Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України. Бюлетень № 9 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 09.02.2015 – 13.02.2015

Надійшло 109 законопроектів та проектів постанов. З них 35 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням парламентських комісій, проведенням виборів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо. Міжнародно-правові відносини Проект 2081 від 09.02.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» (щодо забезпечення УНП, який бере участь у МОПМБ вогнепальною (стрілецькою) зброєю та боєприпасами). Пропонується у визначення змісту поняття «національний персонал, який бере участь у складі міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки», додати те, що особи, які належать до цього персоналу, можуть забезпечуватися вогнепальною (стрілецькою) зброєю та боєприпасами до неї відповідно до пропозицій міжнародних організацій у сфері безпеки. Фактично йдеться про озброєння окремих військовослужбовців і працівників, які не належать до національного контингенту. Така пропозиція, можливо, є практично доцільною, але реалізовуватися вона має не через норми-дефініції, а через комплексне регулювання відносин, які виникають у зв’язку з озброєнням національного персоналу. Проект 0005 від 10.02.2015 (Тарасюк Б. І.) про припинення дії окремих статей Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. Пропонується припинити дію положень статей Договору, які, зокрема, стосуються співробітництва Сторін в сфері експортного контролю, взаємодії в міжнародних економічних та фінансових організаціях, співробітництва в забезпеченні функціонування національних паливно-енергетичних комплексів, транспортних систем і систем зв’язку та інформатики, виробничої та науково-технічної кооперації між промисловими підприємствами при розробці і виробництві сучасної наукоємної продукції. Загалом постановка питання видається цілком слушною. Також передбачається доручити МЗС України здійснити необхідні процедури відповідно до розділу V Закону України «Про міжнародні договори України» та положень Віденської Конвенції про право міжнародних договорів 1969 року. У зв’язку з цим слід погодитися з думкою ГНЕУ, що Конституція України не наділяє Верховну Раду України повноваженнями щодо надання доручень міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади. Проект Постанови 2095 від 10.02.2015 (Лінько Д. В.) про тимчасове припинення дипломатичних відносин з Російською Федерацією. Проектом передбачається припинення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією на період ведення воєнних дій на Донбасі та повернення анексованого Криму. Пропонується зокрема, рекомендувати Президенту України розірвати дипломатичні відносини з країною-агресором, що встановлені відповідно до Протоколу «Про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією» 18.02.1992 р. (Мінськ) та відкликати дипломатичні установи з території Російської Федерації на період проведення воєнних дій на Донбасі та повернення анексованого Криму, а Кабінету Міністрів України здійснити відповідні процедури згідно з положеннями Віденської Конвенції про дипломатичні зносини, від 18.04.1961 р., і чинного законодавства України. Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО Проект 2070 від 09.02.2015 (Кишкар П. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України з прикордонних питань. Основна пропозиція полягає в тому, щоб замість поняття «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону» вживати – «Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері комплексного управління державним кордоном». Така заміна видається сумнівною, оскільки засади внутрішньої і зовнішньої політики визначає парламент, а органи виконавчої влади лише здійснюють цю політику і беруть участь у її формуванні. Пропонується також: 1) включення до числа органів охорони державного кордону загонів швидкого реагування; 2) залучення до охорони та захисту державного кордону України громадян України за власної згоди під керівництвом представників Державної прикордонної служби. Проект 2071 від 09.02.2015 (Кишкар П. М.) про внесення змін до Закону України «Про основи національної безпеки України» щодо змін статусу держави. Пропонується значною мірою переформулювати нормативні положення про загрози національним інтересам і національній безпеці України та основні напрями державної політики з питань національної безпеки України в контексті подій на Сході України. Зокрема пропонується вирізнити в окрему групу загрози у сфері безпеки державного кордону. Зазначений закон дійсно, як видається, потребує змін, але комплексних, а не часткових. Проект 2073 від 09.02.2015 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження мирних зібрань громадян на території проведення антитерористичної операції. Суть проекту викладена в пропонованих змінах: з метою захисту громадян, держави і суспільства від терористичних загроз у період та на території проведення антитерористичної операції рішеннями місцевих державних адміністрацій можуть тимчасово заборонятися організація та проведення мирних зібрань (зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій тощо) в межах окремих адміністративно-територіальних одиниць. На виконання цього положення пропонується ввести адміністративну та кримінальну відповідальність за організацію та/або проведення заборонених мирних зібрань (зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій тощо) у період та на території проведення антитерористичної операції. Чергова спроба через посилення елементів «надзвичайщини» в законах мирного часу вирішити актуальні проблеми, які здебільшого вирішуються через запровадження на відповідній території. Оскільки це не перший проект такої спрямованості, постає питання, а чи не логічніше було б прийняти спеціальний закон про зону АТО і тим самим пов’язати між собою усі потрібні зміни. Проект 2078 від 09.02.2015 (Шевченко О. Л.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового режиму спадкування на тимчасово окупованій території України та території здійснення антитерористичної операції. Пропонується законодавчо закріпити особливий порядок відкриття спадщини на тимчасово окупованій території України та території здійснення антитерористичної операції: «Місцем відкриття спадщини на тимчасово окупованих територіях, є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні цього майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріусом заводиться спадкова справа». Проект 2079 від 09.02.2015 (Пашинський С. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду. Пропонується надавати відстрочку від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді на весь період їхньої роботи за спеціальністю. Водночас пропонується перенести положення про збереження за громадянами, мобілізованими, призваними, або прийнятими за контрактом в особливий період, зі спеціального законодавства до Кодексу законів про працю. При цьому значні зміни в самі норми не вносяться. Сенс таких змін не є до кінця зрозумілим. Проект 2082 від 09.02.2015 (Куліч В. П.) про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо гарантій для осіб, які працюють у сільському господарстві). Пропонується надавати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних особам, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, – в період посівних і збиральних робіт. Проект 2103 від 11.02.2015 (Пашинський С. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за послаблення обороноздатності України). Пропонується внести зміни до окремих статей Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України з метою посилення юридичної відповідальності за протиправні діяння у сфері державних контрактів з оборонного замовлення на постачання (закупівлю) продукції, робіт, послуг чи договорів із закупівлі продукції, виконання робіт та надання послуг оборонного призначення в особливий період, а також відповідні зміни кримінально-процесуального законодавства. Проект 2105 від 11.02.2015 (Гриневич Л. М.) про внесення змін до законів України «Про охорону дитинства» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо державної підтримки учасників антитерористичної операції та їх дітей з метою здобуття освіти. Проектом пропонується доповнити зазначені закони новими нормами, якими передбачається надання державної цільової підтримки учасникам бойових дій, які захищали суверенітет і цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та їхнім дітям для здобуття ними професійно-технічної та вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Проект 2126 від 13.02.2015 (Герега О. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування господарських операцій у зв’язку із знищенням майна суб’єктів господарювання в результаті ведення бойових дій в зоні АТО). Як зазначається в пояснювальній записці, проектом пропонується внесення змін до статей 138 та 198 Податкового кодексу України, якими передбачається надання права для підприємств, що здійснюють діяльність або мають майно на території проведення антитерористичної операції, відносити до складу податкових витрат, а також не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на вартість товарів, які були знищені в результаті військових дій в зоні АТО. Проект 2127 від 13.02.2015 (Нестеренко В. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих аспектів мобілізації та забезпечення економічної стійкості підприємств реального сектору економіки. Пропонується законодавчо закріпити ще одну категорію громадян, яким надаватиметься відстрочка від призову на строкову військову службу – особи, які постійно працюють на підприємствах промисловості, сільського господарства, транспорту та зв‘язку, на весь період роботи та/або економічної активності підприємства, в разі внесення підприємством мобілізаційної компенсації. Мобілізаційна компенсація – грошова виплата, що сплачується до оборонного фонду підприємствами промисловості, сільського господарства, транспорту та зв’язку при наданні відстрочки від призову їх співробітникам. У проекті міститься ряд пропозицій щодо порядку внесення згаданої компенсації. Проекти 2129 та 2130 від 13.02.2015 (Соловей Ю. І.) про внесення змін до Митного кодексу України та до Податкового кодексу України щодо забезпечення застосування санкцій до держави-агресора. В кодекси вносяться поняття «держава-агресор», «санкції», «військовий збір» та інші, які відбивають реалії нашого сьогодення. Пропонується ряд змін у правовому регулюванні митних і податкових змін в особливий період, які потребують ретельного вивчення і обговорення. Проект 2139 від 13.02.2015 (Сироїд О. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів боротьби з тероризмом. Проект містить передусім пропозиції щодо визнання організації терористичною і є змістовно близьким до проекту 1840 від 26.01.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання організацій терористичними, прийнятому в першому читанні 27.01.2015. Обидва проекти мають спільні недоліки, які добре охарактеризовані у висновку Головного юридичного управління від 19.02.2015 щодо першого із проектів. Участь громадян в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади Проект 2075 від 09.02.2015 (Рабінович В. З.) про внесення зміни до статті 3 Регламенту Верховної Ради України (щодо скорочення днів трансляції пленарних засідань). Пропонується доповнити Регламент такою нормою: «у період проведення пленарних засідань, як правило, щочетверга пряма трансляція пленарних засідань Верховної Ради України по телебаченню і радіо не проводиться. До порядку денного цього пленарного дня включаються виключно законопроекти з соціально-економічних питань». Пропозиція, на думку її ініціатора, має запобігти окремим політикам – народним депутатам перетворити роботу Парламенту в політичне реаліті-шоу, а засідання Верховної Ради України – у власну піар-акцію. Як видається, негативів у цій пропозиції більше ніж позитивів, оскільки під зовні пристойним приводом пропонується суттєво обмежити гласність у роботі Парламенту. Проект 2123 від 12.02.2015 (Гаврилюк М. В.) про внесення змін до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (щодо спрощення процедури відкликання депутатів). Пропонується розширити коло підстав та змінити процедуру відкликання депутата місцевої ради. До підстав відкликання пропонується, зокрема, віднести: «а) непроведення зустрічей з виборцями на своєму виборчому окрузі та зборів громадян; б) [депутат] не здійснює збір та аналіз інформації щодо потреб територіальної громади та, відповідно не здійснює інформування місцевої ради щодо існуючих потреб». Зазначене розширення підстав для відкликання не відображено в назві проекту і не умотивоване в пояснювальній записці. Ідеологічні питання Проект Постанови 2076 від 09.02.2015 (Луценко Ю. В.) про увіковічення пам’яті Небесної Сотні. Пропонується рекомендувати органам місцевого самоврядування, за результатами громадського обговорення, здійснити відповідні заходи щодо перейменування однієї з вулиць населеного пункту в честь Героїв Небесної Сотні. Розуміючи моральне значення такої рекомендації, все ж маємо зробити висновок щодо відсутності в неї будь-якої юридичної сили. Проект Постанови 2101 від 10.02.2015 (Бублик Ю. В.) про відзначення 125-річчя з дня народження Кирила Осьмака (9 травня 2015 року). Відверте лобіювання одним народним депутатом вшанування неоднозначної постаті ідейного українського націоналіста. Подібні проекти, як видається, мають опиратися насамперед на думку Міністерства культури і Національної академії наук. Проект Постанови 2140 від 13.02.2015 (Лінько Д. В.) про ініціювання розгляду питання про визнання геноциду черкеського (адигейського) народу під час російсько-кавказької війни. Позитивною рисою проекту видається те, що він орієнтує не на скороспілі політичні рішення, а на ініціювання «науково- та історично- обґрунтованого політико-правового розгляду в Україні» відповідного питання. Утім, деякі запропоновані строки видаються замалими для серйозної науково-аналітичної роботи. Загалом у порушенні подібних питань має бути певний політичний такт. Можливо, доцільніше було перш, ніж вносити проект постанови, попередньо розглянути питання у профільному комітеті. Втім, тепер це має вже бути зроблено автоматично відповідно до процедури розглядів проектів постанов Верховної Ради України.. Проект 2080 від 09.02.2015 (Артюшенко І. А.) про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо відповідальності за публічне заперечення чи виправдання військовій агресії Російської Федерації по відношенню до України у 2014–2015 роках). Пропонується ввести кримінальну відповідальність за публічне заперечення чи виправдання військової агресії Російської Федерації по відношенню до України у 2014–2015 роках, виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів, у яких заперечується та (або) виправдовується така військова агресія. Безвідносно до предмету саме цього проекту автори огляду мають підкреслити своє рішуче несприйняття будь-яких так званих історичних законів, коли ті чи інші оцінки певних історичних явищ визнаються за обов’язкові, а інша точка зору щодо них визнається правопорушенням. Відносини між владними суб’єктами Проект 2072 від 09.02.2015 (Президент України) про Рахункову палату. Пропонується новий закон замість чинного Закону України «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996 р. (із подальшими змінами). Порівняльна таблиця положень чинного закону і проекту не подається, що утруднює оцінку запропонованих змін. А зміни ці доволі радикальні. Зокрема пропонується закріпити в законі положення, що «Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням». У чинному законі Рахункова палата не контролює надходження коштів до Державного бюджету, а здійснює контроль лише за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів. Як відомо, зазначена проблема свого часу була предметом розгляду в Конституційному Суді України і в пункті 2 його рішення від 23 грудня 1997 р.(справа про Рахункову палату) було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Рахункову палату Верховної Ради України», за якими на Рахункову палату покладено: 2.1. завдання організації і здійснення контролю за своєчасним виконанням «доходної» частини Державного бюджету України (абзац другий статті 2 Закону); 2.2. функцію здійснювати контроль за «своєчасним і повним надходженням доходів до Державного бюджету України» (пункт 2 статті 6 Закону). Проте 19 вересня 2013 р. були внесені відповідні зміни в Конституцію України і нині її стаття 98 починається так: «Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата». Тому зазначена пропозиції щодо приведення норм закону у відповідність до норм Конституції України видається цілком слушною, що, звісно, не виключає необхідності ретельного опрацювання всього проекту. Проект 2092 від 10.02.2015 (Деркач А. Л.) про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні органами місцевого самоврядування. Пропонується в населених пунктах, в яких не має територіальних підрозділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, повноваження органу реєстрації делегуються виконавчим органам сільських, селищних, міських рад в частині реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання, місця перебування осіб, надання довідок з цих питань. Проект 2097 від 10.02.2015 (Дерев’янко Ю. Б.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо унормування діяльності позафракційних народних депутатів). Проектом пропонується передбачити у Регламенті надання права, рівних можливостей і гарантій позафракційним народним депутатам України щодо участі в обговоренні питань на пленарному засіданні Верховної Ради України, виступів на засіданнях Верховної Ради України тощо. У ряд статей Регламенту, які визначають суб’єктів певних повноважень, пропонується після слів «депутатськими фракціями (групами)» додати слова «позафракційними народними депутатами». Оскільки позафракційні народні депутати теж мають право об’єднуватися в депутатські групи, то внесена пропозиція прирівнює одного позафракційного депутата в процедурних питаннях до депутатської фракції (групи), що навряд чи завжди є правильним. Проект 2098 від 10.02.2015 (Соболєв Є. В.) про внесення змін до законів України «Про прокуратуру» щодо конкурсного порядку відбору кандидатів на посаду Генерального прокурора України та виключення підстав для його необґрунтованого звільнення. Дивний з огляду на вимоги законодавчої техніки проект, яким пропонується внести суттєві зміни як в закон 1991 р., що крім окремих положень, залишається ще деякий час чинним, так і в новий закон, прийнятий 14 жовтня 2014 р., який має набути чинності через 6 місяців після оприлюднення. Пропозиції ініціаторів проекту видаються доволі цікавими, але поспіх, з яким вони вносилися, навряд чи заслуговує на схвалення. Проект 2102 від 11.02.2015 (Пташник В. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості діяльності Антимонопольного комітету України. Йдеться передусім про розширення переліку інформації, яку має оприлюднювати Антимонопольний Комітет, та полегшення доступу до інформації. Не маємо принципових заперечень щодо внесених пропозицій, але вважаємо, що регулювання питань доступу до інформації має здійснюватися не щодо конкретних установ, а щодо усіх суб’єктів інформаційних відносин загалом. Проект 2114 від 12.02.2015 (Кожем’якін А. А.) про Державне бюро розслідувань. Текст проекту покликаний комплексно розглянути усі питання, пов’язані з діяльністю нового органу – Державного бюро розслідування. Великий обсяг проекту (38 сторінок) не дозволяє належним чином проаналізувати його в рамках цього експрес-огляду. Проект 2143 від 13.02.2015 (Продан О. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення комерціалізації влади Проект передбачає: 1) виключити норми, якими передбачено можливості надання додаткових, ніж передбачено законом, платних адміністративних послуг; 2) встановити стягнення виконавчого збору пропорційно до суми, стягнутої з боржника для задоволення вимог стягувача, після виконання заходів примусового стягнення; 3) скасувати державним виконавцям винагороду у вигляді відсотку від стягнутої ним суми або вартості майна. Права громадян та їх об’єднань Проект 2069 від 09.02.2015 (Третьяков О. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо права людей з інвалідністю на безплатний проїзд в приміському транспорті. Пропонується внести ряд змін і уточнень, а саме: зміною до статті 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пропонується зберегти з 01.06.2015 року право на безплатний проїзд усіма видами приміського транспорту для інвалідів І групи, інвалідів ІІ групи по зору і з ураженням опорно-рухового апарату, дітей-інвалідів та осіб, які їх супроводжують (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда або дитину-інваліда); та зміною до пункту 11 розділу ІІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» чітко визначити дату набрання чинності норм щодо вилучення права на пільговий проїзд для окремих категорій громадян відповідно до узгодженої при прийнятті Закону позиції Уряду та депутатів. Проект 2069-1 від 11.02.2015 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо пільгового проїзду інвалідів та окремих категорій соціально незахищених дітей. Альтернативний попередньому. Пропонується відновити право на безоплатний проїзд всіма видами приміського транспорту для деяких категорій осіб, а також надати право дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, учням із малозабезпечених сімей та особам, які їх супроводжують, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, на безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання. Проект 2074 від 09.02.2015 (Рабінович В. З.) про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» (щодо подвійного громадянства). Пропонується ввести подвійне громадянство. Найгірше в проекті – це виключно низький рівень юридичної техніки, який призводить до подібних конструкцій: «Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах: 1) єдиного громадянства, який передбачає, що громадянин України, який має громадянство (підданство) іншої держави, розглядається Україною лише як громадянин України, за винятком випадків, передбачених міжнародними договорами України». Не вступаючи в дискусію про доцільність чи недоцільність в Україні інституту подвійного громадянства, слід зазначити, що перехід від єдиного громадянства до подвійного громадянства має бути комплексним і передбачати повне переосмислення всього пов’язаного з інститутом громадянства правового поля, включаючи і податкові, митні тощо питання, а не шляхом внесення окремих змін в один діючий закон. Проект 2091 від 10.02.2015 (Дроздик О. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування об’єктів нерухомості). Проектом передбачено внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування нерухомості, що є у власності осіб, які відповідно до закону мають статус багатодітних сімей; учасників бойових дій; громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, дитячих таборів відпочинку тощо. Проект 2111 від 12.02.2015 (Петьовка В. В.) про внесення змін до Закону України «Про інформацію» (щодо поширення масової інформації в мережі «Інтернет»). Згідно з пояснювальною запискою, проект створений з метою забезпечення захищеності життєво важливих інтересів суспільства, держави та особи від заподіяння їм шкоди через неповноту, невчасність і недостовірність інформації, через негативні наслідки функціонування інформаційних технологій або внаслідок поширення інформації, забороненої чи обмеженої для поширення законами України. Завданнями законопроекту є унормування процесу поширення масової інформації в мережі Інтернет. Утім, проект є по суті запозиченням одного з найбільш дикторських положень російського законодавства, яким вводиться жорстка цензура в мережі Інтернет. Для демократичної держави проект є неприпустимим. Проект 2116 від 12.02.2015 (Шурма І. М.) про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (щодо максимального місячного розміру заробітної плати). Передбачається уточнити, що обмеження максимального розміру заробітної плати має поширюватися лише на випадки, коли виплата здійснюється за рахунок загального фонду бюджетних установ. На думку ініціаторів проекту, таке уточнення внесе юридичну ясність та, зокрема, вирішить проблему для вищих навчальних закладів у використанні коштів спеціального фонду на виплату заробітної плати. Черговий, ледь не десятий за останні тижні проект, спрямований на зміну редакції зазначених Прикінцевих положень щодо максимального місячного розміру заробітної плати. Проект 2122 від 12.02.2015 (Юринець О. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки неприбуткових організацій). Докладно регулюються питання запропонованого ініціаторами проекту трансферу податку – перерахування фізичними особами, які не є суб’єктами господарювання, на користь неприбуткової установи або організації частини податку з доходів фізичних осіб, що сплачена платником податку за звітний рік, Ідея заслуговує на увагу, але навряд чи буде сприйнята в сучасних умовах. Проект 2133 від 13.02.2015 (Гаврилюк М. В.) про внесення змін до Митного кодексу України (щодо помилок у митній декларації та вдосконалення електронного декларування). У проекті передбачається що у разі допущення в митній декларації та поданих документах помилок, та/або надання декларантом помилкових відомостей щодо задекларованих товарів, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не викликають застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України. А також передбачається, що у разі електронного декларування орган доходів і зборів повинен забезпечити функціонування інформаційної, телекомунікаційної та інформаційно-телекомунікаційної системи, що має автоматично здійснити прийом та забезпечити черговість при оформленні електронної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює. Запропонована «лібералізація» видається, на перший погляд, цілком розумною, однак бажано було б мати статистичну інформацію про застосування тих положень Митного кодексу, які пропонується змінити. Проект 2137 від 13.02.2015 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо відновлення соціального захисту осіб. Згідно з пояснювальною запискою, проектом пропонується відновити дію пункту 2 частини першої статті 21, пунктів 2 і 13 частини першої статті 22, статтю 23, частини першої статті 24, пунктів 1,3, 5, 8, 10 та 12 частини першої статті 30, статті 31, 37, 39, частини першої та другої статті 52, статті 54 та 60 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які були скасовані чи змінені Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28 грудня 2014 року. Однак далеко не завжди пропонується відновити саме ту редакцію, яка існувала до вступу в силу Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28 грудня 2014 року. Так, статтю 54 пропонується викласти в редакції, яка діяла до 1 січня 2008 року. Кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство, судівництво Проект 1856-1 від 10.02.2015 (Мельничук І. І.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за доведення до банкрутства). Альтернативний проекту 1856 від 27.01.2015 (Головко М. Й.) (див. Бюлетень № 7). Пропонується статтю «Доведення до банкрутства» доповнити частиною другою, щодо особливого порядку відповідальності керівника або іншої посадової особи, що має право вчиняти розпорядчі дії державного підприємства або підприємства, в якому частка державної власності складає більше половини голосів (акцій). Проект 2085 від 10.02.2015 (Президент України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних із банком осіб. Проект передбачає посилення відповідальності пов’язаних із банком осіб, насамперед керівників банків, кінцевих бенефіціарних власників банку, інших власників істотної участі у банку, під час прийняття ними рішень, що впливають на фінансовий стан банку, підвищення ефективності банківського нагляду, забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку. Проект 2086 від 10.02.2015 (Каплін С. М.) про внесення змін до статті 182 Кримінального процесуального кодексу України (щодо підтвердження легальності походження коштів, внесених у якості застави). Пропонується доповнити КПК нормою щодо того, що при внесенні застави слід подавати документи, які підтверджують легальність походження відповідних грошових засобів. Проект 2106 від 11.02.2015 (Фірсов Є. П.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за самовільне розміщення тимчасових споруд. Пропонується доповнити кодекс статтею 152-2 «Самовільне розміщення тимчасових споруд» у якій передбачити накладання штрафів за «самовільне, тобто таке, що порушує встановлений законодавством порядок розміщення на території населених пунктів, а також за їх межами, тимчасових споруд». Розміри штрафів підвищуються у разі повторних або систематичних порушень. В цьому проекті випало важливе уточнення, яке є в чинному законодавстві, що йдеться про тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності. Принаймні в пояснювальній записці є посилання на нормативні акти, які регулюють порядок установлення лише таких тимчасових споруд. Що ж до порядку встановлення тимчасових споруд (трибун, палаток, концертних майданчиків) учасниками масових суспільно-політичних акцій, то він, як видається, не урегульований законодавством, і за його порушення не можна притягати до юридичної відповідальності. Проект 2107 від 11.02.2015 (Пацкан В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розширення підстав для перегляду судових рішень у кримінальному провадженні Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та/або Верховним Судом України. Суть проекту полягає в наданні певних процесуальних повноважень щодо перегляду судових рішень у кримінальних справах Уповноваженому Верховної Ради України з права людини. На перший погляд пропозиції видаються цілком слушними, але слід ретельно перевірити їх відповідність Конституції України (конституційність), зокрема чи охоплює поняття «парламентський контроль» участь в кримінальному судочинстві. Проект 1886-1 від 12.02.2015 (Артеменко А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за публічні заклики до ухилення від призову за мобілізацією у період проведення антитерористичної операції. Альтернативний проекту 1886 від 29.01.2015 (Геращенко А. Ю.) про внесення зміни до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за публічні заклики до ухилення від призову за мобілізацією) (див. Бюлетень № 7). Найважливіша зміна в цьому альтернативному проекті жодним чином не відображена в його назві, оскільки в проекті змінюється поняття особливого періоду через віднесення до нього додатково «періоду проведення антитерористичної операції, визначеної Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Такі пропозиції виходять далеко за предмет регулювання основного і альтернативного проектів. Передбачається запровадити адміністративну відповідальність за «публічні заклики до ухилення від призову за мобілізацією, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання матеріалів із закликами до вчинення таких дій». Водночас передбачається кримінальна відповідальність за «публічні заклики до ухилення від призову за мобілізацією, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання матеріалів із закликами до вчинення таких дій, вчинені у період проведення антитерористичної операції, визначеної Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.». Тобто, публічні заклики до ухилення від призову у разі війни каратимуться менш жорстко, ніж під час АТО. Логіка таких пропозицій є відверто незрозумілою. Проект 2125 від 12.02.2015 (Гаврилюк М. В.) про внесення змін до статті 201 Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за незаконне ввезення, придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації). Пропонується доповнити статтю 201, а фактично і статтю 359 КК України, нормою такого змісту: «Примітка: 1. Спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації у статтях 201, 359 цього Кодексу є технічні засоби, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, обладнання та інші вироби, виготовлені для виконання завдань з негласного отримання інформації під час здійснення оперативно-розшукової діяльності і заборонені у вільному обігу, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. 2. Багатофункціональні вироби (пристрої) побутового призначення, що передбачають можливість негласного отримання інформації, знаходяться у вільному обігу і не входять до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України, не підпадають під дію статей 201, 359 цього Кодексу.» За загальним правилом примітки до статей кодексу є небажаним явищем, а аргументація щодо необхідності імплементації відповідних положень у текст кодексу саме у вигляді приміток у пояснювальній записці відсутня. Культура та освіта Проект 2094 від 10.02.2015 (Марченко О. О.) про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України (щодо пільг закладам культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту). У проекті пропонується звільнити від справляння плати за землю дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Проект 2121 від 12.02.2015 (Крулько І. І.) про внесення змін до деяких законів України (щодо визнання неформальної освіти). Пропонується визнання неформальної та інформальної освіти (самоорганізованої освіти, самоосвіти) як різновидів освіти в Україні. Серед інших пропозицій: визнання державою неформальної освіти, здобутої волонтерами у організаціях та установах, які залучають до своєї діяльності волонтерів; закріплення права волонтерів на врахування факту здобуття ними названої освіти при влаштуванні на державну службу. Пропозиції цікаві, але конструкція «права на врахування факту» потребує певної конкретизації. Проект 2142 від 13.02.2015 (Гудзенко В. І.) про внесення зміни до Закону України «Про освіту» (щодо підвищення рівня престижності педагогічної праці). Пропонується додати до ст. 57 «Гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників навчальних закладів» норму про те, що держава забезпечує «встановлення педагогічним, науково-педагогічними працівникам та іншим категоріям працівників навчальних закладів надбавок за престижність праці у фіксованому розмірі – 20 та 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати)». Проект зовні виглядає таким, що спрямований на соціальний захист працівників освіти. Проте в сучасних реаліях відсутність маневру щодо встановлення розмірів надбавок буде призводити до того, що для забезпечення фіксованого рівня надбавок в умовах недостатнього бюджетного фінансування доведеться скорочувати чисельність педагогічних працівників або переводити їх на роботу з неповним робочим днем.