Закордонні паспорти: хто править бал?
Вони відкрито пропонують свої незаконні послуги. Вони не бояться і не ховаються. А навіщо? Це стандартна мафіозна схема, яка діє в сьогоднішній Україні, заважає наповнювати державний бюджет та загрожує національній безпеці. Хто в нашій країні зможе знищити цей злочинний ланцюг? Поки ніхто. Крім, зрозуміло, українського народу.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги», адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямованої на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону.
Повноваження щодо оформлення закордонних паспортів покладено на Державну міграційну службу (ДМС) України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра внутрішніх справ України. Однак фактично цю функцію в Україні перебрали на себе чисельні комерційні фірми – суб’єкти господарювання (туристичні агенції, консалтингові, юридичні фірми тощо), які, використовуючи корумповані зв’язки в органах ДМС України, а також інших правоохоронних органах, за матеріальну винагороду сприяють в отриманні зазначених адміністративних послуг (оформлення закордонних паспортів, громадянство, посвідка на проживання тощо).
Всеукраїнська ліга правників проти корупції вважає, що будь-які дії із непередбаченого законом прискореного оформлення закордонних паспортів, а також оформлення документів за регулярною процедурою («запис» на прийом у державну структуру на визначений час, тобто поза чергою, послуги із одержання довідок про судимість тощо) не можуть відбуватись без корупційних зв’язків із посадовими і службовими особами ДМС України, а безпосередня близькість офісів окремих фірм до місця розташування, зокрема, Головного управління ДМС у Харківській області та його територіальних підрозділів, свідчать про добре налагоджену систему нелегальної взаємодії державного органу із приватними структурами.
В діях осіб, які пропонують сприяння в оформлені і видачі закордонного паспорта в строки, коротші за офіційно визначені, з процедурними порушеннями, а також оформлення документів за регулярною процедурою, є ознаки злочину за ст. 369-2 Кримінального кодексу України «Зловживання впливом». За ч. 2 ст. 369-2 КК ініціатором пропозиції чи надання неправомірної вигоди може виступати особа-посередник (працівник приватної фірми-посередника), яка у відповідь на пропозицію надати чи фактичне надання їй такої вигоди (завищеної грошової суми за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, іншого документа) погоджується (обіцяє) здійснити вплив на уповноважену особу (працівника ДМС України) з метою скорочення строку, передбаченого законом для оформлення документа, або його оформлення та одержання поза чергою. Тобто чиновнику пропонують прийняти рішення, яке забезпечить «неправомірні переваги» конкретному громадянину.
У діях працівника ДМС, який одержує матеріальну винагороду за «сприяння» (підписання заяви на термінове оформлення паспорта, оформлення заяви-анкети громадянина поза чергою, фотографування тощо), є ознаки злочину, передбаченого ст. 368 КК України – прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Проблема існування тіньового бізнесу у сфері оформлення закордонних паспортів, а також документів для іноземців та осіб без громадянства тощо не є новою для нашої держави. Однак до цього часу нічого не зроблено для руйнування створених десятиліттями злочинних мереж, для реформування системи надання адміністративних послуг ДМС України.
Можна говорити не тільки про системну корупцію, але й про створення низки злочинних організацій (ст. 255 КК України), в яких беруть участь співробітники ДМС України та інших правоохоронних органів. Державна міграційна служба України, змінивши нещодавно назву, за суттю залишилась тими ж ОВІРами, які ще з радянських часів вважались найбільш корумпованими. Кадровий склад ДМС України кардинально не оновлено, велика кількість співробітників, які знаходились за часів правління колишнього президента на керівних посадах, залишаються досі у лавах цієї служби на посадах заступників керівників.
Перелік суб’єктів підприємницької діяльності, які займаються «наданням» такого виду адміністративних послуг в різних містах України є загальновідомим завдяки розміщеній рекламі в засобах масової інформації і складає не п’ять або десять комерційних структур, а цілу розгалужену мережу, яка працює як на національному, так і регіональному рівнях, створюючи паралельну державним органам систему.
Судячи із повідомлень ЗМІ, Інтернет-форумів, журналістських розслідувань тощо їхніми послугами користуються як громадяни України, так й іноземці. Навіть здоровий глузд підказує, що якби ці юридичні особи не виконували своїх зобов’язань, не було б сенсу витрачати гроші на підтримку сайтів, оренду приміщень в центральних районах міст, розміщення зовнішньої реклами та реклами на Інтернет порталах, підтримку засобів зв’язку тощо.
На час перевірки нашої першої заяви від 28 січня 2015 р. деякі сайти харківських фірм, перелік яких було надано правоохоронним органам, не працювали. Зникла реклама закордонних паспортів з окремих фірм на вулиці Римарській у м. Харкові.
Однак починаючи з 17 березня 2015 р., завдяки бездіяльності співробітників правоохоронних органів, відчуваючи повну безкарність, фірми-посередники й ті, хто їх «кришує», почали активно діяти. Зокрема, замість одного офісу консталтингової фірми «Аск» з’явилось два інших. У мережі Інтернет збільшилась кількість сайтів, на яких розміщено пропозиції із надання консультацій і допомоги у швидкому (тобто у строки, коротші за законодавчо визначені) або за регулярною процедурою, але без черг, оформленні закордонних паспортів у Харкові.
З’явились нові фірми, які мають офіси у безпосередній близькості до територіальних підрозділів ДМС України в Харківській області, які почали нахабно розміщувати зовнішню рекламу, та ще й із порушенням законодавства. Зазначимо, що згідно ст. 8 Закону України «Про рекламу» забороняється подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства та імітувати зображення Державного Герба України.
16 квітня 2015 р. прокурору Харківської області Ю. Б. Данильченку було подано заяву про кримінальне правопорушення, що має ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 статті ст. 369-2 КК України. Відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Однак прокурор не виконав імперативного припису закону.
Його бездіяльність було оскаржено в суді, однак дотепер відомості про кримінальне правопорушення не внесено до ЄРДР, кримінальне провадження не розпочато, незважаючи на ухвалу суду від 5 травня 2015 р.
Чи вписується такий сценарій у плани Президента України та прем’єр-міністра? Невідомо. Може вони не знають про ситуацію, що склалась? Тоді ця публікація для них, а також для Міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора, Голови СБ України, народних депутатів і, звісно, для громадян, які найняли цих посадовців для того, щоб в Україні проводились реальні реформи у всіх сферах життєдіяльності держави і суспільства після Революції Гідності.
Місцеві правоохоронні органи, судячи із інформації, представленої вище, свідомо саботують антикорупційні ініціативи Президента України, чим збільшують розчарування, апатію та зневіру пересічних громадян. То чи потрібні вони Вам, Пане Президенте, у такому кадровому та інституціональному вигляді, як, наприклад, прокуратура?