MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 16 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 30.03.2015 – 03.04.2015

22.04.2015   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 92 законопроекти та проекти постанов. З них 28 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням парламентських комісій, призначенням на посади тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про ратифікацію міжнародних угод, запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 92 законопроекти та проекти постанов. З них 28 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням парламентських комісій, призначенням на посади тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про ратифікацію міжнародних угод, запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 2488 від 30.03.2015 (Долженков О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення порядку в’їзду на неконтрольовану територію та виїзду з неї громадян України та іноземців (осіб без громадянства).

Пропонується встановити, що громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в’їзд у район проведення антитерористичної операції і на виїзд з нього. В’їзд на неконтрольовану територію та виїзд з неї має здійснюватися через блокпости або контрольні пункти за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Тобто пропонується скасувати існуючий пропускний режим для громадян України, залишаючи його для іноземців та осіб без громадянства.

Оскільки згаданий режим було запроваджено як тимчасовий з посиланням на реальні обставини, то доцільність прийняття проекту зумовлюється відповіддю на питання, чи вже відпали згадані обставини.

Проект 2496 від 31.03.2015 (Парубій А. В.) про Товариство сприяння обороні України.

Згідно з преамбулою цього проекту, він регулює відносини, пов’язані з діяльністю Товариства сприяння обороні України, визначає його правовий статус та правові засади діяльності. Ст. 1 проекту визначає, що Товариство сприяння обороні України є всеукраїнською добровільною, оборонно-патріотичною і спортивно-технічною громадською організацією, яка, відповідно до цього та інших законів України, бере участь та сприяє державі у реалізації завдань щодо зміцнення обороноздатності України.

Як видається, йдеться про створення потужної одержавленої громадської організації на зразок колишнього Добровільного товариства сприяння армії і флоту СРСР, членами якого (платниками внесків) було мало не все населення країни. Важко сказати, наскільки таке намагання узгоджується з сучасними уявленнями про громадянське суспільство. Що ж стосується юридичного змісту проекту, то потребують насамперед глибокого вивчення норми, які передбачають звільнення товариства від податків, надання йому права володіти майном військово-технічного характеру тощо.

Проект 2531 від 03.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 143 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України».

Пропонується встановити, що у мирний час порядок зберігання і користування особистими фотоапаратами, магнітофонами, радіоприймачами, засобами мобільного зв’язку, комп’ютерною та іншою побутовою радіоелектронною технікою для військовослужбовців, що виконують обов’язки військової служби, встановлюється командиром військової частини. Водночас у проекті передбачається заборонити використання засобів мобільного зв’язку у районах проведення антитерористичної операції, а також в умовах надзвичайного стану чи під час дії особливого періоду на територіях, де ведуться бойові дії, військовослужбовцям, що виконують обов’язки військової служби. Проте командир військової частини може надати дозвіл на використання засобів мобільного зв’язку і за таких умов.

Така законодавча конструкція видається доволі некоректною, оскільки не можна, щоб законодавча заборона знімалася простим рішенням командира частини. Варто звернути увагу і на висновок ГНЕУ, в якому підкреслюється, що відповідні командири (начальники) наділені правом і без відповідної прямої вказівки закону у разі реальної потреби заборонити використання засобів мобільного зв’язку. Водночас у бойовій обстановці може виникнути ситуація, коли будь-який інший засіб зв’язку, крім мобільного телефону, відсутній, і так само відсутня можливість одержати дозвіл командира військової частини на його використання. Слід погодитися і з тим, що питання використання засобів мобільного зв’язку на територіях, де ведуться бойові дії, мають регулюватися бойовими статутами, а не статутом внутрішньої служби.

Проект 2541 від 03.04.2015 (Президент України) про правовий режим воєнного стану.

Пропонується на заміну чинного Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 6 квітня 2000 р. № 1647. Як визначається в пояснювальній записці, метою розроблення проекту є актуалізація законодавчого регулювання правового режиму воєнного стану з урахуванням особливостей сучасних збройних конфліктів і досвіду проведення антитерористичної операції на сході держави.

Головною новелою проекту є закріплення можливості створення рішенням Президента України на територіях, де введено воєнний стан, тимчасових державних органів – воєнних адміністрацій. Проте Конституція України не передбачає ні можливості існування подібних органів, ні відповідних повноважень Президента України. В проекті не відображено важливі для режиму воєнного стану питання порядку примусового відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, та вилучення майна державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави.

Не зважаючи на принципові заперечення ГНЕУ, проект було прийнято в першому читанні 09.04.2015.

Проект 2547 від 03.04.2015 (Южаніна Н. П.) про внесення змін до статті 4 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» (щодо удосконалення окремих процедур закупівель).

Пропонується визначити, що без застосування процедур закупівель, передбачених Законами України «Про здійснення державних закупівель» та «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», замовник здійснює закупівлі виключно за рахунок власних коштів товарів, робіт і послуг для здійснення ним діяльності у сферах, не визначених ст. 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», у разі якщо таким замовником є підприємство оборонно-промислового комплексу, в тому числі державне (казенне) підприємство, що включене до складу Державного концерну «Укроборонпром». Перелік таких підприємств визначає Кабінет Міністрів України.

Проект 2548 від 03.04.2015 (Мельничук І. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження грошового та інших видів забезпечення за особами, які забезпечують безпеку під час проведення антитерористичної операції (АТО) та були захопленими в полон або заручниками, або визнаними в установленому законом порядку безвісно відсутніми.

Проектом пропонується доповнити положення ряду законів нормами, відповідно до яких за працівниками та військовослужбовцями вказаних вище органів зберігається грошове та інші види забезпечення у разі, якщо вони були захоплені в полон або заручниками або визнаними в установленому законом порядку безвісно відсутніми.

Проект 2509 від 01.04.2015 (Левус А. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо участі іноземних осіб в суб’єктах природних монополій.

Пропонується ввести обмеження щодо участі іноземних осіб у статутному капіталі суб’єктів природних монополій. Ці обмеження насамперед стосуються резидентів держави, визнаної згідно із законодавством України державою-окупантом, або визнаної згідно з нормами міжнародного права державою-агресором.

 

Участь громадян в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади

 

Проект 2535 від 03.04.2015 (Німченко В. І.) про всеукраїнський та місцеві референдуми за народною ініціативою.

За своїм змістом більшість норм цього проекту стосується загальних питань проведення всеукраїнських і місцевих референдумів, тому залишається незрозумілим, навіщо потрібний окремий закон про референдуми за народною ініціативою. Відповідні законодавчі пропозиції доцільніше було сформулювати як зміни до чинного Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми».

Проект доволі великий за обсягом – 144 сторінки, а тому вибірково зупинимося лише на деяких його особливостях.

Цікавою, але доволі дискусійною є пропозиція про запровадження так званих контрольно-відкличних референдумів за народною ініціативою. Через такий референдум, як пропонують ініціатори проекту, «Український народ на всеукраїнському референдумі або територіальна громада (територіальні громади) на місцевому референдумі можуть в порядку, визначеному цим законом, відкликати конституційний склад Верховної Ради України, загальний склад Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради, сільського, селищного, міського голову; прийняти резолюцію про недовіру Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головам місцевих державних адміністрацій». Така пропозиція для її реалізації щонайменше потребує відповідних змін до Конституції України. Звернемо також увагу на те, що в тексті проекту фігурує таке поняття, як «висновок експертної групи Національної академії правових наук України» і докладно, включно з вимогами до персонального складу щодо кількості докторів наук і професорів, розписується як ця Академія створює відповідну експертні групу. Підкреслимо, що НАПрН України є самоврядною науковою установою і подібна діяльність не належить до її статутних завдань.

 

Ідеологічні питання

 

Проект 2497 від 31.03.2015 (Ляшко О. В.) про націоналізацію майна в Україні держави-агресора та її резидентів.

Передбачається примусове вилучення об’єктів права власності держави-агресора та об’єктів права приватної власності її резидентів з мотивів суспільної необхідності на користь держави. Під резидентами розуміються юридичні особи (зокрема філії, представництва тощо) та фізичні особи, що мають статус суб’єкта підприємницької діяльності, які створені відповідно до законодавства держави-агресора і здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на її території, громадяни держави-агресора, які володіють корпоративними правами в Україні, крім дипломатичних та консульських офіційних представництв, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філій та представництв підприємств і організацій держави-агресора, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Проект значною мірою дублює норми (створює конкуренцію нормам) Закону України «Про санкції» від 14 серпня 2014 року, дістав негативний висновок ГНЕУ і був відхилений Верховною Радою України 09.04.2015.

Проект 2505 від 01.04.2015 (Суслова І. М.) про внесення змін до законів України «Про очищення влади», «Про вищу освіту» щодо визнання голосування за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року критерієм здійснення очищення влади (люстрації) та недопущення обрання на посади керівників вищих навчальних закладів осіб, що голосували за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року.

Визначається що протягом десяти років посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не може обіймати особа, який голосував за закони України від 16 січня 2014 р. №№721–729. А також пропонується обмежити право вищеназваних осіб займати посади керівників вищих навчальних закладів чи бути претендентами на такі посади.

Проект суперечить одному з найважливіших принципів очищення влади (люстрації) – непоширення її на народних депутатів України, ігнорує депутатський індемнітет, закріплений в Конституції і законах України, а також той факт, що процедура очищення влади не поширюється на сферу науки і освіти.

Очевидно також, що проект не має загального значення і своїм вістрям спрямований проти якогось конкретного претендента на ректорську посаду.

Проект Постанови 2518 від 02.04.2015 (Крулько І. І.) про відновлення історичної справедливості щодо Української Повстанської Армії та збройного підпілля Організації Українських Націоналістів.

Пропонується: 1. Визнати УПА та збройне підпілля ОУН, інші військові формації українських національно-визвольних змагань, які боролись за незалежність України у 1939–1956 роках, зокрема «Карпатська Січ», Українська Народна Самооборона, воюючою стороною в Другій світовій війні, а їх ветеранів – учасниками Другої світової війни та борцями за свободу і незалежність Української держави; 2. Визнати діяльність УПА, збройного підпілля ОУН та інших військових формацій українських національно-визвольних змагань 1939-1956 років такою, що відповідає вимогам Протоколу I Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року (стаття 43); 3. Відповідно до статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Кабінету Міністрів України невідкладно визначити перелік підрозділів та ветеранів, що входили до складу УПА, збройного підпілля ОУН та інших військових формацій українських національно-визвольних змагань 1939–1956 років та поширити на них дію пільг передбачених даним Законом.

З суто юридичного боку, якщо перелік «військових формацій українських національно-визвольних змагань» має визначити Кабінет Міністрів України, то вказівка на деякі такі формації у змісті першої пропозиції видається зайвою. Так само український парламент не уповноважений тлумачити норми Женевської конвенції і не може приймати рішення про відповідність або невідповідність «Протоколу I Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року (стаття 43)». Окрім того, звертає на себе невідповідність між запропонованими хронологічними рамками (1939–1956 рр.) і загальновизнаною датою закінчення Другої світової війни (1945 р.)

Проект 2521 від 02.04.2015 (Фельдман О. Б.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за пропаганду ідей нацизму).

Пропонується доповнити КУпАП статтею 173-3 «Публічний показ, розповсюдження, виготовлення, збут, або придбання з метою збуту атрибутики, символіки, друкованих чи аудіовізуальних матеріалів про нацизм».

Пропонована норма вступає в конфлікт зі статтею 436-1 «Публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму, пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників» Кримінального кодексу України. Хоча цю статтю кодексу затвердили лише близько року тому, ініціатори проекту в супровідних матеріалах її не згадують. Однак невідповідність термінології видна відразу. До того ж ніяк не коментується, чим же «виготовлення творів, що схвалюють нацизм» (формула проекту), відрізняється від «виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників». Тому очевидною є загроза конкуренції норм між кримінальним та адміністративним законодавством.

Назва проекту, в якій йдеться про пропаганду ідей нацизму загалом, дещо ширша за його реальний зміст, оскільки передбачається введення відповідальності за «публічний показ, або розповсюдження (роздавання, майновий найм, побутовий чи комерційний прокат, обмін тощо) атрибутики, символіки, друкованих чи аудіовізуальних матеріалів про нацизм без його засудження» та за «виготовлення, тиражування, збут, або придбання з метою збуту атрибутики, символіки, друкованих чи аудіовізуальних матеріалів про нацизм, що містять його схвалення».

Важко погодитися з тим, як у проекті пропонується визначити поняття нацизму: «Під нацизмом слід розуміти сукупність уявлень, ідей, припущень, теорій, спрямованих на обґрунтування (пояснення) виключності, переваг або неповноцінності, дискримінації певних людей за ознаками статі, мови, кольору шкіри, релігійних уподобань, соціально-економічних можливостей, расової або етнічної приналежності». В теоретичному плані не зрозуміло, чим нацизм відрізняється від расизму або ксенофобії. Суто ж практично з такого визначення не можна зробити жодного однозначного висновку. Слід говорити про всю сукупність передбачених дій, чи нацизмом можуть бути визнані окремі з них? Наприклад, чи є караними уявлення про виключність певних релігійних уподобань? Адже кожна моністична релігія говорить виключно про своє єдине правильне вчення. І таких прикладів можна навести чимало. Відсутність правової визначеності в акті, який встановлює юридичну відповідальність, видається неприпустимою. Чи означає це, до речі, заборону наукового вивчення на основі першоджерел ідей нацизму, критичний розгляд їх у вищих навчальних закладах тощо?

Загалом сама пропозиція карати про уявлення, припущення, теорії та ідеї є вкрай спірною і такою, що притаманна тоталітарним, а не демократичним суспільствам.

Проект 2522 від 02.04.2015 (Королевська Н. Ю.) про мораторій на закриття шахт, які не виробили свої ресурси.

Назва проекту не відповідає його суті, адже вводиться не заборона на закриття шахт, а висувається вимога, що до 1 січня 2020 року таке закриття можливе лише за рішенням власника, погодженим із всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості та комітетами Верховної Ради України, до предметів відання яких належать питання розвитку паливно-енергетичного комплексу і вугільної промисловості та державної політики у сфері соціального захисту громадян.

Цілковито незрозуміло, яке відношення до питання закриття конкретних шахт має парламент. Така вимога виглядає відверто надуманою, та не виключно, що має корупційну складову.

Проект Постанови 2530 від 03.04.2015 (Барвіненко В. Д.) про визнання геноциду вірменського народу.

Пропонується визначити що Верховна Рада України, керуючись положеннями Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього; вшановуючи пам’ять численних жертв організованого та масового знищення вірмен на території Османської імперії в 1915–1922 роках; співчуваючи вірменському народові; осуджуючи політичний режим, що санкціонував масові вбивства за расовою та релігійною ознаками, постановляє: 1) визнати масові знищення вірмен у 1915–1922 роках в Османській імперії геноцидом вірменського народу; 2) днем пам’яті жертв геноциду вірменського народу встановити 24 квітня.

Питання є більш політичним, ніж юридичним. З історичного і юридичного боку немає заперечень проти прийняття такої постанови, але питання ускладнюється реальним ризиком суттєво погіршення дипломатичних та інших стосунків з Туреччиною

Проект 2538 від 03.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про правовий статус та вшанування пам’яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті.

Проект починається з розлогої преамбули, в якій міститься посилання на низку норм міжнародного права і викладається бачення розробниками законопроектів окремих моментів історії України ХХ століття.

В основній частині проекту «визначається правовий статус учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті, запроваджуються основні принципи державної політики щодо відновлення, збереження та вшанування національної пам’яті про боротьбу за незалежність України у ХХ столітті та її учасників, забезпечується сприяння відновленню історичної справедливості у суспільстві щодо учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті та формування шанобливого ставлення до них».

Як видається, є всі підстави погодитися з аргументованим висновком ГНЕУ:

«Законопроект не відповідає вимогам, які ставляться до закону. Так, згідно із загальною теорією права законом є нормативно-правовий акт, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов’язкових правил поведінки (норм права) їх учасників, які мають найвищу юридичну силу.

Запропонований законопроект складається переважно з декларативних та публіцистичних положень, не наповнених конкретним нормативним змістом, які не встановлюють конкретних прав і обов’язків учасників відповідних суспільних відносин, що не узгоджується з природою закону як нормативно-правового акта.

За таких умов є підстави вважати, що положення Закону не відповідають конституційному принципу верховенства права (у частині забезпечення правової визначеності, ясності і недвозначності норм як складових цього принципу).

Одночасно слід звернути увагу на те, що у законопроекті не визначений механізм реалізації органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами його положень та не встановлено відповідальності за їх невиконання».

Проект було розглянуто на засіданні Верховної Ради України 09.04.2015. За наслідками розгляду було прийнято «за основу і в цілому» альтернативний проект 2538-1 від 07.04.2015 (Шухевич Ю. Р.), який відповідно до дати його внесення буде нами прокоментовано в Бюлетені №17.

Проект 2539 від 03.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Проект був покликаний замінити Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» від 20 квітні 2004 р. Відповідно в проекті не згадується поняття «Велика Вітчизняна війна», пропонується визнати 8 травня – Днем пам’яті та примирення, а 9 травня – Днем перемоги над фашизмом у Другій світовій війні (Днем перемоги). Пропонується закріпити форми увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, зокрема створити Єдиний національний реєстр пам’яток Другої світової війни, сприяти об’єктивному та всебічному дослідженню і не допускати фальсифікації історії Другої світової війни, упорядковувати, зберігати та споруджувати відповідні пам’ятники і пам’ятні знаків тощо.

Нагальної практичної потреби у прийняття такого акта не було, питання про визнання 8 травня – Днем пам’яті та примирення вже вирішено відповідним актом Президента України, тому проект мав виключно ідеологічне значення як один з кроків на шляху до відмови від «радянського минулого».

Попри суттєві фахові зауваження ГНЕУ, проект було прийнято за спрощеною процедурою як закон 09.04.2015.

Проект 2540 від 03.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років.

Зміст проекту виходить далеко за межі предмету, окресленого в його назві. Там дійсно пропонуються (на рівні гасел, а не механізмів) радикальні кроки щодо зняття усіляких обмежень доступу до архівних документів спецслужб, правоохоронних (каральних), судових та деяких інших органів радянської доби. Водночас головною ідеєю проекту є закріплення монополії на зберігання і дослідження цих документів фактичного розробника проекту – Українського інституту національної пам’яті, до якого з усієї України мають бути звезені відповідні архівні фонди.

З юридичного боку проект повністю розбалансовує чинне архівне законодавство, термінологічно і змістовно суперечить Закону України «Про національний архівний фонд і архівні установи», а загалом може бути прикладом, як не треба писати проекти нормативних актів. На практиці ж за відсутності належних механізмів не відбудеться ніякого «відкриття архівів». До того ж архівісти будуть кілька років пакувати архівні фонди до перевезення, згодом їх теж не один рік будуть розпаковувати і розміщати на новому місці. Очевидно, що ініціатори законопроекту і близько не уявляють масштаби цієї роботи.

Проект викликав масове обурення архівістів і фахових дослідників відповідних документів, свої офіційні заперечення висловили Державна архівна служба України і Спілка архівістів України. Розгорнутий негативний висновок про юридичні недоліки проекту дало ГНЕУ.

Проте незважаючи ні на що, практично без обговорення (вся процедура з кількома голосуваннями зайняла 7 хвилин) проект був прийнятий як закон 09.04.2015.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 2489 від 30.03.2015 (Кабінет Міністрів України) про службу в органах місцевого самоврядування і Проект 2490 від 30.03.2015 (Кабінет Міністрів України) про державну службу.

Два пов’язаних законопроекти, які покликані закріпити реформу державної служби і служби в органах місцевого самоврядування. Проекти доволі великі за обсягом і не можуть бути докладно розглянуті в рамках цього короткого огляду.

Звертає на себе увагу передусім відсутність спеціального пенсійного забезпечення для державних службовців і службовців органів місцевого самоврядування. Пільг для представників цих категорій, як видається, стало помітно менше. До стажу державної служби не зараховується стаж перебування на посадах наукових співробітників, що ймовірно помітно зменшить перехід науковців на державну службу. Загалом принциповим питанням є, наскільки ці проекти у разі їх прийняття будуть мотивувати громадян до вступу на державну службу або на службу в органах місцевого самоврядування. Зауважимо також, що проекти орієнтують службовців на прагнення до заняття керівних посад в апараті, а фахівці, які не мають амбіцій обійняти керівні посади, до певної міри обмежені в своєму кар’єрному зростанні.

Бажано, щоб ці проекти пройшли повну процедуру обговорення і прийняття в кількох читаннях, хоча б для усунення численних редакційних негараздів.

Проект 2492 від 31.03.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

Проект підготовлено з метою включення новоутвореного державного правоохоронного органу – Національного антикорупційного бюро України до кола суб’єктів відповідних правовідносин у сфері публічного права.

Проект до певної міри має технічний характер і не викликає принципових заперечень.

Проект 2494 від 31.03.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до законів України «Про Національне антикорупційне бюро України» і «Про запобігання корупції».

З обох законів пропонується виключити норму про виплату, у разі загибелі (смерті) члена Національного агентства з питань запобігання корупції, особи начальницького складу або працівника Національного антикорупційного бюро під час виконання службових обов’язків, одноразової грошової допомоги членам сім’ї (батькам, утриманцям) загиблого (померлого).

Зміни запропоновано в зв’язку з тим, що члени та працівники апарату Національного агентства з питань запобігання корупції, особи начальницького складу та працівники Національного антикорупційного бюро підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 р. На жаль, пояснювальна записка не містить вказівки, який з двох наявних зараз видів соціальної підтримки є вагомішим.

Проект 2506 від 01.04.2015 (Дерев’янко Ю. Б.) про внесення зміни до пункту 3 Розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» щодо осіб, які займають посади голів сільської, селищної рад та міських голів.

Пропонується визначити, що обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені названим законом, не застосовуються до пенсій та щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до законів України особам, які займають посади голів сільської, селищної рад та міських голів. Такі зміни пропонується внести з огляду на те, що особи, які займають посади голів сільської, селищної рад та міських голів через низьку заробітну плату (а подекуди – й через її невиплату у зв’язку з неприйняттям місцевого бюджету) змушені з 1 квітня цього року звільнитись з посад, оскільки будуть позбавлені частково і пенсій.

Існує чимало пропозицій щодо різних виключень із Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». Але доцільність такого виключення щодо міських, селищних і сільських голів викликає сумніви. Можливо, варто запропонувати підвищити грошове утримання цих осіб, а не створювати умови, коли такі посади стають жаданими для пенсіонерів з суто меркантильних причин.

Проект 2404-1 від 02.04.2015 (Сотник О. С.) про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо приведення у відповідність з європейськими стандартами, забезпечення перехідного періоду реформування органів прокуратури і усунення неузгодженостей).

Альтернативний проекту 2404 від 18.03.2015 (Грановський О. М.) (Див. Бюлетень № 14). Зміни вносяться до нового закону від 14.10.2014 № 1697. Зазначимо, що він вступає в силу лише з 14.04.2015, проте в нього вже двічі внесені зміни та ще зареєстровано ряд проектів про внесення нових змін.

Пропонуються численні і різнопланові зміни, від незначних граматичних виправлень до низки норм щодо кандидатів на пост Генерального Прокурора. Але головна увага приділена перерозподілу повноважень та змінам у структурі органів прокуратури.

Проект 2525 від 02.04.2015 (Шурма І. М.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо чіткого визначення кола осіб, які підпадають під термін «посадові особи»).

Пропонується так уточнити визначення посадових осіб: посадові особи юридичних осіб публічного права – працівники юридичної особи публічного права, які уповноважені діяти від її імені (керівники юридичної особи, відокремленого чи структурного підрозділу, їх заступники)» і які не зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Проект 2529 від 03.04.2015 (Третьяков О. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення районних у місті Києві рад.

У проекті передбачається не можливість, як у чинному законодавстві, а обов’язковість створення районних у місті Києві рад. Вносяться зміни до порядку діяльності та звітності районних державних адміністрацій, визначається кількість депутатів районних рад в м. Києві тощо. Втім, проект розрахований на певну перспективу, оскільки зазначається, що перші вибори до районних у місті Києві рад проводяться одночасно з черговими виборами депутатів Київської міської ради та Київського міського голови.

Проект 2550 від 03.04.2015 (Яніцький В. П.) про внесення зміни до Закону України «Про прокуратуру» (щодо терміну набрання чинності).

Пропонується відкласти введення в дію нового Закону України «Про прокуратуру» до 1 січня 2016 року, у зв’язку з занадто повільним процесом реформування правоохоронних органів, зокрема, як зазначено в пояснювальній записці, створення Національного бюро розслідувань України ще триває, а Державне бюро розслідувань навіть не започатковано.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 2491 від 30.03.2015 (Бандуров В. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення від податку на нерухоме майно соціально незахищених верств населення).

Пропонується перелік неоподатковуваних об’єктів оподаткування доповнити об’єктами житлової та нежитлової нерухомості, які є неприбутковими і перебувають у власності наступних осіб: а) непрацездатних громадян, визначених ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розмір місячного доходу яких на кожну особу не перевищує суми, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму; б) дітей війни, визначених ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Запропонована пільга має вибірковий характер і такий вибір, як видається, належним чином не обґрунтовано.

Проект 2523 від 02.04.2015 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення існуючих раніше прав і свобод.

Удосконалений та розширений варіант попереднього проекту від тих же депутатів № 2069-2 від 25.02.2015 про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення прав інвалідів та деяких категорій дітей на пільговий проїзд. Як зазначено в пояснювальній записці, основною метою прийняття законопроекту є відновлення рівня соціального захисту окремих категорій громадян, який був встановлений законами України до внесення змін Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28 грудня 2014 р. Всього пропонується внести зміни до 14 законів.

Черговий з великої низки проектів щодо скасування окремих положень згаданого закону від 28 грудня 2014 р.

Проект 2524 від 02.04.2015 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів осіб із числа ветеранів війни.

Пропонується не поширювати на пенсії, отримувані учасниками бойових дій та інвалідами Великої Вітчизняної війни, податки на дохід та військовий збір.

Соціальний проект, який не може викликати заперечень через гуманістичні міркування, але потребує відповідних фінансових розрахунків.

Проект 2533 від 03.04.2015 (Березкін С. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати.

Пропонується ввести фінансову відповідальність роботодавця перед працівником за несвоєчасно виплачену заробітну плату у «розмірі подвійної облікової ставки Національного банку у розрахунку на рік за кожний день затримки, починаючи з наступного дня після закінчення встановлених строків виплати заробітної плати, включаючи день її фактичної виплати». Також посилюється кримінальна відповідальність за невиплату заробітної плати. Крім того, уточнюються норми щодо такої виплати в ситуації банкрутства підприємства.

Проект видається суто популістським, оскільки своєчасність виплати заробітної плати вже гарантується рядом законодавчих актів і реальної потреби у посиленні юридичної відповідальності немає.

 

Кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 2487 від 30.03.2015 (Романюк Р. С.) про внесення змін до статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення механізму визначення рівня навантаження на суддів відповідного суду.

Пропонується виключити частину 8 ст. 15, якою передбачений граничний обсяг навантаження щодо розгляду справ, на який зборами суддів воно може бути зменшено для тих суддів, які обіймають адміністративні посади. Крім того, проектом пропонується викласти останню частину ст. 15 у чіткішій редакції, якою передбачити, що особливості розподілу судових справ у випадках, визначених цією статтею, та порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначаються Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Адже в чинній редакції ці положення викладені так, що у разі буквального текстуального тлумачення їхнього змісту (ч. 10–11 ст. 15) складається враження, що Положенням про автоматизовану систему документообігу визначаються лише особливості розподілу судових справ у разі, коли АСД не застосовується з підстав, визначених у частині десятій ст. 15.

Проект 2499 від 31.03.2015 (Шевченко О. Л.) про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноважень Верховного Суду приймати окремі ухвали.

Пропонується додати нову статтю 244-3 «Окрема ухвала Верховного Суду України» такого змісту: «1. Верховний Суд України, виявивши під час перегляду справи допущення грубого порушення закону під час здійснення судочинства суддями судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій або при виконанні своїх управлінських функцій суб’єктами владних повноважень, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідно до Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи до вищестоящого суб’єкта владних повноважень для розгляду питання відповідальності винної особи, вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли зазначеному порушенню закону».

Пропозиція заслуговує на увагу, але її вираження потребує суттєвого редакційного опрацювання.

Проект 2500 від 31.03.2015 (Луценко Ю. В.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо негласних слідчих (розшукових) [дій – вставка авторів огляду] стосовно працівників суду та правоохоронних органів).

Пропонується доповнити кодекс нормою такого змісту: «Розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів та/або у приміщеннях судових та правоохоронних органів, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, може здійснюватися слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування». Пояснюється така пропозиція необхідністю «запобігання можливим випадкам постановлення неправосудних ухвал або незаконному витоку інформації про сам факт постановлення такої ухвали з боку слідчих суддів Апеляційних судів, які можуть мати побутові, дружні або інші соціальні зв’язки з суддями, працівниками суду або працівниками правоохоронних органів, що обумовлено саме територіальною ознакою, необхідно створити законодавчі механізми, які б передбачили можливість розгляду клопотань про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування».

Проект 2502 від 31.03.2015 (Рибак І. П.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону надр).

Пропонується збільшити штраф за самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра з 10–30 до 300 (на громадян) та з 30–50 до 1000 (на посадових осіб) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проекти 2542–2546 від 03.04.2015 (Власенко С. В.) про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів»: про спрощення процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності (2542), щодо повноважень комітету Верховної Ради України при призначенні судді безстроково, про удосконалення процедури обрання на посаду судді вперше (2543); а також про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо звільнення від кримінальної відповідальності судді (2544) та про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду юстиції» (про відновлення роботи Вищої ради юстиції) 2546.

П’ять проектів, охоплених спільною метою, від одного суб’єкту законодавчої ініціативи.

Пропонується 1) дати право представнику фізичної особи подавати скарги на дії судді; 2) скасувати відповідальність адвоката за подання скарги на дії судді, яка є заздалегідь безпідставною, 3) розширити та законодавчо визначити функції Комітету Верховної Ради України, до відання якого належить розгляд питань про обрання суддів та звільнення суддів, обраних безстроково; 4) розширити перелік підстав, через які громадяни не можуть бути рекомендовані на посаду судді; 5) внести ряд уточнень щодо порядку призначення суддів; 6) визначити, що суддя, який постановив завідомо неправосудне судове рішення, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно нього чинився тиск головою суду чи його заступниками, або службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, з метою постановлення ним такого завідомо неправосудного судового рішення, та він до винесення йому вироку добровільно заявив про такий тиск відповідному органу досудового розслідування, прокурору, суду та надав належні і допустимі докази здійснення такого тиску; 7) змінити вимоги до кандидатів та порядок призначення членів Вищої ради юстиції.

Кожна з цих пропозицій заслуговує на увагу та ретельне вивчення.

 

Культура та освіта

 

Проект 2498 від 31.03.2015 (Яценко А. В.) про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо безоплатного відвідування дендрологічних парків.

Пропонується доповнити закон нормою такого змісту: «Національна академія наук України та національні галузеві академії наук України, в підпорядкуванні яких знаходяться дендрологічні парки, зобов’язані забезпечити безоплатне відвідування дендрологічних парків жителям населених пунктів, в адміністративних межах яких розташовані парки».

Популістський проект, в якому питання компенсації відповідних збитків академічним установам навіть не розглядається. Крім того, незрозуміло, чи залишається платним відвідування для осіб, які не є жителями «пунктів, в адміністративних межах яких розташовані парки».

Проект Постанови 2501 від 31.03.2015 (Соловей Ю. І.) про урочисте відзначення на державному рівні у 2015 році 300 років з часу надання селищу Кути Косівського району Івано-Франківської області Магдебурзького права.

Пропонується внести зміни до Додатку до Постанови Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року № 184 «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2015 році».

Враховуючи, що вперше магдебурзьке право на українських землях з’явилося ще в ХІІІ ст., і Кути в цьому відношенні не мають жодних історичних пріоритетів, подібні ювілеї, як видається, краще відзначати на місцевому рівні.

Проект 2508 від 01.04.2015 (Луценко І. В.) про внесення змін до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (щодо статусу працівників архівних установ).

Пропонується внести зміни до ст. 25 зазначеного закону, а саме, викласти її в редакції, що не передбачає поширення на працівників центральних державних архівів статусу державних службовців.

Пропозиція доволі суперечлива, оскільки статус державних службовців залишається за працівниками обласних архівів, архівних відділі районних державних адміністрацій і міських рад. Суттєвої економії для бюджету ця пропозиція теж не дасть, оскільки йдеться аж про 232 працівників центральних державних архівів.

Проект 2528 від 02.04.2015 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (щодо збереження науково-педагогічного кадрового потенціалу країни).

Як зазначається в пояснювальній записці, проект передбачає надання науковцям під час роботи на наукових (науково-педагогічних) посадах права на отримання (призначення) пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та тимчасове (до 1 січня 2016 року) обмеження її розміру до 85%.

Один з багатьох проектів, спрямованих на скасування нещодавно прийнятого рішення, яке позбавляє працюючих пенсіонерів права одержувати одночасно зарплату і «наукову» пенсію.

Проект 2537 від 03.04.2015 (Княжицький М. Л.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення державної політики в сфері культури та створення умов для запровадження теле- і радіоканалів культурно-освітнього мовлення.

Проект, як зазначається в пояснювальній записці, покликаний забезпечити побудову повноцінної системи суспільного телебачення, що ґрунтується на інформаційному різноманітті та забезпеченні прав та охоронюваних законом інтересів максимальної кількості громадян України щодо отримання інформації від організацій суспільного телебачення, а також створити необхідні технічні та організаційні умови для діяльності культурного-освітнього телевізійного та радіоканалу НСТУ.

Утім, проект значно виходить за межі предмету, окресленого в його назві, приділяючи провідну увагу проблемі ліцензування теле- і радіоканалів. Так, пропонується окрема стаття «Визнання недійсною ліцензії на мовлення», в якій запропонований перелік обставин, за наявності яких ліцензія може бути визнана недійсною. До таких обставин, зокрема, належать встановлення факту наявності серед учасників телерадіоорганізації, яка володіє ліцензією на мовлення, особи або декількох осіб, що зареєстровані в одній з офшорних зон, та встановлення факту наявності серед засновників телерадіоорганізації (осіб, що заснували відповідну юридичну особу) іноземної юридичної або фізичної особи або декількох таких осіб або осіб без громадянства.

 

Охорона здоров’я і довкілля

 

Проект 2430-1 від 03.04.2015 (Кривошея Г. Г.) про внесення змін до деяких законів України щодо виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (стосовно виробництва, презентації та реалізації тютюнових виробів, їх реклами і спонсорства).

Проект є альтернативним до проекту 2430 від 19.03.2015 (див. Бюлетень № 14). При цьому він помітно менший за обсягом від основного проекту. Оскільки обидва проекти переслідують однакову мету, цілком логічним видається їх об’єднання у процесі подальшої роботи.

Проект 2507 від 01.04.2015 (Томенко М. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо збереження довкілля та родючого шару ґрунту).

Пропонується встановити у Законі України «Про рослинний світ» заборону «випалювання (знищення вогнем) залишків рослинності безпосередньо на ґрунтовій поверхні земельних ділянок (за винятком розведення багаття у не заборонених для цього місцях), а також випалювання рослин (у тому числі сухих дикоростучих трав або стерні)». Відповідно передбачається адміністративна відповідальність за «Незаконне випалювання залишків рослинності» та кримінальна відповідальність за «знищення або пошкодження вогнем об’єктів рослинного світу».

Ідея проекту видається цілком зрозумілою, проте до будь-яких змін адміністративного і кримінального законодавства слід підходити дуже зважено, щоб не порушити цілісність цих галузей.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 2503 від 01.04.2015 (Гончаренко О.О.) про внесення змін до Повітряного кодексу України (щодо недопущення обмежень конкуренції у сфері повітряних перевезень).

Пропонується: 1) доповнити кодекс положеннями, які забороняють органам державної влади та місцевого самоврядування ухвалювати акти, що можуть привести до недопущення, обмеження та спотворення конкуренції на ринку авіаперевезень; 2) виключити положення, які обмежують юридичні особи з іноземним капіталом в отриманні ліцензії на авіаційні перевезення; 3) виключити положення, яке дозволяє уповноваженому органу відмовити у наданні права на експлуатацію відповідної повітряної лінії (або обмежити у цьому праві), посилаючись на потребу досягти певного рівні рентабельності.

Проект 2513 від 01.04.2015 (Кобцев М. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування господарських (присадибних) будівель і споруд).

Пропонується доповнити кодекс поняттям господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо) та визначити, що не є об’єктом оподаткування податком з нерухомості, відмінної від земельної ділянки, господарські (присадибні) будівлі (за винятком майстерень та гаражів) і господарські споруди.

Проект 2516 від 02.04.2015 (Алексєєв І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку забезпечення охорони нотаріальної таємниці.

Пропонується додати до ЦПК України норму про окремий порядок провадження у справах про нотаріальну таємницю, а також додати нову Главу 12-1 «Розгляд судом справ про розкриття інформації, яка містить нотаріальну таємницю». Крім того, вносяться ряд змін до інших актів щодо дотримання нотаріальної таємниці та розкриття інформації, що становить нотаріальну таємницю.

Проект 2532 від 03.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» (щодо оперативності прийняття рішень).

Пропонується частково перерозподілити повноваження від центральних до місцевих органів, дещо зменшити забюрократизованість процедур, розширити номенклатуру гуманітарної допомоги, надати гуманітарним вантажам пріоритет щодо порядку належних санітарних та інших перевірок тощо.

Проект 2534 від 03.04.2015 (Кірш О. В.) про аудиторську діяльність.

Згідно з преамбулою, цей проект визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власників, користувачів фінансової звітності та інших заінтересованих осіб, а також підвищення довіри суспільства до фінансової звітності.

Проект доволі великий за обсягом (80 ст.) і повноцінний його розгляд в рамках короткого огляду не видається можливим. Утім, констатуємо, що проект відповідає сучасним міжнародним стандартам аудиту, акцентує увагу на вимогах до осіб, які прагнуть займатися аудиторською діяльністю, та на контролі якості аудиту та інших аудиторських послуг. Звужується перелік ситуацій, коли аудит визнається обов’язковим. Водночас підкреслюється, що «при проведенні обов’язкового аудиту суб’єкти аудиторської діяльності повинні оцінювати бухгалтерські та інші документи з позиції професійного скептицизму». Встановлюється необмежений строк чинності сертифікату аудитора. Закладаються основи професійного самоврядування аудиторів подібні до тих, які є в адвокатів. Водночас норми щодо організації такого самоврядування потребують поглибленого вивчення для мінімізації можливої корупційної складової.

 Поділитися