MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 6 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 19.01.2015 – 23.01.2015

29.01.2015   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 59 законопроектів та проектів постанов. З них 12 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу,відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти постанов про відзначення пам’ятних дат, проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.
Надійшло 59 законопроектів та проектів постанов. З них 12 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу,відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти постанов про відзначення пам’ятних дат, проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо. Міжнародно-правові відносини Проект 0003 від 19.01.2015 (Президент України) про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо статусу Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС в Україні). Метою укладення зазначеної угоди визначається створення договірно-правової бази для започаткування роботи в Україні Консультативної місії ЄС з реформування сектору цивільної безпеки України та визначення статусу КМЄС і її персоналу в Україні. Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО Проект 1802 від 20.01.2015 (Чепинога В. М.) про внесення змін до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо посилення вимог до надання статусу учасника бойових дій). Пропонується доповнити зазначену статтю абзацом такого змісту: «Доцільність залучення, перебування та безпосередньої участі в антитерористичній операції осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, встановлюється Кабінетом Міністрів України виключно на основі документів, що містять детальну аргументацію необхідності такого залучення, представлених Міністерством оборони України.» Проект виглядає не стільки турботою про «усунення можливостей зловживань при набутті статусу учасника бойових дій, зокрема, в частині участі в антитерористичній операції» (пояснювальна записка), скільки спробою посилити владні повноваження уряду у сфері, яка традиційно належить до компетенції Президента України як Головнокомандувача. У разі прийняття проекту лише уряд визначатиме, хто має право брати участь в операціях. І якщо в пояснювальній записці мова йде про «доцільності залучення, перебування та безпосередньої участі в антитерористичній операції певних категорій осіб», то в тексті проекту мова йде про «осіб», тобто про визначення на персональному рівні, а не на рівні категорій. Проект 1805 від 21.01.2015 (Паламарчук М. П.) про Військову поліцію. Проект підготовлено відповідно до Концепції реформування кримінальної юстиції України, якою передбачено перетворення Служби правопорядку ЗС України у Військову поліцію та віднесення до її компетенції розслідування військових злочинів. Утім, розробники, як часто буває, запропоновували для новоствореного органу максимум можливих прав, забуваючи передбачити нормативні запобіжники від можливого зловживання цими правами. У проекті також закладена певна суперечність між відомчою належністю Військової поліції до системи Міністерства оборони і міжвідомчою за характером сферою її діяльності, яку пропонується поширити на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Створюється гібрид військової прокуратури з підрозділом внутрішньої безпеки, який братиме на себе і деякі функції військової контррозвідки. За таких умов ризик міжвідомчих неузгодженостей видається дуже високим. Слід також подумати, чи може орган з такими функціями ефективно діяти суто в рамках військового відомства. Проект 1806 від 21.01.2015 (Матейченко К. В.) про внесення змін до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (щодо розширення кола осіб – благодійників антитерористичної операції). Пропонується поширити право надання благодійної допомоги і на юридичних осіб публічного права. На відміну від проекту 1707 від 13.01.2015 (Шпенов Д. Ю.), в проекті 1806 визначена сфера, в межах якої юридичні особи публічного права можуть виступати благодійниками. Однак аби зняти, чи бодай зменшити, корупційні ризики, слід було б прописати і процедуру надання такої допомоги. Проект Постанови 1813 від 22.01.2015 (Королевська Н. Ю.) про невідкладні заходи з відновлення пошкоджених і зруйнованих об’єктів житлового фонду, соціальної інфраструктури та систем життєзабезпечення на території Донецької та Луганської областей. Проектом передбачається закріпити за урядом обов’язок здійснювати компенсацію вартості відновлення (придбання) об’єктів житлового фонду, пошкоджених або зруйнованих внаслідок проведення антитерористичної операції, та фінансувати такі витрати в першочерговому порядку. Це вже не перший проект такого роду, який пропонує покласти на уряд певні обов’язки, не розглядаючи питання про засоби і навіть принципову можливість їх виконання у сучасних умовах. За загальним правилом, подібні пропозиції ми вважаємо популістськими. Тим паче абсолютно нереалістичною видається пропозиція дати уряду лише 5 днів на розроблення та затвердження порядку здійснення компенсації вартості відновлення (придбання) об’єктів житлового фонду, пошкоджених або зруйнованих внаслідок проведення АТО. Маємо підкреслити, що дійсно існує нагальна потреба у законодавчому закріпленні порядку відбудови регіону, що постраждав від дій терористів. Однак такий порядок має бути нормативним відображенням продуманої комплексної програми відновлення регіону, повномасштабна реалізація якої є можливою лише після завершення активних бойових дій. Проект Постанови 1818 від 22.01.2015 (Каплін С. М.) про вшанування бійців, які героїчно відстоювали територію Донецького аеропорту задля захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Пропонується звернутися до Президента України Порошенка П. О. з пропозицією посмертно присвоїти звання Герой України загиблим та смертельно пораненим бійцям, які героїчно відстоювали територію Донецького аеропорту під час проведення антитерористичної операції на Сході України. Героїзм наших «кіборгів» не викликає сумнівів, але в країні існує певна (можливо, недосконала) нагородна система з відповідним порядком подання до державних нагород, затвердженим указом Президента України від 19 лютого 2003 року № 138/2003. Цим порядком, зокрема, передбачено право Верховної Ради України вносити подання про відзначення державними нагородами і відповідні процедури реалізації цього права. Практика «Звернень до Президента» або «Рекомендацій Президенту» щодо нагородження видається такою, що не відповідає принципам правової держави. Проект 1819 від 22.01.2015 (Семенченко С. І.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо статусу учасників бойових дій добровольців). Назва проекту, вірогідно, дана при реєстрації, оскільки в первинних документах немає в ній дещо неграмотного тексту у дужках. Проект передбачає надати статус учасників бойових дій добровольцям, які були залучені державними або громадськими організаціями, або самоорганізувалися у добровольчі формування для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, та брали безпосередню участь у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення. Передбачається відповідний соціальний захист цих осіб та їх сімей. при цьому ревізуються положення, які були внесені в текст закону згідно із Законом № 1233-VII від 06.05.2014 і незабаром викладені у новій редакції згідно із Законом № 1547-VII від 01.07.2014. Третя за 8 місяців зміна відповідних положень, звісно, не дуже добре характеризує якість законодавчої роботи. Маємо підкреслити, що у проекті пропонується позбавити статусу учасників бойових дій «працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством». Утім, ці особи мають користуватися певним соціальним захистом у разі поранення, контузії або каліцтва. Якщо зазначені обставини привели до загибелі або смерті працівників, відповідні заходи соціального захисту здійснюються щодо їх сімей. Мотиви цієї пропозиції у пояснювальній записці замовчуються. Участь громадян в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади Проект 1790 від 19.01.2015 (Алексєєв І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації права громадян на електронні звернення. Пропонується доповнити перелік форм звернень громадян електронною формою. Визначається відповідний порядок їх розгляду. Проект є вкрай сумнівним, передусім тому, що він спирається на систему електронного документообігу, яка, на жаль, на сьогодні є недосконалою і функціонує вкрай проблемно. Серед іншого, проект передбачає що електронні звернення обов’язково мають посвідчуватися електронним підписом заявника. Враховуючи обмеженість і складність отримання електронного підпису, така норма нівелює, принаймні у сучасних умовах, практичне значення проекту. Відносини між владними суб’єктами Проект 1795 від 19.01.2015 (Голубов Д. І.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо оптимізації витрат Апарату Верховної Ради України шляхом запровадження електронної розсилки деяких друкованих матеріалів, що надаються народним депутатам України). Як зазначається в пояснювальній записці, прийняття законопроекту стане реальним кроком до запровадження та розвитку «електронного урядування» в Україні і надасть змогу реально заощадити сотні тисяч гривень та не витрачати тонни паперу. Утім, цілковита відмова від текстів на паперових носіях видається можливою лише після введення та налагодження ефективної роботи служби електронного документообігу, з налагодженою системою електронних підписів, захищених приладів, архівами тощо. І це має відбутися саме «до», а не «після». Хоча «на перспективу» постановка питання цілком слушна. Проект 1799 від 20.01.2015 (Сольвар Р. М.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо зміни тривалості часу для оголошення депутатських запитів та обмеження кількості адресатів для їх направлення). Автори законопроекту пропонують внести ряд змін у порядок роботи парламенту. Зокрема, пропонується збільшити (до однієї додаткової години) тривалість часу, який відводиться для оголошення депутатських запитів та прийняття рішень про їх направлення до Президента України. Крім того, автори пропонують доповнити статтю 225 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» нормою, що народний депутат України може направити депутатський запит не більше як до чотирьох адресатів. Проект 1804 від 20.01.2015 (Кожем’якін А. А.) про внесення зміни до статті 22 Закону України «Про міліцію» щодо приведення у відповідність із Кодексом законів про працю України. Пропонується законодавчо закріпити, що на працівників органів внутрішніх справ поширюються норми Кодексу законів про працю України, в тому числі щодо оплати праці в надурочний та нічний час, у вихідні та святкові дні. Компенсація працівнику органів внутрішніх справ за роботу в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні виплачується виходячи з середньомісячного розміру його грошового забезпечення. При цьому порядок залучення працівників органів внутрішніх справ до роботи в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні та виплати їм відповідної компенсації визначається Кабінетом Міністрів України. Нагадаємо, що нині відповідні положення звучать так: «У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства». Насамперед маємо звернути увагу, що поняття «працівник органів внутрішніх справ» і «працівник міліції» не є тотожними, тому коректно було б у внесених пропозиціях щодо змін Закону України «Про міліцію» писати саме про працівників міліції. Як видається, у поданому проекті простежується тенденція вважати роботу (службу) працівників міліції у нічний час, святкові і вихідні дні чимось надзвичайним, з чим важко погодитися. Діяльність міліції як державної структури має «цілодобовий, безперервний виробничий цикл», і виходячи з цього мають вирішуватися питання регулювання робочого часу і часу відпочинку. При цьому можливість залучення до праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні має знайти адекватне відображення насамперед в базовому грошовому утриманні працівника міліції, що не виключає додаткових компенсацій, якщо таке залучення матиме надмірний характер. Проект 1810 від 21.01.2015 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо організації наукових досліджень Національної академії аграрних наук). Суть проекту полягає в збільшенні бюджетних призначень на фінансування наукових досліджень Національної академії аграрних наук України на 60 млн. грн. за рахунок зменшення бюджетних призначень загального фонду бюджетної програми «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості у частині видатків на підготовку вугледобувних підприємств до ліквідації». Нинішній Державний бюджет України загалом не радує науковців, але питання покращення ситуації має розглядатися і вирішуватися системно, а не для якоїсь однієї конкретної установи. Окрім того, важко погодитися з аргументами пояснювальної записки, де загалом пропонується зрівняльний підхід до фінансування науки, а галузева академія аграрних наук порівнює себе не з іншими галузевими академіями, а з Національною академією наук України. Законопроект наводимо як приклад, у подальшому подібні суто лобістські проекти, що з точки зору права не становлять жодного інтересу, до нашого огляду включатися не будуть. Права громадян та їх об’єднань Проект 1796 від 19.01.2015 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо виправлення пенсійної несправедливості при переведенні з одного виду пенсії на інший). Пропонується змінити порядок нарахування пенсії під час переведення з одного виду пенсії на інший. Завданнями законопроекту проголошується утвердження справедливості пенсійного забезпечення, посилення соціальної захищеності осіб, які переводяться з одного виду пенсії на інший, в порівнянні із особами, яким призначається пенсія. Як стверджує ініціатор проекту, при переведенні з одного виду пенсії на інший враховуються відомості про пенсіонера (страховий стаж, заробітну плату тощо) на момент призначення пенсії першого виду, а не реальні фактичні відомості. Як наслідок, особа, яка вже будучи пенсіонером, переходить на новий вид пенсії,одержуватиме її у меншому розмірі, ніж особа з такими саме показниками діяльності, що вперше звернулася за пенсією. Відповідно, пропонується закріпити, що призначення пенсії нового виду може здійснюватися з дня подання заяви на підставі поновлених документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів перед переведенням з одного виду пенсії на інший. Оцінка доцільності такої пропозиції вимагає насамперед вивчення відповідної пенсійної практики і належних фінансових розрахунків. Що ж стосується питання соціальної справедливості, то воно й не таке однозначне. Принаймні у наведеному в пояснювальній записці прикладі, схоже, пропонується, щоб працюючий пенсіонер, який певний час одержував і пенсію, і зарплату, одержував пенсію нового виду в такому ж самому розмірі, як і людина з однаковими трудовими заслугами, яка досі одержувала лише зарплату. Окрім того, оскільки кількість переходів від одного виду пенсії до іншої загалом не обмежується, то у разі прийняття проекту, з’явиться легальна можливість для примушування держави до перманентного перегляду розмірів пенсії, окрім випадків, передбачених законом. Проект 1812 від 22.01.2015 (Алексєєв І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права інтелектуальної власності на службові твори. Як зазначається в пояснювальній записці до проекту, його метою є уніфікація законодавства України у сфері правової охорони службових творів та приведення його у відповідність до вимог Європейського Союзу. Зокрема, пропонується видозмінити норму щодо майнових прав, зазначивши, що за загальним правилом майнові права на службовий твір належать автору та роботодавцю спільно, якщо інше не передбачено законом або договором між автором і роботодавцем. Проект 1823 від 23.01.2015 (Матківський Б. М.) про внесення змін до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» (щодо поширення дії Закону на фізичних осіб). Загалом видається доволі спірною сама ідея поширення на фізичних осіб закону, розробленого для впорядкування відносин між господарюючими суб’єктами. Кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство, судівництво, адвокатура Проект 1793 від 19.01.2015 (Герасимов А. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за придбання неякісної продукції оборонного призначення). Пропонується запровадити кримінальну відповідальність за придбання продукції, робіт та послуг оборонного призначення, що не відповідають встановленим стандартам та вимогам технічних регламентів, якщо вони призвели до загрози заподіянню шкоди обороноздатності України. Такі дії мають каратися «позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією майна». Також передбачається посилення відповідальності у разі, коли зазначені дії вчинені організованою групою, або якщо вони призвели до тяжких наслідків. Під тяжкими наслідками в цій статті слід розуміти «наслідки, що призвели до загибелі людей». Законопроект сформульовано лише на рівні ідеї. З тексту запропонованої норми не можна зрозуміти ні об’єктивної сторони (що саме розуміється під «придбанням»), ні суб’єкту (хто саме має відповідати), ні суб’єктивної сторони (форма вини, наявність мотиву, мети тощо) складу злочину. На практиці дуже важко визначити в кожному конкретному випадку , чи була заподіяна шкода обороноздатності України, а в проекті йдеться навіть не про реальну шкоду, а про «загрозу заподіяння шкоди». Проект 1816 від 22.01.2015 (Томенко М. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення вимог щодо поводження з відходами та благоустрою територій). Пропонуються різного роду термінологічні уточнення, радикальне збільшення (у 10–20 разів) розмірів адміністративних штрафів за відповідні правопорушення, а також запровадження адміністративної відповідальність за звалювання або розміщення снігу в несанкціонованих місцях. Останню пропозицію, як видається, слід було хоч якось аргументувати. Та й посилання на «санкціоновані місця», здається, дуже відірвані від життя. Проект 1825 від 23.01.2015 (Лубінець Д. В.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо термінологічного та організаційного удосконалення). Пропонується внести значні та різнопланові редакційні зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які загалом, на нашу думку, заслуговують на увагу. Водночас додана до проекту пояснювальна записка стосується його лише своєю назвою, оскільки у її змісті йдеться про необхідність скасування статті 365 Кримінального кодексу України. тобто зовсім про інший проект. Проект 1794 від 19.01.2015 (Лапін І. О.) про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (щодо статусу і гарантій адвокатської діяльності та формування органів адвокатського самоврядування) Як зазначається в пояснювальній записці, необхідність прийняття цього проекту зумовлена тим, що в чинній редакцій Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» містить ряд дискримінаційних норм щодо набуття статусу адвоката, вибору адвокатами форм здійснення адвокатської діяльності, а також норми, якими встановлено абсолютно непрозорий і несправедливий спосіб формування органів адвокатського самоврядування, їх невиправдано велику кількість, бюрократичний характер діяльності цих органів, їх очільників та штатних працівників. Проект давно очікувався адвокатською спільнотою, має яскраво виражений корпоративний характер, спрямований загалом на звуження кола осіб, які мали б можливість стати адвокатом і, одночасно, значно розширює права самих адвокатів. Зокрема, запроваджується обов’язкова вимога три роки пропрацювати на посаді помічника адвоката. Водночас складання кваліфікаційного іспиту проголошується безкоштовним. безоплатним має бути і стажування, але строк його пропонується збільшити з шести місяців до двох років. Виключається можливість проходження стажування у вільний від основної роботи час. Закріплюється фактична адвокатська монополія на правову допомогу, що, як відомо, суперечить правовим позиціям Конституційного Суду України. Місцями проект доходить до повного абсурду, оскільки пропонується віднести до виключної адвокатської діяльності, якою не можуть займатися інші юридичні та фізичні особи, «1) надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру» тощо. Тобто має бути знищена юрисконсультська служба підприємств, установ і організацій як така, заборонена діяльність щодо правового виховання правознавців вишів і наукових установ, громадяни (навіть доктори юридичних наук) будуть позбавлені права самостійно писати будь-які «документи правового характеру». Відносини в сфері ЗМІ, кіно, телебачення і радіомовлення Проект 1824 від 23.01.2015 (Сюмар В. П.) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення. Пропонується суттєво розширити повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення як контролюючого органу, зокрема, щодо притягнення до відповідальності суб’єктів правовідносин. Крім того, проект далеко виходить за межі своєї сфери регулювання, визнаючи протиправними діями публічне заперечення злочинів комунізму, хоча визначення таких злочинів в законодавстві відсутнє. Проект 1831 від 23.01.2015 (Княжицький М. Л.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення. Метою проекту є зведення до мінімуму концентрації аудіовізуальних ЗМІ, досягнення більшої прозорості діяльності українських мовників та провайдерів, запровадження додаткових гарантій свободи слова та створення передумов для прозорого ліцензування телерадіомовлення як запоруки вільного поширення об’єктивної та неупередженої інформації, вільної від будь-якого тиску та цензури. У відповідності до заявленої мети, пропонується внести значні як за змістом, так і за обсягом зміни до чинного законодавства. Проект 1833 від 23.01.2015 (Луценко Ю. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підготовлення, виготовлення, розповсюдження книжок та періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва). Чергова цілком слушна спроба підтримати вітчизняного виробника, проти якої можна висунути заперечення хіба що фіскального порядку (з позиції інтересів державної скарбниці). Культура та освіта Проект 1834 від 23.01.2015 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладах безкоштовним харчуванням. Як визначає пояснювальна записка, проект розроблено з метою забезпечення здоров’я дітей. Його завданням визначено створення законодавчих передумов для забезпечення харчуванням учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів за рахунок Державного бюджету. Ініціатор проекту визнає необхідність відповідних змін у Державному бюджеті України, але жодних пропозицій з цього приводу поки не подав і питання про джерела фінансування його пропозиції залишається відкритим. Проекти з інших питань Проект 1789 від 19.01.2015 (Алексєєв І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання гарантії. В пояснювальній записці визначається, що проект спрямований на удосконалення визначення поняття гарантії; усунення колізій у частині переліку суб’єктів гарантійних правовідносин; визначення порядку заміни сторін гарантії; визначення колізійної прив’язки, яка спростить процес вибору права при розгляді спорів, що виникають з гарантійних правовідносин з іноземним елементом. Запропоновані зміни є доволі суттєвими і значною мірою відображають відмінний від існуючого підхід до інституту гарантування. Проект 1797 від 19.01.2015 (Яценко А. В.) про внесення змін до Закону України «Про страхування» (нова редакція) та інших законодавчих актів України. Пропонується нова редакція закону, а також ряд змін до законодавства, що мають відповідати цій редакції. Зміни мають системний характер і стосуються значною мірою суто фахових питань, а тому оцінка їх доцільності перебуває поза межами суто юридичного аналізу.
 Поділитися