує за звітним періодом щокварталу до 10 числа місяця, що слідує за звітним періодом. Відповідний орган здійснює асигнування у рамках коштів, визначених Законом України про державний бюджет.

Очевидно, що відповідний Порядок спрямований перш за все на виконання рішень, винесених до набуття чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і виконання яких заморожува-лось через відсутність державних гарантій та/або достат-ніх коштів у бюджеті. У цьому сенсі затвердження Порядку погашення заборгованості за такими справами є позитив-ним, оскільки поширює відповідні державні гарантії на справи, рішення за якими були ухвалені до набуття чин-ності відповідного Закону.

У більшості випадків, у яких заявники звертались до ЄСПЛ причиною невиконання рішень національного суду називалась відсутність необхідних коштів у Державному бюджеті України. Цілком очевидно, що навіть найбільш прогресивний механізм забезпечення виконання рішень національних судів залишиться на папері без належного фінансового забезпечення. Відповідно до Закону України про державний бюджет на 2015 р. на забезпечення вико-нання рішень суду, що гарантуються державою передба-чено 150 млн. грн[2]. Ця сума передбачена не лише на забезпечення погашення заборгованості за рішеннями суду, що були ухвалені до 1 січня 2013 р., а також і на ви-конання винесених після цього рішень. Інформація щодо обсягів наявної заборгованості за відповідними категоріями рішень на сьогодні відсутня у відкритих джерелах, проте заборгованість за окремими справами сягає кількох десятків тисяч гривень. Відповідно, не зважаючи на вста-новлення порядку погашення заборгованості відкритим залишається питання, чи будуть реально отримані гроші на її погашення, оскільки у бюджеті закладена лише уза-гальнена стаття. Крім того, у цьому контексті важливим є створення та ведення реєстру відповідних рішень та за-боргованостей за ними, оскільки на сьогодні фактично відсутня будь-яка достовірна інформація щодо необхідних для забезпечення виконання рішень судів коштів. Без такої інформації неможливо точно розрахувати та закласти у бюджеті відповідні асигнування.

Для порівняння, на виплати на виконання рішень за-кордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України у бюджеті закладено 740 824,8 тис. грн., на здійснення судочинства місцевими ад-міністративними судами — 207 217,4 тис.грн, апеляційними адміністративними судами — 112 439,5 тис. грн.

 Поділитися